Рішення № 42031875, 16.12.2014, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/2083/14-ц

Провадження № 2/486/877/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі:головуючого Франчук О. Д.

при секретарі Філіпповій Ю.І.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відділу ДВС ОСОБА_3

представника КП ЖЕО ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Житлово експлуатаційне обєднання, Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з Комунального підприємства Житлово експлуатаційне обєднання (далі КП ЖЕО) та Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області (далі ВДВС) матеріальну шкоду в розмірі 689,76 грн. та моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн., завдану йому неправомірними діями останніх. Також просив стягнути солідарно з відповідачів витрати понесені ним на оплату юридичних послуг у сумі 1500,00 грн. та судовий збір у розмірі 243,60 гривень.

Свої вимоги мотивував наступним. 10 лютого 2012 року рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області вирішено стягнути з нього на користь КП ЖЕО заборгованість за житлово комунальні послуги в розмірі 948,66 грн. та судові витрати в сумі 188,20 грн. На підставі даного рішення був виданий виконавчий лист №2-1138/2011 строком для предявлення до 28.03.2013 року. Дану заборгованість з комунальних послуг він сплатив у липні 2012 року. Проте 10 грудня 2013 року КП ЖЕО звернулося до начальника відділу ДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №2-1138/2011, а вже 11.01.2014 року старшим державним виконавцем ВДВС ОСОБА_5 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Також на підставі постанови державного виконавця було оголошено у розшук його майно, а саме: транспортний засіб FIAT SCUDO червоного кольору, 1997р.в., д.н.з. НОМЕР_1, № куз. ZFA220000122237721, а 18.07.2014 року на підставі акту його автомобіль був направлений на штаф-майданчик у м. Южноукраїнськ. З огляду на дані дії відповідачів йому довелось їхати до м. Миколаєва, де знаходився його технічний паспорт на авто та понести витрати повязані з поїздкою в обидва боки, а також сплати штрафу в розмірі 576,00 грн. та відсотків 5,76 грн. Крім того, будучи залишеним без транспортного засобу він не мав змогу зїздити до власної дачної ділянки у СОТ Южний Буг, де тримав худобу, яка кожного дня потребує їжі та води. 21.07.2014 року постановою старшого державного виконавця ДВС ОСОБА_6 винесено постанову, якою припинено розшук його транспортного засобу FIAT SCUDO, враховуючи, що рішення суду виконано в повному обсязі згідно з виконавчим документом. 26.08.2014 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки розшукати майно боржника не виявилось можливим. Оскільки він є пенсіонером та людиною похилого віку всі ці обставини завдали йому окрім матеріальної ще й моральної шкоди, у нього підвищився тиск, що змусило його звертатись до лікарів за медичною допомогою та пройти курс амбулаторного лікування. Просив суд задовольнити його позовні вимоги.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив суд про його задоволення в повному обсязі.

Представник позивача вимоги свого довірителя підтримала та просила суд про їх задоволення.

Представник КП ЖЕО заперечував проти задоволення позову обґрунтовуючи це наступним. Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10.02.2012 року ОСОБА_1 повинен був сплатити на користь КП ЖЕО заборгованість за спожиті ним комунальні послуги в сумі 948,66 грн. та відшкодувати судові витрати в сумі 188,20 грн. Але позивач сплатив лише суму боргу без врахування судового збору, що підтверджується довідкою №109 від 13.11.2013 року. Невиконання рішення суду позивачем потягло за собою звернення КП ЖЕО до відділу ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження. Крім того, зауважив, що позивачем пропущено десятиденний строк на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник відділу ДВС також заперечувала проти задоволення позову, оскільки борг за виконавчим листом Южноукраїнського міського суду №2-1138/2011 від 25.11.2013р. на момент відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 не було сплачено в повному обсязі, а саме, боржником не було сплачено судові витрати в сумі 188,20 грн. Крім того, позивач в наданий законом строк не скористався своїм правом на оскарження рішення, дій або бездіяльності державного виконавця. Жодної письмової заяви або скарги позивача стосовно постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, про завершення виконавчого провадження або інших виконавчих документів на адресу відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції не надходило. Просила суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, представника КП ЖЕО, представника відділу ДВС, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З довідки №62 від 22.07.2014 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та заборгованість по квартирній платі в липні 2012 року склала 948,66 грн. (а.с.6).

Як вбачається з виконавчого листа по справі №2-1138/2011 виданого 25.11.2013 року, 10 лютого 2012 року на підставі рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП ЖЕО заборгованість за житлово комунальні послуги в розмірі 948,66 грн. та судові витрати в сумі 188,20 грн. Строк предявлення виконавчого документа до виконання до 28 березня 2013 року (а.с.5).

В судовому засіданні встановлено факт сплати ОСОБА_1 ще в липні 2012 року наявної заборгованості згідно виконавчого листа перед відповідачем КП ЖЕО.

На підставі заяви стягувача КП ЖЕО за вих. №3122 від 10.12.2013 року про відкриття виконавчого провадження по справі №2-1138/2011 (а.с.7), 11 січня 2014 року постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції ОСОБА_5 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП ЖЕО заборгованості на загальну суму 1136,86, з яких за спожиті житлово комунальні послуги в розмірі 948,66 грн. та судового збору в сумі 188,20 грн. (а.с.9).

21 липня 2014 року постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції ОСОБА_6 було припинено розшук транспортного засобу боржника, а саме автомобіля FIAT SCUDO червоного кольору, 1997р.в., д.н.з. НОМЕР_1, № куз. ZFA220000122237721 (а.с.10).

26 серпня 2014 року постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції ОСОБА_6 виконавчий документ було повернуто стягувачеві, на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а згідно повідомлення ДПС України та ПФ України інформація про доходи боржника відсутня, боржник не працевлаштований. Згідно даних ВДАЇ за боржником транспортних засобів не зареєстровано (а.с.13).

11 вересня 2014 року за вих. №2405 КП ЖЕО звернулося до відділу ДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження в порядку ст.18 ЗУ Про виконавче провадження по справі №2-1138/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП ЖЕО заборгованосіт за житлово комунальні послуги в розмірі 948,66 грн. та судових витрат в сумі 188,20 грн., а всього 1136,86 грн.(а.с.14).

25 вересня 2014 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції ОСОБА_6 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 на користь КП ЖЕО в рахунок погашення заборгованості на загальну суму 1136,86, з яких за спожиті житлово комунальні послуги в розмірі 948,66 грн. та судового збору в сумі 188,20 грн. (а.с.15).

Відповідно до вимог ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.25 ЗУ Про виконавче провадження державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і предявлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

В судовому засіданні встановлено, що строк предявлення виконавчого документа №2-1138/2011 до виконання до 28 березня 2013 року, який стягувачем був прострочений.

Відповідно до ст.371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для предявлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

З огляду на викладене вище стягувач міг скористатись своїм правом на поновлення пропущеного строку в судовому порядку, проте з невідомих причини не зробив цього. Натомість стягувач 10 грудня 2013 року та повторно 11 вересня 2014 року звернувся з заявою до відділу ДВС про відкриття виконавчого провадження, вказавши у своїй заяві суму до стягнення 1136,86 грн., яка складається з заборгованості за спожиті житлово комунальні послуги в сумі 948,66 грн., яка вже була проплачена боржником ОСОБА_1 станом на липень 2012 року та з судових витрат в сумі 188,20 грн. Отже, КП ЖЕО у своїй заяві про відкриття виконавчого провадження повинно було вказувати суму до стягнення лише у вигляді судових витрат в розмірі 188,20 грн., які дійсно залишились не відшкодованими.

Відповідно до ч.1 ст.26 ЗУ Про виконавче провадження державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку предявлення документів до виконання.

Згідно з ч.2 ст.26 ЗУ Про виконавче провадження про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

Частиною 4 ст.26 ЗУ Про виконавче провадження передбачено, що постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.

Наданими в судовому засіданні позивачем копіями чеків підтверджується факт сплати останнім штрафу за перебування його авто на штраф-майданчику у м. Южноукраїнську в сумі 576,00 грн. та відсотків 5,76 грн. (а.с.11-12). Факт сплати проїзду позивача до м. Миколаєва в обидва боки 108,00 грн. також підтверджується оригіналами квитків на проїзд (а.с.16-17). Всього позивачеві було завдано матеріальних збитків на загальну суму 689,76 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, суд приходить до висновку, що діями відповідачів позивачеві було завдано матеріальної шкоди, що полягає у витратах повязаних з проїздом до м. Миколаєва та сплаті грошових коштів за перебування його авто на штраф-майданчику. А тому, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню в солідарному порядку матеріальна шкода в розмірі 689,76 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Під час розгляду справи позивачем було доведено факт заподіяння йому моральної шкоди. Моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Позивач просить стягнути у солідарному порядку з відповідачів моральну шкоду, яка ним була доведена, та підтверджена копіями довідок з амбулаторної картки хворого. Проте, суд приходить до висновку, що сума в розмірі 3000,00 грн. є неспівмірною з реальним заподіянням моральної шкоди. А тому позовні вимоги ОСОБА_1 у частині стягнення з відповідачів 3000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, тобто в сумі 1000 гривень.

Судом встановлено, що позивач користувався послугами адвоката, що підтверджується договором доручення на представництво та захист законних прав та інтересів особи від 31.10.2014 року та квитанцією №93/14 від 03.11.2014 року про оплату наданих йому юридичних послуг на загальну суму 1500,00 грн. (а.с.20-22).

З огляду на що, з відповідачів підлягають стягненню в солідарному порядку витрати понесені позивачем на юридичні послуги в розмірі 1500,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню в солідарному порядку судовий збір в сумі 243,60 грн.

Керуючись ст.10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Житлово експлуатаційне обєднання, Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Комунального підприємства Житлово експлуатаційне обєднання та Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області, на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) матеріальну шкоду в розмірі 689,76 (шістсот вісімдесят девять гривень 76 копійок) гривень.

Стягнути солідарно з Комунального підприємства Житлово експлуатаційне обєднання та Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області, на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) моральну шкоду в розмірі 1000,00 (одна тисяча гривень 00 копійок) гривень.

Стягнути солідарно з Комунального підприємства Житлово експлуатаційне обєднання та Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області, на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) витрати на юридичні послуги в розмірі 1500,00 (одну тисячу пятсот гривень 00 копійок) гривень.

Стягнути солідарно з Комунального підприємства Житлово експлуатаційне обєднання та Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області, на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) судовий збір у сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Южноукраїнського

міського судуОСОБА_7