Постанова № 42081128, 11.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 грудня 2014 року 14:01 № 826/17252/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., за участю секретаря судового засідання Дмитрієвої В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Світ побуту»доДержавної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,за участю представників:

від позивачаВасильєв Д.Є. (довіреність) Андрєєва Л.Л. (довіреність)від відповідачаСимоненко Ю.М. (довіреність) Юковська Л.М. (довіреність)ВСТАНОВИВ:

До судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ побуту» (надалі - Позивач/ТОВ «Світ побуту») до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - Відповідач/ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №0008702205 та №0008712205 від 21.07.2014 р.;

2. Стягнути з ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на користь ТОВ «Світ побуту» витрати по сплаті судового збору в сумі 487,20 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2014 р. провадження у справі було відкрите та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явились представники Позивача, які позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити із підстав, викладених в адміністративному позові, зокрема, зазначили про порушення Відповідачем положень Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі - ПК України) під час винесення податкових повідомлень-рішень №0008702205 та №0008712205 від 21.07.2014 р.

В судове засідання з'явились представники Відповідача, які щодо позовних вимог заперечують в повному обсязі, просять в задоволенні позову відмовити із підстав, викладених в письмових запереченнях, мотивуючи тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом правомірно, оскільки Позивачем порушені норми ПК України, Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі - ЦК України), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999 р. (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі - Закон №996) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р. (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі - Положення №88).

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови було виготовлено та підписано - 16.12.2014 р.

Розглянувши наявні в матеріалах докази та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Світ побуту» (код ЄДРОПУ 32593540) зареєстроване 07.08.2003 р. Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією, з 13.08.2003 р. взято на податковий облік та станом на дату проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Основними видами діяльності Позивача згідно із відомостей з ЄДРПОУ від 13.11.2014 р. є управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.

Поряд із цим, у період з 16.06.2014 р. по 24.06.2014 р. на підставі направлень №1271, №1272, №1275, №1276 від 16.06.2014 р. та №1300 від 19.06.2014 р., наказів №1188 від 16.06.2014 р. та №1216 від 20.06.2014 р., виданих ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.82.1 ст.82 ПК України, з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю повнотою нарахування та сплати податків та зборів Відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Світ побуту» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складений акт №708/22-05/32593540 від 02.07.2014 р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Світ побуту» (код ЄДРОПУ 32593540) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р.» (надалі - Акт перевірки №708), в якому зазначено про виявлення наступних порушень вимог законодавства, зокрема:

ь ч.1 ст.1029, ч.1 та ч.5 ст.1030, ст.1031 ЦК України, ст.ст.1, 3 та 9 Закону №996, п.2.4, п.2.5, п.2.15 та п.2.16 Положення №88, пп.16.1.2, пп.16.1.3, пп.16.1.4, пп.16.1.5 та пп.16.1.12 п.16.1 ст.16, п.64.6 ст.64, пп.135.5.11 п.135.5 ст.135, пп.153.13.1 та пп.153.13.2 п.153.13 ст.153 та п.13 підрозд.4 розд.20 Перехідних положень ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 70 939,00 грн., в т.ч.: за 2011 р. - на суму 12 065,00 грн.; за 2012 р. - на суму 28 975,00 грн.; за 2013 р. - на суму 29 899,00 грн.;

ь пп.16.1.2, пп.16.1.3, пп.16.1.4 та пп.16.1.5 п.16.1 ст.16, п.44.1, п.44.2, п.44.3 та п.44.6 ст.44, абз.5 п.180.1 ст.180, п.181.1 ст.181, п.185.1 ст.185, п.187.10 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1 ст.198, п.200.1 та п.200.2 ст.200 ПК України, ст.1 та ст.9 Закону №996, п.2.4, п.2.5, п.2.15 та п.2.16 Положення №88, в результаті чого занижено податок на додану вартість (надалі - ПДВ), що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, на загальну суму 1 184 836,00 грн., в т.ч., за: травень 2011 р. - 12 672,00 грн., червень 2011 р. - 9 656,00 грн., липень 2011 р. - 7 188,00 грн., серпень 2011 р. - 14 089,00 грн., вересень 2011 р. - 27 692,00 грн., жовтень 2011 р. - 25 615,00 грн., листопад 2011 р. - 26 771,00 грн., січень 2012 р. - 18 738,00 грн., лютий 2012 р. - 38 154,00 грн., березень 2012 р. - 69 543,00 грн., квітень 2012 р. - 27 109,00 грн., травень 2012 р. - 33 073,00 грн., червень 2012 р. - 30 645,00 грн., липень 2012 р. - 41 539,00 грн., серпень 2012 р. - 55 276,00 грн., вересень 2012 р. - 146 296,00 грн., жовтень 2012 р. - 76 928,00 грн., листопад 2012 р. - 79 745,00 грн., грудень 2012 р. - 95 619,00 грн., січень 2013 р. - 23 812,00 грн., лютий 2013 р. - 9 221,00 грн., березень 2013 р. - 24 260,00 грн., червень 2013 р. - 2 711,00 грн., липень 2013 р. - 64 687,00 грн., серпень 2013 р. - 54 836,00 грн., вересень 2013 р. - 25 842,00 грн., листопад 2013 р. - 59 487,00 грн., грудень 2013 р. - 83 632,00 грн.;

ь пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.176 ст.176 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 92 433,73 грн.: не подано звітний податковий розрахунок ф.1-дф за І квартал 2012 р., ІІ квартал 2012 р., ІІІ квартал 2012 р., ІV квартал 2012 р. та ІІ квартал 2013 р.; не подано звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-листопад 2013 р.

Згідно із зазначеним, на підставі Акту перевірки №708 ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 21.07.2014 р. були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

ь за формою «Р» №0008702205, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1 475 804,00 грн. (з яких 1 184 836,00 грн. - за основним платежем та 290 968,00 грн. - за штрафними санкціями);

ь за формою «Р» №0008712205, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 85 827,50 грн. (з яких 70 939,00 грн. - за основним платежем та 14 888,50 грн. - за штрафними санкціями).

В той же час, за результатами адміністративного оскарження рішеннями ГУ Міндоходів у м. Києві №9545/10/26-15-10-06-15 від 29.09.2014 р. «Про результати розгляду первинної скарги» та Міндоходів України №5338/6/99-99-10-01-15 від 20.10.2014 р. «Про результати розгляду скарги» були залишені без змін прийняті Відповідачем податкові повідомлення-рішення від 21.07.2014 р. №0008702205 та №0008712205, а скарги Позивача за вих. №787/14 від 01.08.2014 р. та за вих. №874/14 від 09.10.2014 р.- без задоволення.

Вважаючи, що Відповідачем були порушені права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Світ побуту» під час проведення перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Поряд із цим, згідно із ч.1 ст.1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

При цьому, у ч.1 ст.1030 ЦК України зазначено, що предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно.

Так, як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення податковим органом перевірки було встановлено, що у період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. ТОВ «Світ побуту» (Управитель) здійснювало господарські операції з надання комунальних послуг (централізоване постачання холодної та гарячої води, опалення), послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за наступними укладеними договорами управління, утримання та експлуатації майна (надалі - Договори управління), згідно із якими Установники управління зобов'язуються передати в управління Управителя житлові комплекси, а Управитель зобов'язується здійснювати управління цим майном (здійснювати юридичні та фактичні дії) в інтересах Установників управління, а з моменту появлення власників або наймачів житлових/нежитлових приміщень (Співвласники) - також в інтересах Співвласників, зокрема, надавати послуги з управління майном (надання житлово-комунальних послуг та проведення розрахунків, ведення бухгалтерської, статистичної та іншої передбаченої законодавством звітності, здійснювати розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, забезпечувати управління цим майном):

1. із ПАТ «Трест «Південзахідтрансбуд»:

ь Договір від 15.07.2004 р., згідно із яким Установник управління зобов'язується передати функції з утримання та експлуатації на баланс І-VII секції багатоквартирного будинку житлового комплексу по вул. Маршала Тимошенка, 13-а, у м. Києві;

ь Договір від 31.08.2011 р., згідно із яким Установник управління зобов'язується передати перший пусковий комплекс майна першої черги будівництва групи житлових будинків з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального та адміністративного призначення по вул. Щорса, 44-а, у м. Києві - секції №1 та №2 з вбудованими офісними приміщеннями, технічними приміщеннями в секції №3;

ь Договір від 01.10.2012 р., згідно із яким Установник управління зобов'язується передати другий пусковий комплекс майна першої черги будівництва групи житлових будинків з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального та адміністративного призначення по вул. Щорса, 44-а, у м. Києві - секції №3, паркінг №1.

2. із ТОВ «Висока Вежа»:

ь Договір від 31.08.2011 р., згідно із яким Установник управління зобов'язується передати майно першої черги будівництва житлово-офісного комплексу на бульв. Дружби Народів, 14-16, у м. Києві - секції №1, №2 та №5 з вбудованими, вбудовано-прибудованими, прибудованим приміщеннями, енергоблоком, інженерним колектором, технічним приміщенням.

3. із ТОВ «Інтер-ВВ»:

ь Договір №22/12-к від 22.12.2008 р., згідно із яким Установник управління зобов'язується передати житловий комплекс по вул. Краківській, 15/17 у м. Києві.

На підтвердження здійснення передачі на баланс ТОВ «Світ побуту» вказаних вище житлових комплексів, Управителем були підписані з Установниками управління акти прийому-передачі житлових комплексів до кожного із укладених Договорів управління.

Крім того, у перевіряємий період ТОВ «Світ побуту» (Балансоутримувачем) були укладені тотожні договори щодо компенсації витрат (надалі - Договори компенсації), за умовами яких Замовники зобов'язуються компенсувати Балансоутримувачу витрати з утримання (експлуатації) житлових комплексів, а саме:

ь за укладеним із ПАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» (Забудовником) Договором №20/09-1 від 20.09.2011 р. Забудовник зобов'язується компенсувати Балансоутримувачу експлуатаційні витрати згідно із затвердженим тарифом, витрати по опаленню (витрати на оплату теплової енергії) всіх житлових та нежитлових приміщень, витрати по водопостачанню для експлуатації технічних систем житлового комплексу на вул. Щорса, 44-а у м. Києві, який є предметом Договору управління від 31.08.2011 р.;

ь за укладеним із ТОВ «Висока Вежа» (Забудовником) Договором №20/09-2 від 20.09.2011 р. Забудовник зобов'язується компенсувати Балансоутримувачу експлуатаційні витрати (витрати з утримання будинку та прибудинкової території) з розрахунку 1,6528 грн./м2, в т.ч. ПДВ, витрати по опаленню (витрати на оплату теплової енергії) всіх житлових та нежитлових приміщень, витрати по водопостачанню для експлуатації технічних систем житлового комплексу на бульв. Дружби Народів, 14-16 у м. Києві, який є предметом Договору управління від 31.08.2011 р., починаючи з 01.01.2012 р.

В той же час, особливості оподаткування діяльності, що здійснюється за договорами управління майном встановлені п.153.13 ст.153 ПК України.

Так, відповідно до пп.153.13.1 п.153.13 ст.153 ПК України платник податку, який отримав майно на підставі договору управління (управитель), веде окремо від власного облік доходів та витрат в розрізі кожного договору управління.

При цьому, у пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України зазначено, що доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно із п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст.137, на підставі документів, зазначених у п.135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п.135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до п.135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у п.135.3 цієї статті та у ст.136 цього Кодексу.

Між тим, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135 ПК України встановлено, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Водночас, відповідно до положень пп.135.5.11 п.135.5 ст.135 ПК України інші доходи включають доходи, визначені відповідно до ст.ст.146, 147, 153 і 155 - 161 цього Кодексу.

Разом із тим, згідно із пп.153.13.2 п.153.13 ст.153 ПК України до складу доходів в окремому обліку відносяться доходи від управління майном, отримані в будь-якому вигляді.

З огляду на зміст Акту перевірки №708 встановлено, що за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. Позивачем задекларовано доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на загальну суму 2 695 587,00 грн., проте перевіркою повноти визначення такого доходу Відповідачем встановлено його заниження на суму розміром 15 327 086,00 грн.

В той же час, відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

При цьому, у пп.153.13.3 п.153.13 ст.153 ПК України визначено, що до складу витрат в окремому обліку відносяться всі витрати, які є витратами згідно із ст.138 - 143 цього Кодексу, у тому числі винагорода управителю. Для цілей цього підпункту в окремому обліку амортизація отриманих в управління основних засобів здійснюється за балансовою вартістю на момент передачі в управління.

Поряд із цим, відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.138.4, п.138.6 - п.138.9, пп.138.10.2 - пп.138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з п.138.5, пп.138.10.5, пп.138.10.6 п.138.10, п.138.11, п.138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 і ст.141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п.138.3 цієї статті та у ст.139 цього Кодексу.

Разом із тим, згідно із пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням п.138.2, п.138.11 цієї статті, п.140.2 - п.140.5 ст.140, ст.ст.142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

При цьому, у пп.14.1.228 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.8 ст.138 ПК України передбачено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Водночас, у п.13 підрозд.4 розд.20 Перехідних положень ПК України зазначено, що тимчасово до 1 січня 2014 року датою збільшення доходів підприємств житлово-комунального господарства від надання житлово-комунальних послуг є дата надходження коштів від споживача на банківський рахунок або в касу платника податку, крім випадків, якщо таке надходження відбувається у рахунок погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, надані до дати набрання чинності розділом III цього Кодексу. При цьому підприємства житлово-комунального господарства у складі собівартості реалізації житлово-комунальних послуг визнають витрати на придбання товарів, робіт, послуг у сумі фактично сплачених за них коштів, крім випадків якщо така сплата відбувається в рахунок погашення заборгованості за такі роботи, послуги, придбані до дати набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Разом із тим, під час здійснення податковим органом перевірки Позивача встановлено, що ТОВ «Світ побуту» у період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. віднесено до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) суму витрат у розмірі 2 677 887,00 грн. з придбання наступних послуг, зокрема, з:

ь постачання електричної енергії, теплової енергії у гарячій воді за укладеними із ПАТ «Київенерго» договорами, а саме: №61618 від 05.10.2010 р., №240356 від 01.10.2004 р., №32185 від 23.12.2011 р., №240357 від 28.03.2005 р., №520189 від 22.11.2011 р., №3415718 від 27.12.2004 р. разом із актами до них (додатки до справи №3, №10, №12 та №13);

ь постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за укладеними із ВАТ «АК «Київводоканал» договорами, а саме: №05026/5-05 від 06.10.2004 р., №08638/4-1-05 від 31.03.2009 р., №10672/5-05 від 19.07.2012 р. разом із актами до них (додатки до справи №3, №10 та №12);

ь вивезення та знешкодження твердих побутових відходів за укладеним із ТОВ «Селтік» договором №21/01-9-02 від 01.01.2009 р. разом із актами до нього (додатки до справи №3 та №12);

ь виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів за укладеним із ТОВ «Техноліфт» договором №26/11 від 31.12.2010 р.; технічного обслуговування ліфтового обладнання за укладеними із ТОВ «Елітліфт-21» договорами №3/11-11 та №2/11-11 від 14.11.2011 р.; технічного обслуговування диспетчерської системи зв'язку з ліфтами за укладеними договорами із ТОВ «Елітліфт-Сервіс» №405/13 та №305/13 від 01.05.2013 р. та із ТОВ «ОДС-Ліфтсервіс» №19 від 01.01.2011 р. разом із актами до вказаних договорів (додатки до справи №3 та №12);

ь технічного обслуговування обладнання системи автоматичної пожежної сигналізації та системи проти димного захисту за укладеними із ТОВ «Дозор Сервіс» договором №269/06/ТО13 від 29.03.2013 р.; технічного обслуговування установок пожежної автоматики за укладеними із ПП «КомСервіс» договорами №758-ТОПА від 01.11.2012 р., №690-ТОПА від 01.09.2012 р. разом із актами до них (додатки до справи №3 та №12);

ь обслуговування вузла обліку теплової енергії за укладеними із ПП «Модуль» договорами №237-07-О від 01.07.2008 р. та №18/09-02 від 01.09.2012 р. разом із актами до них (додатки до справи №4, №12 та №13);

ь обробки та розщеплення платежів з рахунків населення на сплату житлово-комунальних послуг за укладеними із КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» договорами №3054 від 27.08.2013 р. та №3053 від 05.04.2011 р. разом із актами до них (додатки до справи №3, №10 та №12);

ь проведення комплексу протиепідемічних заходів на території та в будівлях за укладеними із Міським МВП «Профілактична дезінфекція» договором №05-4945 від 01.01.2011 р. разом із актами до нього (додатки до справи №10 та №12); виконання заходів по дератизації та дезінфекції на об'єктах за укладеними із ТОВ «ДЕЗКО» договорами №Д-110 від 01.04.2013 р. та №ДГ-0000109 від 03.09.2012 р. разом із актами до них (додатки до справи №3 та №12);

ь ремонтних робіт за укладеним із ТОВ «Виссон» договором підряду №2/01 від 19.01.2011 р. разом із актами до нього (додаток до справи №10);

ь прочистки каналізації та відкачки стічних вод з підвального приміщення; з покосу газонів; перевезення, подріблення та вивезення на звалище великогабаритних відходів за укладеними із КП «Житлосервіс «Куренівка» договорами №109 від 01.09.2011 р., №110 від 22.09.2011 р.; №101 від 23.08.2011 р.; №15 від 05.10.2011 р., №17 від 16.01.2012 р., №27 від 22.10.2012 р., №45 від 03.05.2012 р. разом із актами до них (додатки до справи №3, №10 та №13);

ь телекомунікаційних послуг за укладеними із ПАТ «Укртелеком» договором №2811939 від 18.04.2012 р. разом із актом до нього (додаток №12);

ь виміру опору ізоляції електромережі за укладеними із ТОВ «ВЛК» договорами №ВЛ-29 від 12.11.2012 р. разом із актами до нього (додаток до справи №13).

Разом із тим, проведеною перевіркою віднесених Позивачем витрат до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів за перевіряємий період податковим органом встановлено заниження зазначених показників витрат на загальну суму 14 961 591,00 грн.

Поряд із цим, відповідно до пп.153.13.4 п.153.13 ст.153 ПК України прибуток від кожного договору управління оподатковується на загальних підставах та податок сплачується до бюджету управителем майна.

Крім того, у пп.153.13.5-пп.153.13.7 п.153.13 ст.153 ПК України виплата доходу установнику управління здійснюється лише після оподаткування прибутку згідно з пп.153.13.4 цього пункту. Сума отриманого прибутку не включається до складу доходу установника управління та витрат управителя майна. Сума утриманої (виплаченої) винагороди за управління майном включається до складу доходу управителя майна від його власної діяльності.

При цьому, відповідно до пп.153.13.8 та пп.153.13.9 п.153.13 ст.153 ПК України для цілей оподаткування цим пунктом господарські відносини між учасниками договору управління прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Форма звітності про результати діяльності, що здійснюється за договорами управління майном, встановлюється центральним податковим органом.

Разом із тим, за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. ТОВ «Світ побуту» задекларовано податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 4 041,00 грн., проте перевіркою повноти його визначення Відповідачем встановлено його заниження на 70 939,00 грн.

В той же час, згідно із п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

При цьому, відповідно до абз.5 п.180.1 ст.180 ПК України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном. Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Поряд із цим, п.181.1 ст.181 ПК України встановлено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Так, у п.183.1 ст.183 ПК України передбачено, що будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Водночас, згідно із п.183.10 ст.183 ПК України будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування

Між тим, податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (пп.14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України).

В пп. «б» п.187.1 ст.187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема: дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Водночас, відповідно до п.187.10 ст.187 ПК України платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Для цілей цього пункту послугами, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.

Як вбачається з Акту перевірки №708, у період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. Позивачем задекларовано податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 1 363 364,00 грн., проте Відповідачем за результатами перевірки повноти визначення податкових зобов'язань встановлено їх завищення на 2 262 030,00 грн. Крім того, під час проведення податковим органом перевірки також було встановлено заниження ТОВ «Світ побуту» податкового кредиту на загальну суму 1 077 194,00 грн.

Разом із тим, на формування Позивачем показників податкового кредиту за перевіряємий період мали вплив здійснені ТОВ «Світ побуту» господарські операції з придбання послуг з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, постачання теплової енергії у гарячій воді, постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, послуги з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, прибирання будинкової та прибудинкової території та інших послуг за укладеними договорами з наступними контрагентами, а саме: ПАТ «Київенерго», ВАТ «АК «Київводоканал», ТОВ «Селтік», ТОВ «Техноліфт», ТОВ «Виссон», ТОВ «ВЛК», КП «Житлосервіс «Куренівка», ТОВ «ДЕЗКО», ТОВ «Техноліфт», ТОВ «Елітліфт-21», ТОВ «Елітліфт-Сервіс», ТОВ «ОДС-Ліфтсервіс», ПП «Модуль» та іншими підприємствами (додатки до справи №3 стор.28-253, №4 стор.1-82, №9, №10, №12, №13 стор.1-48, 235-267).

При цьому, відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з р.V цього Кодексу.

Згідно із пп. «а» п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В абз.2 п.198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Поряд із цим, відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом №996. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону №996).

Згідно зі ст.1 Закону №996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч.2 ст.3 Закону №996).

Згідно із ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до ст.1 Закону №996 первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, п.1.1 р.1 Положення №88 передбачено, що дане положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Відповідно до п.1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (п.2.2 р.2 Положення №88).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, податковий кредит. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Відповідно до ч.3 ст.1030 ЦК України майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік.

При цьому, згідно зі ст.1031 ЦК України договір управління майном укладається в письмовій формі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації (у редакція до 2010 р.). Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню (редакція після 2010 р.).

Разом із тим, з огляду на укладені Позивачем Договори управління із ПАТ «Трест «Південзахідтрансбуд», ТОВ «Висока Вежа» та ТОВ «Інтер-ВВ» встановлено, що жоден із цих Договорі нотаріально не посвідчений.

Більше того, судом приймаються до уваги доводи представників Відповідача, що також не заперечується представниками Позивача, про те, що майно, що було передане ТОВ «Світ побуту» за укладеними Договорами управління не відокремлене від іншого майна Позивача та не обліковується на окремому балансі, про що свідчить відсутність ведення окремого обліку щодо прийнятого в управління майна.

В той же час, з огляду на надані Позивачем банківські виписки (додатки до справи №1 стор.117-387, №4 стор.83-250, №5, №6 стор.1-208, №11) судом встановлено, що розрахунки, пов'язані з управлінням майном за укладеними Позивачем договорами із ПАТ «Київенерго», ВАТ «АК «Київводоканал», ТОВ «Селтік», ТОВ «Техноліфт», ТОВ «Виссон», ТОВ «ВЛК», КП «Житлосервіс «Куренівка» та іншими підприємствами, сплатою жильцями (по вул. Маршала Тимошенка, 13; бульв. Дружби Народів, 14-16; вул. Куренівська, 15/17 та вул. Щорса, 44а) комунальних платежів здійснювались на власні розрахункові рахунки Позивача, відкриті у банках АТ «Банк «Таврика» (р/р 260003026553 та 260013016553), АТ «УкрСиббанк» (р/р 26001038512201 та 26002038512200), ПАТ КБ «Приватбанк» (р/р 26001060840516) з яких, в свою чергу, ТОВ «Світ побуту» здійснювало сплату коштів за власними потребами.

При цьому, судом не приймаються до уваги пояснення Позивача, що кошти жильців (споживачів) на оплату комунальних послуг є транзитними, оскільки у зв'язку із ненаданням до суду реєстрів бухгалтерського обліку та карток рахунків за перевіряємий період, суд позбавлений можливості пересвідчитись, що такі кошти перераховувались споживачами на рахунок ТОВ «Світ побуту» безпосередньо для їх накопичення і наступного перерахунку комунальним підприємствам, які надають такі послуги.

Таким чином, суд погоджується із висновками податкового органу про те, що Позивачем здійснювались розрахунки, пов'язаними з управлінням майном, отриманим за Договорами управління, не з окремого банківського рахунку, відкритого за кожним таким Договором, а зі своїх власних рахунків, що свідчить про відсутність розмежування в обліках ТОВ «Світ побуту» свого власного майна від майна, отриманого в управління за укладеними Договорами управління.

Більше того, під час судового розгляду справи судом було встановлено, що у перевіряємий період, а саме з 21.07.2012 р. по 30.11.2012 р., Позивач не був зареєстрований платником ПДВ, але продовжував здійснювати операції з постачання комунальних послуг до анулювання свідоцтва №36751680 протягом 12 календарних місяців, що не спростовується представниками Позивача, як наслідок, суд вважає правомірним висновки податкового органу щодо обов'язку визначення Позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за касовим методом.

При цьому, суд критично ставиться до доводів представників Позивача про те, що отримані ТОВ «Світ побуту» послуги за укладеними із комунальними підприємствами договорами, вартість яких Позивачем включена до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, не вважаються житлово-комунальними послугами, а тому Позивач не повинен був вести бухгалтерський облік податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до пп.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПК України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Поряд із цим, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Світ побуту» є житлово-експлуатаційною конторою, що також підтверджується представниками Позивача, яка здійснювала постачання теплової енергії, надавала послуги з водопостачання, водовідведення та інші послуги, вартість яких була включена до складу квартирної плати та плати за утримання житла, фізичним особам, не зареєстрованим як платники податку, тобто, здійснювала збір коштів з метою подальшого їх перерахування надавачам таких послуг (ПАТ «Київенерго», ВАТ «АК «Київводоканал», ТОВ «Селтік», ТОВ «Техноліфт», ТОВ «Виссон», ТОВ «ВЛК», КП «Житлосервіс «Куренівка») у рахунок компенсації їх вартості, а тому суд погоджується із висновком Відповідача, що Позивач повинен визначати дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту саме за касовим методом.

Поряд із цим, відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, згідно із пп.102.2.1 п.102.2 ст.102 ПК України грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п.102.1 цієї статті, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано.

Водночас, пп.54.3.1 та пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Так, як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із неподанням ТОВ «Світ побуту» в установлені строки податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 2-4 квартали 2011 р., півріччя 2012 р., 4 квартали 2012 р., 2013 р., а також податкових декларацій з ПДВ за період травень 2011 р.-листопад 2013 р. Позивачем вищезазначені господарські операції за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. не відображені в бухгалтерському обліку.

Згідно із цим, оскільки під час здійснення податковим органом перевірки даних результатів діяльності Позивача за перевіряємий період було встановлено, що ТОВ «Світ побуту» занижено дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, на суму 15 327 086,00 грн. та витрати на суму 14 961 591,00 грн., що спричинило заниження податку на прибуток підприємства, що підлягає сплаті до бюджету на суму 70 939,00 грн. Водночас, перевіркою визначення Позивачем податкових зобов'язань за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. також встановлено їх заниження на суму 2 262 030,00 грн. та заниження податкового кредиту на 1 077 194,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплати в бюджет, на 1 184 836,00 грн., відповідно, податковий орган правомірно визначив суми грошових зобов'язань, оскільки Позивач не подав в установлені строки податкові декларації.

Зазначених висновків суду не спростовують надані Позивачем штатний розпис ТОВ «Світ побуту» (додаток до справи №3 стор.1-26), оборотно-сальдові відомості (додаток до справи №13 стор.49-106), видаткові накладні (додаток до справи №2 стор.3-230), витяг із журналу виданих довіреностей на приймання товарно-матеріальних цінностей (додаток до справи №2 стор.231-257), а також аудиторські висновки (додаток до справи №1 стор.73-107).

При цьому, суд також не приймає до уваги доводи представників Позивача про те, що причина неподання податкової звітності за перевіряємий період пов'язана з технічно-недосконалою роботою програмного забезпечення підприємства, оскільки такі підстави не звільняють від встановленого податковим законодавством обов'язку щодо подання податкової декларації, зокрема, подання наручно безпосередньо в приміщення податкової інспекції.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що у період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. Позивач здійснював фінансово-господарські операції з надання житлово-комунальних послуг, пов'язаних з обслуговуванням житлових будинків, переданих йому в управління за укладеними із ПАТ «Трест «Південзахідтрансбуд», ТОВ «Висока Вежа» та ТОВ «Інтер-ВВ» Договорами управління майном, яке, в свою чергу, не відокремлене від іншого майна Позивача та не обліковується в ТОВ «Світ побуту» на окремому балансі, окремий облік щодо такого майна останнім також не ведеться. При цьому, розрахунки, пов'язані з управлінням відповідним майном, Позивач не здійснює на окремому банківському рахунку, що не заперечується представниками ТОВ «Світ побуту». Як наслідок, ТОВ «Світ побуту» порушений встановлений податковим законодавством, Законом №996 та Положенням №88 порядок обліку доходів та витрат, оскільки відсутній відокремлений облік в розрізі кожного Договору управління майном.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про правомірність прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0008702205 та №0008712205 від 21.07.2014 р., відповідно, суд не вбачає підстав для їх скасування, а тому відмовляє у задоволенні позовних вимог ТОВ «Світ побуту».

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Позивача. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір на користь Позивача не відшкодовується.

Водночас, згідно із ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, оскільки сплачена ТОВ «Світ побуту» сума судового збору становить 487,20 грн., відповідно, решта суми судового збору (4384,80 грн.) має бути стягнута з Позивача, оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ побуту» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відмовити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ побуту» (адреса: 04213, м. Київ, вул. Північна, 46 оф.1, код ЄДРПОУ 32593540) решту суми судового збору у розмірі 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: «Судовий збір за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва адміністративної справи №826/17252/14».

Контроль за виконанням даного пункту покласти на Державну податкову інспекцію у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін