Постанова № 42052813, 18.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2014 р. Справа№ 17/192

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Новікова М.М.

за участю представників

від позивача: Гембара О.Ю. - дов. б/н від 29.07.2014

Вежніна Л.Я. - дов. б/н від 29.07.2014

від відповідача: Мартинюк А.П. - дов. б/н від 29.09.2014

Венчук Є.В. - наказ №36 від 05.09.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Верітас"

на рішення господарського суду міста Києва

від 17.10.2014 р.

у справі № 17/192 (головуючий суддя Івченко А.М.

судді: Бойко Р.В., Якименко М.М.)

за заявою Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Верітас"

до Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1"

про про припинення правовідношення шляхом розірвання

договору та відшкодування збитків у розмірі 601 356 372,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Верітас" (надалі - "ТОВ "Віта Верітас", позивач) до Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" (надалі - "Трест", відповідач) про припинення правовідношення шляхом розірвання договору та відшкодування збитків у розмірі 601356372,72 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.07.2011 у справі №17/192, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 07.03.2012, позов задоволено частково, припинено правовідношення між ТОВ "Віта Верітас" та Трестом по договору про інвестування будівництва №01/12 від 26.12.2006 шляхом його розірвання, стягнуто з Тресту на користь ТОВ "Віта Верітас" 539640547,84 грн. збитків, 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

26.06.2013 до суду першої інстанції надійшла заява Тресту про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2011 у справі №17/192.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.10.2013 у справі №17/192 заяву Тресту про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2011 у справі №17/192 задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2011 у справі №17/192 скасовано.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 задоволено апеляційну скаргу ТОВ "Віта Верітас", рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2013 у справі №17/192 скасовано повністю, прийнято нове рішення яким у задоволенні заяви Тресту про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2011 у справі №17/192 відмовлено, а відповідне рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2014 у справі №17/192 задоволено частково касаційну скаргу Тресту, постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 р. та рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2013 р. скасовано, а справу №17/192 направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

За результатам нового розгляду рішенням господарського суду міста Києва від 17.10.2014 у справі 17/192 заяву Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2011 у справі №17/192 за нововиявленими обставинами задоволено частково. Скасовано рішення господарського суду м. Києва від 20.07.2011 у справі №17/192 в частині задоволених позовних вимог та прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Верітас" в частині позовних вимог про: - припинення правовідношення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта Верітас" та Приватним акціонерним товариством "Трест Київміськбуд-1" по договору про інвестування будівництва №01/12 від 26.12.2006 шляхом розірвання договору про інвестування будівництва №01/12 від 26.12.2006; - стягнення з Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Верітас" 539640547,84 грн. збитків. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2011 у справі №17/192 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Віта Верітас" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.10.2014 у справі №17/192 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2011 у справі №17/192 та залишити вказане рішення без змін.

Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права. Зокрема апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу з тієї точки зору, що обставини, встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 17.10.2014 як нововиявлені, не є юридичними фактами, які б спростовували висновки, викладені у рішенні від 20.07.2011, та підтверджували б відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представники відповідача проти апеляційної скарги заперечують, вважають, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просять його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення з позовом до суду позивачем було зазначено недобросовісність відповідача та порушення ним положень договору №01/12, що полягають в наступному: оформленні відповідачем за собою права власності на об'єкт інвестування за договором №01/12, а саме: Блок "Б", що був проінвестований позивачем та майнові права на який належали останньому; перевищенні обсягу інвестицій, передбачених договором №01/12; не закінчення будівництва спірного об'єкту інвестування у встановлені строки; односторонньої відмови від виконання зобов'язань за договором №01/12; зміні генерального підрядника без погодження з позивачем з метою залучення до виконання робіт на об'єкті інвестування пов'язаної з відповідачем особи (укладення договору генпідряду №2 від 19.03.2010).

Задовольняючи позовні вимоги в частині припинення правовідношення між ТОВ "Віта Верітас" та Трестом по договору №01/12 шляхом його розірвання та стягненні з Тресту на користь ТОВ "Віта Верітас" 539640547,84 грн. збитків суд першої інстанції виходив із факту порушення Трестом умов договору №01/12, які в сукупності полягали в наступному: оформленні відповідачем за собою права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проінвестованого позивачем і майнові права на які належать позивачу; заволодіння чужим майном - майном позивача, яке належало останньому відповідно до умов договору №01/12; перевищення обсягу інвестицій, встановленого сторонами в договорі №01/12; зміні генерального підрядника будівництва без погодження з позивачем; незважаючи на повністю проінвестоване позивачем будівництво, готовність об'єкту Блоку "Б" станом на строк здачі становила лише на 57 %.

Звертаючись із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відповідач як на нововиявлену обставину посилається на той факт (підставу), що вироком Оболонського районного суду міста Києва від 30.12.2011 у кримінальній справі №1-1179/11, зокрема, було встановлено вчинення групою осіб злочинних діянь, спрямованих на привласнення об'єкту інвестицій - Блоку "Б", а також, встановлено факт укладення та наступного приховування додаткової угоди №11 до Договору №01/12, в положеннях якої було передбачено збільшення обсягу інвестицій.

Так, відповідно до вироку Оболонського районного суду міста Києва від 30.12.2011 у кримінальній справі №1-1179/11 судом було встановлено, що у період з 01.09.2009 по 24.12.2009 групою осіб (в т.ч. Бабичем В.П., будучи звільненим з червня 2009 року з посади директора Тресту) було вчинено злочинні діяння, спрямовані на заволодіння чужим майном - об'єктом інвестування ТОВ "Віта Верітас" - Блок Б, внаслідок прийняття третейським судом рішення для отримання виконавчого листа в загальному суді і подальшої реєстрації права власності в Комунальному підприємстві "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", які полягають у наступному:

- підроблення документів (довідки Тресту про 90% готовності спірного об'єкта інвестицій Блоку Б та внесення до неї неправдивих відомостей в частині стадії готовності об'єкту та джерела фінансування такого будівництва; договору від 16.01.2009 р. Кобаном В.І. про намір укладення в майбутньому договору оренди; третейської угоди від 26.02.2009 р. з Кобаном В.І., якою було встановлено, що усі спори щодо визнання права власності на Блок Б, підлягають вирішенню в Третейському суді; позовної заяви Тресту до Третейського суду про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва Блок Б; клопотання до Третейського суду про розгляд справи за позовом Тресту про визнання права власності на Блок Б без участі представника Тресту; розписки про отримання рішення Третейського суду; заяви до Октябрського районного суду м. Полтави про видачу виконавчого документа на підставі рішення Третейського суду від 26.02.2009 р.; клопотання до Октябрського районного суду м. Полтави про розгляд заяви Тресту про видачу виконавчого документа на підставі рішення Третейського суду без участі представника Тресту; двох примірників рішення Третейського суду з датою, що не відповідає дійсності "26 лютого 2009 року", яким було визнано право власності на Блок Б за Трестом та зобов'язано Київське МБТІ зареєструвати за Трестом право власності на Блок Б, розташований за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, 21б);

- використання завідомо підроблених документів.

Також, наведеним вироком було встановлено злочинні дії керівника Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" Цимбала В.П., що полягали у підписанні листа до Київське МБТІ про реєстрацію за Трестом права власності на об'єкт інвестування - Блок Б, на підставі ухвали Октябрського районного суд м. Полтави від 18.03.2009 та виконавчого листа від 18.03.2009; підписання додаткової угоди №11 до Договору №01/12 та ненаправленні її ТОВ "Віта Верітас"; підписанні 28.01.2010 та направленні на адресу ТОВ "Віта Верітас" повідомлення про розірвання Договору №01/12.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку, що нововиявленою обставиною є матеріально-правовий факт вчинення групою осіб (в т.ч. Бабичем В.П.) злочинних дій з метою заволодіння чужим майном, а саме: частиною спірного об'єкту інвестицій за Договором №01/12 - Блоком Б, шляхом підроблення документів (довідки Тресту про 90% готовності спірного об'єкта інвестицій Блоку Б та внесення до неї неправдивих відомостей в частині стадії готовності об'єкту та джерела фінансування такого будівництва; договору від 16.01.2009 р. з Кобаном В.І. про намір укладення в майбутньому договору оренди; третейської угоди від 26.02.2009 р. з Кобаном В.І., якою було встановлено, що усі спори щодо визнання права власності на Блок Б, підлягають вирішенню в Третейському суді; позовної заяви Тресту до Третейського суду про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва Блок Б; клопотання до Третейського суду про розгляд справи за позовом Тресту про визнання права власності на Блок Б без участі представника Тресту; розписки про отримання рішення Третейського суду; заяви до Октябрського районного суду м. Полтави про видачу виконавчого документа на підставі рішення Третейського суду від 26.02.2009 р.; клопотання до Октябрського районного суду м. Полтави про розгляд заяви Тресту про видачу виконавчого документа на підставі рішення Третейського суду без участі представника Тресту; двох примірників рішення Третейського суду з датою, що не відповідає дійсності "26 лютого 2009 року", яким було визнано право власності на Блок Б за Трестом та зобов'язано Київське МБТІ зареєструвати за Трестом право власності на Блок Б, розташований за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, 21б) та використання завідомо підроблених документів, а також факт укладення додаткової угоди №11 до Договору №01/12.

Однак, колегія суддів не погоджується із вищевказаними висновками суду першої інстанції про те, що вироком Оболонського районного суду міста Києва від 30.12.2011 у кримінальній справі №1-1179/11 встановлено обставини, які є нововиявленими, виходячи із наступного.

Так, положеннями статті 112 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Приписами ч. 4 ст. 35 ГПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, обставини, встановленні вироком суду в кримінальному провадженні є обов'язковими для господарського суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, а отже вирок суду у кримінальній справі не є преюдиційним щодо інших обставин та правовідносин, а відтак не впливає на висновки суду, яким надано правову оцінку таким обставинам.

Відповідно до пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 р. №17 виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХІІ ГПК.

Серед обставин, встановлених вироком Оболонського районного суду м. Києва, які, як зазначає відповідач, є нововиявленими, визначено факт підписання Цимбал В.П. 25.01.2010 року додаткової угоди №11 до Інвестиційного договору №01/12 від 26.12.2006 року.

Місцевий господарський суд зазначив про те, що господарський суд міста Києва у своєму рішенні від 20.07.2011 у справі №17/192 виходив із факту недоведеності обставин існування додаткової угоди №11 від 25.01.2010 до договору №01/12, тобто, непородження нею будь-яких правових наслідків, оскільки сторонами заперечувався факт створення додатковою угодою №11 правових наслідків.

За таких обставин місцевий господарський суд виходив з того, що має місце дефект встановлення обставин, на яких ґрунтувалися вимоги/заперечення, адже як під час розгляду справи по суті у суді першої інстанції, так і суді апеляційної інстанції, сторонами заперечувався факт породження додатковою угодою №11 до договору №01/12 будь-яких правових наслідків у зв'язку із її неукладеністю, а тому у суду з огляду на принцип змагальності та диспозитивності, відсутність її оригіналу та за відсутності відповідних клопотань про його витребування були відсутні підстави для дослідження поданої відповідачем копії та прийняття її як належного доказу по справі.

Таким чином, на думку суду першої інстанції, обставина породження додатковою угодою №11 до договору №01/12 прав та обов'язків для сторін, в якій за погодженням останніх було збільшено обсяг інвестування, існувала і на момент розгляду даної справи, проте з огляду на приписи ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України та відсутність на зазначений момент будь-яких доказів її укладення, суд був позбавлений можливості дослідження її та прийняття як належного доказу її копії.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що вироком Оболонського районного суду м. Києва встановлено, що продовжуючи вчинення злочину передбаченого ч.5 статті 191 КК України, Цимбал В.П., 25.01.2010 року, з метою приховання факту вчинення злочину, достовірно знаючи про те, що Київським МБТІ зареєстроване за ПрАТ (ЗАТ) "Трест "Київміськбуд-1" право власності на Блок-Б, перебуваючи в приміщенні ПрАТ (ЗАТ) "Трест Київміськбуд-1", підписав Додаткову угоду № 11 до Інвестиційного Договору № 01/12 від 26.12.2009 року, яку не направив до ТОВ "Віта Верітас", а залишив на ПрАТ (ЗАТ) "Трест Київміськбуд-1", завуалювавши таким чином свої злочинні дії перед працівниками (бухгалтерія, інші) ПрАТ (ЗАТ) "Трест Київміськбуд-1".

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що підписання додаткової угоди №11 до договору №01/12 є матеріально-правовим фактом вчинення групою осіб (в т.ч. Цимбалом В.П.) злочинних дій, тобто складовою частиною злочину передбаченого ч.5 статті 191 КК України.

При цьому, Оболонський районний суд не встановлював факту укладення додаткової угоди №11, оскільки зазначена додаткова угода не була предметом розгляду кримінальної справи.

Вирок суду лише визначив дії Цимбала В.П. щодо підписання додаткової угоди №11 до договору про інвестування та ненадіслання її контрагенту - ТОВ "Віта Верітас" діями, вчиненими з метою завуалювати свої злочинні дії, та здійснені шляхом зловживання службовим становищем.

За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про те, що вироком Оболонського районного суду міста Києва від 30.12.2011 у кримінальній справі №1-1179/11 було встановлено акцептування Трестом оферти ТОВ "Віта Верітас", що в силу положень ст. 638 Цивільного кодексу України свідчить про укладення між сторонами додаткової угоди №11 від 25.01.2010 до договору №01/12, в положеннях якої було передбачено збільшення обсягу інвестиції за договором №01/12 до 1 233 000 000,00 грн., тобто, породження такою угодою прав і обов'язків сторін.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в тексті рішення у справі №17/192 від 20.07.2011 зазначено та матеріалами справи підтверджено, що в додатку до відзиву відповідача останній надав завірену копію договору №01/12 від 26.12.2006 року з одинадцятьма додатковими угодами до нього. При цьому, відповідач обґрунтовував свої заперечення від 18.05.2011 року положеннями додаткової угоди №11, вважав останню невід'ємною частиною договору про інвестування.

Сторонами до матеріалів справи №17/192 не було подано інших примірників додаткової угоди №11, ніж та що була додана відповідачем.

При цьому, колегія суддів зазначає, що суд у кримінальній справі при постановленні вироку не досліджував умови додаткової угоди №11, не визначав факту її укладення, та не досліджував її умов, а лише визначив один із способів вчинення злочину - підписання додаткової угоди №11 та її не направлення позивачу.

За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними посилання місцевого господарського суду на дефект встановлення обставин при винесенні рішень.

Відповідно до положень п. 8.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Зважаючи на те, що вироком Оболонського районного суду міста Києва від 30.12.2011 у кримінальній справі №1-1179/11 не було встановлено, та не могло бути встановлено з огляду на предмет розгляду кримінальної справи, факту акцептування та укладення у визначеному законом порядку додаткової угоди №11, колегія суддів приходить до висновку про те, що підписання вказаної додаткової угоди посадовою особою відповідача саме з метою приховання своїх злочинних дій, а не з метою настання реальних правових наслідків її укладення, не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається за нововиявленими обставинами.

Стосовно встановлення вироком Оболонського районного суду міста Києва від 30.12.2011 у кримінальній справі №1-1179/11 факту вчинення групою осіб злочинних діянь, спрямованих на привласнення об'єкту інвестицій - Блоку "Б", який відповідач вважає нововиявленою обставиною, колегія суддів зазначає наступне.

Так, зазначеним вироком встановлено, що особа, яку оголошено в міжнародний розшук, діючи зокрема в інтересах ПрАТ (ЗАТ) "Трест Київміськбуд-1", у вказаний період часу надала виконавчому директору ПрАТ (ЗАТ) "Трест Київміськбуд-1" Цимбалу В.П. вказівку про підписання листа до КМБТІ про реєстрацію права власності на блок "Б" за вказаним підприємством, на що той погодився.

Крім того, вироком у кримінальній справі встановлена послідовна спрямованість дій службових осіб саме в інтересах ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" на заволодіння майном позивача.

Вказаним вироком зокрема встановлено, що продовжуючи свої злочинні дії направлені на заволодіння чужим майном, а саме об'єктом інвестування ТОВ "Віта Верітас" - Блоком-Б, достовірно знаючи про те, що 29.12.2009 року Київським МБТІ зареєстроване саме за ПрАТ (ЗАТ) "Трест "Київміськбуд-1" право власності на Блок-Б, Цимбал В.П., 28.01.2010 року, з метою надання своїм злочинним діям та діям Ісака В.М. правомірного вигляду, підписав та надіслав до ТОВ "Віта Верітас" повідомлення про розірвання інвестиційного договору №01/12 від 26.12.06, посилаючись на п. 12.2 вказаного договору, яким передбачено умови розірвання вказаного інвестиційного договору.

Та обставина, що службовими особами відповідача були вчинені діяння щодо оформлення на користь ПрАТ "Трест "Київміськбуд-1" права власності на об'єкт незавершеного будівництва на підставі рішення Третейського суду "Сила Закону" м. Полтави, не виключає факту порушення зі сторони самого відповідача, як контрагента за інвестиційним договором, своїх зобов'язань в частині майнового права на об'єкт незавершеного будівництва після періоду вчинення злочину, оскільки зазначене право позивача заперечувалось представниками відповідача, що вбачається із пояснень працівників ПрАТ "Трест "Київміськбуд-1", які знайшли своє відображення у вироку суду.

У свою чергу з матеріалів справи вбачається, що позивач зміг повернути належне йому майно, яке було предметом злочину, що встановлений у вироку, тільки на підставі рішення господарського суду м. Києва у справі №32/147 від 20.04.2010, яке залишене без змін, в тому числі після його перегляду за нововиявленими обставинами.

При цьому, відповідач також не повідомляв про факти відмови від привласненого на користь ПрАТ "Трест "Київміськбуд-1" майна обвинуваченими особами.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що вироком Оболонського районного суду міста Києва від 30.12.2011 у кримінальній справі №1-1179/11 встановлено той факт, що ТОВ "Віта Верітас", як інвестору будівництва, було завдано шкоду на загальну суму 453 776 808,72 коп. внаслідок заволодіння Цимбалом В.П. у співучасті з особою, яку оголошено у міжнародний розшук, чужим майном, а саме: об'єктом інвестування ТОВ "Віта Верітас" - блоком "Б" і протиправною реєстрацією в Київському БТІ за ПрАТ (ЗАТ) "Трест "Київміськбуд-1" права власності на блок "Б", яке було вчинене саме шляхом зловживання службовим становищем.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Положеннями ст. 238 ЦК України визначено, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Частиною 1 ст. 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вказані обставини можуть свідчити про наявність підстав для виникнення відповідальності Цимбала В.П. та Бабича В.П., як фізичних осіб, перед ПрАТ "Трест "Київміськбуд-1" за свої дії, які виявились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем. Однак, зазначені обставини не спростовують факту порушення ПрАТ "Трест "Київміськбуд-1", як юридичною особою, умов інвестиційного договору інвестиційного договору №01/12 від 26.12.2006 року.

Таким чином, факт вчинення групою осіб злочинних діянь, спрямованих на привласнення об'єкту інвестицій - Блоку "Б", яке в подальшому було оформлене саме за відповідачем, не спростовують висновків, викладених у рішенням господарського суду міста Києва від 20.07.2011 у справі №17/192 в частині, що стосуються порушення відповідачем умов інвестиційного договору №01/12 від 26.12.2006 року.

Крім того, колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять докази обізнаності відповідача про наявність станом на час вирішення спору обставин, на які заявник посилається як на нововиявлені. Зокрема, про факт підписання додаткової угоди №11 до інвестиційного договору №01/12 від 26.12.2006 відповідач зазначав у відзиві на позовну заяву, який надійшов д суду першої інстанції 18.05.2011 року.

Також з матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" в обґрунтування своїх доводів в ході вирішення спору, зокрема у суді касаційної інстанції, посилався на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 30.12.2011 у справі №1-1179/11, згідно з яким за результатами судово-економічної експертизи встановлено розмір матеріальної шкоди, завданої ТОВ "Віта Верітас" незаконними діями осіб, винних у скоєнні службових злочинів. Відповідач звертав увагу на те, що розмір матеріальної шкоди, встановлений вказаним вироком Оболонського районного суду м. Києва, є меншим, ніж той, що встановлений господарськими судами у за результатами розгляду даної господарської справи № 17/192.

При цьому, відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1981 р. №1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ст. 15 ЦПК.

Аналогічна позиція, міститься і у п. 5 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №17 від 26.12.2011, у якому зазначено, що не можуть визнаватись нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх пояснення в суді будь-якої інстанції, або які могли бути встановлені судом в разі

виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.

За таких обставин, оскільки відсутня одночасна наявність трьох умов, які є необхідними ознаками існування нововиявлених обставин, колегією суддів не вбачається підстав для перегляду рішенням господарського суду міста Києва від 20.07.2011 у справі №17/192 за нововиявленими обставинами.

Господарський суд вправі змінювати, або скасовувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, що здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2014 у справі №29/441-09.

Натомість, колегія суддів зазначає, що заява ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" та рішення суду першої інстанції ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарськими судами у ході розгляду даної справи.

Зокрема, Вищим господарським судом України у постанові від 07.03.2012 у даній справі було надано оцінку доводам відповідача, які містили посилання на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 30.12.2011 у справі № 1-1179/11. Так суд касаційної інстанції зазначив про те, що згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Таким чином, в іншій частині вирок Оболонського районного суду м. Києва від 30.12.2011р. у справі № 1-1179/11 не має преюдиційного значення для даної господарської справи. Крім того, Оболонський районний суд м. Києва при визначенні розміру збитків, завданих ТОВ "Віта Верітас" внаслідок вчинення злочинів службовими особами, виходив з інших правових підстав та обставин, встановлених в межах кримінальної справи.

Отже, обставини встановлені вироком Оболонського районного суду м. Києва від 30.12.2011 у справі № 1-1179/11 не мають преюдиційного значення в частині, що стосується взаємовідносин позивача та відповідача за умовами інвестиційного договору №01/12 від 26.12.2006 року.

Таким чином, обставини, на які відповідач посилається у своїй заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 112 ГПК України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що визначені в рішенні господарського суду м. Києва від 17.10.2014 обставини не є юридичними фактами, які б спростовували висновки викладені в рішенні від 20.07.2011 року та правові підстави для задоволення позову ТОВ "Віта Верітас" в частині як припинення правовідношення між ТОВ "Віта Верітас" та ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" по договору про інвестування будівництва №01/12 від 26.12.2006 року шляхом розірвання договору про інвестування будівництва №01/12 від 26.12.2006 року; так і стягнення з ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" на користь ТОВ "Віта Верітас" 539640547,84 грн. збитків.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Верітас" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 17.10.2014 у справі 17/192 має бути скасоване із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2011 у справі №17/192 за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Віта Верітас" задовольнити.

Рішення господарського суду м. Києва від 17.10.2014 у справі 17/192 скасувати.

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2011 у справі №17/192 за нововиявленими обставинами відмовити.

Рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2011 у справі №17/192 залишити без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 29-Б; ідентифікаційний код 31176312) на корись Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Верітас" (04205, м. Київ, просп. Оболонський, 1-Б; ідентифікаційний код 33346854) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 18270 (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Матеріали справи №17/192 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

М.М. Новіков