Ухвала суду № 42090381, 08.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5706/14 Справа № 2/202/255/13 Головуючий у 1 й інстанції - Мороз В.П. Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

08 грудня 2014 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Мізері А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», Селянського (фермерського) господарства «ГАЛ-Агро», ОСОБА_3, приватного підприємства «РТС- Агро» ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

11 липня 2012року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», Селянського (фермерського) господарства «ГАЛ-Агро», ОСОБА_3, приватного підприємства «РТС- Агро» ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», Селянського (фермерського) господарства «ГАЛ-Агро», ОСОБА_3, приватного підприємства «РТС- Агро» ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - задоволено частково.

Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства «ГАЛ-Агро» (45700, Волинська обл., Горохівський район, м. Горохов, вул. Коцюбинського, 28-а, ІПН 31950660) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № А-035 від 03.04.2008року у розмірі 154 956,98грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість гривень 98 коп.).

Стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», Селянського (фермерського) господарства «ГАЛ-Агро» на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суму 1000,00грн.

Стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», Селянського (фермерського) господарства «ГАЛ-Агро» на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1 549,57грн.

В решті вимог за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», Селянського (фермерського) господарства «ГАЛ-Агро», ОСОБА_3, приватного підприємства «РТС- Агро» ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - відмовлено.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2013 року просить скасувати та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів не знаходить передбачених законом підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставі своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Задовольняючи частково позовні вимоги банка, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і обґрунтовано стягнув з Селянського (фермерського) господарства «ГАЛ-Агро» на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № А-035 від 03.04.2008року у розмірі 154 956,98грн..

Виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до кредитного договору № А-035 від 03.04.2008 року, С(Ф)Г «ГАЛ - АГРО» отримав кредит із загальним лімітом 500 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 16.00% на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення кредиту 02.04.2009 року.

На виконання вищевказаного кредитного договору С(Ф)Г «ГАЛ - АГРО» було проведено перерахування 499 864,00 грн., що підтверджується Ордером -розпорядженням від 04.04.2008 року.

Зобов'язання позичальника, що випливали зі згаданого кредитного договору, були забезпечені порукою:

Договір поруки № 167 від 20.10.2010року, укладений з поручителем ПАТ «Акцент-Банк», з забезпечення виконання зобов'язань в межах суми 1000,00грн.;

Договір поруки №А-035 від 03.04.2008року, укладений з поручителем ОСОБА_5, в забезпечення виконання зобов'язань відповідача - 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків;

Договір поруки №А-035/1 від 03.04.2008року, укладений з поручителем ОСОБА_3, в забезпечення виконання зобов'язань відповідача - 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків;

Договір поруки №А-035/2 від 03.04.2008року, укладений з поручителем ПП «РТС-Агро», забезпечення виконання зобов'язань відповідача - 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків;

Договір поруки №А-035/2 від 03.04.2008року, укладений з поручителем ОСОБА_4, в забезпечення виконання зобов'язань відповідача Селянського (фермерського) господарства «ГАЛ-Агро», в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Позивачем надано розрахунок заборгованості відповідача С(Ф)Г «ГАЛ -АГРО» станом на 05.11.2012р., згідно якого заборгованість склала 1 348 740,19 грн. в тому числі: заборгованість за кредитом - 323 656,98 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 611 489,14 грн.; пеня - 413 594,07 грн.

Відповідно до ст.16 ЦК України, однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та С(Ф)Г «ГАЛ - АГРО» були укладені договори застави с.г. майна № А-035 від 03.04.2008 року, № А-035/1 від 03.04.2008 року, № А-035/2 від 03.04.2008 року та договором застави автотранспорту від 04.04.2008 року, разом заставного майна на суму 660 345 грн., що перевищує кредитних зобов'язань на момент укладання договорів поруки та основного договору.

Відповідно до даних договорів за актами прийому автомобілів заставодателя С(Ф)Г «ГАЛ - АГРО», позивачу передано наступне майно: комбайн Forchrit-517, д/н 05-304 ВК; комбайн Slott- v300, д/н 03-833 ВК; трактор ХТЗ - 121, д/н 61-84 ВШ; трактор Т-150; трактор Т-150К, д/н 03-840 ВК.

Вказане свідчить, що суми перераховані самостійно позивачем від реалізації заставленого майна переданого за вищевказаними актами повинні відповідати цінам визначеним актом оцінки або бути погоджені сторонами іншим чином. В іншому випадку, зарахування сум і менших розмірах ніж визначені, а Акт оцінки має підтверджуватися повідомленнями власника про призначені прилюдні торги, що стали причиною для зменшення ціни, за інших умов - необхідно вважати зарахованими суми погоджені Актом оцінки від 04.04.2008 року.

Проте, позивачем при розрахункові суми заборгованості відповідача- Селянського (фермерського) господарства «ГАЛ-Агро», - перед Банком та визначення ціни позову не були враховані суми, реалізовані від продажу заставленого майно, таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що з відповідача Селянського (фермерського) господарства «ГАЛ-Агро», на користь банку слід стягнути суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 154 956,98 грн. (323 656,98 грн. (сума заборгованості) - 168 700,00 грн.(сума вартості переданого позивачу заставленого майна).

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за відсотками у сумі 611 489,14 грн. та пені у розмірі 413 594,07 грн., районний суд обґрунтовано відмовив,оскільки відповідач - Селянське (фермерське) господарство «ГАЛ-Агро», звертався до Банку з заявами про прогнозовано неплатоспроможність по кредиту та необхідність звернення стягнення на заставлене майно, проте позивачем не реалізував своє право звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості за кредитом, а лише утримував майно, що призвело до невірного формування загальної заборгованості та ціни позову.

Що стосується вимог щодо стягнення суми заборгованості з поручителів ОСОБА_3, ПП «РТС - АГРО», ОСОБА_4 та ОСОБА_5 то в цій частині суд першої інстанції обгрунтовано відмовив з наступних підстав.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Проте, з договору поруки вбачається, що в ньому встановлено строк, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (п. 11 Договору) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком зі кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст. 251 ЦК України та ч.1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України

За таких обставин, у Банка виникло право пред'явити вимогу до поручителів про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту починаючи з моменту виникнення заборгованості С(Ф)Г «ГАЛ - АГРО» перед банком - у 2008 році, протягом наступних шести місяців. Таку вимогу до поручителів Банк пред'явив лише 11.07.2012 року, тобто після спливу встановленого ч.4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволені позовних вимог банку до поручителів.

Колегія суддів вважає, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень по ним.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Крім того приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін.

Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - відхилити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді

О.П.Варенко

В.С.Городнича