Рішення № 42090670, 24.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6955/14 Справа № 207/1752/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Савченко В. О. Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

24 грудня 2014 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - Куценко Т.Р.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.,

при секретарі - Філіпповій К.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2,

на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 квітня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ КБ «ПриватБанк» у квітні 2013 року звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 32 402, 92 грн. та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимоги посилається на те, що 24 жовтня 2008 року між сторонами було укладено кредитний договір № DZXRR504504234, зобов'язання за яким відповідач виконувала неналежним чином у зв'язку з чим виникла зазначена заборгованість.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 7932,68 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 2911,23 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 2, 26 грн., пені за несвоєчаснє виконання зобов'язань за договором - 3 000 грн. та штраф в загальному розмірі 2019,19 грн., також вирішено питання щодо судових витрат /а.с.69-70/.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового, яким відмовити в задоволені позовних ПАТ КБ "ПриватБанк" в повному обсязі /а.с.85-89/.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення на підставі ч.1 ст.309 ЦПК України в частині позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 жовтня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № DZXRR504504234, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5165,21 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк 18 місяців, тобто по 24 квітня 2010 року включно. Між тим, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява позичальника разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») складає між ним та Банком Договір, підтверджується підписом у заяві /а.с.61-66/.

Відповідно до умов спірного кредитного договору відповідач повинен був надавати грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 287, 23грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами.

Крім того, відповідно до умов зазначено кредитного договору відповідач отримав кредит на придбання товару, а саме ноутбуку 14"-16" SASUNG NP-R20 XY05/SEK та сумки для нього Kensington Simply Portable One /а.с.9/, що є предметом застави та забезпеченням зобов'язань відповідно до п.2.3-2.5 Умов.

У порушення умов кредитного договору від 24 жовтня 2008 року, ОСОБА_2 свої зобов'язання виконувала неналежним чином, у зв'язку з чим згідно до розрахунку заборгованості за договором № DZXRR504504234 станом на 27 березня 2013 року заборгованість останньої складає 32402,92 грн., а саме: 2911,23 грн. - заборгованість по кредиту; 2,26 грн. - заборгованість по відсоткам; 27470,24 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором також штрафи в загальному розмірі 2019,19 грн. /а.с.5-6/.

Між тим, 27 березня 2009 року представником позивача, а саме кредитним інспектором Дементьєвим Ю.Ю. на погашення простроченої заборгованості за спірним кредитним договором у розмірі 1149,00 грн. у відповідача було вилучено ноутбук 14"-16" SASUNG NP-R20 XY05/SEK, що підтверджується актом прийому заставного майна від 27 березня 2009 року /а.с.46/.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист ПАТ КБ «Приватбанк» за вих. №2133611681 від 13 липня 2009 року, з якого вбачається що відповідач має прострочену заборгованість за спірним кредитним договором у розмірі 45, 46 грн., а саме: 40, 46 грн. за заборгованість за кредитом та 5,00 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань станом на 13 липня 2009 року /а.с.44/.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з зазначеним позовом 22 квітня 2013 року, враховуючи вказані обставини відповідач в своїх запереченнях просила застосувати строк позовної давності за усіма вимогами позивача.

Однак, суд першої інстанції не прийняв до уваги зазначене клопотання та постановляючи оскаржуване рішення прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на те, що між сторонами було укладено кредитний договір № DZXRR504504234 від 24 жовтня 2008 року, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання щодо належного виконання умов передбачених спірним кредитним договором, а саме щодо повернення кредитних коштів у строки встановлені договором.

Однак, з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ч.ч.1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Положення ст. 1054 ЦК України передбачають, що обов'язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Крім того, відповідно ст. 257, 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Зокрема ст. 258 ЦК України передбачає, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до умов кредитного договору від 24 жовтня 2008 року кредитні кошти відповідачу надавалися строком на 18 місяців, тобто по 24 квітня 2010 року включно. Між тим, ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом, зокрема з вимогами щодо стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам у розмірі 2,26 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором - 27470,24 грн. та стягнення штрафу в загальному розмірі 2019,19 грн. лише 22 квітня 2013 року, тобто з пропуском строку передбаченого ст. 258 ЦК України для стягнення неустойки.

Однак, доводи апелянта щодо скасування рішення суду в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки передбачена трирічна позовна давність відповідно до вимог ст. 257 ЦК України дотримана позивачем при пред'явленні позову. Тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, щодо стягнення заборгованості за кредитним договором від 24 жовтня у розмірі 2 911,23 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції на підставі ч. 1 ст. 309 ЦПК України в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом - 2,26 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 3 000 грн. та штраф в загальному розмірі 2019,19 грн. підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення. В цій частині задоволення позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" необхідно відмовити, в іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 квітня 2014 року в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом - 2, 26 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 3 000 грн., штрафу (фіксованої частини) - 500 грн. та штрафу (процентна складова) - 1519, 19 грн. - скасувати.

В задоволені позовних вимог Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» в цій частині - відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий: Куценко Т.Р.

Судді: Варенко О.П.

Городнича В.С.