Ухвала суду № 42048727, 12.12.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/2857/2014 Головуючий в І інстанції: Гонтар Д.О.

Категорія:27 Доповідач: Вейтас І.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року грудня місяця 12 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Вейтас І.В.Суддів:Цуканової І.В. Склярської І.В.При секретарі:Грицак А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс»на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 20 серпня 2014 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

В січні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» звернулось до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу від імені боржника, мотивуючи свої вимоги тим, що 22.08.2006 року між АКІБ "ТАС-КОМЕРЦБНАК" та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 48/0806/64-010. Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_5 отримав кредит у в сумі 10000,00 дол. США для придбання автомобіля та взяв на себе зобов'язання повернути наданий кредит у повному обсязі в строк до 22.08.2013 року зі сплатою 14,50 % річних за користування кредитом. З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним Кредитним договором ОСОБА_5 22.08.2006 року передав у заставу автомобіль 3A3-DAEWOO державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Через неналежне виконання умов договору у відповідача станом на 27.11.2013 року утворилась заборгованість у розмірі 106859,07 грн..

02.01.2012 року між ПАТ «Сведбанк» (яке є правонаступником ВАТ «СВЕДБАНК», яке є правонаступником «ТАС-КОМЕРЦБАНК») та ТОВ «Вердикт Фінанс» укладено договір факторингу № 11, на підставі якого до ТОВ «Вердикт Фінанс» перейшло право вимоги що виникло з кредитного договору та договору застави від 22.08.2006 року.

Після зміни предмету позову та збільшення позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість станом на 30.05.2014 року у розмірі 109060,39 грн. за кредитним договором № 48/0806/64-010 від 22.08.2006 р..

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 20 серпня 2014 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» залишені без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» в апеляційній скарзі зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку про безпідставність позовних вимог, та посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач уклав кредитний договір в іноземній валюті на суму 10 000 доларів США, зі сплатою процентів у розмірі 14,5 % річних також в іноземній валюті, а позивач, якому перейшли права і обов'язки первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, включаючи установлені договором правила валюти зобов'язання, безпідставно, без згоди відповідача, змінив розмір заборгованості по тілу кредиту та процентів у розрахунку в національній валюті. Суд відмовляючи в задоволенні позову також зазначив, що умовами укладеного 02.02.2012 року договору факторингу № 11 не передбачено право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога), та в матеріалах справи відсутні письмові докази про отримання ОСОБА_5 письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги ТОВ «Вердикт Фінанс».

Колегія вважає такий висновок суду правильним виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, що 22 серпня 2006 року між АКІБ "ТАС-КОМЕРЦБНАК" та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 48/0806/64-010.

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_5 отримав кредит у в сумі 10000,00 дол. США для придбання автомобіля та взяв на себе зобов'язання повернути наданий кредит у повному обсязі в строк до 22.08.2013 року зі сплатою 14,50 % річних за користування кредитом. Відповідно до графіку погашення кредиту та сплати відсотків сума щомісячного платежу визначена в розмірі 119,05 дол. США (а.с.14-19).

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_5 передав у заставу автомобіль 3A3-DAEWOO державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Згідно договору застави, вартість заставленого автомобіля за домовленістю сторін склала 50500,00 грн.(а.с.20-22).

02.01.2012 року між ПАТ «Сведбанк» (яке є правонаступником ВАТ «СВЕДБАНК», яке є правонаступником «ТАС-КОМЕРЦБАНК») та ТОВ «Вердикт Фінанс» укладено договір факторингу № 11, на підставі якого до ТОВ «Вердикт Фінанс» перейшло право вимоги що виникло з кредитного договору та договору застави від 22.08.2006 року.

Після уточнення позовних вимог ТОВ «Вердикт Фінанс» просило стягнути заборгованість станом на 30.05.2014 року у розмірі 109060,39 грн., яка складається з:

- заборгованість по основній сумі - 34507,83 грн.,

- заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги - 16866,26 грн.

- нараховані відсотки станом на 30.05.2014 р. - 11647,37 грн.

- пені за несвоєчасно виконані зобов'язання - 36904,74 грн.,

- нарахована пеня за несвоєчасно сплачений кредит у розмірі - 8098,96 грн.,

- 3 % річних від простроченої суми - 1035,23 грн..

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.2.1 договору факторингу ПАТ «Сведбанк» відступив ТОВ «Вердикт Фінанс» свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах від боржників, зазначених у реєстрі заборгованості, право на вимогу якої належить ПАТ «Сведбанк» на підставі документації, а ТОВ «Вердикт Фінанс» набуває права вимоги такої заборгованості від боржників.

Пунктом 1.1. договору факторингу передбачені терміни, які вживаються у договору в такому значенні: «Заборгованості» - невиконані грошові зобов'язання боржників перед банком, що містяться у реєстрі заборгованості боржників, які належать до сплати банку боржниками у зв'язку з наданням безготівковими чи готівковими кредитами. До заборгованості вкладається сума основного зобов'язання, проценти нараховані банком за користування кредитом, комісії, штрафні санкції та інші платежі згідно кредитних договорів, в тому числі збитки спричинені банку у зв'язку з несвоєчасними погашенням заборгованості; «Права вимоги» - права грошової вимоги банку щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі кредитних договорів та підтверджуються документацією.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що умовами договору факторингу не передбачено право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно витягу з реєстру заборгованості боржників ПАТ «Сведбанк» відступив ТОВ «Вердикт Фінанс» право вимоги за договором від 22 серпня 2006 року в сумі 88278,33 грн., в тому числі заборгованість по кредиту - 34507,83 грн., заборгованість по процентам - 16866,26 грн., пеня нарахована банком - 36904,74 грн. (а.с.188).

Судом першої інстанції правильно зазначено, що оформляючи відступлення права вимоги, банк і фактор не обумовлювали ніяких змін щодо обсягу прав і обов'язків, які за договорами перейшли до нового кредитора, тож до останнього перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, включаючи установлені договором правила щодо валюти зобов'язання, і пред'явлення вимоги про стягнення заборгованості нарахованої станом на 30 травня 2014 року в сумі 109060,39 грн. є безпідставним, доводи апеляційної скарги не спростовують такий висновок суду.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які посвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно ч.1 ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про зміну кредитора.

Матеріали справи не містять доказів про письмове повідомлення боржника про зміну кредитора у зобов'язанні.

Позивачем не надано судам розрахунок заборгованості на час уступки права вимоги з розшифровкою здійснених боржником платежів в погашення кредиту та залишком заборгованості по кожному виду платежів, не надано розрахунку в якому заборгованість за кредитним договором, валютою якого є долари США, заборгованість по кредиту переведена та відступлена в національній валюті та підстави такої зміни умов договору.

Також судом першої інстанції встановлено, що автомобіль 3A3-DAEWOO д.р.н. НОМЕР_1 в добровільному порядку реалізовано банком 16.01.2009 року. Суду не надано доказів, що з того часу, до моменту пред'явлення позову, кредитором пред'являлися вимоги до боржника щодо стягнення залишку заборгованості, вчинялися дії щодо відповідного перерахунку заборгованості за наслідком внесення коштів від реалізації транспортного засобу.

Звертаючись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави автомобіль 3A3-DAEWOO, позивач вказував що до нього перейшло права вимоги в тому числі і за договором застави, яким забезпечено зобов'язання, тобто ТОВ «Вердикт Фінанс» взагалі не мало відомостей про реалізацію предмету застави і під час розгляду справи не довело суду правомірність розрахунку заборгованості в тому числі підстави зміни валюти зобов'язання.

Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення суду немає, оскільки воно постановлено правильно, у відповідності до вимог норм матеріального та процесуального права, в межах заявлених вимог, на підставі наданих доказів, досліджених в судовому засіданні.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 20 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: