Постанова № 42056280, 22.12.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3245/14

Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О. Л.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

22 грудня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.

за участю секретаря судового засідання: Майданюк Я.Л.

за участю представників сторін:

представника позивача - Стецюка Петра Сергійовича,

представника позивача - Стародуб Юлії Валентинівни,

представника відповідача - Рубленко Андрія Олександровича,

представника третьої особи - ОСОБА_11,

третьої особи - ОСОБА_6,

прокурора - Сувалова Валерія Олександровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного малого підприємства "Купава" до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, треті особи, - Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області, ОСОБА_7, ОСОБА_6, за участю прокуратури Вінницької області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

31.07.2014 року позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті про визнання протиправним та скасування наказу від 08.07.2014 року № 406 в частині анулювання ліцензії ПМП «Купава» серії АЕ № 189309 від 27.02.2013 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасованоно наказ Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті № 406 від 08.07.2014 року в частині анулювання ліцензії приватного малого підприємства "Купава", серія АЕ № 189309 від 27.02.2013 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено наступне. ПМП «Купава» здійснює внутрішні перевезення пасажирів автобусами на підставі ліцензії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 27.02.2013 року Серії АЕ № 189309 та договору від 25.12.2012 року № 4 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в м. Хмельницькому, укладеного з виконавчим комітетом Хмельницької міської ради.

Крім того, між ПМП "Купава" та власниками транспортних засобів укладено 81 договір про спільну діяльність, на підставі яких забезпечується перевезення пасажирів на маршрутах загального користування в м. Хмельницькому.

Так, 27.06.2014 року працівниками Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області проведено позапланову перевірку додержання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.06.2014 року № 55/1, в якому зафіксовано наступне:

- в порушення п. 2.3.4 Ліцензійних умов ліцензіатом не забезпечується проведення ТО-1, ТО-2 автомобілів; не забезпечено достатнього кваліфікаційного рівня працівників, які здійснюють проведення перевірки технічного стану транспортних засобів;

- в порушення п.п. 2.5.1, 3.1.7 Ліцензійних умов у ліцензіата відсутні або оформлені неналежним чином медичні довідки щодо придатності водіїв до керування транспортним засобом;

- в порушення п. 2.3.13 Ліцензійних умов ліцензіатом не укладено трудових договорів з водіями транспортних засобів, які, в свою чергу, не оформленні відповідними наказами (розпорядженнями) власника підприємства про зарахування працівників на роботу.

08.07.2014 року Ліцензійною комісією Укртрансінспекції розглянуто даний акт та прийнято рішення про анулювання ліцензії серії АЕ № 189309 від 27.02.2013 року, на підставі чого відповідачем прийнято наказ № 406 від 08.07.2014 року про прийняття рішення щодо анулювання вказаної ліцензії.

Позивач з таким рішенням не погоджується, вважає його протиправним та таким, що не відповідачє приписам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що на підставі договору про спільну діяльність усі власники транспортних засобів повинні самі проходити технічний огляд транспортних засобів, а підприємство забезпечує своєчасне проходження ТО та надає можливість його пройти. Крім того, усі водії мають відповідні категорії, які дають право на здійснення автомобільних перевезень, а твердження відповідача та третьої особи про невідповідність кваліфікаційного рівня працівників, які здійснюють проведення перевірки технічного стану транспортних засобів не брались судом першої інстанції до уваги, оскільки на час здобуття працівниками відповідної освіти не існувало поняття "базової вищої освіти" та "освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра", зазначені поняття з'явилися лише після прийняття Закону України "Про вищу освіту" 17.01.2002 року. Крім того, суд першої інстанції вважає, що видача медичних довідок здійснюється відповідним медичним закладом, який сам встановлює термін дії таких довідок, а тому позивач не повинен нести відповідальність за неналежне оформлення медичних довідок самим медичним закладом.

Колегія суддів не погоджується з рішеннм суду першої інстанції по суті та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 3 статті 5 Закону України "Про автомобільний транспорт" державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

Відповідно до абзацу 3 статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2008 року №974 (далі - Порядок №974), перевізник стосовно колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), які допускають до руху, забезпечує виконання таких видів перевірок:

щозмінна перевірка КТЗ усіх категорій;

щоквартальна перевірка пасажирських КТЗ;

щопіврічна перевірка вантажних КТЗ.

Відповідно до абзацу 4 пункту 5.4 Порядку №974, якщо перевізник не має відповідної власної технічної бази та фахівців відповідної кваліфікації, він забезпечує перевірку технічного стану КТЗ за договором з автотранспортним підприємством, яке в змозі забезпечити таку перевірку згідно із законодавством.

Відповідно до 2.3. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 02.07.2010 року №427 (далі - Ліцензійні умови), ліцензіати, які виконують роботи з надання послуг з перевезення, зобов'язані:

2.3.3. Забезпечувати контроль технічного та санітарного стану автотранспортних засобів, проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв автотранспортних засобів із відповідною відміткою у дорожніх листах, якщо їх наявність передбачена законодавством України, а також їх належне ведення;

2.3.4. Забезпечувати проведення перевірки технічного та санітарного стану, технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт" ( 2344-14 ), Порядку перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2008 №974 ( z0794-08 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.09.2008 за №794/15485, Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 30.03.98 №102 ( z0268-98 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.98 за №268/2708, інструкцій заводів - виробників автотранспортних засобів за допомогою осіб, відповідальних за технічний стан автотранспортних засобів (штатних працівників або відповідно до договору з суб'єктами господарювання), які мають відповідну кваліфікацію, вимоги до якої визначені у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 №336 ( v0336203-04 ), і у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск № 69 "Автомобільний транспорт", затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.02.2006 N 136 ( v0136650-06 ).

З наведених норм вбачається, що обов'язок щодо забезпечення контролю та проведення перевірки технічного та санітарного стану автотранспортних засобів покладено саме на ліцензіата.

Так, для перевірки перевізником в порушення зазначених вимог Ліцензійних умов не надано документів, що підтверджують проведення ТО-1 та ТО-2 належних йому транспортних засобів.

Крім того, встановлено, що між ПМП "Купава" та ПП автоцентр "Ліга" укладено договір від 02.02.2013 року №43 "Про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, проведення ТО-1, ТО-2". Проте, інформація стосовно проведеного ПП автоцентром "Ліга" технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів належних позивачеві, - відсутня.

З огляду на вищезазначене та враховуючи те, що у позивача відсутня матеріально-технічна база та персонал (слюсарі) для здійснення робіт з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, контролюючий орган дійшов правомірного висновку щодо не забезпечення проведення ліцензіатом ТО-1 та ТО-2, що є порушенням Ліцензійних умов.

Відповідно до пункту 2.5.1 Ліцензійних умов Ліцензіати зобов'язані допускати до роботи з надання послуг з перевезень водіїв автотранспортних засобів, на яких оформлено медичну довідку щодо придатності до керування автотранспортним засобом установленого зразка.

Згідно із пунктом 1.3 Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України від 31.01.2013 року № 65/80 (далі - Положення №65/80), водії, які виконують роботи з перевезення пасажирів та вантажів, підлягають періодичному медичному огляду один раз на рік.

Пунктом 1.4 Положення №65/80 передбачено, що щозмінному передрейсовому та післярейсовому медичним оглядам підлягають водії транспортних засобів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів.

У пункті 4.8 Положення №65/80 зазначено, що медичний працівник щомісяця здійснює аналіз проведених щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів, причин відсторонення від роботи водіїв та доводить їх до відома перевізника.

Перевізник щомісяця розглядає результати щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів, звертаючи особливу увагу на випадки відсторонення від роботи водіїв, які на момент оглядів перебували у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З урахуванням наведених норм, суд приходить до висновку, що перевізник зобов'язаний щомісячно бути обізнаним та проінформованим стосовно результатів щозмінних передрейсових, післярейсових та періодичних медичних оглядів працівників підприємства.

Перевіркою встановлено, що у водіїв ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відсутні медичні довідки щодо придатності до керування транспортними засобами, що є порушенням Ліцензійних умов, а проходження ними періодичного медичного огляду раз у 2-3 роки не відповідає вимогам Положення про медичний огляд.

Відповідно до частини 8 статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - переможець конкурсу повинен самостійно забезпечувати перевезення.

Згідно із пунктом 35 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 року №176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 року №1184), перевізник самостійно забезпечує у повному обсязі перевезення пасажирів відповідно до умов договору про організацію перевезень або дозволу, в тому числі резервними автобусами, на випадок виходу автобуса з ладу чи збільшення пасажиропотоку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавством України про автомобільний транспорт не передбачено укладення договору про спільну діяльність між перевізником та власником транспортного засобу. Натомість стаття 44 Закону України "Про автомобільний транспорт" чітко визначає, що автомобільний перевізник - переможець конкурсу повинен самостійно забезпечувати перевезення.

Такий правовий висновок міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013 року у справі №К/800/36838/13.

Відповідно до листа Головного управління Міндоходів України у Хмельницькій області від 27.06.2014 року №1921/7/58-14 кількість найманих працівників у ПМП "Купава" складає 13 осіб.

Відтак, залучення приватним МП "Купава" інших приватних підприємців до надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських машрутах м.Хмельницького на підставі укладених договорів про спільну діяльність між ними, не позбавляє ліцензіата обов'язку оформлення трудових відносин із персоналом автомобільного транспорту.

З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що перевізником - ПМП "Купава" здійснювались перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в м.Хмельницькому із порушенням Ліцензійних умов, оскільки ним не укладались трудові договори із працівниками підприємства.

Так, відповідно до абзацу 8 частини 1 статті 21 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" підставою для анулювання ліцензії є акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності.

Отже, наказ Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 08.07.2014 роу №406, прийнятий на підставі акту від 27.06.2014 року №55/1 про неможливіть ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, є правомірним, а тому підстави для його скасування відсутні.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі належно дав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновкі суду не відповідають всім обставинам справи та призвели до ухвалення помилкового рішення.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного малого підприємства "Купава" до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, треті особи, - Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області, ОСОБА_7, ОСОБА_6, за участю прокуратури Вінницької області про визнання протиправним та скасування наказу, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 29 грудня 2014 року.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Ватаманюк Р.В.

Мельник-Томенко Ж. М.