Вирок № 42056038, 19.12.2014, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/3108/14-к

Провадження № 1-кп/163/99/14

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2014 року Любомльський районний суд Волинської області

у складі: головуючої - судді Гайдук А.Л.,

за участю секретаря - Горпинко К.О.,

прокурора - Грищенка Я.А.,

представника цивільного позивача - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль кримінальне провадження №12014030150000275 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Велике Вербче Сарненського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, менеджера з продажів ТзОВ «Фірма «Декос», неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення

(злочину), передбаченого ст.246 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 30 вересня 2014 року близько 17 години, перебуваючи у кварталі №8 виділі №15 лісового масиву ДП «Любомльське ЛГ», що за екологічним і соціально-економічним значенням відноситься до лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного значення (лісовий заказник місцевого значення «Підгороденський»), який згідно статті 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 року №2456-ХІІ, відноситься до територій та об'єктів природно-заповідного фонду, не маючи спеціального дозволу - лісорубного квитка ДП «Любомльське ЛГ», що є порушенням вимог ст.69 Лісового кодексу України, за допомогою бензопили «Джонсеред», здійснив незаконну порубку дерев породи «дуб череватий» в кількості 7 штук, загальною кубомасою 22,14 м-3, діаметри пнів: 76 см. - 1 шт., 74 см. - 1 шт., 72 см.-2 шт., 70 см. - 1 шт., 40 см. - 1 шт., 19 см. - 1 шт. та одного дерева породи «граб звичайний» діаметром пня 19 см., кубомасою 0,18 м-3, чим спричинив навколишньому природному середовищу, державним та громадським інтересам шкоди у вигляді матеріальних збитків на суму 58450,80 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконній порубці дерев на об'єктах природно-заповідного фонду, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст.246 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині та заявлений прокурором в інтересах ДП «Любомльське лісове господарство» позов визнав повністю та показав, що напередодні він попросив у двох своїх знайомих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, щоб вони допомогли йому у заготівлі та перевезенні деревини, при цьому не повідомляв їм, що порубка лісу буде здійснюватись незаконно, тобто без відповідних дозволів. Для порубки деревини взяв з собою з дому бензопилу марки «Джонсеред», напильник, ключ до бензопили, сокиру та бензин для заправки бензопили. Приїхавши до лісомасиву, що біля с.Підгородне Любомльського району Волинської області, він сам в лісі зрізав сім дерев дуба діаметром в середньому 60-70 см. та одне дерево породи граб, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в цей час знаходились біля автомобіля, яким вони приїхали до лісомасиву. Після порубки дерев, він їх ще перерізав на декілька метрових заготовок, які потім разом з ОСОБА_3 погрузили та перевезли в іншу місцевість - на галявину, з якої він пізніше їх мав вивезти. ОСОБА_4 в цей час сидів за кермом автомобіля і грузити деревину не допомагав. За два рази вони перевезли близько 15 колод, однак раптом він почув, що хтось у лісі ходить, тому сказав усім сідати в автомобіль та втікати із вказаного місця. Повертаючись додому у м.Рівне, вони були затримані працівниками ДАІ в м.Ковель. У вчиненому щиро розкаявся, попросив вибачення та просив суд його суворо не карати.

Представник цивільного позивача ДП «Любомльське лісове господарство» - ОСОБА_1 цивільний позов підтримав, просив його задовольнити. Суду пояснив, що обвинувачений ОСОБА_2 через незаконну порубку лісу заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу і на даний час збитки останнім не відшкодовані.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а учасники судового провадження не заперечили щодо встановлених обставин, тому суд на підставі ч. 3 ст.349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст.246 КК України та у суду немає об'єктивних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні даного злочину.

Обговорюючи питання про вид та міру покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, дані про його особу та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд відносить щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Крім цього, суд приймає до уваги молодий вік обвинуваченого, його спосіб життя, сімейний та майновий стан, працевлаштованість, те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, на диспансерному обліку в лікаря-нарколога та в лікаря-психіатра не перебуває, а також позитивно характеризувався по місцю стажування на посаду водія.

Враховуючи фактичні обставини справи, особу винного, пом'якшуючі покарання обставини, а також з огляду на наслідки вчиненого злочину, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства та йому слід обрати покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, у виді обмеження волі із застосуванням іспитового строку у відповідності до ст.ст.75, 76 КК України.

Таке визначене покарання обвинуваченому, на думку суду, буде відповідати завданням та загальним засадам призначення покарання, його меті, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до довідки про розрахунок розміру заподіяної шкоди лісовому господарству в результаті самовільної рубки дерев від 22 жовтня 2014 року діями ОСОБА_2 ДП «Любомльське лісове господарство» заподіяно шкоду у розмірі 58450,80 грн. (а.с.59). Вказаний розрахунок проведений у відповідності до додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд".

Прокурором в інтересах ДП «Любомльське лісове господарство» заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином, у вищевказаній сумі - 58450,80 грн.

Згідно ст.1166, ч.4 ст.1193 ЦК України, ст.69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 року №1264-ХІІ, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає відшкодуванню в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення і врахування матеріального становища винної особи.

Таким чином, виходячи з вимог ст.ст.1166, 1193 ЦК України, ст.128 КПК України та зважаючи на доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.246 КК України, повне визнання ним даного позову, суд приходить до висновку про необхідність стягнення зазначених збитків з останнього в повному обсязі.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 під час досудового розслідування не обирався, клопотання про обрання такого заходу сторона обвинувачення не заявляла та підстав для його застосування до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.246 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі з конфіскацією незаконно добутої деревини: 26 колод дерева породи «дуб череватий» та однієї колоди дерева породи «граб звичайний».

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ДП «Любомльське лісове господарство» (р/р 31429016278810, код платежу 24062100, код отримувача коштів 04332578, МФО 803014 в ГУДКУ у Волинській області) шкоду, заподіяну злочином, в сумі 58450 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста п'ятдесят) гривень 80 копійок.

Речові докази по справі:

- автомобіль марки «Опель Віваро», р.н.з. НОМЕР_1, який переданий на зберігання власнику ОСОБА_4 - залишити у володінні останнього.

- 26 колод дерева «дуб» та одну колоду дерева «граб», які зберігаються на нижньому складі ДП «Любомльське ЛГ» (вул.Вокзальна, 20, м.Любомль Волинської області) - конфіскувати в дохід держави в порядку виконання додаткового обов'язкового покарання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд Волинської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуюча: суддя А.Л. Гайдук