Ухвала суду № 42090706, 25.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6472/14 Справа № 201/6178/14 Головуючий у 1 й інстанції - Антонюк О.А. Доповідач - Калиновський А.Б.

Категорія 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Калиновського А.Б.

Суддів - Гайдук В.І., Єлізаренко І.А.

При секретарі - Півненко С.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор", треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про визнання дій неправомірними, поновлення особистих немайнових прав, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності, визнання недійсними і скасування рішень загальних зборів учасників і змін до Статуту та скасування реєстрації, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 16 травня 2014 року звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ТОВ "Фактор" про визнання дій неправомірними, поновлення особистих немайнових прав, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності, визнання недійсними і скасування рішень загальних зборів учасників і змін до Статуту та скасування реєстрації і посилався на те, що його частка у статутному капіталі ТОВ Фактор" вибула з його володіння поза його волею, була безоплатно відчужена ОСОБА_2, на вчинення таких дій ОСОБА_2 він не уповноважував, тому частка повинна бути йому повернута і просив задовольнити його позов в повному обсязі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ТОВ "Фактор", треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про визнання дій неправомірними, поновлення особистих немайнових прав, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності, визнання недійсними і скасування рішень загальних зборів учасників і змін до Статуту та скасування реєстрації задоволено.

Витребувано у ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 частку у статутному капіталі ТОВ "Фактор" у розмірі 26500,00 грн., що становить 100% статутного капіталу Товариства. Визнано за ОСОБА_4 право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Фактор" у розмірі 26500,00 грн., що становить 100% статутного капіталу Товариства.

Визнано дії ОСОБА_2 по розпорядженню особистим немайновим правом ОСОБА_4 на участь у ТОВ "Фактор", вчинені шляхом підписання заяви, яка посвідчена приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_7 за реєстраційним номером 3392 від 05 березня 2014 року неправомірними та поновлено порушені права шляхом відновлення права участі ОСОБА_4 в ТОВ "Фактор". Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Фактор", оформлених Протоколом від 05 березня 2014 року №05/03/14. Визнано недійсними та скасовано зміни до Статуту ТОВ "Фактор", скасовані певні реєстраційні дії, проведені після реєстрації змін до Статуту ТОВ "Фактор".

Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ТОВ "Фактор" на користь ОСОБА_4 судовий збір у сумі по 127,90 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та провадження у справі закрити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що він підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Пунктом 1 ч.1 ст.205 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Під час визначення юрисдикційності спору слід враховувати, що критеріями розмежування цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, характер спору про право (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами інших видів судочинства), по-друге, однією із сторін у спорі є, як правило, фізична особа.

Тобто критеріями розмежування справи цивільного судочинства від справи господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Під час визначення підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватись поняттям корпоративних прав, визначеним ч. 1 ст. 167 ГК України, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочність на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У разі якщо суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, або предмет позову не відповідають визначеним п. 4 ч.1 ст.12 ГПК справам, що виникають із корпоративних відносин, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.1 ГПК господар ським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" встановлено, що усі спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язані зі здійсненням ними корпоративних прав та виконанням обов'язків учасника господарського товариства, на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК підвідомчі (підсудні) господарським судам незалежно від суб'єктного складу учасників спору.

Підвідомчими (підсудними) господарським судам на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК є також спори між учасниками (засновником) господарського товариства та господарським товариством щодо права власності на майно, переданого товариству як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Пунктом 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 року "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, що виникають з корпоративних відносин. З огляду на приписи частини другої статті 1 та статті 12 ГПК України зазначені справи підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними, зокрема актів органів управління юридичної особи; її установчих документів.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ТОВ "Фактор" про визнання дій неправомірними, поновлення особистих немайнових прав, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності, визнання недійсними і скасування рішень загальних зборів учасників і змін до Статуту та скасування визначеного переліку реєстраційних дій.

Тобто спір виник між учасником товариства (засновником) ОСОБА_4, який вибув та товариством, учасником товариства ОСОБА_5, учасником товариства, який вибув ОСОБА_6 та ОСОБА_2, який не був учасником товариства та діяв від імені учасника товариства ОСОБА_4 за його дорученням на підставі довіреності.

Відповідно до п.п. 8, 16, 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" підвідомчими господарським судам є спори про корпоративні права, зокрема про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників (акціонерів) господарського товариства, про виключення учасника з товариства, щодо недійсності внесених змін до установчих документів товариства або визнання недійсними рішень загальних зборів стосовно внесення змін до установчих документів(в тому числі Статуту).

Вирішуючи спір, суд на зазначені обставини справи, вимоги закону та роз'яснення пленумів судів уваги не звернув, не визначився з ха рактером спірних правовідносин, та помилково дійшов висновку, що спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Зазначений спір як за суб'єктивним складом осіб, так і за предметом позову відповідає визначеним п.4 ч.1 ст.12 ГПК справам, що виникають з корпоративних відносин. Відповідно до п. 54 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", судові рішення у справах, що виникають з корпоративних відносин, ухвалені загальними чи адміністративними судами з порушенням правил підвідомчості (підсудності) справ, підлягають оскарженню відповідно за правилами ЦПК чи КАС.

У разі, якщо апеляційний загальний чи апеляційний адміністративний суд встановить, що судове рішення місцевого загального чи місцевого адміністративного суду ухвалене з порушенням правил підвідомчості (підсудності), а справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, відповідний апеляційний суд скасовує рішення місцевого суду та закриває провадження у справі.

Враховуючи викладене, а також те, що спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 310, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2014 року скасувати, провадження у справі закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: