Постанова № 4203646, 17.06.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                          №К-14627/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м.Київ, вул.Московська, 8

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2009   Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                Ланченко Л.В.

суддів                            Федорова М.О.

                                       Пилипчук Н.Г.

                                       Сергейчука О.А.

                                       Степашка О.І.           

при секретарі:            Андрюхіній І.М.

за участю представників:

позивача: Грабового В.М.

відповідача:Марікуци О.Б.

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства фірми «ВітАрт»

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2007  та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2007 

у справі№А38/16-07

за позовом Приватного підприємства фірми «ВітАрт»

до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області

про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення, -   

                                                                   ВСТАНОВИВ:

             Постановою  Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2007, залишеною без змін ухвалою  Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2007, ПП фірма «Віт-Арт» відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ від 22.11.2006 №000147234283, яким визначено зобов’язання по податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 536238,18 грн.

            Суди попередніх інстанцій, з посиланням на пп.7.2.4 п.7.2, та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», дійшли висновку, що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих контрагентами, установчі документи яких та свідоцтво платника ПДВ скасовані на підставі рішення  суду з моменту реєстрації

            У справі відкрито касаційне провадження за  касаційною скаргою позивача,  у якій  ставиться питання про скасування  судових рішень та прийняття нового про задоволення позову, з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.        

Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу просив в задоволенні касаційної скарги відмовити, рішення судів залишити без змін.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем  проведена  планова комплексна документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2005 по 31.12.2005, за результатами якої складено акт №198/23-31572802 від 31.05.2006.

Перевіркою встановлено, що позивачем на підставі договору №11 від 15.10.2003 отримано від ПП «Стелла» вугільну продукцію по податкових накладних на загальну суму 1608399,03 грн., у т.ч. ПДВ- 268055,44 грн. та на підставі договору купівлі-продажу №8 від 01.03.2004 та специфікацій до нього  придбало у ПП «Еспрі-Веста» гірничошахтне обладнання по податковим накладним на загальну суму 536560,08 грн., у т.ч. ПДВ – 89426,68 грн.

Відповідними рішеннями Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської  області від 30.07.2004, які набрали законної сили, установчі документи ПП «Стелла» та ПП «Еспрі-Веста» та свідоцтва платника податку на додану вартість визнані недійсними з моменту реєстрації цих юридичних осіб, тобто з 23.09.2003.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001472342/3 від 22.11.2006 про визначення  суми податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 536238,18 грн., у т.ч.  основний платіж - 357492,12 грн., штрафні (фінансові) санкції – 178746,06 грн.

Судами попередніх інстанцій,  з посиланням на приписи пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»,  зроблено висновок про відсутність у позивача права на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від осіб, свідоцтва про реєстрацію яких як платників податку на додану вартість були анульовані.

Однак, зазначені висновки судів першої та апеляційної інстанції не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час укладання та виконання угод між позивачем та ПП «Стелла»,  та ПП «Еспрі-Веста», останні були  зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності та як платники податку на додану вартість.

Відповідними рішеннями Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської  області від 30.07.2004  визнані недійсними з моменту реєстрації, тобто з 23.09.2003, установчі документи ПП «Стелла» та ПП «Еспрі-Веста» та свідоцтва платника податку на додану вартість.

Однак, сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру. Юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визнання його установчих документів недійсними мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, в тому числі держави. Доказів виключення ПП «Стелла» та ПП «Еспрі-Веста» з державного реєстру суду не надано.

Крім того, як передбачено Положенням про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №79 від 01.03.2000, свідоцтво платника ПДВ діє до дати анулювання. Свідоцтва платників ПДВ ПП «Стелла» та ПП «Еспрі-Веста» анульовано відповідачем згідно акту від 24.09.2004.

Таким чином, видані позивачу належно оформлені податкові накладні продавцем, що знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, з урахуванням господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, не давали відповідачу підстав для висновку про завищення позивачем сум податкового кредиту.

Позивачем податковий кредит сформовано з урахуванням положень пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та вимог пп. 7.4.5 ст. 7  цього Закону, який містить заборону щодо включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Беручи до уваги те, що фактичні обставини справи судами попередніх інстанцій встановлено повно та правильно, проте неправильно застосовано норми матеріального права, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалені у справі судові рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

            Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

 ПОСТАНОВИВ:

            Касаційну скаргу Приватного підприємства фірма «ВітАрт» задовольнити.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2007  та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2007 скасувати.

Ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.

            Скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції  у Дніпропетровській області  №0001472342/3 від 22.11.2006.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства фірма «ВітАрт» (51400, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул.К.Маркса, 57, кв.4, код 31572802) судові витрати в розмірі 10 (Десять) грн. 20 коп.

 Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                         Головуючий                                                              Л.В.Ланченко

                         Судді                                                                          М.О.Федоров

                                                                                                             Н.Г.Пилипчук                                                                                                            

                                                                                                             О.А.Сергейчук

                                                                                                             О.І.Степашко