Рішення № 42063130, 15.12.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/2171/2014

Справа №359/7847/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2014 рокум. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого суддіЧирки С.С.,

при секретарі судового засіданняКомпанець О.В.,

за участю представника відповідачаОСОБА_1

відповідачаОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль цивільну справу за позовом моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування,

встановив:

В серпні 2014 року МТСБУ звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 21 лютого 2011 року о 07 годині 25 хвилин в районі 31 км автодороги «Київ-Харків» Бориспільського району ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Сітроєн», номерний знак НОМЕР_1, не врахував погіршення погодних умов (снігопад) та стан проїжджої частини, не був уважним, не дотримався безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Ланос», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. На дату дорожньо-транспортної ОСОБА_2 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Тому позивач виплатив ДАП «Україна», власнику автомобіля «Ланос», номерний знак НОМЕР_2, страхове відшкодування. Таким чином, до МТСБУ перейшло право вимоги, яке ДАП «Україна» мало до ОСОБА_2 Відповідач ухиляється від добровільного відшкодування позивачу витрат на виплату страхового відшкодування. Тому МТСБУ просить суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у розмірі 28624 гривень 59 копійок, а також витрати на оплату правової допомоги у розмірі 2000 гривень.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_4 не зявилася, надіслала до суду заяву, в якій зазначила, що предявлений позов підтримує, просить суд його задовольнити.

Відповідач та його представник ОСОБА_1 просили суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування свої заперечень вказали на те, що МТСБУ в обґрунтування своїх позовних вимог надав звіт оцінювача №12/06/11, відповідно до якого розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Део Ланос», номерний знак НОМЕР_2, становить 28624 гривень 59 копійок. Згідно даних даного Звіту визначено, що оцінка проведена згідно Акту огляду, складеного оцінювачем ОСОБА_5 і фотографій, виконаних за допомогою цифрового фотоапарату, які наведені в додатку до даного звіту. В свою чергу в графі «Дані про технічний стан КТЗ» Звіту зазначено, що пошкодження КТЗ вказані в Акті огляду від 16 червня 2011 року. Таким чином, на думку представника відповідача, реальний розмір матеріального збитку повинен бути вирахуваний відповідно до переліку пошкоджень, вказаного в Акті огляду ТЗ від 16 червня 2011 року, складеного оцінювачем ОСОБА_5 Незважаючи на це, до Звіту додано інший Акт огляду ТЗ, складений 13 червня 2011 року оцінювачем ОСОБА_6 Таким чином, дане автотоварознавче дослідження, відповідно до якого розмір матеріального збитку становить 28624 гривень 59 копійок, є неналежним доказом, так як складений за іншим актом огляду та іншим оцінювачем. Крім цього, звіт №12/06/11 не містить жодної фотографії транспортного засобу, що не дає можливості обєктивно і в повному обсязі оцінити достовірність автотоварознавчого дослідження. Зважаючи на те, що МТСБУ відшкодувало шкоду потерпілій особі на підставі неналежно складного Звіту, то і відповідач не повинен відшкодовувати вказаний розмір шкоди.

Крім вищезазначеного, представник відповідача також вказує також на те, що відповідно до акту виконаних робіт пошкоджений автомобіль було відремонтовано за 28530 гривень, проте позивачем було виплачено потерпілій особі 28624 гривень 59 копійок і саме даний розмір шкоди позивач просить стягнути з відповідача. Проте, це є недопустимим з огляду на те, що, по-перше, сума виплаченого страхового відшкодування перевищує фактичний розмір шкоди потерпілого; по-друге, потерпілій особі було виплачено страхове відшкодування без урахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу.

Заслухавши пояснення відповідача та представника відповідача, дослідивши докази, що містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ДАП «Україна» є власником автомобіля марки «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_2. Цивільно-правова відповідальність, повязана з експлуатацією даного автомобіля була застрахована ВАТ «СТ «Іллічівське», що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності серії ВЕ №4052207 (а.с.4).

21 лютого 2011 року о 07 годині 25 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Citroen», номерний знак НОМЕР_1, в районі 31 км автодороги «Київ-Харків» Бориспільського району, під час руху не врахував погіршення погодних умов (снігопад) та стан проїжджої частини, не був уважним, під час руху не дотримався безпечної швидкості руху, при виникненні перешкоди в русі не впорався з керуванням, що призвело до зіткнення з автомобілем марки «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Вказані обставини підтверджуються постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2011 року (а.с.5).

Відповідно до акту огляду транспортного засобу (а.с.13-15) та звіту про оцінку вартості збитку, нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу №12/06/11 (а.с.7-12), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля марки «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_2, завдано матеріальних збитків у розмірі 28624 гривень 59 копійок.

За правилами ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача ОСОБА_1 щодо невідповідності даних, викладених у звіті №12/06/11 від 20 червня 2011 року, зокрема з приводу того, що оцінка матеріального збитку проведена на підставі Акту огляду, складеного оцінювачем ОСОБА_7, замість ОСОБА_6 Оскільки в матеріалах цивільної справи міститься акт огляду транспортного засобу від 13 червня 2011 року, складений оцінювачем ОСОБА_6, який відповідно до кваліфікаційного свідоцтва оцінювача зареєстрований у Державному реєстрі оцінювачів, а тому у суду відсутні сумніви щодо достовірності вказаного звіту.

Відповідно до п.41.1 ст.41 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на Моторне (транспортне) страхове бюро покладається обовязок за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодувати власнику транспортного засобу, чия цивільно-правова відповідальність застрахована, шкоду, заподіяну іншим транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно з п.38.2 ст.38 цього Закону після сплати страхового відшкодування Моторне (транспортне) страхове бюро має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, винного у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди.

У відповідності до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Встановлено, що ОСОБА_2 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Тому МТСБУ виплатило ДАП «Україна» страхове відшкодування у розмірі 28624 гривень 59 копійок, що підтверджується копіями платіжних доручень №3333 від 03 серпня 2011 року та №826 від 20 лютого 2012 року (а.с.24,31).

Таким чином, до МТСБУ перейшло право вимоги (регресу) у тому самому розмірі, яке ДАП «Україна», мало до відповідача.

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 добровільно відшкодував позивачу витрати на виплату страхового відшкодування.

Зважаючи на вищезазначене, з відповідача на користь МТСБУ належить стягнути витрати, повязані з виплатою страхового відшкодування у розмірі 28624 гривень 59 копійок.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Встановлено, що при предявленні позову до суду МТСБУ сплатило судовий збір у розмірі 286 гривень 25 копійок, що підтверджується платіжним дорученням від 02 червня 2014 року (а.с.1) та квитанцією від 15 вересня 2014 року (а.с.55). Позов задоволений в повному обсязі. Тому з ОСОБА_2 на користь позивача слід примусово стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 286 гривень 25 копійок.

Крім того, відповідно до п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України до судових витрат відносяться витрати на правову допомогу.

Згідно зі ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Вона допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

З копії платіжного доручення №32474 від 15 травня 2014 року вбачається, що МТСБУ витратило за послуги з надання правової допомоги грошові кошти у розмірі 1000 гривень (а.с.39).

Проте, суд вважає що підстави для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу відсутні, адже відповідно до контракту про надання правової допомоги №77 від 04 жовтня 2012 року, укладеного між МТСБУ та ФОП ОСОБА_4 (а.с.33-38), ФОП ОСОБА_4 приймає на себе зобовязання представництва замовника в судах усіх інстанцій. А в свою чергу, відносини представництва є безоплатними.

Крім того, в матеріалах справи відсутній розрахунок вартості робіт, не вказано час затрачений для надання правової допомоги та не надано жодного доказу, яким би було встановлено вартість надання робіт в подібній категорії справ, а тому дані витрати не підлягають стягненню з відповідача на користь МТСБУ.

Керуючись п.38.2 ст.38, п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», .1 ст.1191 ЦК України, ст.56, п.2 ч.3 ст.79, ч.1 ст.88, п.2 ч.1, ч.3 ст.208, ч.1-ч.3 ст.209, ст.ст.213-215 та ст.218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, на користь моторно (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, Русанівський б-р., буд.8, р/р 2600202284871 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131) страхове відшкодування у порядку регресу у розмірі 28624 гривень 59 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, на користь моторно (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, Русанівський б-р., буд.8, р/р 2600202284871 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131) витрати на оплату судового збору у розмірі 286 гривень 25 копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддяпідпис ОСОБА_8

З оригіналом згідно. Суддя:С.С. Чирка