Рішення № 42087780, 16.12.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/1608/2014(м)

264/5523/14-ц

Головуючий у 1-й інстанції Пустовойт Т.В.

Суддя-доповідач Сорока Г.П. Категорія 30

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого - Сорока Г.П.,

суддів - Баркової Л.Л., Гаврилової Г.Л.,

при секретарі - Одінцові Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», третя особа Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Маріуполі Донецької області, про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 жовтня 2014 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

24 червня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (далі за текстом ПАТ «Азовзагальмаш») про відшкодування моральної шкоди та просили стягнути з відповідача по 100 000 грн. на користь кожної з них, а також на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 609 грн. відповідно до квитанції за сплачені послуги.

В обґрунтування позовних вимог посилались на те, що з 07.09.1971 року ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_4, їх донькою є ОСОБА_3 З 05.01.2011 року ОСОБА_4 працював на ПАТ «Азовзагальмаш» електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування 6 розряду. 01.08.2012 року під час виконання трудових обов'язків ОСОБА_4, ремонтуючи кран-балку, впав з дробини, в результаті чого отримав тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у лікувальному закладі. Згідно висновку судово-медичної експертизи від 08.08.2012 року смерть ОСОБА_4 настала в результаті закритої черепно-мозкової травми. У зв'язку з втратою близької і рідної людини вони перенесли моральні страждання, змінився спосіб їх життя, ОСОБА_2 перенесла сильний стрес, приймала антидепресанти, оскільки чоловік завжди допомагав їй по господарству і з його загибеллю їй більше ні на кого розраховувати. Померлий чоловік та батько був для них надійною опорою в житті, вони були щасливі у шлюбі, жили у злагоді, без суперечок і конфліктів, мали теплі стосунки, він щиро любив їх і виявляв турботу про них. До теперішнього часу вони переживають його загибель.

Рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 17 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ "Азовзагальмаш», третя особа Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Маріуполі, про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю, задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "Азовзагальмаш" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 80000,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 487,00 грн., на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 60000,00грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Також стягнуто з ПАТ "Азовзагальмаш" на користь держави судовий збір у розмірі 1400,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду в частині стягнення суми відшкодування моральної шкоди і судового збору, відповідач ПАТ «Азовзагальмаш» в апеляційній скарзі просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення або змінити рішення, зменшивши суму відшкодування моральної шкоди і судового збору, посилаючись на необґрунтованість рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Позивачі, їх представник та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується телефонограмами, зареєстрованими у встановленому порядку в журналі телефонограм, витяг з якого долучено до справи, поштовим повідомленням про вручення судового виклику до суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення та факсимільним повідомленням. Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представник ОСОБА_5 направили до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності , просили рішення суду залишити без зміни. Представник Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Маріуполі про причини неявки суду не повідомив, ніяких заяв не подав. З огляду на наведене, керуючись положеннями ст.305 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності зазначених осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Азовзагальмаш» Мельник І.М., який доводи апеляційної скарги підтримав, просив скаргу задовольнити, рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання рішення не тим суддею, який розглянув справу.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що смерть ОСОБА_4 наступила внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, з вини відповідача, у зв'язку з чим заподіяно позивачам моральну шкоду, яка виражається у душевних стражданнях, яких вони зазнали у зв'язку з втратою близької людини, чоловіка та батька, який проживав разом з ними, допомагав, підтримував та турбувався про них, був для них опорою і надією на майбутнє, тому дійшов до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача компенсувати позивачам заподіяну моральну шкоду у грошовому вираженні.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції з урахуванням глибини моральних та фізичних страждань позивачок, ступеню вини постраждалого та відповідача у нещасному випадку, виходячи з принципів розумності, поміркованості та справедливості, дійшов до висновку про необхідність стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 в розмірі 80000грн., ОСОБА_3 у розмірі 60000грн.

При цьому, доводи відповідача про те, що причиною нещасного випадку стало порушення ОСОБА_4 інструкції по охороні праці та знаходження його у стані алкогольного сп'яніння визнав неспроможними.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, що позивачам внаслідок смерті близької їм людини заподіяна моральна шкода з вини відповідача, колегія суддів не може погодитись з висновками суду в частині визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди.

Загальні умови відшкодування моральної шкоди визначені статтею 23 ЦК України, згідно ч.ч.1-3 якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Згідно з положеннями п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є дружиною, а ОСОБА_3 дочкою ОСОБА_4, з яким проживали однією сім'єю (а.с.5,6,20-22).

ОСОБА_4 працював електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування ПАТ «Азовзагальмаш», помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті черепно-мозкової травми, перелому кісток склепіння черепа з крововиливом у речовину головного мозку (а.с.10-19).

Актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 01.08.2012 року на ПАТ «Азовзагальмаш» (форми Н-5), затвердженого територіальним управління Держгірпромнагляду у Донецькій області 05.09.2012 року, та Актом №53 про нещасний випадок на виробництві (форми Н-1) від 05.09.2012 року (а.с.23-37,56-61) встановлено, що 01.08.2012 року електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування цеху №109 ПАТ «Азовзагальмаш» ОСОБА_4 згідно графіку перебував на робочому місці та виконував роботи по ремонту кран-балки №3 на електродній дільниці №2 цеху №109 за вказівкою енергетика цеху ОСОБА_7 та у його присутності по заміні проводу, піднявшись по приставній драбині на спеціальний майданчик. У зв'язку з виниклою у ОСОБА_7 необхідністю передзвонити по телефону з виробничих справ, за його вказівкою ОСОБА_4 припинив роботу, спустився вниз та був попереджений не проводити роботи до його повернення. Але ОСОБА_4 у відсутності ОСОБА_7 самостійно продовжив ремонтні роботи, скориставшись приставною драбиною без використання спеціального майданчика, впав з драбини та зазнав тілесних ушкоджень, внаслідок яких ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у лікувальному закладі. Даними актами також встановлено, що працівник під час виконання службових обов'язків 01.08.2012 року перебував у стані алкогольного сп'яніння, в його крові виявлено етиловий спирт в кількості 0,8 проміля.

Комісією при проведенні спеціального розслідування та Актом Н-1 також встановлено, що причинами нещасного випадку є: невиконання енергетиком цеху ОСОБА_7 посадових обов'язків, що виразилось у порушенні вимог нарядної системи в частині постійного нагляду за членами бригади, чим порушено п.3.14 Посадової інструкції енергетика цеху №109 ПАТ «Азовзагальмаш», затвердженої начальником цеху №109 04.04.2011 року, п.3.2.7 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів НПАОП 40.1-1.21-98, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 року №4; невиконання електромонтером ОСОБА_4 вимог інструкції з охорони праці, що виразилось у проведені електроремонтних робіт кран-балки з приставної драбини у стані алкогольного сп'яніння, чим порушено п.3.20.1 та п.1.6.2 Інструкції з охорони праці №463 для електромонтерів по ремонту і обслуговуванню електроустаткування та інших електротехнічних робітників, виконуючих ремонтні, монтажні та випробувальні роботи в діючих електроустановках ПАТ «Азовзагальмаш», затвердженої наказом генерального директора ПАТ «Азовзагальмаш» від 27.06.2008 року №179 та п.2.3.11 Правил безпечної експлуатації електорустановок споживачів НПАОП 40.1-1.21-98, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 року №4. Особами, які допустили порушення вимог законодавства з охорони праці, є енергетик цеху ОСОБА_7 та електромонтер ОСОБА_8

Висновки комісії, наведені в Акті спеціального розслідування та встановлені в Акті Н-1, сторони не оспорювали та у встановленому порядку Акти позивачами не оскаржувались.

Крім того, встановлені зазначеними актами обставини підтверджуються Інструкцією з охорони праці №463 для електромонтерів по ремонту та обслуговуванню електроустаткування (а.с.90), а також наданою представником відповідача апеляційному суду довідкою КЗ «Міська лікарня №5 м.Маріуполя» від 08.08.2012 року про перебування ОСОБА_4 у стані алкогольного сп'яніння, що встановлено при дослідженні крові хворого 01.08.2012 року (а.с.136).

Однак, суд першої інстанції на наведене належної уваги не звернув та не прийняв до уваги при визначенні розміру грошової компенсації відшкодування моральної шкоди, помилкового дійшовши до висновку про неспроможність доводів відповідача про те, що причиною нещасного випадку є порушення ОСОБА_4 інструкції з охорони праці та знаходження його у стані алкогольного сп'яніння. Колегія суддів вважає, що обставини нещасного випадку на виробництві та щодо наявності в діях ОСОБА_4 порушень інструкції з охорони праці і знаходження його на робочому місці у стані алкогольного сп'яніння мають істотне значення для правильності вирішення справи, оскільки свідчать про ступінь вини працівника та наявність безпосереднього причинного зв'язку між його діями і настанням нещасного випадку на виробництві. Тому, відповідно до вимог ч.3 ст.23 ЦК України і роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наведених в п.9 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» дані обставини підлягають врахуванню при визначенні розміру грошового відшкодування заподіяної позивачам моральної шкоди внаслідок смерті чоловіка та батька.

Крім того, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд помилково врахував глибину фізичних страждань позивачок, оскільки таких обставин судом не встановлено. Позивачка ОСОБА_2 на підтвердження своїх доводів про те, що перенесений у зв'язку зі смертю чоловіка стрес вплинув на стан її здоров'я і вона змушена була приймати лікарські засоби для відновлення здоров'я, щоб свідчило про її фізичні страждання, ніяких доказів не надала ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду. Позивачка ОСОБА_3 в позовній заяві в обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди взагалі не посилалась на перенесені нею фізичні страждання.

Виходячи з конкретних обставин нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, внаслідок якого настала смерть ОСОБА_4, того, що нещасний випадок відбувся з вини відповідача, який не забезпечив належних безпечних умов праці та контроль за їх дотриманням, а також вини постраждалого ОСОБА_4, який ремонтні роботи проводив з порушенням інструкції з охорони праці, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, враховуючи характер, глибину та тривалість моральних страждань позивачок у зв'язку з втратою близької особи - чоловіка та батька, який турбувався про них, допомагав їм та був їм опорою і надією на майбутнє, з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів приходить до переконання, що з відповідача підлягає стягненню компенсація відшкодування моральної шкоди у грошовому виражені на користь ОСОБА_2 у розмірі 50000грн., на користь ОСОБА_3 у розмірі 30000грн. Тому, рішення суду в частині визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди підлягає зміні.

Також колегія суддів не може погодитись з рішенням суду в частині стягнення з відповідача в дохід держави судового збору у розмірі 1400грн., оскільки вимоги про відшкодування моральної шкоди є вимогами немайнового характеру, а відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з вимог немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,2% мінімальної заробітної плати, що становить 243,60грн. З урахуванням того, що в одному позові об'єднані вимоги двох позивачів, то при подачі позову до суду підлягає сплаті судовий збір в сумі 487,20грн. (ст.6 Закону України «Про судовий збір»), від сплати якого позивачі звільнені на підставі закону. Тому, у зв'язку з частковим задоволенням позову та стягненням з відповідача на користь позивачів грошового відшкодування моральної шкоди з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 487,20грн., у зв'язку з чим рішення суду в частині стягнення судового збору підлягає зміні.

В решті частині рішення, тобто в частині відшкодування понесених ОСОБА_2 витрат на правову допомогу в розмірі 487грн., апеляційних підстав для скасування або зміни рішення суду не вбачається.

Таким чином, переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах заявлених в суді першої інстанції позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, які відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України, зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні в частині стягнення моральної шкоди та судового збору, а в решті частини рішення суду підлягає залишенню без зміни, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.307,309,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» задовольнити частково.

Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 жовтня 2014 року змінити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень, у відшкодування витрат на правову допомогу 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень; на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 30 000 (тридцять тисяч) гривень; в дохід держави судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий : Сорока Г.П.

Судді : Баркова Л.Л.

Гаврилова Г.Л.