Рішення № 42087338, 29.12.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.12.14р. Справа № 904/8923/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМФАРМІНВЕСТ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦАРИЧАНСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД", смт. Царичанка, Царинанський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за поставку товару в розмірі 38 868 грн. 95 коп.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: Лихопьок Д.П., адвокат, дов. від 30.10.2014 б/н.

від відповідача: Герман О.В., дов. від 17.02.2014 б/н.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 49 103 грн. 41 коп., із яких: 40 250, 00 грн. - сума основного боргу, 1 770, 35 грн. - 3% річних, 7 083, 06 грн. - інфляційних нарахувань. Позовні вимоги, мотивовані порушенням із боку Відповідача господарського зобов'язання встановленого умовами договору поставки товару, укладеного в спрощений спосіб. Крім того, Позивач просить суд стягнути на свою користь судові витрати, в тому числі витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 3 500 грн. 00 коп.

Відповідач заявлені вимоги визнав частково, у розмірі 30250,00 грн., проти решти вимог заперечує, посилаючись на невірне визначення Позивачем дати початку прострочення оплати поставленого товару, яка на його думку настала 03.06.2014 року (семиденний строк від дня пред'явлення вимоги).

22.12.2014 року Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Відповідача 38 868 грн. 95 коп., із яких: 30 250 грн. 00 коп. - сума основного боргу, 1 791 грн. 35 коп. - 3% річних, 6 827 грн. 66 коп. - інфляційних нарахувань.

В засіданні суду 25.12.2014 року оголошувалася перерва до 29.01.2014 року, згідно ст.. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 29.12.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі видаткових накладних № 282 від 11.04.2013 року, № 357 від 25.04.2013 року, №РН-0000583 від 02.07.2013 року, № 937 від 27.09.2013 року Позивач поставив Відповідачу товар (сорбат калію та лимонну кислоту) на загальну суму - 82 250 грн. 00 коп.

Як убачається з матеріалів справи, за поставлений товар, Відповідач розрахувався частково, в сумі 52 000 грн. 00 коп., внаслідок чого, у останнього утворилась заборгованість перед Позивачем в розмірі 30 250 грн. 00 коп.

Статтею 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Надані до справи докази, зокрема, підписані сторонами видаткові накладні та банківські виписки про часткову оплату товару за вказаними накладними, свідчать про укладання між сторонами договору поставки товару у спрощений спосіб (ст. 181 Господарського кодексу України).

23.05.2014 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію № 23/05-3 з вимогою сплатити борг, на яку останній відповіді не надав (а.с.а.с.34-35).

Частиною 2 ст. 692 ЦК України, положення якої застосовуються до договорів поставки в силу ст. 712 ЦК України, передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач борг в розмірі 30 250 грн. 00 коп. перед Позивачем визнає.

На час розгляду справи в суді доказів сплати боргу суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач вимагає стягнення з Відповідача інфляційних втрат у розмірі 6 827 грн. 66 коп. за період із жовтня 2013 року по листопад 2014 року.

Крім того, за період прострочення оплати товару по кожній з наведених судом вище накладних, Позивачем розраховано 3% річних, розмір яких становить 1791 грн. 29 коп. (детальний розрахунок - а.с. 58).

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає: 38 868 грн. 95 коп., із яких: 30 250 грн. 00 коп. - сума основного боргу, 1 791 грн. 29 коп. - 3% річних, 6 827 грн. 66 коп. - інфляційних нарахувань.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача стосовно визначення строку виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару з урахуванням приписів ст. 530 ЦК України, адже як вище наведено судом, у спірних правовідносинах строк оплати товару визначається спеціальною нормою ст. 692 ЦК України.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача в складі судових витрати, понесені ним витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 3 500,00 грн.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

В матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги № 44/2 від 20.05.2014 року (а.с. 10-11), який укладено, між Позивачем та Адвокатським бюро "Лихопьок Д.П.", відповідно умов зазначеного договору, Позивачеві надано правову допомогу. Матеріали справи також містять акт про надання послуг-правової допомоги від 11.12.2014 року, та докази оплати Позивачем зазначених послуг в сумі 3 500,00 грн. Представником Позивача - адвокатом Лихопьоком Д.П. у судовому засіданні було пред'явлено адвокатське посвідчення та довіреність.

Враховуючи викладене, витрати у справі, в тому числі з оплати судового збору та оплати послуг адвоката у сумі 3 500,00 грн., покладаються на відповідача, згідно зі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 205, 525, 526, 692 Цивільного кодексу України, ст. 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦАРИЧАНСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД" (51000, Дніпропетровська область, Царинанський район, смт. Царичанка, вул. Кірова, 168, код ЄДРПОУ 36710304) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМФАРМІНВЕСТ" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, код ЄДРПОУ 36460606) 30 250 грн. 00 коп. основного боргу, 1 791 грн. 29 коп. три проценти річних, 6 827 грн. 66 коп. інфляційних нарахувань, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 3 500 грн. 00 коп. витрати на оплату послуг адвоката, видати наказ.

Повне рішення складено 30.12.2014

Суддя О.В. Ліпинський