Вирок № 42063238, 19.12.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/12038/14-к

Провадження №1-кп/359/620/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2014 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Айрапетян Л.А.,

за участю прокурора Горбаня В.В, обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження за №12014110100002103 від 30.10.2014 року по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, тимчасово непрацюючого, одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України та ч.1 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 дійсно вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 185 КК України та ч.1 ст. 190 КК України, за наступних обставин.

17.10.2014 року у першій половині дня, точного часу судом не встановлено, ОСОБА_1 перебував у будинку за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях,8 де на той час проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_2. ОСОБА_1 терміново потрібні були кошти для власних потреб, а оскільки у приватній власності його дружини ОСОБА_2 знаходився цифровий фотоапарат марки «Samsung DV 150 (EC-DV150FBPBRU) Black в комплекті з картою пам'яті «Kingston Micro SD HC 8 GB Class 10+SD-adapter» та чохлом Vanguard Dakar 6A Pacific у останнього виник умисел на заволодіння вказаними речами шляхом обману власної дружини.

Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_1, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, умисно повідомив своїй дружині ОСОБА_2 неправдиві відомості, а саме попросив її надати йому вищевказаний фотоапарат разом з чохлом та картою пам'яті, пояснивши при цьому, що він нібито хоче віддати в користування своїй матері на певний час. ОСОБА_2С, будучи введеною в оману, згодилась та добровільно передала йому дані речі. Після отримання цифрового фотоапарат марки «Samsung DV 150 (EC-DV150FBPBRU) Black» вартістю 650 гривень в комплекті з картою пам'яті «Kingston Micro SD HC 8 GB Class 10+SD-adapter» вартістю 50 гривень та чохлом Vanguard Dakar 6A Pacific вартістю 45 гривень, ОСОБА_1, маючи намір реалізувати їх з метою отримання грошових коштів, 17.10.2014 року о 15 годині 06 хвилин здав вказані речі до Бориспільського відділення повного товариства «Ломбард-Скарбниця» (№51), що розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Червоноармійська, 1, а отримані кошти витратив на власні потреби, тим самим розпорядившись майном на власний розсуд.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_1 С І. потерпілій ОСОБА_2 завдано матеріальну шкоди в розмірі 745 грн.00 коп.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 190 КК України.

Крім того, 20.10.2014 року, близько 09 год. 00 хв., ОСОБА_1 перебував у спальній кімнаті будинку за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 8, разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 Після того, як його дружина пішла на роботу ОСОБА_1 залишився сам у спальній кімнаті. Помітивши на комп'ютерному столі ноутбук марки «Asus Pentium RAM4096MB HDD500 GB», що належить на праві приватної власності його дружині, у ОСОБА_1 виник умисел на його таємне викрадення.

Реалізуючи свій протиправний намір, діючи повторно та з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1, перебуваючи сам у спальній кімнаті за вище вказаною адресою, взяв із комп'ютерного столу ноутбук марки «Asus Pentium RAM4096MB HDD500 GB» в комплекті з зарядним пристроєм та чохлом чорного кольору вартістю 4500 грн. 00 коп. Після чого 20.10.2014 року о 09 годині 36 хвилин ОСОБА_1 здав вказаний ноутбук до Бориспільського відділення повного товариства «Ломбард-Скарбниця» (№51), ще розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Червоноармійська, 1, а отримані кошти витратив на власні потреби, тим самим розпорядившись майном на власний розсуд.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2С завдано матеріальну шкоди в розмірі 4500 грн. 00 коп.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

З цього приводу, дії ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковано вірно.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази обвинуваченого, надані ними в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого, думки прокурора, потерпілої, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів, крім допиту обвинуваченого, - а саме допиту інших свідків, потерпілої, дослідження інших доказів, окрім тих, що характеризують особу обвинуваченого, процесуальні витрати, та речові докази, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, часу скоєння злочинів, завданих матеріальних збитків потерпілій, способів заволодіння та доступу до речей, що були викрадені ОСОБА_1 та повторюваності вчиненого злочину).

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначених злочинів визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, не допускати будь-яких порушень закону України на майбутнє. Визнав заявлений потерпілою цивільний позов в повному обсязі.

Надав суду покази, у відповідності до яких, він зазначив, що дійсно перебував у будинку, де на той час проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_2, та шляхом обману заволодів її речами, а саме цифровим фотоапаратом в комплекті з картою пам'яті та чохлом. При цьому він дійсно взяв указані речі, зазначивши, що бере фотоапарат своїй матері, знаючи, що вподальшому мусить його здати в ломбард. Вказані речі здав до Бориспільського відділення повного товариства «Ломбард-Скарбниця», а отримані кошти витратив на власні потреби.

Через декілька днів, перебуваючи сам у спальній кімнаті за місцем проживання з дружиною, взяв ноутбук в комплекті з зарядним пристроєм та чохлом, які належать його дружині. Після чого ноутбук здав до Бориспільського відділення повного товариства «Ломбард-Скарбниця», а отримані кошти витратив на власні потреби. Про ці дії дружину не повідомляв, і знав, що за його діями ніхто не спостерігає.

Викупити ці речі не зміг, оскільки не було коштів. Повідомив, що злочин вчинено ним за обставин викладених у обвинувальному акті.

Окрім допиту обвинуваченого, судом також досліджені докази, що свідчать про особи обвинуваченого, докази заявленого цивільного позову та речові докази у справі.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив злочини, передбачені ч.1 ст. 190 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки ним: вчинено умисні дії, що виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за санкціями указаного кримінального закону.

Злочини вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

У цьому звязку у суду відсутні сумніви щодо притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що помякшують та обтяжують покарання, а також відношення до обвинуваченого з боку потерпілої, у звязку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання обвинуваченому покарання, визначеного санкціями ч.1 ст. 190 КК та 2 ст.185 КК України.

Так, санкцією ч.2 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до пяти років, а тому вчинений обвинуваченим кримінальне правопорушення є злочином середньої тяжкості.

Так, санкцією ч.1 ст. 190 КК України передбачено покарання у виді обмеження волі до трьох років, а тому вчинений обвинуваченим кримінальне правопорушення є злочином невеликої тяжкості.

За час судового розгляду справи в суді, ОСОБА_1 вів себе з позитивної сторони, дотримувалися встановленого в суді порядку, зауважень головуючого не отримували.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує наступне.

Щодо наявності помякшуючих відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, сприяння органам досудового слідства в розкритті злочинів.

У відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 не встановлено, оскільки вчинення злочину повторно охоплюється санкціями інкримінованих йому злочинів.

Обвинувачений раніше не судимий, за місцем свого проживання характеризується з позитивної сторони, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості ОСОБА_1 та його відношення до скоєного.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді двох років обмеження волі, а за ч.1 ст. 190 КК України у виді 100 годин виправних робіт.

З цього приводу призначення покарання слід здійснити у відповідності до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених ним злочинів.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 слід призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді двох років обмеження волі.

Приймаючи до уваги, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, враховуючи його щире каяття у вчинених злочинах, що полягає у критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, що характеризується щирим осудом цієї поведінки, повним визнанням своєї вини, висловленні шкоди з приводу вчиненого та готовності нести покарання за вчинений злочин, відсутність судимості, визнання завданої шкоди, суд вважає, що при цьому є всі підстави для застосування відносно обвинуваченого положень ст. 75 КК України із призначенням обовязків у відповідності до ст. 76 КК України, зважаючи на викладені вище обставини.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Процесуальні витрати у справі відсутні, про них не зазначив і прокурор.

Речові докази у відповідності до ст. 100 КПК України слід залишити зберігати при кримінальному провадженні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено під час судового розгляду також.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 визнав заявлений до нього цивільний позов потерпілою ОСОБА_2 останній підлягає задоволенню в повному обсязі в порядку ст. 129 КПК України, зважаючи на відсутність підстав для перевірки обґрунтованості заявлених вимог.

Також підлягає стягненню з ОСОБА_1 сума судового збору на користь Державного бюджету України в розмірі 243 грн. 60 коп. на підставі Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 128, 129, 318, 322, 342-351, 358, 363-368 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст. 190 КК України та ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

за ч.1 ст. 190 КК України у виді 100 годин виправних робіт;

за ч.2 ст. 185 КК України у виді двох років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді двох років обмеження волі.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 1 (один) рік, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обовязків: періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію за місцем свого проживання; без дозволу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за межі України на постійне місце проживання; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6), - 5 245 (пять тисяч двісті сорок пять) грн. 00 коп. на відшкодування завданих матеріальних збитків.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь держави України (р\р №31216206700004, МФО 821018, код ЄДРПОУ 38007070, Бориспільське УДКСУ Київської області, ГУДКУ у Київській області) - 243 грн. 60 коп. судового збору за розгляд цивільного позову потерпілого.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя С.М.Вознюк