Ухвала суду № 42098176, 24.12.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2550/14-ц

Провадження № 22-ц/779/2669/2014

Категорія 48

Головуючий у 1 інстанції Струтинський Р.Р.

Суддя-доповідач Шалаута Г.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Шалаути Г.І.,

суддів: Матківського Р.Й., Ковалюка Я.Ю.,

секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2014 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2014 року задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову. Накладено арешт на домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 Тисменицького району Івано-Франківської області, на автомобіль марки Москвич - 2140, а також на трактор марки «Dong Feng DF 244» з навісним обладнанням до нього. До вирішення справи по суті трактор передано на відповідальне збереження ОСОБА_3 з метою недопущення його розукомплектуваня ОСОБА_2

На дану ухвалу ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права: на не повне, не всестороннє дослідження всіх обставин справи, без перевірки доказів, які підтверджують право власності його на це майно. Так апелянт зазначив, що домоволодіння у с. Березівка, на яке накладено арешт не зданий в експлуатацію, в реєстраційній службі не зареєстрований, а тому право власності на нього не виникло. Також апелянт пояснив, що ні автомобіль марки Москвич - 2140, ні трактор марки «Dong Feng DF 244» не зареєстровані за ним і не належать йому на праві власності, про що підтверджує довідка Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автомобільних засобів, з обслуговування м. Івано-Франківська, Тисменицького та Тлумацького районів при УДАЇ УМВС України в Івано-Франківській області від 25.11.2014 року №107.

Апелянт зазначає, що позивач не надала доказів про те, що майно, на яке накладений арешт належить йому на праві власності, а суд не перевіривши цих обставин, виніс незаконну ухвалу через те, що ОСОБА_3 є працівником Тисменицького районного суду.

З зазначених підстав, ухвалу суду першої інстанції апелянт просить скасувати.

В судовому засіданні апелянт та його представник ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги підтримали. Апелянт пояснив, що земельна ділянка під будівництво спірного будинку та будівельний паспорт на неї були видані йому в лютому 1998 року та що будинок практично завершений будівництвом, але він не подає документів про прийняття його в експлуатацію та не реєструє через відсутність коштів для оплати таких послуг. Автомобілем марки Москвич - 2140 користувався по дорученні, а трактор марки «Dong Feng DF 244» не зареєстрований за ним. Просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_5 доводів апелянта не визнав. Запереченння мотивував тим, що земельна ділянка під будівництво будинку виділена рішенням Березівської сільської ради від 26.01.1998 року ОСОБА_2, будівельний паспорт теж видано на його ім'я 02.02.1998 року. Шлюб зареєстровано між сторонами 25.04.1998 року, будівництво будинку проводилося на спільні кошти, а тому будинок є спільною сумісною власністю. Трактор теж придбано в шлюбі за спільні кошти, про що підтверджує договір купівлі-продажу трактора від 02.06.2011 року №09979 (а.с.11), те що трактор він не зареєстрував не свідчить про те, що він належить іншій особі. Відповідач вже частково розукомплектував трактор, знявши з нього акумулятор, тобто вчиняє дії, які можуть унеможливити в майбутньому виконання судового рішення. Просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду про забезпечення позову залишити без змін.

Вислухавши доповідача, апелянта та представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 151, 152 ЦПК України, суд за заявою осіб, що беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 2 ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами існує спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Колегією встановлено, що ОСОБА_3 подала позов до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю : будинковолодіння розташоване в АДРЕСА_1 Тисменицького району та речі домашнього вжитку, що знаходяться у ньому, автомобіль марки Москвич - 2140 трактор марки «Dong Feng DF 244» з навісним обладнанням до нього.

З наданих доказів до матеріалів справи встановлено, що спірне будинковолодіння споруджено на земельній ділянці, яка виділена відповідачу рішенням Березівської сільської ради від 26.01.1998 року (а.с.22). На підставі зазначеного рішення забудівнику ОСОБА_2 02.02.1998 року видано будівельний паспорт (а.с.23,24). Сторони зареєстрували шлюб 25.04.1998 року, про що підтверджує свідоцтво про реєстрацію шлюбу (а.с.9), будівництво спірного будинку здійснювалося протягом 15 років під час перебування сторін в шлюбі, а отже позивач вправі заявляти права на таке майно. З опису майна, яке підлягає поділу: світильники, мийка душова кабіна, унітаз з бачком, газова плита з витяжкою, ванна, пральна машинка, бамбукові шпалери, котел з чугунними батареями свідчать про те, що будівництво у завершеному стані, чого не заперечував у судовому засіданні ОСОБА_2 та пояснив, що

не подає будівельну декларацію про закінчення будівництва у відповідні органи з тим, щоб прийняти будинок в експлуатацію та провести його реєстрацію за відсутністю коштів, оскільки таке оформлення є платним.

Також колегією встановлено, що трактор марки «Dong Feng DF 244» з навісним обладнанням до нього є спільною сумісною власністю подружжя, так як придбаний в шлюбі, про що підтверджує договір купівлі-продажу зазначеного трактора від 02.06.2011 року №09979 у НПП «Спецавтоматика» в особі його повіреного - СПД фізичної особи ОСОБА_6 (а.с.11 та акт прийому передачі трактора СПД фізичною особою ОСОБА_6 02.06.2011 року ОСОБА_2 (а.с.10), а тому забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 Тисменицького району Івано-Франківської області та на трактор марки «Dong Feng DF 244» з передачею трактора на відповідальне збереження ОСОБА_3 відповідають обставинам справи з урахуванням наміру та частково вчинених дій ОСОБА_2 по розукомплектування трактора, оскільки зазначене майно є спільною сумісною власністю та між сторонами існує спір щодо нього.

Щодо накладення арешту на автомобіль марки Москвич - 2140, то вимоги апелянта в цій частині ухвали колегія знаходить обґрунтованими, оскільки зазначеним автомобілем ОСОБА_2 користується по дорученні, власником якого є інша особа, а тому накладенням арешту на нього можуть порушуватися права цієї особи, а отже в цій частині ухвалу слід скасувати, в решті ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2014 року про забезпечення позову в частині накладення арешту на автомобіль марки Москвич - 2140 скасувати.

В решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: Г.І. Шалаута

Р.Й. Матківський

Я.Ю. Ковалюк