Постанова № 42038211, 09.12.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17305/14-а

Провадження №2-а/522/981/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Єршової Л.С.

при секретарі - Ларіній Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, третя особа - ТОВ "Одеській завод "Нептун", про визнання протиправним рішення щодо стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, третя особа - ТОВ "Одеській завод "Нептун", про визнання протиправним та скасування рішення щодо утримання надміру виплачених сум пенсій, стягнення коштів, які були стягнути з пенсії з березня 2012 року. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що жодної винної дії з її боку не скоєно, а саме ці обставини можуть бути підставою для стягнення з неї надміру виплаченої пенсії. Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що станом на теперішній час, отримує пенсію, розмір якої нижче за мінімальний розмір пенсії, що призвело до дуже скрутного матеріального становища, оскільки вона важко хворіє, перенесла два інсульти і значна частка коштів витрачається на ліки.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 року ОСОБА_1 було поновлено строк звернення до адміністративного суду з вказаним позовом.

27.11.2013 року від позивачки надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. При цьому, 19.11.2014 року від представника Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до суду надішли заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач позов не визнає та просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є особою пенсійного віку, яка з 18 вересня 1989 року перебуває на обліку та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно заяви ОСОБА_1 від 03.10.2004 року їй було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2004 року з більшого заробітку. Пенсію обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.01.1975 року по 31.12.1979 року на підставі довідки про заробіток від 18.10.2004 р. № 372, виданої ВАТ "Нептун" (правонаступником якого є ТОВ "Одеській завод "Нептун").

24 листопада 2011 року відповідачем було складено акт перевірки правильності наданої довідки про заробітну плату від 18.10.2004 р. № 372, та було встановлено, що довідка містить недостовірні відомості щодо розміру заробітної плати за 1975-1979 рр.

Пенсійну справу позивача з 01.01.2004 року було приведено у відповідність. Пенсію обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.10.1988 року по 30.09.1989 року.

22.02.2012 року відповідачем прийнято рішення №440 «Про утримання сум пенсій, надміру виплачених пенсіонеру у наслідок зловживань з його сторони», згідно якого відповідач у зв'язку з перерахунком пенсії ОСОБА_1 встановив, що утворилась сума переплати в розмірі 28591,54 грн. за період з 01.01.2004 року по 31.01.2012 року, яка підлягає утриманню з позивачки в розмірі 20% пенсії щомісячно до повного погашення.

Суд вважає вказане рішення відповідача від 22.02.2012 року №440 неправомірним, таким що не ґрунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Згідно п. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Таким чином, відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

Згідно зі ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Проте судом встановлено, що відповідач з часу перерахунку пенсії позивачці у 2004 року по 2011 рік жодного разу не витребував з підприємства, де працювала позивачка документи щодо обґрунтованості наданої їй цим підприємством довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії.

Відповідно до приписів ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, у тому числі щодо відшкодування збитків, є зобов'язання, яке виникає з угод або внаслідок заподіяної шкоди.

У ст. 1166 ЦК України міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка заподіювача шкоди; 3) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; 4) вина. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України, саме відповідач повинен був довести факт протиправної поведінки позивача, настання шкоди ( її розмір) та причинний зв'язок між ними.

Крім того, Цивільний кодекс України передбачає ще один випадок сплати надмірно отриманої пенсії пенсіонером самим пенсіонером при відсутності його вини, а саме при наявності рахункової помилки юридичної особи, яка виплачувала пенсію, тобто УПФ. Проте УПФ при нарахуванні пенсії помилок не допускало. Суд вважає, що згідно норм ЦК України надмірно сплачена пенсія позивачки має статус набутого майна без достатньої правової підстави. Статтею 1215 ЦК України визначено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата, пенсії, допомоги та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано доказів про вчинення саме ОСОБА_1 зловживань (недобросовісності), що призвели до безпідставної виплати їй сум пенсії, виплачених надміру, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7-9, 11, 71, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, третя особа - ТОВ "Одеській завод "Нептун", про визнання протиправним рішення щодо стягнення коштів,- задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 22.02.2012 року №440 про утримання з ОСОБА_1 переплати коштів у розмірі 20% від загального розміру пенсії.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси повернути ОСОБА_1 безпідставно нараховані стягнення з пенсії в розмірі 20% з березня 2012 року по дату прийняття постанови суду по даній справі.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л. С. Єршова

09.12.2014