Постанова № 42081116, 25.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 грудня 2014 року 16:35 № 826/11002/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., за участю секретаря судового засідання Дмитрієвої В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дієса»доІнспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській областіпровизнання протиправними дії та скасування постанови,ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» (надалі - Позивач /ТОВ «Дієса») до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області (надалі - Відповідач/Інспекція), в якому просить суд:

1. Визнати дії посадових осіб Інспекції при проведені перевірки магазину «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Пастера, 8, незаконними;

2. Скасувати рішення про внесення змін до рішення чи скасування рішення №91 від 10.04.2013 р. та рішення про внесення змін до рішення чи скасування рішення №92 від 10.04.2013 р.;

3. Скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №112 від 10.04.2013 р.;

4. Скасувати постанову про накладення штрафних санкцій №49 від 10.04.2013 р. та постанову про накладення штрафних санкцій №50 від 10.04.2013 р.;

5. Витрати по сплаті судового збору покласти на Відповідача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2013 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 р., в задоволені позовних вимог ТОВ «Дієса» було відмовлено в повному обсязі. Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2014 р. №К/800/57134/13 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 р. - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так, 11.11.2014 р. до судді Саніна Б.В. через відділ документального обігу та контролю суду Окружного адміністративного суду м. Києва (вх. №01-5/83461/14 від 06.11.2014 р.) надійшла вказана адміністративна справа №826/11002/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2014 р. вказану справу було прийнято до провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити із підстав, викладених в адміністративному позові, зокрема, зазначив про порушення Відповідачем положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 р. (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі - Закон №877) під час проведення позапланової виїзної перевірки Позивача та під час винесення Інспекцією рішень та постанов від 10.04.2013 р.

В судове засідання не з'явився представник Відповідача, про час та місце був повідомлений належним чином, причини неявки в судове засідання не вказав, клопотання про відкладення судового розгляду справи не подавав. В той же час, в матеріалах справи наявні письмові заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до положень ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд перейшов до письмового провадження по справі, та надано сторонам час для подання додаткових документів та пояснень по справі.

Розглянувши наявні в матеріалах докази та заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 31.01.2013 р. по 01.02.2013 р. на підставі направлення №17/16/33 від 30.01.2013 р. та наказу №85-од від 25.12.2012 р. було проведено планову виїзну перевірку електропобутової техніки, мийних засобів та освітлювальної апаратури в магазині «Ельдорадо» ТОВ «Дієса», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Пастера, 8, за результатами якої складений акт перевірки характеристик продукції №100066 від 31.01.2013 р. (надалі - Акт перевірки №100066), в якому зафіксовано порушення 19 найменувань продукції, на які не нанесено національний знак відповідності, що є порушенням вимог технічних регламентів.

Поряд із цим, на підставі Акту перевірки №100066 Відповідачем були прийняті проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, в яких Інспекцією запропоновано Позивача у строк до 11.02.2013 р. надати пояснення, інформацію про вжиття заходів, спрямованих на запобігання або усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.

Крім того, 11.02.2013 р. Інспекцією винесено постанову №17 про накладення штрафних санкцій (надалі - Постанова №17), якою постановлено ТОВ «Дієса» сплатити у 15-денний строк штраф у розмірі 6 120,00 грн.

Водночас, 11.02.2013 р. Відповідачем були прийняті рішення №43 та №44 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (надалі - Рішення №43 та №44), якими застосовано до Позивача обмежувальний (корегувальний) захід шляхом приведення продукції у відповідність встановленим технічними регламентами вимогам у строк до 26.02.2013 р.

При цьому, Постанова №17, Рішення №43 та №44 були отримані 11.02.2013 р. директором магазину «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» гр. Іващенком О.В., про що свідчать розписки останнього.

Разом із тим, 26.02.2013 р. ТОВ «Дієса» у своїх повідомленнях про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів за вих. №376 та за вих. №377 (надалі - Повідомлення №376 та №377) до Інспекції зазначило про відсутність недоліків маркування продукції, вказаних у Рішеннях №43 та №44, а тому просило скасувати обмежувальні (корегувальні) заходи щодо приведення продукції у відповідність встановленим вимогам.

В той же час, 28.03.2013 р. на підставі наказу №27-од від 21.03.2013 р. та направлення №71/16/71 від 27.03.2013 р. (надалі - Направлення №71/16/71) Інспекцією була проведена перевірка щодо стану виконання ТОВ «Дієса» рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, за результатами якої складений акт перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №300008 від 28.03.2013 р. (надалі - Акт перевірки №300008), в якому зазначено про часткове виконання Позивачем вимог Акту перевірки №100066 та Рішень №43, №44.

Згідно із зазначеним, 10.04.2013 р. Відповідачем були прийняті рішення №91 та №92 про внесення змін до рішення чи скасування рішення (надалі - Рішення №91 та №92), якими внесені зміни до Рішень №43 та №44.

Крім того, 10.04.2013 р. Інспекцією було прийняте рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №112 (надалі - Рішення №112), яким застосовано до Позивача обмежувальний (корегувальний) захід шляхом заборони надання продукції на ринку (введення в обіг або розповсюдження продукції) та встановлено строк для його виконання до 26.04.2013 р.

Водночас, на підставі Акту перевірки №300008 Відповідачем були винесені постанови №49 та №50 від 10.04.2013 р. про накладення штрафних санкцій (надалі - Постанова №49 та №50), якими до ТОВ «Дієса» застосовано штраф у розмірі по 14 960,00 грн. та встановлено 15-дення строк для його сплати.

Проте, вважаючи дії Інспекції при проведенні 28.03.2013 р. перевірки магазину «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» протиправними, а прийняті за результатами такої перевірки Рішення №91, №92 та №112, а також Постанови №49 та №50 необґрунтованими, Позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон №877.

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону №877 орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

В той же час, приписами Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України №465/2011 від 13.04.2011 р. визначено, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

При цьому, відповідно до п.7 вищевказаного Положення, а також п.1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №206 від 09.11.2011 р. (надалі - Положення №206), Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження через територіальні інспекції.

Положенням №206 зафіксовано основні завдання Держспоживінспекції України, до яких віднесено здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд.

Водночас, в пп.6.1 п.6 Положення №206 передбачено, що Інспекції Держспоживінспекції України мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, а також здійснювати державний ринковий нагляд у межах сфери відповідальності відповідно до повноважень, визначених Законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Разом із тим, згідно із ч.3 ст.4 Закону №877 державний нагляд (контроль) здійснюється у формі планових та позапланових заходів.

В той же час, у ч.1 ст.6 Закону №877 передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю). Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Поряд із цим, відповідно до ст.34 Закону №2735 з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду: аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб'єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення; проводять перевірки стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.

Суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних), заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №1017 від 05.10.2011 р. затверджений Порядок здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (надалі - Порядок №1017), у п.7 якого передбачено, що у разі коли за результатами аналізу повідомлення про виконання рішення встановлено, що інформація, яка міститься в повідомленні та доданих до нього документах (їх копіях), є недостатньою для підтвердження факту результативності виконання рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності такої інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання рішення.

Водночас, у п.10 Порядку №1017 визначено, що перевірка стану виконання рішення проводиться органом ринкового нагляду відповідно до вимог, установлених ст.23 Закону №2735. Виїзна перевірка стану виконання рішення проводиться у разі, коли інформація, що міститься в документах (їх копіях), додатково поданих суб'єктом господарювання на вимогу органу ринкового нагляду, є недостатньою для підтвердження факту результативності виконання рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності такої інформації.

Так, як вбачається з матеріалів справи, за результатом аналізу отриманих від ТОВ «Дієса» Повідомлень №376 та №377 та у зв'язку із наявністю у Відповідача сумнівів у достовірності викладеної в них інформації щодо стану виконання Позивачем Рішень №43 та №44, Інспекцією було прийняте рішення у період з 28.03.2013 р по 29.03.2013 р. провести позапланову виїзну перевірку магазину «Ельдорадо» ТОВ «Дієса».

Разом із тим, у ч.1 та ч.2 ст.7 Закону №877 встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Частиною 5 ст.7 Закону №877 передбачено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

З огляду на наявне в матеріалах справи Направлення №71/16/71 встановлено, що Інспекцією у період з 28.03.2013 р. по 29.03.2013 р. було доручено уповноваженим особам здійснити позапланову виїзну перевірку магазину «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» щодо стану виконання Позивачем Рішень №43 та №44. При цьому, вказане Направлення Відповідача було отримане 28.03.2013 р. директором магазину гр. Іващенком О.В., про що свідчить розписка останнього, як наслідок, суд критично ставиться до доводів Позивача щодо непред'явлення Інспекцією необхідного для здійснення перевірки Направлення до 28.03.2013 р.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження представника Позивача щодо неправомірності дій Відповідача щодо проведення Інспекцією перевірки, посилаючись на порушення строків призначення такої перевірки, оскільки процедурні порушення та недотримання контролюючим органом встановленого законом порядку проведення перевірки є підставою для не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки особою, стосовно якої перевірка призначена. В разі допуску до перевірки самі по собі порушення порядку проведення перевірки не роблять наслідки перевірки нікчемними. Такий висновок суду відповідає аналогічній правовій позиції Вищого адміністративного суду України та викладена у постанові від 17.05.2012 р. у справі №К-37554/09-С.

Згідно із зазначеним, оскільки директором магазину «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» Іващенком О.В. було допущено Інспекцію до проведення перевірки, посилання Позивача на процедурні порушення Відповідачем судом до уваги не приймаються.

Поряд із цим, відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості, а саме: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Разом із тим, судом не приймаються до уваги твердження Позивача щодо протиправності прийнятих Відповідачем Рішень №91, №92 та №112, посилаючись на відсутність факту складення Акту перевірки №300008, оскільки, як вбачається із зазначеного Акту перевірки, він був складений у присутності директора магазину «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» Іващенка О.В., посада якого та факт наявності в останнього відповідних повноважень діяти від імені Позивача представником останнього не заперечувалося. Водночас, суд звертає увагу на те, що згідно із запису та підпису директора магазину Іващенка О.В. в Акті перевірки №300008 він був ознайомлений з його змістом.

Крім того, слід зазначити, що факт складення Акту перевірки №300008 не може бути порушенням, за наслідками якого фактичні дані за результатами перевірки підлягають нівелюванню, оскільки за своєю правовою природою Акт перевірки є лише засобом документування результатів такої перевірки та не спричиняє правових наслідків для Позивача.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про те, що дії Інспекції при проведенні позапланової виїзної перевірки магазину «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Пастера, 8, не суперечили вимогам чинного законодавства, а тому є правомірними, відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

В той же час, відповідно до ч.8 ст.34 Закону №2735 у разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів (аналогічно до змісту п.13 Порядку №1017).

Так, з огляду на зміст Акту перевірки №300008 встановлено, під час проведення Відповідачем перевірки магазину «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» Інспекція встановила часткове виконання Позивачем Рішень №43 та №44, як наслідок, прийшла до висновку, що стан такого виконання зазначених Рішень не може бути визнаний результативним, що, в свою чергу, стало підставою прийняття Відповідачем оскаржуваних Рішень №91, №92 (якими внесені зміни та частково скасовані Рішення №43 та №44) та Рішення №112 (яким вжитті нові обмежувальні (корегувальні) заходи шляхом заборони надання продукції на ринку (введення в обіг або розповсюдження продукції)).

Крім того, у п.2 ч.4 ст.44 Закону №2735 встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених у ст.29 цього Закону, - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

Згідно із зазначеним, у зв'язку із встановленням Відповідачем за результатами проведеної перевірки Позивача невиконання/неповне виконання останнім вимог Рішень №43 та №44, Інспекцією були прийняті оскаржувані Постанови №49 та №50, якими застосовані штрафні санкції до ТОВ «Дієса».

Поряд із цим, під час судового розгляду справи було встановлено, що також підтверджується представником Позивача та не заперечувалось Відповідачем, у липні 2013 р. ТОВ «Дієса» був поданий до Окружного адміністративного суду м. Києва адміністративний позов до Інспекції про визнання протиправними та скасування Рішень №43 та №44 (адміністративна справа №826/11021/13-а), невиконання вимог яких, в свою чергу, стало підставою прийняття Інспекцією Рішень №91, №92, №112 та Постанов №49, №50, які є предметом оскарження даної справи.

В той же час, суд звертає увагу, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2013 р. у справі №826/11021/13-а, яка набрала законної сили 03.04.2014 р., позовні вимоги ТОВ «Дієса» були частково задоволені, а прийняті Інспекцією Рішення №43 та №44 - скасовані.

Разом із тим, відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, згідно із ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що оскільки оскаржувані Рішення №91, №92, №112 та Постанови №49, №50 - є результатом невиконання/неповного виконання Позивачем Рішень №43 та №44, які скасовані постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2013 р. №826/11021/13-а, що набрала законної сили, відповідно, прийняті на цій підставі Рішення №91, №92, №112 та Постанови №49, №50 також підлягають скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В ч.1, ч.4, ч.5 та ч.6 ст.72 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Позивача. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір відшкодовується на користь Позивача частково.

Водночас, згідно із ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З огляду на вищезазначене, оскільки сплачена ТОВ «Дієса» сума судового збору становить 436,84 грн., відтак, суд дійшов висновку, що решта суми судового збору (4435,16 грн.) має бути стягнута пропорційно до задоволеної/відхиленої частини вимоги з Позивача (435,16 грн.) та з Відповідача (4000,00 грн.), оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

2. Скасувати рішення №91 та №92 від 10.04.2013 р. про внесення змін до рішення чи скасування рішення, прийняті Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області.

3. Скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №112 від 10.04.2013 р., прийняте Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області.

4. Скасувати постанови №49 та №50 від 10.04.2013 р. про накладення штрафних санкцій, прийняті Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 45, код ЄДРПОУ 36483471) понесені судові витри в розмірі 436 (чотириста тридцять шість) грн. 84 коп. із видатків Державного бюджету України, направлених на асигнування Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 45, код ЄДРПОУ 36483471) решту суми судового збору у розмірі 435 (чотириста тридцять п'ять) грн. 16 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: «Судовий збір за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва адміністративної справи №826/11002/13-а».

Контроль за виконанням даного пункту покласти на Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

8. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути решту суми судового збору у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001 із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва справи №826/11002/13-а.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін