Ухвала суду № 42062204, 25.12.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №601/1969/12 Головуючий у 1-й інст. Палазюк В.М.

Категорія ст.ст. 366 ч. 1, 190 ч. 2, 358 ч. 3 КК України Доповідач Фомін Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючого Фоміна Ю.В.,

суддів: Жизнєвського Ю.В. та Михайловського В.І.,

з участю: прокурора Селюченко І.І.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

представників цивільного

позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями: прокурора Попільнянського району Житомирської області Слівінського В.О., засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 2 грудня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Невгоди Овруцького району Житомирської області, українця, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, депутата Попільнянської районної ради 6-го скликання від 27.03.2012 року, раніше не судимого, -

засуджено: - за ст. 366 ч. 1 КК України - до штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімум доходів громадян, що становить 3400 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками строком на один рік;

- за ст. 190 ч. 2 КК України - до штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень. На підставі ст. 74 ч. 5 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності, передбачених ст. 49 ч. 1 п. 3 КК України, ОСОБА_2 звільнений від відбування призначеного покарання;

- за ст. 358 ч. 3 КК України (в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 07.04.2011 року) - до штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. На підставі ст. 74 ч. 5 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності, передбачених ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишений попередній - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь: - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Андрушівському районі Житомирської області 114466,25 грн.; - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Овруцькому районі Житомирської області 2181,35 грн.

Згідно вироку суду, ОСОБА_2, будучи директором Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" (надалі ДП "Попільнянське лісове господарство") та службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, діючи умисно в інтересах третіх осіб, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, розуміючи, що його діями буде створена суспільна небезпека за попередньою змовою з директором товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-Ком" (далі ТОВ "Гарант Ком") ОСОБА_6 вчинив злочин у сфері службової діяльності - службове підроблення, при наступних обставинах.

Так, у 2010 році із Стабілізаційного фонду для будівництва доріг протипожежного призначення лісового господарства, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.10.2010 № 1954-р ДП "Попільнянське лісове господарство" виділено бюджетних коштів в сумі 600000 гривень.

11.11.2010 року між ДП "Попільнянське лісове господарство" в особі ОСОБА_2 (замовник) та ТОВ "Гарант Ком" в особі ОСОБА_6 (підрядник) укладено договір № 34 на виконання підрядних робіт по будівництву лісогосподарської автодороги протипожежного призначення між кварталами 73, 74 Андрушівського лісництва ДП "Попільнянське лісове господарство" протяжністю 0,7 кілометрів по договірній ціні 291373 гривні, відповідно до якого Підрядник виконує роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, будівельними нормами і правилами, графіками виконання робіт, строком виконання робіт по будівництву об'єкта з 11.11.2010 року по 31.12.2010 року, а Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і ціни виконаних робіт проекту, кошторису, будівельним нормам і правилам, а матеріалів, конструкцій, виробів - державним стандартам і технічним умовам.

Також 11.11.2010 року між ДП "Попільнянське лісове господарство" в особі ОСОБА_2 (замовник) та ТОВ "Гарант Ком" в особі ОСОБА_6 (підрядник) укладено договір № 35 на виконання підрядних робіт по будівництву лісогосподарської автодороги протипожежного призначення між кварталами 69, 70 Андрушівського лісництва ДП "Попільнянське лісове господарство" протяжністю 0,7 кілометрів по договірній ціні 274957 гривень, відповідно до якого Підрядник виконує роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, будівельними нормами і правилами, графіками виконання робіт, строком виконання робіт по будівництву об'єкта з 11.11.2010 року по 31.12.2010 року, а Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і ціни виконаних робіт проекту, кошторису, будівельним нормам і правилам, а матеріалів, конструкцій, виробів - державним стандартам і технічним умовам.

Директор ДП „Попільнянське лісове господарство" ОСОБА_2 використовуючи своє службове становище, діючи умисно, достовірно знаючи, що будівельні роботи по будівництву лісогосподарської автодороги протипожежного призначення між кварталами 73, 74 і 69, 70 Андрушівського лісництва ДП „Попільнянське лісове господарство" виконані не в повному обсязі, а саме не проведені роботи по плануванню, ущільненню земляного полотна та плануванню укосів, так як особисто перевіряв їх на місці, в порушення договорів № 34, 35 на виконання підрядних робіт по будівництву лісогосподарської автодороги протипожежного призначення між кварталами 73, 74 і 69, 70 Андрушівського лісництва ДП "Попільнянське лісове господарство" та постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року № 668 „Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", перебуваючи у службовому кабінеті ДП „Попільнянське лісове господарство", підписав завідомо недостовірні акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року від 10.12.2010 року, акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року від 10.12.2010 року, акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року від 23.12.2010 року, акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року від 23.12.2010 року, які за домовленістю були складені і також підписані директором ТОВ „Гарант Ком" ОСОБА_6, в які були внесені завідомо недостовірні відомості про обсяги виконаних підрядних будівельних робіт.

В подальшому директор ДП „Попільнянське лісове господарство" ОСОБА_2 умисно, використовуючи своє службове становище, достовірно знаючи, що будівельні роботи лісогосподарської автодороги протипожежного призначення між кварталами 73, 74 і 69, 70 Андрушівського лісництва ДП „Попільнянське лісове господарство" виконані не в повному обсязі, і в акти № 1, 2, 4, 5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року внесено завідомо недостовірні відомості про виконання будівельних робіт по плануванню, ущільненню земляного полотна та планування укосів, які на той час не були проведені, підписавши їх надав в управління державного казначейства у Попільнянському районі Житомирської області для перерахування коштів ТОВ „Гарант Ком".

Крім того, ОСОБА_2, являючись працівником - директором ДП „Попільнянське лісове господарство", діючи умисно, з метою незаконного заволодіння чужим майном, а саме коштами відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Андрушівському районі Житомирської області та вступивши в змову із своїм підлеглим - провідним інженером-будівельником ДП „Попільнянське лісове господарство" ОСОБА_7, який погодився повідомити, що являється очевидцем події, якої в дійсності не було, надав недостовірні відомості комісії з розслідування нещасного випадку, з приводу нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, що стався з ОСОБА_2 03.11.2006 року о 07 годині 50 хвилин на майданчику ДП „Попільнянське лісове господарство", внаслідок падіння та удару головою об нижню частину відкритих дверей автомобіля НОМЕР_1, внаслідок чого отримав травму лівого ока, достовірно знаючи, що дані тілесні ушкодження отримано ним внаслідок його побиття, що сталося 02.11.2006 року, близько 22 години біля його будинку, які не відносяться до нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом.

В наступному, комісією з розслідування нещасного випадку, який стався з директором ДП „Попільнянське лісове господарство" ОСОБА_2, які не відали про злочинні наміри останнього, складено та підписано акт про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 05.11.2006 року та акт (спеціального) розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 06.11.2006 року, в яких містяться недостовірні відомості про отримання директором ДП "Попільнянське лісове господарство" ОСОБА_2 тілесних ушкоджень лівого ока, як такі, що відносяться до нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, що не відповідає дійсності.

В подальшому, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме коштами відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Андрушівському районі Житомирської області, з метою введення в оману працівників зазначеного відділення та реалізуючи його, діючи умисно, з корисливих мотивів, склав заяву про призначення йому страхових виплат у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, що стався за час роботи на ДП „Попільнянське лісове господарство", яку з пакетом інших недостовірних документів, в т.ч. актом про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 05.11.2006 року та актом (спеціального) розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 06.11.2006 року подав 28.02.2007 року до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Андрушівському районі Житомирської області.

В подальшому на підставі поданих завідомо недостовірних документів ОСОБА_2 в 2007 році призначено одноразову допомогу в разі стійкої втрати працездатності в сумі 29925 гривень та щомісячну грошову суму в разі часткової втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1087,20 гривень.

Протягом 2007 року по даний час ОСОБА_2 отримав одноразової виплати та страхових виплат на суму 114466, 25 гривень.

Вказаними діями державі в особі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Андрушівському районі Житомирської області завдано значної шкоди в розмірі 114466, 25 гривень.

В апеляціях:

- прокурор Слівінський В.О., не оспорюючи доведеність вини і кваліфікацію дій, просить вирок суду щодо засудженого ОСОБА_2 скасувати, у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину внаслідок м'якості та неправильним застосуванням кримінального закону.

Постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання: - за ст. 366 ч. 1 КК України у виді штрафу розміром 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками строком на 1 рік; - за ст. 358 ч. 3 КК України - 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень; - за ст. 190 ч. 2 КК України - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень. На підставі ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді 5100 гривень штрафу, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками строком на 1 рік.

Вважає вирок в цій частині не законним, стверджуючи, що строки давності не минули. Посилається на п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року, згідно якої, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Відповідно до ст. 11-1 КПК України, таке звільнення є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минули строки давності: три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі. Пунктом 3 ч. 1 ст. 49 КК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минули п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості. Початком перебігу строку давності, є день вчинення злочину, тобто день, протягом якого винний вчинив дію або бездіяльність, що є компонентом об'єктивної сторони складу злочину. Строк давності стосовно триваючих злочинів обчислюється з часу їх припинення за волею винної особи або поза її волею. Строк давності стосовно продовжуваних злочинів починається з часу вчинення останньої злочинної дії особи. Як при тривалих, так і при продовжуваних злочинах перебіг строку давності починається з часу фактичного, а не юридичного закінчення злочину. Відповідно до довідок про доходи, виданої управліннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Андрушівському та Овруцькому районів, ОСОБА_2 впродовж 2007 - 2011 років отримав страхові виплати.

На підставі вищенаведеного вважає, що відсутні підстави для звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 49 КК України;

- захисник ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, ОСОБА_2 виправдати, позови Фонду соціального страхування залишити без задоволення, особову справу ОСОБА_2 повернути дирекції Фонду соціального страхування в Андрушівському районі, для відновлення соціальних виплат.

Вважає, що вирок винесено з порушенням норм процесуального і матеріального права. Суд взяв до уваги, не проаналізувавши докази досудового слідства, та не взяв до уваги жодного доказу захисту, які могли істотно вплинути на висновки суду. Таким чином висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, вимогам ст.ст. 323, 324 КПК України.

У вироку не вказано, які службові обов'язки, пункти посадової інструкції, норми, статті договорів підряду, норми постанови Кабінету Міністрів України № 668 порушено засудженим. Тому, засудження ОСОБА_2 за ст. 366 ч. 1 КК України, за службове підроблення вважає незаконним. Дає аналіз доказів по справі.

Вказує, що суд як на доказ вини послався на акти за №№ 1, 2, 4, 5 від 10.12.2010 року та 23.12.2010 року приймання виконаних будівельних робіт, де вказані не виконані роботи щодо планування, ущільнення земляного полотна та планування укосів. У той час в акті № 1 від 10.12.2010 року, та № 5 від 23.12.2010 року взагалі відсутні дані щодо проведення робіт по плануванню укосів. Суд вийшов за межі обвинувачення вказавши, що в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 за № 1, 2, 4, 5 за грудень 2010 року зазначено, що не всі роботи виконані відповідно до проекту, у той час як ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що підписав акти про недовиконання робіт по плануванню ущільненню земляного полотна та планування укосів. В лютому 2011 року проведено обстеження дороги і виявлені недоліки неякісного виконання робіт щодо ущільнення щебеневого покриття, які ТОВ «Гарант Ком» усунув за власні кошти і даний факт виключає відповідальність.

Вважає, що не можуть бути доказом вини ОСОБА_2 матеріали ревізії КРУ з питань-фінансово-господарської діяльності ТОВ «Гарант-Ком», де відображені виявлені недоліки невиконання об'ємів робіт вказаних в актах № 1, 2, 4, 5 за грудень 2010 року, так як під час ревізії спеціалістами не перевірялось ущільнення земляного полотна та планування укосів, а вказівка про неякісно виконані укоси додатково підтверджує, що дані роботи підрядником на 23.12.2010 року були виконані.

Суд послався на протокол огляду місця події від 24.01.2011 року та акт обстеження і контрольних обмірів автодоріг від 24.01.2011 року, які були складені в один день та одними і тим ж особами, містять суттєву різницю у вимірах автодоріг. Всі сумніви щодо обсягу виконаних робіт під час будівництва доріг можливо було визначити шляхом експертного дослідження, про що неодноразово захистом і обвинуваченим заявлялись клопотання. В задоволенні заявлених захисником і обвинуваченим клопотань про проведення судово-будівельної експертизи на досудовому слідстві та судом першої інстанції проігноровано.

Показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 доказами також бути не можуть, так як ніяких показань щодо не проведення робіт по плануванню, ущільненню земляного полотна та планування укосів, вони суду не дали.

Переписка між суб'єктами господарювання не є доказом вини, так як в даних листах зазначаються виявлені в лютому 2011 року недоліки в будівництві об'єкту, які відповідно до договору підряду необхідно усунути. Постановляючи вирок, суд не взяв до уваги інші докази, які свідчать про невинність ОСОБА_2, а саме: акт виконаних робіт від 23.12.2010 року; акт обстеження автодоріг в кварталах 69-70, 73-74 Андрушівського лісництва за № 265 від 28.03.2011 року та № 268 від 21.06.2011 року, проведеного спеціалістами Держдору НДІ ім. Шульгіна, із застосуванням технічних і вимірювальних приладів проведено заміри доріг на відповідність проектній документації. В результаті обстеження встановлено, що побудована дорога відповідає проекту, але відкоси в деяких місцях потребують ремонту.

Судом не взято до уваги, що 16.08.2011 року прокуратурою Попільнянського району прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 366 ч. 1 КК України, за відсутністю складу злочину у діях службових осіб, що здійснювали авторський і технічний нагляд за будівництвом лісової дороги, а саме відносно ОСОБА_10, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 Дане рішення є чинним, не оскаржено і стверджує про відсутність вини ОСОБА_2 у вчинені дій передбачених ст. 366 ч. 1 КК України і свідчить, що він підписав акти з достовірними даними.

Суд постановляючи вирок за ст. 366 ч. 1 КК України, не взяв до уваги, що слідством допущені інші суттєві порушення закону.

Так, 07.11.2012 року о 19 годині ОСОБА_2 вручено копію постанови прокурора Житомирської області від 05.11.2012 року, про порушення кримінальної справи за ст. 366 ч. 1 КК України. Таким чином порушені вимоги ст. 98-2 КПК України, в частині негайного вручення копії постанови особі, щодо якої порушено справу.

Крім того, на час порушення справи була в наявності порушена за даними епізодами кримінальна справа за ст. 366 ч. 2 КК України, яка закрита лише 07.11.2012 року.

Вважає незаконним засудження ОСОБА_2 за ст.ст. 190 ч. 2, 358 ч. 3 КК України.

Мотивує тим, що ОСОБА_2 не вступав у змову з ОСОБА_7, з метою заволодіння коштами відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Андрушівському районі. Кошти в розмірі 114466,25 грн. отримав на законних підставах, внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 03.11.2006 року о 07 год. 50 хв. у дворі підприємства.

Подані 28.02.2007 року ОСОБА_2 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в Андрушівському районі, заява і Акти № 2 форми Н-1 від 03.11.2006 року та Н-5 від 05.11.2006 року відображають достовірну інформацію, були предметом розгляду інших судових інстанцій, не оскаржені і не скасовані.

Доводи обвинувачення про те, що травма отримана не на виробництві, а є наслідком побиття невідомими особами, захисник вважає надуманими.

Суд, визнаючи правдивими показання свідків ОСОБА_13, та ОСОБА_14 на досудовому слідстві, не звернув уваги на те, що 18.03.2011 року та 19.03.2011 року вони вказували на різний час, обставини та характер тілесних ушкоджень, які мав ОСОБА_2 У той же час суд не взяв до уваги показання даних свідків у судовому засіданні, якими спростовується обвинувачення.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 і захисника про призначення повторної, додаткової чи комісійної судово-медичної експертизи були відхилені.

На думку захисника суд також допустився інших істотних порушень КПК України під час досудового слідства і судового розгляду справи.

Під час досудового слідства до Попільнянського районного суду направлені скарги на постанову про порушення кримінальної справи за ст. 358 ч. 3 КК України від 10.08.2011 року та на постанову про порушення кримінальної справи за ст. 366 ч. 1 КК України від 05.11.2012 року. Постановами районного суду 19.09.2011 року та 13.11.2012 року скарги приєднані до матеріалів кримінальної справи, однак під час попереднього розгляду справи та під час судового розгляду справи дані скарги не розглянуті.

Суд не взяв до уваги, що під час досудового слідства не виконані вказівки місцевих та апеляційного судів, викладених в постановах про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, в частині призначення і проведення судових експертиз, не винесено процесуального рішення щодо уточнення кваліфікації за ст. 358 ч. 3 КК України і не конкретизоване обвинувачення за даною нормою.

Суд також безпідставно прийняв рішення, яким задовольнив позов виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків

на виробництві і професійних захворювань в Овруцькому районі Житомирської області на суму 2181,35 грн., так як за даним фактом кримінальна справа не порушувалась і обвинувачення ОСОБА_2 по факту заволодіння коштами, не пред'являлося;

- засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, його виправдати, позови Фонду соціального страхування залишити без задоволення, особову справу повернути дирекції Фонду соціального страхування в Андрушівському районі, для відновлення соціальних виплат.

Мотивує тим, що він виконував свої обов'язки з дотриманням вимог діючих законів.

23.12.2010 року представники авторського і технічного наглядів надали йому на підпис акти виконаних робіт де було вказано, про виконання підрядником повного комплексу робіт, передбачених проектною документацією, а підрядник надав акти № 4 і № 5 форми КБ-2, які він підписав будучи абсолютно впевнений у повному виконанні робіт підрядником. Персональну відповідальність за відповідність якості, обсягів виконаних будівельних робіт проектно-кошторисній документації та вимогам ДБН він, як керівник лісгоспу не несе, оскільки ці питання до його компетенції не належать.

Стверджує, що в його діях відсутній будь який умисел, так як дії не містять суспільно небезпечного характеру, він не передбачав суспільно небезпечних наслідків, не бажав їх настання і негативні наслідки не настали. Вважає, що обвинувальний вирок ґрунтується виключно на припущеннях.

Вважає незаконним засудження за епізодами використання завідомо підробленого документа та заволодіння з його використанням чужим майном шляхом обману, за подіями 2006 року та лютого місяця 2007 року. Дає аналіз доказів по справі.

В запереченні на апеляцію прокурора захисник ОСОБА_1 просить задовольнити її частково, скасувати вирок суду першої інстанції та постановити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_2 за всім об'ємом обвинувачення, а позови Фондів соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Андрушівському та Овруцькому районах, залишити без задоволення.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора Селюченко І.І., яка підтримала апеляцію прокурора і заперечувала проти задоволення апеляцій засудженого та захисника, пояснення представників цивільного позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтримали апеляцію прокурора і заперечували проти задоволення апеляцій засудженого та захисника щодо розгляду цивільного позова, пояснення засудженого ОСОБА_2, його виступ в судових дебатах та його останнє слово, пояснення захисника ОСОБА_1, які підтримали подані ними апеляції з наведених у них мотивах і частково підтримали апеляцію прокурора, а саме про необхідність скасування вироку суду, обговоривши доводи апеляцій, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляцій, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляції прокурора Слівінського В.О., захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Згідно ст. 323 КПК України 1960 року, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 334 КПК України 1960 року, в мотивувальній частині обвинувального вироку наводяться докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного. Цих вимог кримінально-процесуального закону суд першої інстанції не дотримався.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 10.09.2013 року постанова Андрушівського районного суду Житомирської області від 15.07.2013 року про направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування була скасована, а справа повернута на новий судовий розгляд.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 375 КПК України 1960 року, після скасування вироку (постанови) апеляційним судом, суд першої інстанції розглядає справу у відповідності з вимогами глав 25 - 28 цього Кодексу, тобто, починаючи з підготовчої частини судового засідання. Зазначених вимог КПК України суд першої інстанції не виконав.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з вище наведених причин було порушено право на захист підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_6, судове слідство по справі фактично не проводилось, були допитані лише підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_6 та один свідок ОСОБА_7, інші зазначені в обвинувальному висновку та постанові про закриття кримінальної справи та звільнення від кримінальної відповідальності докази, які були зібрані органом досудового розслідування, не були досліджені. Вказане фактично позбавило підсудних можливості захищатися від пред'явленого їм обвинувачення, приймати участь в допиті свідків, судово-медичного експерта, дослідженні письмових доказів, що стало перешкодою суду повно, всебічно та об'єктивно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок. Не була досліджена постанова про закриття кримінальної справи та звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6, не було з'ясовано відношення ОСОБА_6 з приводу зазначеного клопотання органу досудового розслідування, була лише висловлена думка прокурора в судових дебатах.

Крім цього, колегія суддів відмічає, що в матеріалах справи відсутня більша частина резолютивної частини постанови прокурора про зміну обвинувачення від 07.11.2013 року, де повинно бути викладено нове обвинувачення, що фактично ставить під сумнів висновки суду першої інстанції та позбавляє можливості колегію суддів перевірити всі доводи апеляцій (т. 18 а.с. 75-80).

З урахуванням наведеного, вирок суду щодо ОСОБА_2 та постанова суду щодо ОСОБА_6, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 370 КПК України 1960 року, підлягають скасуванню за істотних порушень кримінально-процесуального закону, а саме порушень права підсудних на захист, а кримінальна справа поверненню на новий судовий розгляд, при якому слід усунути вказані порушення вимог кримінально-процесуального закону, провести новий судовий розгляд, в ході якого перевірити доводи, які викладені в апеляціях прокурора, захисника та засудженого та прийняти законне та обґрунтоване рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляції прокурора Слівінського В.О., захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 2 грудня 2013 року щодо ОСОБА_2 та постанову Андрушівського районного суду Житомирської області від 2 грудня 2013 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Судді: