Постанова № 42049765, 24.12.2014, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/12535/14

Провадження № 2-а/750/728/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2014 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого - судді Коверзнева В. О.,

при секретарі - Мачачі І. П.,

за участю представника позивача - Поліщук М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

04.12.2014 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ващенка А. В. від 19.11.2014 року про накладення штрафу в розмірі 1360 грн за повторне невиконання судового рішення (ВП № 41622093).

В обґрунтування позову зазначив, що у відповідача не було законних підстав для накладення штрафу, в зв'язку з відсутністю вини позивача у невиконанні судового рішення. Крім того зазначає, що відповідач безпідставно наклав штраф у подвійному розмірі, тому що перша постанова відповідача від 11.11.2014 року про накладення штрафу в одинарному розмірі оскаржена позивачем суду.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала і наполягала на їх задоволенні. Представник відповідача не з'явився, про час і місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова зобов'язано позивача здійснити ОСОБА_3 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у розмірі, встановленому статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та сплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку.

На підставі постанови, 01.10.2013 року судом видано виконавчий лист № 2506/3102/2012, який знаходиться на примусовому виконанні у відповідача.

Виконуючи вказане судове рішення позивач нарахував ОСОБА_3 суму допомоги в розмірі 5245 грн, проте до цього часу стягувачеві допомогу не виплатив. Позивач обґрунтовує неможливість виконання судового рішення відсутністю відповідного фінансування з боку держави.

Як убачається з позовної заяви і пояснень представника позивача (а. с. 1), в зв'язку з невиконанням судового рішення без поважних причин постановою відповідача від 11.11.2014 року на позивача було накладено штраф. Через повторне невиконання судового рішення оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф у подвійному розмірі (1360 грн, а. с. 2).

На даний час постанова суду про перерахунок ОСОБА_3 розміру щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік позивачем не виконана, а донарахована ним сума допомоги в розмірі 5245 грн не виплачена.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач зазначені положення Кодексу не виконав і не надав суду жодного доказу на підтвердження оскарження в судовому порядку постанови відповідача від 11.11.2014 року, якою на нього накладено штраф в одинарному розмірі, та її скасування судом. Позивачем також не надано доказів, які підтверджують неможливість виплати донарахованої ОСОБА_3 суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік в розмірі 5245 грн.

Одночасно суд констатує, що за приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими на всій території України.

Отже, Конституція України не передбачає можливість невиконання судових рішень за певних обставин. Відсутність у держави коштів на виконання судових рішень підлягає доведенню, при цьому не звільняє її від обов'язку їх належного виконання. Тому така обставина не вважається поважною причиною невиконання судових рішень та не звільняє від передбаченої законом відповідальності за їх невиконання.

Виходячи з наведеного і положень частини другої статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» у відповідача були законні підстави для накладення на позивача штрафу в подвійному розмірі за повторне невиконання судового рішення без поважних причин.

За таких обставин, заявлений позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158 - 163, 181 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні позову Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання незаконною і скасування постанови відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення, в порядку встановленому статтею 186 КАС України.

Суддя В. О. Коверзнев