Ухвала суду № 42064592, 22.12.2014, Вишгородський районний суд Київської області

"22" грудня 2014 р. Справа № 363/4091/14-ц

УХВАЛА

22 грудня 2014 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Скарлат О.І.,

при секретарі - Марченко Л.А.

розглянувши в судовому засіданні в м. Вишгороді заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛ-Транс», реєстраційна служба Вишгородського районного управління юстиції Київської області про визнання правочину недійсним.

22 грудня 2014 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на майно ТОВ «ВЕЛ-Транс», код ЄДРПОУ 30684363, а саме:

- вантажний автомобіль марки «Mersedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1;

- тягач «ФСТROS», державний номерний знак НОМЕР_2;

- причіп «VAN ECK», державний номерний знак 19873КХ;

- пасажирський автомобіль «Mersedes-Benz VІТО»,державний номерний знак НОМЕР_3;

- фургон малотоннажний «PEUGEOT Partner», державний номерний знак НОМЕР_4 та заборонити здійснювати відчуження цього майна.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Із позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що предметом позову є визнання недійсним правочину про відступлення частки, яка належала ОСОБА_3, у статутному капіталі ТОВ «ВЕЛ-Транс», що оцінена у 91000,00 грн. та складає 50% загального розміру статуного капіталу безоплатно на користь ОСОБА_4 та скасування реєстраційних дій, здійснені державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції щодо реєстрації нової редакції Статуту ТОВ «ВЕЛ-Транс».

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами

дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову: зясувати обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Із заявлених вимог заявника, суд приходить до висновку, що дана заява не підлягає задоволенню, оскільки такі заходи забезпечення позову є не співмірними з позовними вимогами, виходять за межі позовних вимог, заявник не довів про існування очевидної небезпеки утруднення виконання рішення суду, доводи позивача є припущеннями і нічим не підтверджуються та майно, на яке представник позивача просить накласти арешт на майно, яке належить третій особі, а не відповідачам по справі.

Керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя