Постанова № 42091711, 01.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 грудня 2014 року № 826/15224/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Столиця-Буд» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення - рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Столиця-Буд» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі також - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 11.07.2014 року №0008492220 (щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 604383,00 грн. та застосуванню штрафної санкції у розмірі 302192,00 грн).;

- стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що спірне податкове повідомлення рішення є таким, що не ґрунтується на приписах чинного законодавства, завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивача, з огляду про що спірне рішення підлягає скасуванню.

Відповідач у судове засідання явку належного представника не забезпечив, про час, дату і місце проведення судового розгляду повідомлявся належним чином. Разом з тим, у матеріалах справи містяться письмові заперечення проти задоволення позову, в яких відповідач зазначав про правомірність спірного рішення та відсутність відстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню підлягає з огляду про наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «СТОЛИЦЯ-БУД» (код ЄДРПОУ 35624267) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ЮЖСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 13870754) за період з 01.05.2011р. по 31.12.2013р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 19.06.2014 р. №652/26-54-22-02/35624267.

В ході перевірки відповідачем встановлено наступні порушення:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п.138.1 ст.138, п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.19.1 ст.139, п. 149.1 ст. 149 Податкового Кодексу України та ст. 1., ст.9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; пп.1.2, пп.2.1 пп. 2.4, пп. 2.15., пп. 2.16. Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, в результаті чого ТОВ «КОМПАНІЯ «СТОЛИЦЯ-БУД» встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток всього на суму 3 004 918,0 грн., в тому числі по періодах: за 2 квартал 2011р. на суму 246 719 грн.; - за 4 квартал 2011р. на суму 1 791 534 грн.; за 2013р. на суму 966 665 грн.;

- вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 та п.200.2 ст.200, п.201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, ст.1, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4, п.2.5, п.2.15, п.2.16 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, в результаті чого ТОВ «КОМПАНІЯ «СТОЛИЦЯ-БУД» було занижено суму податку на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.05.2011р. по 31.12.2013р. всього на суму 604 383, 00грн. у тому числі по періодах: - липень 2012 року-69 103 грн., серпень 2012року - 338 574 грн., липень 2013 року - 146 706 грн., серпень 2013 року - 50 000 грн. На підставі висновків акту перевірки, 11.07.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0008492220, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 604 383,00 грн. та застосуванню штрафні санкції у розмірі 302 192,00 грн.

Позивач категорично не погоджуючись із правомірністю спірного податкового повідомлення - рішення звернувся з даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених н контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Як свідчать фактичні обставини справи, предметом перевірки було дослідження питань дотримання законодавства позивачем при здійсненні господарських правовідносин з ТОВ «ЮЖСТРОЙ».

В ході перевірки відповідач дійшов до висновку про нереальний характер господарських правовідносин позивача з його контрагентом - ТОВ «ЮЖСТРОЙ», а відтак наявність у ТОВ «КОМПАНІЯ «СТОЛИЦЯ-БУД» документів, які відповідно до Податкового Кодексу України є необхідними для формування валових витрат - податкові накладні, актів про виконання будівельних робіт ТОВ «ВП «ЮЖСТРОЙ» не є безумовною підставою для віднесення сум до валових витрат, у зв'язку з тим, що відомості, які містяться в таких документах не можливо ідентифікувати як такі, що призначені для використання в межах господарської діяльності платника податку.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що такі доводи контролюючого органу ґрунтуються виключно на наступних документах: - Акті ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 29.11.2013 року №909/14-02-22-01/13870754 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЮЖСТРОЙ» (код за ЄДРПОУ 13870754) з питань правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Олія-торг» (код за ЄДРПОУ 37104971) за липень 2010 року, з ТОВ НВСП «Магнолія» (код за ЄДРПОУ 36821166) за грудень 2011 року, з ПП «Інсайт плюс» (код за ЄДРПОУ 33015134) за травень 2011 року, з ТОВ «Центргаз» (код за ЄДРПОУ 31946188) за грудень 2011 року та правомірності формування доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, податкових зобов'язань по взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у ТОВ «Олія-торг» (код за ЄДРПОУ 37104971) у липні 2010 року, у ТОВ НВСП «Магнолія» (код за ЄДРПОУ 36821166) у грудні 2011 року, у ПП «Інсайт плюс» (код за ЄДРПОУ 33015134) у травні 2011 року, у ТОВ «Центргаз» (код за ЄДРПОУ 31946188) у грудні 2011 року»; Акті ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 27.01.14 №137/14-02-22-01/13870754 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ВП «ЮЖСТРОЙ» (код за ЄДРПОУ 13870754) правомірності формування податкового кредиту, податкових зобов'язань та доходів і витрат, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування по взаємовідносинах з ТОВ «ТЕХПРОМ-БАЗИС» (код за ЄДРПОУ 36317061), ТОВ «СЕКВОЙЯ-СК» (код ЄДРПОУ 38000667), ПП «УНІВЕРСАЛ-МАЙСТЕР» (код за ЄДРПОУ 33938713), ПП фірма «ІМПРЕСИВ» (код за ЄДРПОУ 20919298), ПП «ПЕГАС БУД» (код за ЄДРПОУ 38466966)(за період червень - вересень 2011 року, вересень 2012 року, липень - серпень 2013 року»; - Акті ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 13.05.14 № 1785/14-02-22-01/13870754 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЮЖСТРОЙ» (код за ЄДРПОУ 13870754) з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат, що враховані при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток по взаємовідносинам з ПП «ПЕГАС БУД» (код ЄДРПОУ 38466966) за липень 2013 року та правомірності формування податкових зобов'язань та доходів, що враховані при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток по взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у ПП «ПЕГАС БУД» (код ЄДРПОУ 38466966) у липні 2013 року».

Надаючи правову оцінку таким доводам відповідача, суд виходив із наступного.

Як свідчать матеріали справи, 10 грудня 2010р. між позивачем (Замовник -інвестор) та ТОВ «Южстрой» (Генпідрядник) було укладено Договір генпідряду №10/12/2010 на будівництво будинків №10 та №11 першої черги забудови другого мікрорайону «Ліски-2» м. Миколаєва.

Відповідно до умов договору Генпідрядник за дорученням Замовника-інвестора виконує роботи по будівництву та введенню в експлуатацію будинків №10 та №11 першого кварталу мікрорайону «Ліски-2» з інженерним забезпеченням у відповідності із затвердженою проектно-кошторисною документацією з прокладанням внутрішньо-квартальних інженерних мереж, зовнішнього освітлення, благоустрою та озелененням прилеглої території.

На виконання умов договору ТОВ «Южстрой» виконані будівельно-монтажні роботи на загальну суму 62 035 562,00 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 від 28.02.2011 року, від 31.03.2011 року, від 12.07.2011 року, від 29.07.2011 року, від 31.08.2011 року, від 30.09.2011 року, від 31.10.2011 року, від 30.11.2011 року, від 30.12.2011 року, 30.01.2012 року, від 26.06.2012 року, від 28.12.2012 року, від 31.01.2013 року, від 31.01.2013 року, від 28.02.2013 року, від 30.04.2013 року, від 31.05.2013 року, від 27.06.2013 року, від 15.07.2013 року, від 31.07.2013 року, від 30.08.2013 року, від 30.09.2013 року, від 31.10.2013 року, від 29.11.2013 на року, від 31.01.2014 року. від 28.02.2014 року, від 31.03.2014 року, від 30.04.2014 року, від 30.05.2014 року, від 30.06.2014 року, від 15.08.2014 року.

При цьому, оплата виконаних робіт здійснена позивачем в повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів в загальній сумі 62 035 526,00 грн. на поточний рахунок ТОВ «Южстрой», що підтверджується поданими до суду копіями банківських виписок за рах. №2600466312001 в АБ «Київська Русь» від 13.05.2011 року; за рах. №2600466312001 в АБ «Київська Русь» від 13.12.2011 року; за рах. №2600466312001 в АБ «Київська Русь» від 20.12.2011 року; за рах. №2600466312001 в АБ «Київська Русь» від 26.12.2011 року; за рах. №2600466312001 в АБ «Київська Русь» від 28.12.2011 року; за рах. №2600831793 7500 в АТ «Укрсиббанк» від 01.07.2013 року; за рах. №26008317937500 в АТ «Укрсиббанк» від 04.07.2013 року; за рах. №26008317937500 в АТ «Укрсиббанк» від 05.07.2013 року; за рах. №2600466312001 в АБ «Київська Русь» від 18.07.2013 року; за рах. №2600466312001 в АБ «Київська Русь» від 22.07.2013 року; за рах. №2600466312001 в АБ «Київська Русь» від 25.07.2013 року; за рах. №2600466312001 в АБ «Київська Русь» від 30.07.2013 року; за рах. №2600466312001 в АБ «Київська Русь» від 02.08.2013 року; за рах. №2600466312001 в АБ «Київська Русь» від 08.08.2013 року; за рах. №2600466312001 в АБ «Київська Русь» від 13.08.2013 року; за рах. №2600466312001 в АБ «Київська Русь» від 30.08.2013 року.

Також встановлено, що ТОВ «Южстрой» на виконання договірних зобов'язань з позивачем виписані, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та надані позивачу податкові накладні на суми ПДВ, сплачені позивачем в складі ціни робот, зокрема: від 13.12.2011 року №4; від 20.12.2011 року №5; від 20.12.2011 року №6; від 20.12.2011 року №7; від 20.12.2011 року №8; від 26.12.2011 року №9; копія податкової накладної ТОВ «Южстрой» від 26.12.2011 року №12; копія податкової накладної ТОВ «Южстрой» від 01.07.2013 року №1 та квитанції про реєстрацію в ЄРПН; від 04.07.2013 року №2 та квитанції про реєстрацію в ЄРПН; від 05.07.2013 року №3 та квитанції про реєстрацію в ЄРПН; від 18.07.2013 року №5 та квитанції про реєстрацію в ЄРПН; від 22.07.2013 року №6 та квитанції про реєстрацію в ЄРПН; від 25.07.2013 року №7 та квитанції про реєстрацію в ЄРПН; від 30.07.2013 року №8 та квитанції про реєстрацію в ЄРПН; від 02.08.2013 року № 1 та квитанції про реєстрацію в ЄРПН; від 08.08.2013 року № 2 та квитанції про реєстрацію в ЄРПН; від 13.08.2013 року № 3 та квитанції про реєстрацію в ЄРПН; від 30.08.2013 року № 4 та квитанції про реєстрацію в ЄРПН.

Водночас, встановлено, що будівництво будинків №10 та №11 першого кварталу мікрорайону «Ліски-2» з інженерним забезпеченням завершено, що підтверджується деклараціями про готовність об'єктів до експлуатації, зареєстрованих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області, а саме від 26.08.2014 року; від 28.12.2011 року.

В аспекті викладеного, суд звертає увагу на те, що згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України №996-ХІV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 Кодексу з урахуванням правил, встановлених статтями Кодексу.

Як встановлено підпунктом 138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового Кодексу витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.1 даної статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Поряд з цим, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу Україні не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у межах господарської діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Проте, як вже було встановлено судом, відповідач на підтвердження порушення позивачем приписів податкового законодавства покликався на висновки актів про результати проведення документальних позапланових перевірок ТОВ «ЮЖСТРОЙ» з його контрагентами. Так, саме встановлення іншим податковим органом порушення вимог податкового законодавства ТОВ «ЮЖСТРОЙ» з іншими суб'єктами господарювання слугували підставою неврахування відповідачем відомостей та показників, відображених у наданій до перевірки позивачем первинній документації.

Суд критично ставиться до таких доводів відповідача, з огляду про наступне.

Відповідно до п.83.1. статті 83 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є : документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Таким чином, інформація викладена у актах перевірки ТОВ «ЮЖСТРОЙ» щодо його контрагентів (з якими позивач не мав господарських правовідносин) не носить преюдиційного значення та не може бути підставою для визначення правомірності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту в контексті статті 83 ПК України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосування незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. Отже, в даному разі для перевірки законності здійснених донарахувань оспорюваних сум податкових зобов'язань позивачеві, дослідженню підлягають обставини щодо реальності здійснення господарських операцій та правильності формування даних податкового обліку за наслідками виконання цих операцій.

Так, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджет, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість та мас всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин із системного аналізу норм чинного законодавства слідує, що позивач не може нести відповідальності за фінансово-господарську діяльність своїх контрагентів, відповідно і застосування санкції за порушення останніми податкового чи іншого законодавства України до позивача є недопустимим в силу закону.

Крім того, суд приймає до уваги той факт, що акт перевірки не містить зауважень щодо порушення позивачем вимог законодавства до складу, форми, реквізитів зазначених первинних бухгалтерських документів, однак при цьому зазначає, що первинні документи ТОВ «Южстрой» неможливо ідентифікувати як такі, що призначені для використання в межах господарської діяльності платника податку, відтак такі доводи відповідача не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що статею 91 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Южстрой» зареєстровано в органах Міндоходів за місцем свого місцезнаходження, в установленому порядку отримало свідоцтва платників ПДВ. Діяльність з будівництва здійснюється ТОВ «Южстрой» на підставі ліцензій на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури. Виконання будівельних робіт по будівництву будинків №10 та №11 першої черги забудови другого мікрорайону «Ліски-2» м. Миколаєва підтверджується дозволом на виконання будівельних робіт №84 від 25.03.2008 року та деклараціями про готовність будинків №10 та №11 першого кварталу мікрорайону «Ліски-2» до експлуатації, зареєстрованими Інспекцією ДАБК Миколаївській області.

Враховуючи вищевикладене, доводи відповідача про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток всього на суму 3 004 918,0 грн. та заниження суми податку на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.05.2011р. по 31.12.2013р. всього на суму 604 383, 00грн. спростовані належним чином оформленими первинними документами, наявними у матеріалах справи та імперативними приписами чинного законодавства.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, прийшов до висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення від 11.07.2014 року №0008492220, а відтак заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 11.07.2014 року №0008492220.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати у розмірі 487, 20 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Столиця-Буд» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А.Качур