Рішення № 42063907, 17.12.2014, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3595/14-ц

Провадження № 2/361/1615/14

17.12.2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Маценко Н.П.

при секретаряхТелепі Т.А., Петренко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором;

зустрічними позовами ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним;

ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним

в с т а н о в и в:

У травні 2014 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду із даним позовом, в якому з урахуванням збільшень просить стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 054-2008-1958 від 06.06.2008 року в сумі 142387,59 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 2149511,54 грн. та стягнути солідарно із відповідачів судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 06.06.2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за умовами якого позичальник отримав кредит у сумі 123500 доларів США, строком користування до 01.06.2038 року зі сплатою 13,45 % річних для придбання двокімнатної квартири, за адресою АДРЕСА_1.

Взяті на себе зобовязання щодо надання кредитних коштів банк виконав у повному обсязі, видав кредитні кошти шляхом банківського переказу на рахунок. Відповідач ОСОБА_1 у свою чергу зобовязувався прийняти кошти, належним чином використовувати їх та повернути в строк, порядку та на умовах, передбачених договором.

У рахунок забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 06.06.2008 року між банком та ОСОБА_2 та одночасно між банком та ОСОБА_4 укладено договори поруки, за якими поручителі зобовязалися перед кредитором відповідати за невиконання усіх зобовязань, що виникли з кредитного договору від 06.06.2008 року.

Далі зазначає, що у порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобовязання щодо сплати процентів за користування кредитом та його повернення. Станом на 21.11.2014 року заборгованість складає 142387,59 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 2149511,54 грн. з яких заборгованість за тілом кредиту 121010,92 долари США, що еквівалентно 1826805,05 грн.; заборгованість за відсотками 21169,85 доларів США, що еквівалентно 319584,29 грн.; заборгованість за підвищеними відсотками 206,82 долари США, що еквівалентно 3122,20 грн.

У звязку з невиконанням ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором банк направляв листи-вимоги до поручителів про погашення заборгованості, однак жодних дій останніми вчинено не було, заборгованість не повернута. З підстав солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором банк змушен6ий звернутися до суду.

Не погоджуючись із позовом про стягнення кредитної заборгованості відповідач ОСОБА_1 подав зустрічний позов про визнання кредитного договору недійним, який мотивує тим, що наявна у матеріалах справи редакція кредитного договору відмінна від редакції кредитного договору, що надавалася йому для ознайомлення та підписання, копію якого він втратив. Відмінність полягає у невідповідності розміру суми кредиту, розміру відсотків за користування ними та у розмірі відповідальності. Підпис вчинений на договорі від 06.06.2008 року, наданому позивачем належить іншій особі та відрізняється від його звичайного підпису.

05.12.2014 року ОСОБА_2 предявила зустрічний позов про визнання договору поруки недійсним. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 стверджує, що підпис у кредитному договорі від 06.06.2008 року він не ставив, отже вказаний договір підлягає визнанню недійсним. При цьому оскільки договір поруки від 06.08.2008 року укладений на підставі кредитного договору, то і договір поруки укладений щодо його забезпечення підлягає визнанню недійсним.

У судове засідання 17.12.2014 року представник позивача ОСОБА_5 не зявився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, вимоги за зустрічним позовом не визнає.

Представник відповідача ОСОБА_6 основні позовні вимоги не визнав, підтримав зустрічний позов, пояснив, що підпис на кредитному договорів від 06.06.2008 року у редакції наданій позивачем відповідач ОСОБА_1 не ставив. Фактично останній підписувався у кредитному договорі, однак у іншій редакції на 80 000 доларів США Вказаний правочин був відповідачем втрачений. Заборгованість за кредитним договором погашалася до вересня 2013 року. Із вказаним позовом вони раніше не зверталися, так як не знали про існування такої редакції. Додав, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є чоловіком та дружиною, ОСОБА_3 - батько відповідачки ОСОБА_2

Представник відповідача ОСОБА_7 основні позовні вимоги не визнав, підтримав зустрічні позовні вимоги, пояснив, що ОСОБА_2 підписувала договір поруки як дружина позичальника ОСОБА_1, суму кредиту вона не бачила. У разі якщо основне кредитне зобовязання буде визнано недійсним, то підлягає визнанню недійсним зобовязання, яким воно забезпечено.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не зявився, про день і час розгляду даної справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заява про слухання справи у його відсутності до суду не надходила. Суд розглядає дану справу на підставі наявних у ній даних.

Вислухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого кредитор зобовязується надати позичальнику грошові кошти в сумі 123500 доларів США, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використовувати, повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13,45 %.

Пунктом 1.3 кредитного договору передбачено, що цільове призначення кредиту на придбання майна, а саме двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.

Згідно із п. 2.3 кредитного договору видача кредиту за цим договором провадиться на поточний рахунок позичальника № 26207000199247 відкритий для здійснення розрахунково-касового обслуговування операцій позичальника з надання та погашення кредиту.

З виписки по особовому рахунку за 06.06.2008 року та меморіального ордеру від 06.06.2008 року вбачається, що на рахунок ОСОБА_1 перераховано грошові кошти у розмірі 123500 доларів США, що становить 599469 грн.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що погашення основної суми кредиту та процентів здійснюється шляхом сплати позичальником щомісячних платежів.

З матеріалів справи вбачається, що у порядку забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 06.06.2008 року між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договори поруки за якими, поручителі зобовязалися перед кредитором відповідати за невиконання усіх зобовязань, що виникли з кредитного договору від 06.06.2008 року.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

З матеріалів справи достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушив виконання взятих на себе зобовязань щодо погашення основної суми кредиту та процентів за його користування.

Станом на 21.11.2014 року ОСОБА_1 заборгованість складає 142387,59 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 2149511,54 грн. з яких заборгованість за тілом кредиту 121010,92 долари США, що еквівалентно 1826805,05 грн.; заборгованість за відсотками 21169,85 доларів США, що еквівалентно 319584,29 грн.; заборгованість за підвищеними відсотками 206,82 долари США, що еквівалентно 3122,20 грн.

За змістом. 524, 533 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті, проте зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні, яка є єдиною валютою виконання грошового зобовязання.

При цьому виходячи із загальним умов виконання зобовязання, яке має виконуватися належним чином, тобто в строки, у розмірі та у валюті визначеній кредитним договором, суд приходить до висновку про стягнення суми заборгованості у валюті визначеній кредитним договором.

Виходячи також із того, що виконання договірних зобовязань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то наряду зі стягненням заборгованості в іноземній валюті, суд має право стягнути й проценти за користування кредитом в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією, а є платою за користування грошима.

З урахуванням наведеного стягненню підлягає заборгованість у розмірі 142387,59 доларів США, що станом на 21.11.2014 року за офіційним курсом НБУ (1509,6240 за 100.00доларів) складає 2 149511,54 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що 21.01.2014 року на адресу основного боржника ОСОБА_1 та солідарних боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направлено вимоги щодо погашення заборгованості.

Разом з тим, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Так, діючим законодавством України передбачено, що боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 554 ЦК України передбачено солідарну відповідальність боржника і поручителя за договором поруки, а не декількох поручителів за різними договорами поруки, оскільки поручителі за різними договорами поруки не несуть солідарної відповідальності один перед одним.

Аналізуючи наведені обставини, підстави для стягнення заборгованості у заявленому позивачем порядку відсутні. У даному випадку заборгованість за кредитним договором слід стягнути із поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно із боржником ОСОБА_1

Вирішуючи питання по суті зустрічної позовної заяви про визнання недійсним кредитного договору, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити вказаному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1,2, 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

При розгляді даної справи по суті судом не здобуто доказів недійсності кредитного договору та відповідно недійсності з цих підстав і договору поруки укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2

Заявляючи вимогу про визнання недійсним кредитного договору відповідач посилається на ту обставину, що кредитний договір на суму 123500 доларів США він не підписував, у матеріалах справи редакція кредитного договору відмінна від тієї, що надавалася йому для ознайомлення та підписання за його кредитним договором сума кредиту складала 80000 доларів США.

Посилання відповідача щодо наявності такого договору жодним чином не мотивовані та не доведені. Так копії кредитного договору на суму 80000 доларів США надано не було. А тому будь-яких обґрунтованих підстав вважати дійсним існування вказаного зобовязання у суду не було, так як і підстав для призначення судової почеркознавчої експертизи.

У той же час судом враховується, що зустрічна вимога про визнання недійсним кредитного договору у звязку з його не підписання була предявлена лише 28.11.2014 року, після подачі ОСОБА_1 у червні 2014 року та ОСОБА_2 у листопаді 2014 року апеляційних скарг на ухвалу про відкриття провадження. На думку суду, зустрічний позов про визнання недійсним кредитного договору даний з метою уникнення відповідальності за порушення кредитного зобовязання. При цьому судом також враховуються інші докази подані стороною позивача на підтвердження наявності кредитного зобовязання у розмірі 123500 доларів США, а саме виписки по особовому рахунку згідно із якою відповідачу ОСОБА_1 перераховано кредитні кошти у розмірі 123500 доларів США. З моменту укладення спірного кредитного договору відповідач жодних вимог щодо недоотримання значної частини кредитних коштів, а саме 43500 доларів США (123500-80000) не предявляв з часу їх отримання у позивача.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.

У разі пред'явлення кредитодавцем позову до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором, він зобов'язаний підтвердити факти укладення з позичальником такого договору, виникнення у позивача права вимоги та відповідного зобов'язання позичальника і його розмір. При розгляді даної справи по суті позивач довів факти, якими обґрунтовано його вимоги, а саме, факт укладення з відповідачем кредитного договору та наявність невиконаного зобов'язання відповідача, яке виникло з неналежного виконання договірного зобов'язання.

Так, як при розгляді даної справи по суті судом не здобуто доказів недійсності кредитного договору та відповідно недійсності з цих підстав і договору поруки укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 Даний зустрічний позов є недоведеним та необґрунтованим з огляду на вищевикладені обставини.

Відповідно до витягу із Статуту, а саме п. 1.1 ПАТ «Універсал Банк» (нова редакція) ПАТ «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обовязків ВАТ «Універсал Банк», що існував у формі відкритого акціонерного товариства тип якого у відповідності до рішення Загальних зборів акціонерів ВАТ «Універсал Банк» (протокол за №2-2009 від 22.06.2009 року) змінено на публічне акціонерне товариство та який перейменовано на публічне акціонерне товариство «Універсал Банк».

З матеріалів справи вбачається, що на час укладення кредитного договору та на даний час у позивача існує банківська ліцензія на право здійснювати банківські операції та дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями.

Щодо заяв сторони позивача про застосування позовної давності до зустрічних позовів, то вони на думку суду з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин є безпідставними.

Вимоги позивача про солідарне стягнення судового збору є безпідставними. Так відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню із відповідачів підлягає судовий збір у розмірі по 1218 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

основний позов задовольнити частково.

Стягнути із поручителів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, податковий номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, податковий номер НОМЕР_2 солідарно із боржником ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, податковий номер НОМЕР_3, на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» код ЄДРПОУ 21133352 заборгованість за кредитним договором № 054-2008-1958 від 06.06.2008 року в розмірі 142387 (сто сорок дві тисячі триста вісімдесят сім) доларів США 59 центів, що за офіційним курсом НБУ складає 2149511 (два мільйони сто сорок девять тисяч пятсот одинадцять) грн. 54 коп.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, податковий номер НОМЕР_3, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, податковий номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, податковий номер НОМЕР_2 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» код ЄДРПОУ 21133352 судовий збір у розмірі по 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. з кожного.

у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним - відмовити.

у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним відмовити.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Н. П. Маценко