Постанова № 42056032, 17.12.2014, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/3226/14-а

Провадження № 2-а/163/79/14

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 року Любомльський районний суд Волинської області у складі: головуючої - судді Гайдук А.Л.,

при секретарі - Горпинко К.О.,

з участю представника позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Любомльської міської ради Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5 про визнання незаконною відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під садівництво та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

05 грудня 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулись в суд з зазначеним адміністративним позовом до Любомльської міської ради Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5, який мотивували тим, що 25.11.2014 року ними відповідачу була подана заява про одержання земельної ділянки для індивідуального садівництва безоплатно у власність площею 0,09 га по АДРЕСА_1. Листом відповідача від 28.11.2014 року їм було відмовлено, оскільки, відповідно до рішення Любомльської міської ради від 26.11.2014 року №49/32, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для індивідуального садівництва площею 0,09 га по АДРЕСА_1 надано громадянці ОСОБА_5 З огляду на ст.ст.6, 7, 116, 118 ЗК України вважають, що відмова відповідача є невмотивованою, незаконною та необґрунтованою, оскільки жодної із підстав, наведених у ч.7 ст.118 ЗК України, які можуть слугувати для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, Любомльською міською радою у своїй відповіді не зазначено та, згідно з нормами чинного законодавства, відмову не обґрунтовано. З наведених підстав просили: визнати відмову Любомльської міської ради від 28.11.2014 року про надання їм дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під садівництво незаконною; зобов'язати Любомльську міську раду на першій черговій сесії розглянути їх заяви про одержання земельної ділянки для індивідуального садівництва безоплатно у власність площею 0,09 га по АДРЕСА_1 та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під садівництво площею 0,09 га по АДРЕСА_1.

Непогоджуючись із заявленими позивачами позовними вимогами, Любомльська міська рада подала письмові заперечення від 17.12.2014 року, у яких вказує на їх безпідставність та невідповідність обставинам справи. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що 17.12.2013 року в міську раду з заявою про надання дозволу на розробку проекту детального планування земельної ділянки, яку можливо використовувати для індивідуального садівництва по АДРЕСА_1 звернулась громадянка ОСОБА_5 Рішенням Любомльської міської ради №38/12 від 14.02.2014 року надано дозвіл на розробку проекту детального планування території АДРЕСА_1 з урахуванням існуючої забудови для обслуговування існуючого житлового будинку та для визначення меж земельної ділянки, яку можливо використовувати для індивідуального садівництва. Проект детального планування АДРЕСА_1 був розроблений в першому кварталі 2014 року та площа її земельної ділянки склала 0,09 га. 14.07.2014 року та 26.08.2014 року громадянка ОСОБА_5 звернулась в міську раду із заявами про затвердження проекту детального планування земельної ділянки за вказаною адресою, надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва та до поданих заяв додала розроблений проект детального планування. 18.08.2014 року було проведено громадське обговорення проекту детального планування та в подальшому заяви ОСОБА_5 від 14.07.2014 року, 26.08.2014 року було винесено на розгляд чергової 49 сесії Любомльської міської ради, яка була призначена на 26.11.2014 року. 25.11.2014 року до міської ради із заявами, в порядку ст.118 ЗК України, про одержання безоплатно у приватну власність земельної ділянки для індивідуального садівництва площею 0,08 га, що в АДРЕСА_1, звернулись громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, при цьому до поданих заяв жодних графічних документів не додали. 26.11.2014 року на черговій сесії міської ради депутати проголосували за задоволення заяви ОСОБА_5, якою були виконані усі необхідні вимоги, передбачені ч.6 ст.118 ЗК України, про що були прийняті рішення за №49/31 та №49/32, а в задоволенні заяв позивачів було відмовлено, оскільки ними встановлені Земельним кодексом України вимоги виконані не були, про що їх було повідомлено письмово. Крім цього зазначає, що позивачі, кожен зокрема, звертались в міську раду з заявами про одержання безоплатно у приватну власність земельної ділянки для індивідуального садівництва площею 0,08 га, однак площа земельної ділянки згідно розробленого проекту детального планування становить 0,09 га. Також позивачі у своїх заявах не вказали, що вони бажають розподілити вказану земельну ділянку між собою у рівних частинах, а навпаки кожний з них претендував на конкретно визначену площу 0,08 га. Чинним законодавством визначено, що питання регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, однак приймати рішення щодо надання дозволу на розробку проектів землеустрою одночасно декільком особам орган місцевого самоврядування не наділений. З викладених підстав відповідач просив в задоволенні позову відмовити.

Позивачі в судове засідання не з'явились, подавши в канцелярію суду заяви про розгляд справи за їх відсутності та одночасно просили їх позов задовольнити.

Представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги її довірителів підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та додатково пояснила, що лист-відмова Любомльської міської ради від 28.11.2014 року є необґрунтованою і незаконною, не відповідає положенням ст.122 ЗК України, оскільки за результатами розгляду поданих громадянами заяв про виділення у власність земельних ділянок, орган місцевого самоврядування дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні, а в даному випадку міська рада рішення по заявах її довірителів фактично не приймала. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак в канцелярію суду надійшло клопотання Любомльської міської ради Волинської області від 17.12.2014 року за №737 про розгляд справи у відсутності представника міської ради, у якому також зазначено, що міська рада позовні вимоги не визнає та просить в задоволенні позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5, в судове засідання також не з'явилась, подавши в суд заяву про розгляд справи без її участі, вказала, що позовні вимоги позивачів не визнає та просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивачів та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із частинами 1, 2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 6 та абзацом першим частини 7 ст.118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що 17 грудня 2013 року до Любомльської міської ради звернулась громадянка ОСОБА_5 з заявою, у якій просила надати дозвіл на розробку проекту детального плану земельної ділянки з урахуванням існуючої забудови, що по АДРЕСА_1, з метою визначення площі, яку можливо використовувати для індивідуального садівництва (а.с.35).

Рішенням Любомльської міської ради від 14.02.2014 року №38/12 надано дозвіл на розробку проекту детального плану території по АДРЕСА_1 у відповідності до поданої ОСОБА_5 заяви, із залученням коштів останньої для здійснення проплати за розробку проекту детального плану (а.с.37).

Після виготовлення проекту детального плану для визначення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1, ОСОБА_5 03.07.2014 року та 22.08.2014 року зверталась в Любомльську міську раду з заявами про його затвердження та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, площею 0,09 га (а.с.38-50, 52).

25 листопада 2014 року позивачі та громадяни ОСОБА_6, ОСОБА_7, кожен зокрема, звернулись до Любомльської міської ради Волинської області із заявами про виділення кожному із них у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_1, площею 0,08 га (а.с.53-56).

Рішенням Любомльської міської ради від 26.11.2014 року №49/31 затверджено «Детальний план території (для визначення меж земельної ділянки) по АДРЕСА_1» площею 0,0900 га для індивідуального садівництва, а рішенням за №49/32 від 26.11.2014 року надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_5 площею 0,0900 га для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення (пасовище) комунальної власності з метою передачі у власність в АДРЕСА_1 (а.с.57-59).

З тексту рішення Любомльської міської ради від 26.11.2014 року №49/32 слідує, що воно прийняте за результатами розгляду заяв різних громадян, в тому числі ОСОБА_5, однак про заяви позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ні у вступній частині, ні в резолютивній частині рішення не йдеться.

Листом від 28.11.2014 року за вих.№С-696, М-697, Д-695 Любомльська міська рада повідомила позивачів про те, що їх заяви від 25.11.2014 року розглянуті на засіданні постійної комісії міської ради по землекористуванню, екології та раціональному використанню природних ресурсів від 25.11.2014 року та на сесії міської ради від 26.11.2014 року. Відповідно до рішення міської ради від 26.11.2014 року №49/31 затверджено проект детального плану території (для визначення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1) для індивідуального садівництва площею 0,0900 га та рішенням міської ради від 26.11.2014 року №49/32 надано дозвіл громадянці ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для індивідуального садівництва площею 0,0900 га по АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно із п. 34 ч. 1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання з регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.1, 2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідна рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Аналіз встановлених фактичних обставин справи у відповідності до викладених норм чинного законодавства, які регламентують земельні правовідносини, свідчить про те, що Любомльською міською радою рішення по заявах позивачів від 25.11.2014 року прийнято не було, оскільки з тексту рішення від 26.11.2014 року № 49/32 не вбачається, що зазначені заяви були предметом розгляду на пленарному засіданні ради, а відповідь, адресована позивачам від 28.11.2014 року за вих.№С-696, М-697, Д-695, носить виключно інформаційний характер та не є у розумінні Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішенням, прийнятим за результатами розгляду питання регулювання земельних відносин.

Частина 2 статті 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Позивачі у поданому позові просять зобов'язати Любомльську міську раду на першій черговій сесії розглянути їх заяви про одержання земельної ділянки для індивідуального садівництва безоплатно у власність площею 0,09 га по АДРЕСА_1, а як встановлено з матеріалів справи вони звертались до міської ради з заявами від 25.11.2014 року про відведення їм кожному у власність земельної ділянки площею 0,08 га за цією ж адресою.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З врахуванням наведених положень ч.2 ст.11 КАС України та з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивачів, суд, встановивши порушення порядку розгляду питання регулювання земельних відносин, вважає за необхідне задовольнити заявлені позивачами вимоги в межах та у відповідності до встановлених фактичних обставин справи, а саме, визнання незаконною відмови Любомльської міської ради Волинської області від 28.11.2014 року про надання позивачам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під садівництво по АДРЕСА_1 кожному площею 0,08 га.

Разом з тим, не підлягають задоволенню заявлені вимоги позивачів про зобов'язання міської ради надати їм дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки під садівництво, оскільки, як уже було вказано вище, питання з регулювання земельних відносин вирішуються відповідно до закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Отже, оскільки зазначене питання віднесене до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, тому суд не може переймати його функції та зобов'язувати відповідача приймати конкретні рішення з приводу реалізації громадянами своїх земельних прав.

Питання про розподіл судових витрат у справі суд вирішує у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Враховуючи зміст позовних вимог і вирішення їх по суті спору, з відповідача в користь позивачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 слід стягнути понесені останніми та документально підтверджені судові витрати у виді судового збору в сумі 73,08 грн. кожному, а також стягнути в користь держави аналогічну суму, оскільки позивач ОСОБА_1, будучи інвалідом І-ї групи, згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від слати судового збору при зверненні до суду з позовною заявою.

Керуючись ст.ст. 2, 11, ч.1 ст.94, ст.122, ст.ст. 158-163, 167 КАС України, ст.ст.24, 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.116, 118 ЗК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Любомльської міської ради Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5 про визнання незаконною відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під садівництво та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати відмову Любомльської міської ради Волинської області від 28.11.2014 року щодо надання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під садівництво кожному площею 0,08 га по АДРЕСА_1 - незаконною.

Зобов'язати Любомльську міську раду Волинської області на першій черговій сесії розглянути заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва безоплатно у власність кожному площею 0,08 га, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Стягнути з Любомльської міської ради Волинської області в користь ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок кожному сплаченого ними судового збору.

Стягнути з Любомльської міської ради Волинської області в користь держави 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Любомльський районний суд Волинської області, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 грудня 2014 року.

Головуюча: суддя А.Л. Гайдук