Ухвала суду № 42048598, 17.12.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження22-ц/791/3070/14 Головуючий у першій інстанції:Скрипнік Л.А.

Категорія:24 Доповідач: Базіль Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року грудня місяця 17 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Базіль Л.В.

Суддів: Полікарпової О.М.

Прокопчук Л.П.

при секретарі: Мироненко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 29 травня 2013 року ухваленого у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

14.02.2012 року Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» звернулося до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 08.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний Банк», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №01390/RX, за умовами якого остання отримала кредитні кошти в розмірі 20500.00 доларів США зі сплатою відсотків за користування коштами в розмірі 12,9% річних зі строком повернення по 07.08.2022 року.

Вказаний кредитний договір забезпечений порукою ОСОБА_4 відповідно до укладеного договору поруки від 08.08.2008 року та іпотекою.

Оскільки ОСОБА_3 допустила порушення зобов'язань за кредитним договором, станом на 05.02.2013 року має заборгованість по тілу кредиту в сумі 18532,76 доларів США, по сплаті відсотків в сумі 1089,12 доларів США, 1578,94 грн. пені по простроченим платежам, позивач після неодноразових уточнень позовних вимог просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по пені в сумі 3278,33 грн., позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту та відсоткам просив залишити без розгляду, посилаючись на те, що відповідачами погашена прострочена заборгованість по кредиту.

Заочним рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 29 травня 2013 року позовні вимоги ПАТ «Марфін Банк» задоволені.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Марфін Банк» заборгованість з пені за кредитним договором від 08.08.2008 року № 01390/RX в сумі 3278,33 грн. та по 792,81 коп. судового збору з кожного.

18 вересня 2014 року ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить заочне рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким зобов'язати Банк повернути їй незаконно стягнуті кошти у сумі 3278,33 грн. та судовий збір в сумі 914,61 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Представник ПАТ «Марфін Банк» в письмових запереченнях на апеляційну скаргу її доводів не визнав, просив скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_3, яка наполягала на задоволенні апеляційної скарги, представника позивача, ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Марфін банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кошти в сумі 20500.00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 12,9% та строком їх повернення до 07.02.2022 рік.

08.08.2008 року в якості забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір поруки відповідно до умов якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Крім того, виконання кредитних зобов'язань було забезпечено іпотекою, відповідно до договору іпотеки від 08.08.2008 року, де іпотекодавцем є ОСОБА_4, який передав банку в іпотеку двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до п.1.1 укладеного кредитного договору позичальник зобов'язався здійснювати щомісячно погашення кредитної заборгованості, яка складається із заборгованості по кредиту та відсоткам.

В зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за користування коштами вона станом на 05.02.2013 рік мала заборгованість по тілу кредиту в сумі 18532,76 доларів США, заборгованість по сплаті відсотків в сумі 1089,12 доларів.

Станом на 21.05.2013 року ОСОБА_3 здійснила погашення простроченої кредитної заборгованості по відсоткам. Дана обставина визнана сторонами, тому відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору при порушенні позичальником, протягом терміну дії даного договору, будь - якого із зобов'язань, передбаченого даним договором, банк нараховує, а позичальник зобов'язується сплатити Банку за кожний прострочений платіж за кожним окремим зобов'язанням пеню в розмірі 0,3% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не менше 20 грн. за кожний прострочений платіж за кожним окремим зобов'язанням. Сплата пені здійснюється в гривні за курсом НБУ на дату нарахування.

Згідно розрахунку позивача пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами становить 3278,33 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплати неустойки.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення про солідарне стягнення з відповідачів суми пені за прострочення сплати відсотків за користування коштами в сумі 3278,33 грн. правомірно виходив з того, що оскільки відповідачами порушені кредитні зобов'язання, то вони в силу положень ст.ст.554,611 ЦК України повинні солідарно нести відповідальність перед позивачем.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду про стягнення з відповідачів всіх понесених позивачем у справі судових витрат, оскільки відповідачі здійснили погашення кредитної заборгованості після пред'явлення позову.

Виходячи з викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги як такі, що висновки суду не спростовують підлягають відхиленню.

Зміна ідентифікаційного коду позикодавця не має правового значення у даній справі, оскільки така зміна викликана правонаступництвом позивача по всіх правах та зобов'язаннях Відкритого акціонерного товариства «Морський транспортний Банк», як позикодавця з урахуванням зміни назви Акціонерного комерційного банку «Морський транспортний Банк», тому доводи апелянта щодо відсутності права вимоги у позивача не заслуговують на увагу.

Доводи апелянта про те, що на дату подачі позову не існувало заборгованості, а тому відсутні підстави для його подання спростованні матеріалами справи, з яких вбачається, що ОСОБА_3 під час розгляду справи була погашена прострочена заборгованість по сплаті тіла кредиту та відсотків.

Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 29 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: