Вирок № 42038784, 17.12.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/22987/14-к

1-кп/522/1114/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Терзі І.Г.

при секретарі - Ареф'євій Л.О.

за участю прокурора - Демяненко А.В.

захисника - ОСОБА_1

обвинуваченої - ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Одесі угоду про визнання винуватості від 28.11.2014р., укладену між прокурором відділу Генеральної прокуратури України Демяненко А.В. і підозрюваною ОСОБА_2 та обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014000000000116 від 27.11.2014р., відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Олександрія, Кіровоградської області, громадянки України, українки, яка має неповну середню освіту, не одруженої, яка має на своєму утриманні малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, яка не має судимості в силу ст.88 КК України,

обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст.205 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, перебуваючи в скрутному матеріальному становищі, приблизно в березні 2014 року, більш точну дату у ході проведення досудового слідства встановити не надалося за можливе, посягаючи на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності, порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності і права власності, діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, за грошову винагороду вирішила вчинити фіктивне підприємництво, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) приватного підприємства «Аурум 999», код за ЄДРПОУ 37281141 (далі за текстом - ПП «Аурум 999») з метою прикриття незаконної діяльності.

При цьому, ОСОБА_5 не мала наміру здійснювати діяльність, яка пов'язана з виробництвом, продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності діяла усупереч законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб'єктів підприємництва, а саме:

1. Господарського кодексу України, зокрема:

- статті 19, згідно з якою: «Усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом»;

- статті 56, згідно з якою: «Суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства»;

- статті 57, згідно з якою: «Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом»;

- статті 58, згідно з якою: «Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом»;

- статті 65, згідно з якою: «Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами»;

- статті 89, згідно з якою: «Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства.

2. Цивільного кодексу України, зокрема:

- статті 81, згідно з якою: «Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до ст. 87 Цивільного кодексу України»;

- статті 87, згідно з якою:

- для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження;- установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

статті 89, згідно з якою:

- юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення;

- порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи. Відмова у державній реєстрації з інших мотивів (недоцільність тощо) не допускається.

3. Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-IV від 15.05.2003 року, зокрема:

- статті 8, якою визначено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи, які подаються державному реєстратору, повинні містити відомості передбачені законом;

- статті 24, якою визначено, що для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору два примірники установчих документів, з метою прикриття незаконної діяльності, у березні 2014 року, більш точну дату та час у ході досудового слідства встановити не надалося можливим, попередньо знаючи, що фактично не буде займатися підприємницькою діяльністю, придбала суб'єкт підприємницької діяльності - юридичну особу ПП «Аурум 999», при наступних обставинах.

На початку 2014 року, приблизно в березні, більш точну дату у ході проведення досудового слідства встановити не надалося за можливе, ОСОБА_5 на пропозицію невстановлених слідством осіб, за попередньо запропоновану грошову винагороду погодилася на участь у перереєстрації підприємства з метою його придбання, за що отримала 100 доларів США.

У подальшому, 21 березня 2014 року, діючи відповідно до раніше досягнутих домовленостей, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5, знаходячись на розі проспекту Шевченка та вул. Гамарника в м. Одеса, надала невстановленим слідством особам паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, які необхідні для складання статутних та реєстраційних документів. Після чого невстановлені слідством особи, використовуючи реквізити наданих ОСОБА_5 документів, склали необхідні для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності в державних органах документи, з метою прикриття незаконної діяльності, тобто створення видимості законності і не викриття для правоохоронних органів осіб, які фактично її проводили на підставі вказаних документів.

У той же день, діючи відповідно до раніше досягнутих домовленостей, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5, достовірно знаючи про відсутність у неї коштів і майна, які необхідні для придбання підприємства, а також фінансових можливостей для проведення господарської діяльності (придбання товару, оренди офісного та складського приміщень тощо), не маючи освіти і досвіду для ведення фінансово-господарської діяльності, виконуючи відведену їй роль у придбанні підприємства з метою прикриття незаконної діяльності, на прохання невстановленої особи, за грошову винагороду, знаходячись в приміщенні нотаріальної контори за адресою: АДРЕСА_1, в присутності приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6, яка не була обізнана про незаконність її-дій, з метою придбання підписала як засновник статут ПП «Аурум 999», відповідно до якого перереєструвала на своє ім'я суб'єкт підприємницької діяльності, розташований за адресою: АДРЕСА_3. Також ОСОБА_5 підписала договір купівлі - продажу ПП «Аурум 999», тим самим отримала всі права та поклала на себе обов'язки учасника підприємства.

Указаний статут ОСОБА_5 в той же день передала невстановленим слідством особам для подальшої реєстрації підприємства в державних органах.

Крім того, ОСОБА_5, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на придбання суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, підписала реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ПП «Аурум 999», реєстраційну картку ПП «Аурум 999» про підтвердження відомостей про юридичну особу, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Також, ОСОБА_5 на прохання невстановленої у ході досудового слідства особи підписала картки для відкриття банківських рахунків у ПАТ «Марфін Банк» (МФО 328168) і ПАТ «Банк Восток» (МФО 307123).

Статут ПП «Аурум 999» та інші необхідні для реєстрації документи (договір купівлі - продажу), за невстановлених у ході досудового слідства обставин, були подані невстановленою слідством особою до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, на підставі яких 24.03.2014 проведено державну реєстрацію зазначеного підприємства з метою зайняття незаконною діяльністю.

Після перереєстрації ПП «Аурум 999» ОСОБА_5 самостійно підприємницьку діяльність не здійснювала, угоди фінансового характеру не складала, печаткою підприємств не користувалася, а реєстраційні і установчі документи підприємства передала невстановленій досудовим слідством особі, що надало змогу останній вести незаконну господарську діяльність, а саме: складати від імені ОСОБА_5 як директора ПП «Аурум 999» необхідні документи фінансово-господарської діяльності (договори, податкові, видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші документи), звітні документи даних підприємств по сплаті податків, які зовні складені вірно, але фактично не відповідають дійсності та надали змогу перераховувати грошові кошти без фактичного проведення фінансово-господарських операцій, тобто в подальшому невстановлена слідством особа використала печатку, статутні документи та реквізити ПП «Аурум 999» для відображення в податковій та бухгалтерській звітності підприємства і його контрагентів операцій, які не відповідають дійсності.

Таким чином, ОСОБА_2, своїми умисними діями, які виразились у фіктивному підприємництві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 205 КК України.

Згідно угоди про визнання винуватості від 28.11.2014р., укладеної між прокурором відділу Генеральної прокуратури України Демяненко А.В. та підозрюваною ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст. 472 КПК України прокурор відділу Генеральної прокуратури України Демяненко А.В. та підозрювана ОСОБА_2 дійшли згоди про те, що підозрювана ОСОБА_2 зобов'язується беззастережно визнати в судовому провадженні обвинувачення в обсязі повідомленої їй підозри та співпрацювати з правоохоронними органами у викритті осіб, що використовували підробленні первинні фінансово-господарські документи ПП «Аурум 999» для незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат, шляхом повідомлення усіх відомих їй обставин, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, та участі в проведенні необхідних слідчих дій.

Одночасно, сторони угоди про визнання винуватості погодилися на призначення покарання ОСОБА_2, за скоєний нею злочин, передбачений ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України із застосуванням положень ч.1 ст.69 КК України у вигляді штрафу у розмірі 250 (двісті п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 гривень.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України визнала та зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення, вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості її обов'язок щодо співпраці з правоохоронними органами у викритті осіб, що використовували підробленні первинні фінансово-господарські документи ПП «Аурум 999» для незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат, шляхом повідомлення усіх відомих їй обставин, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, та участі в проведенні необхідних слідчих дій.

Прокурор Демяненко А.В. просив затвердити угоду про визнання винуватості від 28.11.2014р., укладену між прокурором відділу Генеральної прокуратури України Демяненко А.В. і підозрюваною ОСОБА_2

Захисник ОСОБА_1 просив затвердити угоду про визнання винуватості від 28.11.2014р., укладену між прокурором відділу Генеральної прокуратури України Демяненко А.В. і підозрюваною ОСОБА_2

Суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченої, думку прокурора, захисника, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим. Згідно ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Суд вважає, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_2 цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченої тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з'ясувавши у обвинуваченої чи цілком вона розуміє наслідки затвердження угоди, роз'яснивши обвинуваченій її право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчинені якого її обвинувачують, встановивши правильне розуміння обвинуваченою змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників підготовчого судового засідання та роз'яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст.473 КПК України, суд вважає, що угода про визнання винуватості, укладена 28.11.2014р., між прокурором відділу Генеральної прокуратури України Демяненко А.В. і підозрюваною ОСОБА_2 відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України, у зв'язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

Також суд враховує обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 згідно ст.66 КК України, а саме визнання нею винуватості та щире каяття, знаходження на її утриманні малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, стан її здоров'я, що дає підстави для застосування ст.69 ч.1 КК України, а саме призначення основного покарання нижче від найнижчої межі, передбачених ч.1 ст.205 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 468, 475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Угоду про визнання винуватості від 28.11.2014 року укладену між прокурором відділу Генеральної прокуратури України Демяненко А.В. і підозрюваною ОСОБА_2 - затвердити.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України та призначити їй покарання із застосуванням ст.69 ч.1 КК України у вигляді штрафу у розмірі 250 (двісті п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України шляхом подачі через Приморський районний суд м. Одеси в апеляційний суд Одеської області апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя:

17.12.2014