Вирок № 42061462, 15.12.2014, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/930/14-к

Провадження № 1-кп/288/71/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2014 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді -Зленко А.В.,

при секретарі - Ніколаєвій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільнякримінальне провадження № 288/930/14-к, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кіровоград, житель АДРЕСА_1, громадянин України, не одружений, освіта вища, працює на посаді водія в ПП «Авіс і К», м. Київ, на утриманні має одну неповнолітню дитину, раніше не судимий, -

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Кононової В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,,

потерпілої - ОСОБА_3,

захисника - ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2014 року, близько 12.20 год., ОСОБА_1 керував власним, технічно справним, автомобілем марки «GREAT», модель «WALL HOVER», д.н.з. НОМЕР_1, і проїжджав автодорогою Т 0611 Ставище - Брусилів - Попільня - Вчорайше, 46 км, в напрямку с. Жовтневе, Попільнянського району Житомирської області. Під'їжджаючи вказаним транспортним засобом до заокруглення автодороги, до якого примикає ґрунтова дорога, через яку здійснюється під'їзд до залізничної станції «Корнин», порушив п. п. п. 11.3., 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, не врахував дорожніх умов, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не керувався тим, що на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків, виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу, а під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в результаті чого допустив виїзд керованого ним автомобіля на смугу для зустрічного руху транспортних засобів, по якій рухався ОСОБА_5 за кермом автомобіля марки «CHEVROLET», модель «NIVA 212300», д.н.з. НОМЕР_2, з пасажиром ОСОБА_6, та на прилегле до зустрічної смуги руху узбіччя, де автомобілем, яким він керував, зіткнувся з автомобілем під керуванням ОСОБА_5, який, намагаючись уникнути зіткнення, скерував автомобіль на дане узбіччя.

В результаті даної дорожньо - транспортної пригоди, ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота, внаслідок якої він помер, а ОСОБА_6 отримав тупу поєднану травму тіла у вигляді закритого міжвертлюгового перелому лівого стегна зі зміщенням, закритого перелому правої ключиці, забитих ран нижньої губи, садна верхньої губи зліва, синця лівого плеча, дрібних саден лівої кисті, відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як така, що не є небезпечною для життя, але призвела до довготривалого розладу здоров'я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1свою винуватість у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав повністю і дав показання, про те, що він 11.04.2014 їхав по автодорозі Корнин - Жовтневе. На повороті мій автомобіль здійснив зіткнення з автомобілем Нива. Я почав викликати швидку і допомагав потерпілим. Потім їх відвезла швидка. Фінансово я потерпілим не допомагав.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість підтверджується слідуючими доказами:

- Показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка показала, що була на роботі, їй подзвонили та сказали, що чоловік потрапив в аварію. Друзі чоловіка викликали МЧС, коли я приїхала то обвинувачений стояв збоку. Чоловіка та свекра забрали до лікарні. Обвинувачений жодним чином нам не допомагав. Зять телефонував до адвоката обвинуваченого та розповів про те, що помер чоловік, однак жодної реакції не дочекалися. Навіть вибачення.

- Показаннями свідка ОСОБА_7, про те, що він з водієм весною, ближче до другої половини дня їхали зі сторони Корнина. Побачили ДТП, потерпілий в якому був мій знайомий, на його автомобіль здійснив наїзд позашляховик. Ми підбігли до автомобіля потерпілого і почали витягати потерпілого та його батька. Я особисто заліз на заднє сидіння, щоб можна було зламати переднє сидіння та витягти потерпілого. Коли ми підбігли до автомобіля обвинувачений з кимось говорив по телефону, і казав нам щоб ми не підходили до його автомобіля бо він міг вибухнути. Коли ми доставали потерпілого я незнаю де був обвинувачений.

- Протоколом огляду місця дорожньо - транспортної події від 11.04.2014 року з ілюстративною таблицею та схемою до нього, де під час огляду була оглянута ділянка автодороги Ставище - Ружин 46 км, поблизу смт.Корнин.

- Протоколом огляду місця події від 13.06.2014 року, з ілюстративною таблицею та схемою до нього, де під час огляду була оглянута ділянка автодороги Ставище - Ружин 46 км, поблизу смт.Корнин.

- Висновком експерта № 52 від 07.05.2014 року,згідно якого у гр. ОСОБА_6 виявлено тупу поєднану травму тіла у вигляді: закритого міжвертлюгового перелому лівого стегна зі зміщенням, закритого перелому правої ключиці, забитих ран нижньої губи, садна верхньої губи зліва, синця лівого плеча, дрібних саден лівої кисті, що утворилась від дії твердих тупих предметів, можливо в термін та за обставин, що вказані в описовій частині постанови, відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Як така, що не є небезпечною для життя, але призвела до довготривалого розладу здоров'я.

Діагноз «Забій головного мозку. Травматичний субарахноїдальний крововилив» непідтверджений достовірною неврологічною симптоматикою, об'єктивними медичними даними, а тому при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймається.

- Довідкою про причину смерті№1174/2 від 03.05.2014, відповідно до якої причиною смерті ОСОБА_5 є закрита травма живота.

- Висновком експерта № 1174/2 від 27.05.2014 року,згідно якого при проведенні судово - медичної експертизи трупа та вивчення даних медичної документації, у ОСОБА_6 було виявлене наступне: неповний розрив діафрагми зліва, ушкодження лівого позапенчінкового протоку, жовчний перитоніт, гостра виразка дванадцятипалої кишки з кровотечею та її пенетрацєю в підшлункову залозу та очеревину, дифузний фібринозно - гнійний перитоніт (гній та фібрин в порожнині очеревини), нерівномірне кровонаповнення, місцями малокрів'я внутрішніх органів, «шокові» легені та нирки.

Неодноразові оперативні втручання: 11.04.2014р. (проведена в ЦРЛ м.Попільня): лапаротомія, ревізія органів черевної порожнини, тампонада гематоми, зашивання діафрагми; 16.04., 22.04, 24.04, 28.04, та 30.04.2014 р. ( проведені в КМКЛШМД): релапаротомії, холіцистектомія, ушивання розриву лівого печінкового протоку, санації та дренування черевної порожнини, інкубація тонкої кишки, експеритонізація гігантської виразки дванадцятипалої кишки.

Забійна рана правого коліна з ушкодженням зв'язки наколінника, крововиливи в м'які тканини нижніх кінцівок.

Приймаючи до уваги характер та морфологію виявлених ушкоджень, їх локалізацію, з урахуванням обставин того, що трапилось (викладених в постанові), слід вважати, що в даному випадку мало місце дорожньо - транспортна пригода - травма в салоні автомобіля, при різкому гальмуванні автомобіля (зіткнення з перешкодою) з наступним інерційним рухом тіла і ударом об виступаючи частини салон автомобіля; і не суперечить можливим виникненням даних ушкоджень в строк, вказаний в постанові.

Причиною смерті ОСОБА_6 стала закрита тупа травма живота, у вигляді ушкодження лівого поза печінкового жовчного протоку, що ускладнився розвитком жовчного перитоніту, гострої виразки дванадцятипалої кишки, дифузного жовчного перитоніту, які супроводжувались інтоксикацією організму та привели до розвитку ендотоксичного шоку.

Згідно даних медичної документації: біологічна смерть ОСОБА_6 була констатована в стаціонарі КМКЛШМД 01 травня 2014року о 06 годині 10 хвилин.

Приймаючи до уваги весь виявлений комплекс ушкоджень, що виник внаслідок дорожньо - транспортної пригоди в різні її фази, і те що виявлено ушкоджень, як б не вписувалсь в механізм дорожньо - транспортної пригоди, з урахуванням того факту, що смерть потерпілого настала від закритої травми живота, слід вважати, що виявлені ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота, що є провідною в настанні смерті - мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

- Висновком експерта № 3/283 від 04.06.2014 року,згідно якого на автомобілі «GREAT WALL HOVER», д.н.з. НОМЕР_1 сліди і пошкодження ударно - динамічного характеру сконцентровані в його передній частині та описані в дослідницькій частині. Вказані сліди мають єдиний механізм утворення, і, виходячи з фабули та обставин пригоди утворилися в процесі контакту з автомобілем «CHEVROLET NIVA», д.н.з. НОМЕР_2.

На автомобілі «CHEVROLET NIVA», д.н.з. НОМЕР_2 сліди і пошкодження ударно - динамічного характеру сконцентровані в його передній частині та боковій лівій частині та описані в дослідницькій частині. Вказані сліди мають єдиний механізм утворення, і, виходячи з фабули та обставин пригоди утворилися в процесі контакту з автомобілем «GREAT WALL HOVER», д.н.з. НОМЕР_1.

Первинний контакт досліджуваних транспортних засобів відбувся між передньою лівою боковою частиною (панель капоту, передній бампер та його підсилювач, переднє ліве крило, передні ліві двері) наданого на дослідження автомобіля «CHEVROLET NIVA», д.н.з. НОМЕР_2, та передньою частиною (передній бампер, панель капоту, передні крила) автомобіля «GREAT WALL HOVER», д.н.з. НОМЕР_1.

Кут між повздовжніми осями ТЗ в момент їх первинного контактування складає близько 156+5 градусів при загальному русі ТЗ в зустрічно перехресному напрямку.

Відповісти на дане питання не представилось можливим по причинам зазначеним в дослідницькій частині.

Місце зіткнення між автомобілем «CHEVROLET NIVA», д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля «GREAT WALL HOVER», д.н.з. НОМЕР_1 відбулося на правому по ходу руху автомобіля «CHEVROLET NIVA», д.н.з. НОМЕР_2 узбіччі в районі під'їзду до станції Корнин в районі розташування осипу пластикових частин ТЗ (позиція №7 на схемі до протоколу огляду місця ДТП), більш точніше вказати місце зіткнення між даними ТЗ не представилось можливим, по причинам зазначеним в дослідницькій частині.

- Висновком експерта № 3/281 від 20.05.2014 року,згідно якого на момент ДТП гальмова система автомобіля «GREAT WALL HOVER», д.н.з. НОМЕР_1 знаходилась в технічно працездатному стані. На момент ДТП рульове керування автомобіля «GREAT WALL HOVER», д.н.з. НОМЕР_1 знаходилась в технічно працездатному стані. На момент ДТП ходова частина автомобіля «GREAT WALL HOVER», д.н.з. НОМЕР_1 знаходилась в технічно працездатному стані. В процесі дослідження технічного стану автомобіля «GREAT WALL HOVER», д.н.з. НОМЕР_1 не встановлено будь - яких характерних ознак технічних несправностей деталей і систем, які б могли привести до створення аварійної ситуації й виникнення наведеної дорожноьо - транспортної пригоди.

- Висновком експерта № 3/282 від 21.05.2014 року,згідно якого на момент ДТП гальмова система автомобіля «CHEVROLET NIVA», д.н.з. НОМЕР_2 знаходилась в технічно працездатному стані. На момент ДТП рульове керування автомобіля «CHEVROLET NIVA», д.н.з. НОМЕР_2 знаходилась в технічно працездатному стані. На момент ДТП ходова частина автомобіля «CHEVROLET NIVA», д.н.з. НОМЕР_2 знаходилась в технічно працездатному стані.

В процесі дослідження технічного стану автомобіля «CHEVROLET NIVA», д.н.з. НОМЕР_2 не встановлено будь - яких характерних ознак технічних несправностей деталей і систем, які б могли привести до створення аварійної ситуації й виникнення наведеної дорожноьо - транспортної пригоди.

- Карткою виклику швидкої допомоги від 11.04.2014р.

- Висновком експерта № 169 від 23.06.2014 року,відповідно якого у гр. ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: саден лобно - скроневої ділянки зліва, (без зазначення кількості, форми, розмірів, морфологічних особливостей), які є легкими тілесними ушкодженнями без короткочасного розладу здоров'я. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, однак через відсутність в надісланих на вивчення медичних документах, записів щодо морфологічних особливостей виявлених тілесних ушкоджень, встановити термін їх утворення не представилось можливим.

- Висновком експерта № 3/394 від 25.06.2014 року,згідно якого в умовах місця пригоди при заданих вихідних даних, гранично допустима швидкість руху автомобіля «GREAT WALL HOVER», д.н.з. НОМЕР_1 за умов заносу на повороті з незмінним радіусом на даній ділянці дороги складає 65,3….85,5 км/год. Водій автомобіля «CHEVROLET NIVA», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_6, з моменту виникнення небезпеки для руху, своїми односторонніми діями, не мав технічної можливості уникнути пригоди. У даній дорожній обстановці водієві автомобіля «CHEVROLET NIVA», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_6 необхідно було діяти відповідно до вимог пп.12.3 Правил дорожнього руху України, зміст якого наведено в дослідницькій частині. В діях водія автомобіля «CHEVROLET NIVA», д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_6, невідповідностей технічним вимогам ПДР України не вбачається. У даній дорожній обстановці водієві автомобіля «GREAT WALL HOVER», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_1 необхідно було діяти відповідно до вимог пп.1.10 «Дорожні умови» та «Дорожня обстановка», 11.3 та 12.1 Правил дорожнього руху України, змість яких наведено в дослідницькій частині. З технічної точки зору в причинному зв'язку зі створенням аварійної обставноки й виникнення даної ДТП є виїзд автомобіля «GREAT WALL HOVER», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 на зустрічну смугу руху.

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесне ушкодження та спричинили смерть ОСОБА_5.

Обираючи обвинуваченому міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставинами згідно ст.66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин згідно ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлено.

ОСОБА_1 за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно.

При даних обставинах, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, згідно з вимогами ст.. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст.. 12 КК України є тяжким (ч. 2 ст. 286 КК України); дані про особу винного, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання та роботи характеризується з позитивної сторони, працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, а тому необхідно призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 межах санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки таке покарання, необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.

В свою чергу, від обвинуваченого ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію».

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник підтримали заявлене клопотання про застосування до нього ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільнивши його від відбування покарання, оскільки на утриманні має одну неповнолітню дітину.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти застосування до ОСОБА_1 Закону України «Про амністію у 2014 році» та звільнення його від основного покарання та часткове звільнення від додаткового покарання.

Як встановлено ст. 85 КК України, на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст.86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1 Закону України "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України,Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

19.04.2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року №1185-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, підлягають: особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами; учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілі внаслідок Чорнобильської катастрофи - особи, які підпадають під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та аналогічних законів інших держав - колишніх республік СРСР.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений за ч.2 ст.286 КК України ОСОБА_1, має на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_5), про, що свідчить Свідоцтво про народження НОМЕР_5, згідно з даними якого вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 записаний батьком ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_5).

Обвинувачений ОСОБА_1, вчинив з необережності кримінальне правопорушення, що є тяжким відповідно до ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення він вчинив 11.04.2014 року, тобто до дня набрання чинності (19.04.2014р.) Закону України «Про амністію у 2014 році», свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 визнає повністю, щиро кається у вчиненому.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 амністії, передбачених ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році», судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Потерпілою-цивільною позивачкою ОСОБА_3 заявлений цивільний позов, в якому вона просить стягнути з ОСОБА_1 на її користь завдану матеріальну шкоду в сумі 174 446 гривень та моральну шкоду в сумі 500 000 гривень, а всього 674 446 гривень.

Обвинувачений - цивільний відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні цивільний позов потерпілої - ОСОБА_3 визнав частково, однак, просив відмовити в його задоволенні з підстав його недоведеності.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ч. 5 вказаної статті цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Частиною 1 ст. 129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Заслухавши пояснення потерпілої - цивільної позивачки, обвинуваченого - цивільного відповідача та представника співвідповідача, дослідивши подані докази, суд вважає, що цивільний позов підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як зазначено у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 року № 3„Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" при розгляді позову мають бути наведені докази, якими підтверджується шкода, а також наведені відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню.

Представником потерпілого (цивільного позивача), на обґрунтування поданого цивільного позову, в частині розміру матеріальної шкоди, були надані копії квитанцій, товарних чеків та видаткових накладних на придбання ліків, медикаментів та надання послуг. Моральна шкода, згідно пред'явленого позову, обґрунтовується душевними стражданнями.

В свою чергу, 23.09.2013, між ОСОБА_1 та ПАТ «Українська - охоронно - страхова компанія» був укладений поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/6101595 (далі-страховий поліс), яким встановлено страхову суму (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю 100000 (сто тисяч гривень), за шкоду заподіяну майну 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень, та строк дії якого на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди не сплив, що було підтверджено і представником страхової компанії.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому вказаним законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно копій квитанцій, товарних чеків на придбання ліків та медикаментів, які підтверджені відповідними призначеннями закладу охорони здоров'я, витрати потерпілої на лікування становлять 74446 (сімдесят чотири тисячі чотириста сорок шість) гривні 00 коп.

Відповідно до ст. 24.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілого, відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.

На підставі ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наведених підстав, суд вважає доведеними витрати на придбання ліків та медикаментів на суму 74446 (сімдесят чотири тисячі чотириста сорок шість) гривні 00 коп.

Отже, суд вважає, що позов ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню в межах підтверджених належлим чином витрат на лікування. В свою чергу, оскільки страхова відповідальність обвинуваченого застрахована, то дану матеріальну шкоду (витрати на лікування) у розмірі 74446,00 грн. слід стягнути з ПАТ «Українська - охоронно - страхова компанія» на користь ОСОБА_3.

Крім того, потерпіла просить стягнути 100000 грн. вартість пошкодженого автомобіля марки «CHEVROLET», модель «NIVA-212300» д.н.з. НОМЕР_2, який не підлягає ремонту.

Слід зазначити, що в даній частині цивільний позов підлягає залишенню без розгляду, що непешкоджає позивачці звернутися з даними вимогами в порядку цивільного судочинства, оскільки вказана сума не підтверджена належними доказами.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується на підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК України особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд також бере до уваги п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року за № 4, згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи з викладеного, суд враховує, що внаслідок загибелі чоловіка та тривалої хвороби свекра потерпіла понесла і продовжує нести моральні страждання, переживання, стреси та інші негативні фактори, які виміряти в грошовому еквіваленті неможливо, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи загальний життєвий рівень громадян України, і здатність обвинуваченого - ОСОБА_1 реально відшкодувати шкоду, суд вважає, визначити розмір моральної шкоди у сумі 280000,00 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

В частині стягнення моральної шкоди з ПАТ «Українська - охоронно - страхова компанія» суд відмовляє, оскільки зазначені витрати не передбачені у полюсі обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/6101595.

Прокурором Попільнянської районної прокуратури був заявлений цивільний позов, відповідно до якого остання просила стягнути з ОСОБА_1 7219,52 грн. на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, витрачених на стаціонарне лікування ОСОБА_5.

Крім того, прокурором Попільнянської районної прокуратури був заявлений цивільний позов, відповідно до якого остання просила стягнути з ОСОБА_1 6433,09 грн. на користь Попільнянської центральної районної лікарні, витрачених на стаціонарне лікування ОСОБА_6.

В судовому засіданні прокурор заявлені цивільні позови підтримала.

Обвинувачений - цивільний відповідач ОСОБА_1 вказані цивільні позови визнав.

Відповідно до ст.ст. 127, 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.

Згідно ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Як вбачається з довідки Попільнянської районної центральної лікарні № 964 від 21.07.2014 року на лікування ОСОБА_6, витрачено 6433,09 грн., та довідки Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги №1401 від 22.07.2014, на стаціонарне лікування ОСОБА_5 було витрачено 7219,52 грн., за період з 14.04.2014 по 01.05.2014.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають до задоволення в повному обсязі. Цивільний відповідач - обвинувачений ОСОБА_1 повинен відшкодувати на користь Попільнянської районної центральної лікарні 6433,09 грн. та на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, витрачених на стаціонарне лікування ОСОБА_5 7219,52 грн.

Питання про речові докази вирішуються судом в порядку ст. 100 КПК України, відповідно до якої: автомобіль «GREAT WALL HOVER», д.н.з. НОМЕР_1, вилучений в ході проведення досудового розслідування, що знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання ТЗ при Попільнянському РВ УМВС України в Житомирській області, повернути обвинуваченому - ОСОБА_1; автомобіль «CHEVROLET NIVA», д.н.з. НОМЕР_2, вилучений в ході проведення досудового розслідування, що знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання ТЗ при Попільнянському РВ УМВС України в Житомирській області, повернути потерпілій -ОСОБА_3; подушку безпеки з автомобіля «GREAT WALL HOVER», д.н.з. НОМЕР_1, вилучену в ході проведення досудового розслідування, що знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів при Попільнянському РВ УМВС України в Житомирській області, повернути обвинуваченому - ОСОБА_1.

Процесуальні витрати за проведення експертиз:автотехнічної №3/282 в розмірі 442 гривень 26 копійок; автотехнічної №3/281в розмірі 442 гривень 26 копійок; автотехнічної №3/283 в розмірі 442 гривень 26 копійок; автотехнічної №3/394 в розмірі 442 гривень 26 копійок підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Запобіжний захід не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-376 Кримінального процесуального кодексу України, Законом України «Про амністію в 2014 році»,Законом України «Про застосування амністії в Україні», суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6) визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі строком на три роки і шість місяців з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки.

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6)обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 Кримінального кодексу України, звільнити від основного і додаткового покарань на підставі ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Цивільний позов потерпілої - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6, НОМЕР_4, виданий 27.10.1998року) на користь ОСОБА_3 - моральну шкоду у розмірі 280 000 (двісті вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ПАТ «Українська - охоронно - страхова компанія» (03056, м.Київ, вул.. Борщагівська,145) на користь ОСОБА_3 - матеріальну шкоду у розмірі 74446 (сімдесят чотири тисячі чотириста сорок шість) гривні 00 коп.

В частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок позов залишити без розгляду.

В решті позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди відмовити.

Цивільні позови прокурора в інтересах держави - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6, НОМЕР_4, виданий 27.10.1998року) на користьПопільнянської центральної районної лікарні (13500, смт. Попільня, вул. Калініна, 40, код 02313476, МФО 811039, розрахунковий рахунок № 35428201040220) -6433 (шість тисяч чотириста тридцять три) гривні 09 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6, НОМЕР_4, виданий 27.10.1998року) на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги(м. Київ-660, вул. Братиславська, 3, розрахунковий рахунок 35423201054556 в ГУДКСУ м. Києва, код банку 820019, код ЄДРПОУ 00184945) -7219 (сім тисяч двісті дев'ятнадцять) гривень52 копійок.

Речові докази: автомобіль «GREAT WALL HOVER», д.н.з. НОМЕР_1, повернути ОСОБА_1; автомобіль «CHEVROLET NIVA», д.н.з. НОМЕР_2, повернути ОСОБА_3; подушку безпеки з автомобіля «GREAT WALL HOVER», д.н.з. НОМЕР_1, повернути обвинуваченому - ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6, НОМЕР_4, виданий 27.10.1998року) на користь на користь держави, (отримувач УДКСУ у м. Житомирі; банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області; МФО 811039; код ЗКПО: 38035726; рахунок 31117115700002; код класифікації доходів 24060300) процесуальні витрати за проведення експертиз: автотехнічної №3/282 в розмірі 442 гривень 26 копійок; автотехнічної №3/281 в розмірі 442 гривень 26 копійок; автотехнічної №3/283 в розмірі 442 гривень 26 копійок та автотехнічної №3/394 в розмірі 442 гривень 26 копійок.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Житомирської області через Попільнянський районний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя Попільнянського

районного суду Зленко А. В.