Постанова № 42047460, 10.12.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16779/14-а

Провадження № 2-а/344/819/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський С.О., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання неправомірною відмову щодо врахування при призначенні пенсії сум допомоги на оздоровлення та індексації, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання неправомірною відмови щодо врахування при призначенні пенсії сум допомоги на оздоровлення та індексації, зобов»язання відповідача перерахувати та виплачувати пенсію з включенням до заробітної плати, з якої виплачується пенсія - суми індексації та матеріальну допомогу на оздоровлення за період, з яких утримувався, а також нараховувався і сплачувався збір на обов»язкове державне пенсійне страхування відповідно до довідки про нарахування індексації №79 від 27.10.2014 року. Здійснити такий перерахунок з дня призначення пенсії, тобто з 12.01.2011 року та зобов»язання відповідача при подальших перерахунках включати до перерахунку пенсії державного службовця матеріальну допомогу на оздоровлення та на соціально-побутові потреби, а також індексацію заробітної плати без обмеження будь - яким кінцевим терміном.

В позові зазначено, що ОСОБА_1 призначена пенсія державного службовця з 12.01.2011 року. В заробітну плату для обчислення пенсії відповідачем не включено: матеріальну допомогу на оздоровлення та суми індексації заробітної плати, внаслідок чого пенсія виплачується в меншому розмірі, ніж повинна бути. 27.10.2014 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та суми індексації заробітної плати. Проте в перерахунку їй було відмовлено.

08.12.2014 року відповідач подав заперечення на адміністративний позов, в задоволенні якого просить відмовити.

Дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено, що публічно-правовий спір між сторонами виник з приводу того, що відповідач при розрахунку пенсії до складу заробітної плати позивача не включив матеріальну допомогу на оздоровлення та суми індексації заробітної плати.

Так, позивачка є пенсіонером. По виходу на пенсію їй було призначено пенсію як державному службовцю, працюючій в Управліні Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, ця обставина сторонами не оспорюється, тому наведена обставина з урахуванням положення ч. 3 ст. 72 КАС України не потребує доказування.

Згідно з ст. 33 Закону України «Про державну службу» оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю. Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У ч.1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що винагорода за вислугу років, грошова винагорода, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до ч.1 ст. 66 цього Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

27.10.2014 року позивачка звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати. Проте в перерахунку листом №320/Т-8 від 29.10.2014 року їй було відмовлено.

Однак, відповідачем при розрахунку пенсії не включено до складу її заробітної плати матеріальну допомогу на оздоровлення та індексацію заробітної плати, внаслідок чого пенсія виплачується в меншому розмірі, ніж повинна бути.

Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про державну службу» передбачено виплату державним службовцям допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки.

Як слідує з постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суду та інших органів» керівники мають право установлювати надбавки за високі досягнення у праці до 50% посадового окладу з врахуванням надбавки за ранг державного службовця та надбавки (винагороди) за вислугу років, надавати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення.

Окрім того, за п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні чини, класний чин або спеціальні звання, вислуга років при призначенні пенсії враховуються у розмірах, що виплачуються на день звільнення.

З довідок Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську від 27.10.2014 року вбачається, що за період з січня 2009 року по грудень 2010 року позивачка отримала матеріальну допомогу на оздоровлення та індексацію заробітної плати. На суми проведено нарахування та утримання страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В своїй постанові від 20 лютого 2012 року Верховний Суд України усуваючи неоднакове застосування норм матеріального права, вважає неправильними висновки суду про те, що оскільки матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, не включається до складу заробітної плати державного службовця, то вона не враховується при обчисленні розміру його пенсії.

Частиною 1 статті 244-2 КАС України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, є обов`язковими для всіх судів України.

Разом з тим, в частині позовних вимог щодо зобов'язання здійснення перерахунку пенсії державного службовця з дня призначення пенсії, тобто з 12.01.2011 року, то такі підлягають до задоволення, починаючи з 05.05.2014 р.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачка звернулася до суду з позовом 05.11.2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суд вважає, що у зв'язку з відсутністю поважних причин, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання неправомірною відмови щодо врахування при призначенні пенсії сум допомоги на оздоровлення та індексації, зобов»язання відповідача перерахувати та виплачувати пенсію з включенням до заробітної плати, з якої виплачується пенсія - суми індексації та матеріальну допомогу на оздоровлення за період, з яких утримувався, а також нараховувався і сплачувався збір на обов»язкове державне пенсійне страхування відповідно до довідки про нарахування індексації №79 від 27.10.2014 року з дня призначення пенсії в частині за період з 12.01.2011 року по 04.05.2014 року залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку для звернення до адміністративного суду.

Таким чином, суд вважає, що відповідача необхідно зобов'язати провести позивачці перерахунок та виплату пенсії державного службовця з 05 травня 2014 року, включивши в суму заробітної плати для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення та індексацію заробітної плати.

Щодо вимоги позивачки про зобов»язання відповідача при подальших перерахунках включати до перерахунку пенсії державного службовця матеріальну допомогу на оздоровлення та на соціально-побутові потреби, а також індексацію заробітної плати без обмеження будь - яким кінцевим терміном, то в задоволенні такої слід відмовити, оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів. Право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушене у майбутньому і щодо якого не відомо, буде воно порушене чи ні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську слід задовольнити частково.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

На підставі викладеного, відповідно до, ст. ст. 33, 35, 37 Закону України «Про державну службу», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про оплату праці», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 6-11, 72, 102, 158-163, 183-2, 244-2 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Позовні вимоги в частині за період з 12.01.2011 року по 04.05.2014 року залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку для звернення до адміністративного суду.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (ідентифікаційний код - 20550895) у зарахуванні до сум, з яких ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) обраховано розмір пенсії, виплачені суми матеріальної допомоги на оздоровлення та індексацію заробітної плати з 05 травня 2014 року.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (ідентифікаційний код - 20550895) провести ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перерахунок та виплату пенсії державного службовця з 05 травня 2014 року, включивши в суму заробітної плати для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення та індексацію заробітної плати, з урахуванням фактично отриманих нею сум.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Бородовський С.О.