Ухвала суду № 42032051, 22.12.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/12277/14-ц 22.12.2014 22.12.2014 22.12.2014

Провадження №22-ц/784/3441/14

Провадження №22-ц/784/3441/14 Головуючий першої інстанції Подзігун Г.В.

Доповідач апеляційної інстанції Серебрякова Т.В.

УХВАЛА

Іменем України

22 грудня 2014 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Галущенка О.І., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Яценко Л.В.,

з участю: представників позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» ухвалу судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 30 вересня 2014 року про забезпечення позову, постановлену по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 подала до Центрального районного суду міста Миколаєва позовну заяву з вимогою до Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» (далі - ПАТ «Альфа - Банк») та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову зазначено, що 03 червня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 вчинено виконавчий напис, за яким запропоновано звернути стягнення на належну на праві власності позивачу нежитлову будівлю громадського харчування, загальною площею 373.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для задоволення вимог ПАТ «Альфа - Банк» у розмірі 9 116 852 грн. 37 коп., з яких: 8 900 711 грн. 05 коп. - заборгованість за кредитом, 196 910 грн. 09 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 19 231 грн. 23 коп. - пеня за прострочення виконання зобов'язань.

Про існування вищевказаного виконавчого напису позивач дізналася з постанови державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження від 20 червня 2014 року.

Вважаючи, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону, оскільки приватний нотаріус не мав первинних документів, які б підтверджували безспірність заборгованості, ОСОБА_2 просила позов задовольнити.

Одночасно позивач ОСОБА_2 надала до суду заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення реалізації арештованого майна, яку обґрунтовувала тим, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Ухвалою судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 30 вересня 2014 року заява ОСОБА_2 задоволена. Постановлено зупинити виконання виконавчого напису №1809 щодо звернення стягнення на належну ОСОБА_2 нежитлову будівлю громадського харчування, загальною площею 373.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вчиненого 03 червня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, до вирішення справи по суті.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ПАТ «Альфа - Банк» подало на неї апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу скасувати.

Скаргу обґрунтовувало невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи та положенням чинного цивільного законодавства.

Апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу судді змінити та викласти її резолютивну частину у новій редакції, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, місцевий суд виходив з того, що інше - може утруднити або, взагалі, зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому, суддя вважав, що діє в межах вимог чинного законодавства і має право на застосування такого виду забезпечення позову, який виписав в своїй ухвалі.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області не в повній мірі з таким погоджується, з огляду на таке.

Дійсно, відповідно до положень ст.151, п.6 ч.1 ст.152 ЦПК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені чинним ЦПК України заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії справи, за умови, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно роз'яснень, що містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суддя (суд) розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.152 ЦПК України одним зі способів забезпечення позову є зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку.

На думку колегії суддів, продовження виконавчої процедури стягнення за вищевказаним виконавчим написом, у тому числі і звернення стягнення на іпотечне майно шляхом його реалізації, може призвести до ускладнень чи неможливості поновлення прав позивача, якщо його позовні вимоги будуть доведені.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, який є співмірним заявленим вимогам.

Разом з тим, суд не звернув належної уваги на точне формулювання п.6 ч.1 ст.151 ЦПК України та, замість зупинення стягнення за виконавчим документом, фактично зупинив виконавче провадження, що відповідно до ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» є повноваженням державного виконавця.

За такого, оскільки місцевий суд помилково сформулював суть процесуальної дії, то оскаржувана ухвала підлягає зміні на підставі п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.312, 315 ЦПК України колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» задовольнити частково.

Ухвалу судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 30 вересня 2014 року змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції.

Зупинити стягнення за виконавчим написом від 03 червня 2014 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі за №1809, за яким запропоновано звернути стягнення на належну на праві власності ОСОБА_2 нежитлову будівлю громадського харчування, загальною площею 373.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» у розмірі 9 116 852 (дев'ять мільйонів сто шістнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят два) грн. 37 коп., до набрання законної сили судовим рішенням за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Копію ухвали направити Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: