Ухвала суду № 42032099, 26.12.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №477/1553/14-к 26.12.2014 26.12.2014 26.12.0214

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/784/756/14 Головуючий у 1-й інстанції: Семенова Л.М.

Категорія: ч.2 ст.286 КК України Доповідач апеляційної інстанції:Чернявський А.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2014 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючого Чернявського А.С.,

суддів Фаріонової О.М., Пісного І.М.,

за участю секретаря Рябеженко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013160230001180 за апеляційною скаргою представника цивільного відповідача ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» - ОСОБА_2 на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2014 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровоград, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

- визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Денисенко В.В.,

обвинувачений ОСОБА_3,

судовий розпорядник Овчаренко М.М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Представник цивільного відповідача ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2014 року, в якій просить вирок суду змінити в частині задоволення цивільного позову щодо стягнення з АТ «УОСК» витрат на лікування в розмірі 55 308,21 грн. та прийняти у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» грошових коштів, відмовити.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком суду ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання звільнено, з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.3 ч.1 ст.76 КК України - повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи.

На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року, ОСОБА_3, звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської міської ради витрати, понесені медичним закладом на лікування потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на суму 6 539,19 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів по справі на загальну суму 8 226,84 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1000 грн. та моральної шкоди - 70 000 грн.

Постановлено стягнути з ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь потерпілого ОСОБА_6 78 751,92 грн., з яких: витрати на лікування -55 308,21 грн., матеріальну шкоду у зв'язку із втратою працездатності - 20 646 грн. та моральну шкоду в сумі 3 797,71 грн.

Узагальнені доводи апелянта.

В апеляційній скарзі представник цивільного відповідача ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» - ОСОБА_2 посилається на те, що судом першої інстанції не було вжито належних заходів щодо з'ясування всіх обставин, що стосуються позовних вимог.

Зазначає, що під час судового розгляду, судом не було з'ясовано про сплату страхового відшкодування за договором добровільного медичного страхування, що було принциповим, адже стояло питання про визначення розміру стягнення за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілого.

Також вважає, що незважаючи на заперечення АТ «УОСК» щодо відсутності відповіді на поставлене питання щодо розміру страхового відшкодування сплаченого АТ «СГ «ТАС» за договором добровільного медичного страхування, судом незаконно ухвалено вирок в частині стягнення з АТ «УОСК» витрат на лікування в розмірі 55 308, 21 грн.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 серпня 2013 року приблизно о 17 годині, в світлий час доби, за необмеженої видимості, ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-21099» державний номер НОМЕР_4, рухаючись по автодорозі Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, поблизу с. Котлярове Жовтневого району, проявивши неуважність до дорожньої обстановки та її змін, грубо порушивши п.п.2.3 «б», 10.1, 12.1, 12.3, 14.2 «в,г» Правил дорожнього руху України, при виборі безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, власний фізіологічний стан та стан транспортного засобу, рухаючись в колоні транспортних засобів, та маючи намір виконати маневр обгону, не впевнившись в безпеці свого маневру, та в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, а також в можливості після обгону, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, ОСОБА_3 став виконувати маневр обгону, не встановленого під час досудового слідства вантажного автомобілю, виїхавши на зустрічну.

В цей час, на незначній відстані від нього, в напрямку м. Миколаєва з боку м. Херсона, керуючи технічно справним автомобілем марки «Хюндай Туксон» державний номер НОМЕР_3, рухався ОСОБА_6, який виявивши небезпеку для подальшого безпечного руху свого автомобілю, уникаючи зіткнення, спробував з'їхати на узбіччя своєї смуги руху, але через незначну відстань, перебуваючи в аварійній обстановці, не маючи технічної можливості, не зміг уникнути зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21099» державний номер НОМЕР_4.

Внаслідок ДТП, водій автомобілю «Хюндай Туксон» ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя під час заподіяння, а також пасажирка вказаного автомобілю ОСОБА_5 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; прокурора та обвинуваченого, які вважали, що апеляційна скарга представника цивільного відповідача ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а вирок суду зміні; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України підтверджується зібраними по справі та дослідженими в суді першої інстанції доказами, та апелянтом не оскаржується, в зв'язку з чим апеляційна скарга розглядається в межах заявленого цивільного позову до страховика ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» щодо стягнення витрат на лікування в розмірі 55 308,21 грн.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілим ОСОБА_6 було заявлено цивільний позов з урахуванням уточнених вимог до страховика ПАТ «Українська охоронно - страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 91924 грн. та моральної шкоди в сумі 4596,20 грн., а також до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди в сумі 150 000 грн. ( а.п.16-19).

Відповідно до ст.24 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.

Згідно п.25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» - страховому відшкодуванню підлягають і додаткові витрати, в тому числі зумовлені придбанням ліків, протезуванням.

Так суд першої інстанції, визнавши ОСОБА_3 винним у ДТП, дійшов вірного висновку, що є підстави для його відповідальності та відповідальності страховика відповідно до укладеного договору (згідно договору страхування між ОСОБА_3 та ПАТ ««Українська охоронно-страхова компанія», укладеного терміном з 30.11.2012 року по 29.11.2013 рік.) (а.п.20).

Вирішуючи питання про розмір страхового відшкодування страховиком матеріальної шкоди пов'язаної з лікуванням потерпілого ОСОБА_6, суд вірно визначив загальну суму, що підлягає стягненню, а саме 55 308,21 грн., оскільки в матеріалах провадження містяться письмові докази витрат на придбання ліків та проведення медичних обстежень потерпілого, що складає зазначену суму (а. п. 124-155).

Твердження апелянта про те, що під час судового розгляду, судом не було з'ясовано про сплату страхового відшкодування за договором добровільного медичного страхування, що було принциповим, оскільки стояло питання про визначення розміру стягнення за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілого, є необґрунтованими та такими, що спростовуються письмовими доказами.

Так, в матеріалах кримінального провадження міститься відповідь на запит, надана ПАТ «Страхова Група «ТАС» від 21.10.2014 року, в якій зазначено, що АТ «СГ «ТАС» (приватне) виплатило страхове відшкодування лише за договором добровільного страхування наземного транспорту ПК/21 від 07.05.2013 року, у зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу «Хюндай Туксон», державний номерний знак НОМЕР_3, внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася 19.08.2013 року у розмірі 82 610,70 грн. (а. п. 166).

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що вирок суду першої інстанції в частині відшкодування страховиком матеріальної шкоди пов'язаної з лікуванням потерпілого, є законним та обґрунтованим, та зміні не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2014 року, яким ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку в колегію суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

А.С.Чернявський О.М. Фаріонова І.М. Пісной