Ухвала суду № 42053101, 03.10.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

03 жовтня 2014 року Справа № 808/6212/14 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Лілії Яковлівни, перевіривши матеріали адміністративного позову за позовною заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства «Епоха» про стягнення коштів за штрафними санкціями з рахунків платника податків у банках, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач або ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області) до Приватного підприємства «Епоха» (далі - відповідач або ПП «Епоха»), в якому позивач просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків - Приватного підприємства «Епоха» у банках, обслуговуючих такого платника податків, за штрафними санкціями за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 20 404,93 грн.

При перевірці матеріалів адміністративного позову судом встановлено наступне.

За правилами п. 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1 ст. 99 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

В обґрунтування адміністративного позову ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області зазначає, що за ПП «Епоха» рахується заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на загальну суму 20 404,93 грн., яка виникла внаслідок несплати відповідачем узгоджених грошових зобов'язань донарахованих контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень від 27.02.2008 № 0000612304 та від 12.08.2009 № 0000312304.

З матеріалів адміністративного позову судом встановлено, що в період з 18.02.2008 по 22.02.2008 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено перевірку господарської одиниці казино, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 234, що належить ПП «Епоха» (код ЄДРПОУ 25481928) з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом підприємницької діяльності, в ході якої встановлено порушення відповідачем ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» № 98/96-ВР від 23.03.1996 (із змінами та доповненнями), п. 29 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» № 1775-ІІІ від 01.06.2000 (із змінами та доповненнями).

За результатами даної перевірки позивачем складено акт від 18.02.2008 № 08280048/2308, на підставі якого податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) форми «С» від 27.02.2008 № 0000612304, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 196,72 грн. Не погодившись з даним рішенням відповідач оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2011 по справі № 11/474/08-АП за позовом Приватного підприємства «Епоха» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 27.02.2008 № 0000612304, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя задоволено. Постанову Господарського суду Запорізької області від 24.11.2008 у справі № 11/474/08-АП скасовано. У задоволенні позову відмовлено. Постанова набрала законної сили 11.08.2011. Тобто, грошові зобов'язання донараховані відповідачу згідно рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) форми «С» від 27.02.2008 № 0000612304 вважаються узгодженими з 11.08.2011.

На момент узгодження даних грошових зобов'язань набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України), із прийняттям якого штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій відносяться до податкового боргу.

Таким чином, штрафні санкції застосовані до відповідача рішенням від 27.02.2008 № 0000612304 підлягають сплаті в порядку і строки визначені п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Так, за приписами п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Оскільки сума штрафних санкцій в розмірі 4 196,72 грн. застосованих до відповідача згідно прийнятого податковим органом рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 27.02.2008 № 0000612304, відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, вона набула статусу податкового боргу з 22.08.2011.

Відповідно до п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

На момент звернення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області до Запорізького окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом (позов було подано нарочно через канцелярію суду 30.09.2014) перебіг строку тривалістю 1095 днів, протягом якого міг бути стягнути податковий борг в розмірі 4 196,72 грн., вже сплив.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16 208,21 грн. застосованих до ПП «Епоха» рішенням форми «С» від 12.08.2009 № 0000312304/3, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що в період з 20.01.2009 по 24.01.2009 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено перевірку господарської одиниці казино, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 234, що належить ПП «Епоха» (код ЄДРПОУ 25481928) з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом підприємницької діяльності, в ході якої встановлено порушення відповідачем ст.ст. 5, 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» № 98/96-ВР від 23.03.1996 (із змінами та доповненнями), п. 29 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» № 1775-ІІІ від 01.06.2000 (із змінами та доповненнями).

За результатами даної перевірки позивачем складено акт від 21.01.2009 № 0029/08/28/23/32987403, на підставі якого податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) форми «С» від 12.08.2009 № 0000312304/3, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16 208,21 грн. Відповідач оскаржив дане рішення до Запорізького окружного адміністративного суду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.10.2009 у справі № 2а-4589/09/0870 у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Епоха» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій форми «С» № 0000312304 від 28.01.2009 відмовлено повністю. Дана постанова набрала законної сили 27.10.2009.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно ч. 2 ст. 238 Господарського кодексу України види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Як зазначено у ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

У своєму позові позивач посилається на норми Податкового Кодексу України обґрунтовуючи правомірність свого звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, проте як вбачається із позову та доданих до нього матеріалів, до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до набрання чинності Податковим кодексом України. Контроль за сплатою платежів відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та нарахування штрафних (фінансових санкцій) покладено на органи державної податкової служби, але водночас цей Закон не є нормативним актом з питань оподаткування.

За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів Державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, визначені ст.ст. 17-24 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно п. 1.5 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Звідси, штрафні (фінансові) санкції, нараховані органами Державної податкової служби за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не є податковими зобов'язаннями у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тому норми даного Закону не поширюються на зазначені штрафні санкції, в тому числі і застосування строків давності визначення податкових зобов'язань.

Оскільки в разі несплати такі штрафні санкції не набувають статусу податкового боргу, то не може і застосовуватися порядок їх стягнення, передбачений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ст. 99 КАС України (в редації чинній на момент виникнення спірних правовідносин) був встановлений річний строк звернення з позовом до суду.

Отже, суд приходить до висновку, що строк звернення позивачем до суду в даному випадку складає за загальним правилом один рік, та починає перебіг з дня закінчення строку наданого відповідачу для добровільної сплати штрафних санкцій за рішенням від 12.08.2009 № 0000312304/3.

З урахуванням викладеного, позивачем пропущено строк звернення до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача штрафних санкцій за рішенням від 12.08.2009 № 0000312304/3, визначений ст. 99 КАС України (в редації чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Суд звертає увагу позивача на те, що дотримання строку звернення із адміністративним позовом є однією з умов реалізації права звернення із позовом до суду у публічно-правових відносинах. Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи (ч. 2 ст. 100 КАС України).

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Із наданого суду адміністративного позову та доданих до нього документів взагалі не вбачаються причини такого тривалого зволікання позивача щодо звернення із позовом до суду. ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області в самому позові про поважність причин пропуску строку нічого не зазначає, а із наданих документів це прямо також не випливає.

Тому, виходячи з наявних у справі матеріалів суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 102, 107, 160-165 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства «Епоха» про стягнення коштів за штрафними санкціями з рахунків платника податків у банках, - залишити без розгляду.

Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 3 ст. 155 КАС України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко