Рішення № 42068106, 28.07.2014, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/570/14-ц

Провадження № 2/175/199/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

28 липня 2014 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

при секретарі Рись Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про виселення, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким виселити ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки) розташованій за адресою: АДРЕСА_1, а також судові витрати по справі у розмірі 243 грн. 60 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що відповідно до укладеного договору № DN80FJ00000052 від 29 березня 2007 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 18292,50 Доларів США строком до 28 березня 2020 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і відповідач 29.03.2007 року уклали договір іпотеки № DN80FJ00000052, згідно яким відповідач надав а іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 41,10 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1. У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав. Рішенням суду від 24 квітня 2012 року за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки, було звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Позивач, посилається на те, що відповідності до ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Вказує на те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» повідомляв відповідачку про необхідність звільнення вказаної квартири у добровільному порядку, що підтверджується письмовим повідомленням, однак відповідачі не виселилися у добровільному порядку, а тому ВАТ КБ «ПриватБанк» вимушений звернутися до суду для виселення відповідачки та інших осіб.

У судове засідання представник позивача не з'явився, але надав суду заяву в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не з'явилася про час та місце розгляду справи повідомлялася, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.77), тому зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2012 року за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, позов було задоволено частково, звернуто стягнення на предмет іпотеки, згідно договору іпотеки від 29 березня 2007 року: квартиру АДРЕСА_1, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення ПАТ КБ «ПриватБанк» договору купівлі-продажу від імені ОСОБА_1, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу (а.с.23-25).

У відповідності до ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ «ПриватБанк» іпотекодержатель повідомляв ОСОБА_1 про необхідність звільнення у добровільному порядку квартири за адресою: АДРЕСА_1. Вказане повідомлення було надіслано Банком 04 грудня 2013 року на адресу відповідачки (а.с.26).

Як вбачається з даних отриманих судом з Орджонікідзевської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, у квартирі АДРЕСА_1, за даними по господарського обліку з 10 грудня 2006 року по теперішній час ніхто не зареєстрований (а.с.76).

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Стаття 109 ЖК України встановлює, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Таким чином, як встановлено вищенаведеними нормами закону, мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк.

Тому, вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про виселення з квартири ОСОБА_1 є підставними та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» необхідно стягнути 243 грн. 60 коп. сплаченого ним судового збору за задоволені позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 1054 ЦК України, ст. 109 ЖК України, ст. ст. 12, 33, 38, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 10, 60, 88, 212-215, 224-226, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про виселення - задовольнити.

Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Озерянська Ж.М.