Ухвала суду № 42081156, 20.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6385/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А. І. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

20 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Рось Елеватор" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про часткове скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Рось Елеватор" звернувся до суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 06 липня 2012 року № 1283/15-2/35942433/180 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 41 229,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою "Рось Елеватор" в травні місяці 2012 року подано до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року, в якій допущено помилку, що призвела до завищення податкового кредиту на суму 164 914 грн.

У червні місяці 2012 року Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень місяць 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 19 червня 2012 року № 1575/15-2/35942433/124.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело про завищення суми податкового кредиту за квітень 2012 року в сумі 164 914 грн.

Разом із Актом камеральної перевірки позивач отримав лист Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 22 червня 2012 року № 608/10/15-2 про невизнання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість №9035575212 від 21 червня 2012 року та додатку 5 до нього у зв'язку з тим, що згідно п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України, платник податків не має права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним контролюючим органом.

21 червня 2012 року позивачем надіслано до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку із самостійним виявленням помилок в податковій декларації за квітень місяць 2012 року, в якому було виправлено помилку та самостійно нараховано штраф у розмірі 4 948 грн.

За результатами розгляду заперечень позивача на Акт перевірки, Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення №1283/15-2/35942433/180 від 06 липня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у сумі 20 6143 грн., з яких: 16 4914 грн. - за основним платежем; 41 229 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 41 229,00 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Пунктом 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Відповідно до п. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Як вбачається з матеріалів справи, в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень місяць 2012 року позивачем до складу податкового кредиту безпідставно було включено 164 914 грн. податку на додану вартість.

Разом з тим, 21 червня 2012 року позивачем поданий до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку із самостійним виявленням помилок в податковій декларації за квітень місяць 2012 року, в якому було виправлено помилку та самостійно нараховано штраф у розмірі 4 948 грн.

Судом встановлено, що документальні планові та позапланові виїзні перевірки за період, у якому подавався позивачем уточнюючий розрахунок, Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби не проводились, натомість було проведено лише камеральну перевірку.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що у позивача були відсутні обмеження для подання 21 червня 2012 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку із самостійним виявленням помилок в податковій декларації за квітень місяць 2012 року.

Таким чином, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку із самостійним виявленням помилок в податковій декларації за квітень місяць 2012 року, поданий позивачем 21 червня 2012 року з дотриманням вимог встановлених Податковим кодексом України.

Крім того, про проведення відповідачем камеральної перевірки позивач дізнався лише після отримання 23 червня 2012 року Акту камеральної перевірки, в той час як уточнюючий розрахунок позивачем поданий 21 червня 2012 року.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач уточнив показники податкової звітності до проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок.

Разом з тим, відповідач своїм правом на проведення позапланової перевірки ТОВ Агрофірми "Рось Елеватор" не скористався, всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення не з'ясував, у зв'язку з чим вірним є висновок суду першої інстанції про протиправність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 41 229 грн.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Рось Елеватор".

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.