Рішення № 42076562, 24.11.2014, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2083/14-ц

Провадження № 2/177/930/14

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

24 листопада 2014 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Приміч Г. І.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА „АКЦЕНТ-БАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

08.07.2014 року представник позивача звернувся до суду із зазначеною позовною заявою та в обґрунтування позовних вимог вказував на те, що 11.02.2014 року між сторонами був укладений кредитно-заставний договір № AN5QCC9F710043 від 11.02.2011 року, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 20 000,00 грн., в обмін на зобовязання відповідача погашати кредит у строки та порядку, передбаченими Договором зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Вказаний Договір складається із Заяви Позичальника та ОСОБА_2 надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» (Стандарт), згоду на укладення якого відповідач підтвердив своїм підписом у Заяві.

В порушення умов зазначеного договору та ст.ст. 526, 530 ЦК України ОСОБА_1 покладених на нього зобовязань по погашенню кредиту належним чином не виконав, у звязку з чим, станом на 14.03.2014 року утворилася кредитна заборгованість у розмірі 29 405,95 грн., яка складається із:

- заборгованості за кредитом 5130,06 грн.

- заборгованості по процентам за користуванням кредитом 3,70 грн.

- заборгованості по комісії за користуванням кредитом 4000,00 грн.

- пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором - 18395,72 грн.

а також штрафів відповідно до п. 5.3. ОСОБА_2, а саме:

- штрафу (фіксована частина) 500,00 грн. та штрафу (процентна складова) 1376,47 грн.

Дану заборгованість представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 294,06 грн.

В судове засідання представник позивача не зявився, згідно наданого суду письмового клопотання представник ПАТ „АКЦЕНТ-БАНК ОСОБА_3 просила справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягаючи на їх задоволенні, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 35,36).

Відповідач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи (а.с.29,34), в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надходило.

Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

В звязку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних законних підстав.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання (ст. 625 ЦК України).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 549 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, він повинен передати кредиторові неустойку (штраф, пеню), під якою розуміється грошова сума або інше майно.

Судом встановлено, що 11.02.2011 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ „АКЦЕНТ-БАНК та відповідачем ОСОБА_1 (далі, - Позичальник) був укладений кредитно-заставний договір № AN5QCC9F710043 від 11.02.2011 року (далі, - Договір), що складається із Заяви Позичальника та ОСОБА_2 надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» (Стандарт) (далі, - ОСОБА_2) (а.с. 7,8-14), згоду на укладення якого відповідач підтвердив своїм підписом у Заяві позичальника.

По суті вказаний Договір є договором приєднання в розумінні ч.1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до Заяви позичальника позивач надав відповідачу кредит на споживчі цілі у сумі 20 000,00 грн. строком на 36 місяців, з 11.02.2011 року по 10.02.2014 року включно, в обмін на зобовязання відповідача повернути кредит, зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 0,01 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (0,12% на рік), єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 200,00 грн., щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 400,00 грн., якщо інше не встановлено в ОСОБА_2 та правилах надання банківських послуг, та комісії в зазначені в Заяві та ОСОБА_2 строки.

У Заяві позичальника вказано, що погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з «20» по «25» число кожного місяця Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 956,60 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами. Дата останнього погашення заборгованості має бути не пізнішою, ніж 10.02.2014 року.

Відповідно до змісту Заяви розмір комісії за вказаним кредитно-заставним договором становить 0% від суми виданого кредиту.

Все майно майно позичальника є предметом застави та відповідно до ОСОБА_2 та правил є забезпеченням зобовязань.

Згідно з п. 5.1. ОСОБА_2 при порушенні Позичальником будь-якого із зобовязань, передбачених п.п. 3.2.2, 3.2.3 ОСОБА_2 має право нарахувати, а Позичальник зобовязується сплатити Банку пеню в розмірі 1,25 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу.

А при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, Позичальник зобовязується сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості (п. 5.3. ОСОБА_2).

Усупереч умовам спірного кредитно-заставного Договору відповідач свого обовязку по поверненню кредитних коштів зі сплатою відсотків та інших передбачених договором платежів, належним чином не виконав, у звязку з чим, виникла кредитна заборгованість.

Як вбачається з наявного у справі розрахунку заборгованості (а.с.5-6), станом на 14.03.2014 року позивачем нараховано заборгованість у загальному розмірі 29 405,95 грн., яка складається із:

- заборгованості за кредитом 5130,06 грн.

- заборгованості по процентам за користуванням кредитом 3,70 грн.

- заборгованості по комісії за користуванням кредитом 4000,00 грн.

- пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором - 18395,72 грн.

а також штрафів відповідно до п. 5.3. ОСОБА_2, а саме:

- штрафу (фіксована частина) 500,00 грн. та штрафу (процентна складова) 1376,47 грн.

Однак, проаналізувавши наявні у справі докази, умови спірного кредитного договору, суд вважає, що включення позивачем до розрахунку заборгованості такого платежу як заборгованість з «комісії» у сумі 4000,00 грн. не ґрунтується на умовах спірного кредитно-заставного договору та вимогах Закону, у звязку з чим, вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Системний аналіз наведених вище норм Закону, приводить суд до переконання, що при здійсненні будь-яких кредитних нарахувань, включених до кредитної заборгованості, банк повинен суворо дотримуватися умов, встановлених договором, у тому числі і в частині формулювання назв таких нарахувань, що забезпечило б прозорість і однозначність вимог банку.

Але матеріали справи свідчать про існування неузгодженості між умовами спірного кредитного договору та предявленими позивачем вимогами.

Так, умовами спірного кредитного договору передбачений такий платіж як «комісія», однак за змістом Заяви Позичальника, її розмір становить 0% від суми виданого кредиту, тобто фактично комісія відсутня, що спростовує правомірність вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості саме за комісією у сумі 4000,00 грн.

Судом взято до уваги те, що окремим щомісячним платежем, обовязок по сплаті якого покладений на відповідача за спірним договором, виступає «винагорода за надання фінансового інструменту» у розмірі 400,00 грн. Але дану винагороду позивач не просить стягнути з відповідача на користь позивача, будь-яких застережень стосовно тотожності даного платежу з «комісією», про яку представник позивача зазначає у своєму позові та розрахунку заборгованості - не надає, а суд з власної ініціативи позбавлений можливості вирішувати незаявлену позивачем вимогу, зважаючи на положення ч.1 ст.11 ЦПК України та п. 3 постанови Верховного суду України "Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року №14, в силу чого можливість задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача винагороди за надання фінансового інструменту - виключається.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права (п.2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року № 14).

Аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено порушення умов кредитно-заставного договору № AN5QCC9F710043 від 11.02.2011 року, у звязку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за вищевказаним Договором, станом на 14.03.2014 року в загальному розмірі 25405,95 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом 5130,06 грн., заборгованість по процентам за користуванням кредитом 3,70 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором - 18395,72 грн., штраф (фіксована частина) 500,00 грн. та штраф (процентна складова) 1376,47 грн.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по комісії у сумі 4000,00 грн. слід відмовити з мотивів їх недоведеності.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи те, що позивачу частково задоволено позовні вимоги у розмірі 25 405,95 грн. замість 29 405,95 грн., що становить 86 % заявлених вимог (25 405,95 грн. х 100% / 29 405,95 грн. = 86%), тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в розмірі 252,89 грн. (294,06 грн. х 86% / 100% = 252,89 грн.).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 524, 525, 526, 554, 611, 651 ч.2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88 ч.1, 197 ч.2, 208 ч.1 п. 2, 213, 215, 224-226 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА „АКЦЕНТ-БАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА „АКЦЕНТ-БАНК, ідентифікаційний код 14360080, заборгованість за кредитно-заставного договору № AN5QCC9F710043 від 11.02.2011 року, станом на 14.03.2014 року, в загальному розмірі 25 405 (двадцять пять тисяч чотириста пять) гривень 95 копійок, що включає в себе:

- заборгованість за кредитом 5 130 (пять тисяч сто тридцять) грн. 06 коп.;

- заборгованість по процентам за користування кредитом 3 (три) грн. 70 коп.;

- пеню за несвоєчасне виконання зобовязань кредитом 18395 (вісімнадцять тисяч триста девяносто пять) грн. 72 коп.;

- штраф (фіксована частина) 500 (пятсот) грн. 00 коп.;

- штраф (відсоткова складова) 1 376 (одна тисяча триста сімдесят шість) грн. 47 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА „АКЦЕНТ-БАНК, ідентифікаційний код 14360080, 252 (двісті пятдесят дві) гривні 89 коп. в рахунок сплати судового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: