Постанова № 4203106, 14.07.2009, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.07.09Справа №2а-634/09/2770 12 год. хв. каб.№1

Окружний адміністративний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді –Гавури О.В.,

при секретарі - Плаксіній О.С.,

за участю представників:

позивача –ТОВ «Севморверф»- Крічун Марка Михайловича, довіреність б/н від 13.01.2009, Кудінова Віталія Миколайовича, довіреність б/н від 15.05.2009,

відповідача –ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя, Ліннік Олексія Вікторовича, державний податковий інспектор юридичного відділу, довіреність №1141/9/10-050 від 08.05.2008,

відповідача –ГУ ДКУ у м.Севастополі, Рузаєвої Олени Сергіївни, довіреність №14-32/9621 від 31.12.2008,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Севастополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Севморверф» доДержавної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя про стягнення з державного бюджету,

ВСТАНОВИВ:

18.05.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю «Севморверф» (далі ТОВ «Севморверф») звернулося до Окружного адміністративного суду м.Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя (далі ДПІ в Нахімовському районі м.Севастополя) про стягнення з державного бюджету бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачами вимог п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Просить стягнути з державного бюджету на користь позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 30659, 95 грн., згідно податковим деклараціям за січень-липень 2007 року.

Ухвалою від 19.05.2009 відкрито провадження у справі, прийняте рішення про проведення підготовчих дій та попереднього судового засідання.

Ухвалою суду від 02.06.2009 закінчене підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача погодився з доводами представника ДПІ в Нахімовському районі м.Севастополя щодо уточнення суми бюджетної заборгованості, а саме, що вона складає 30628, 95 грн.

Представник відповідача –ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя позовні вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими, з підстав викладених у запереченні за вих.№1758/9/10-041 від 03.06.2009, вважає, що з боку ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя порушень вимог чинного законодавства не вбачається, оскільки інспекцією до ГУ ДКУ в м.Севастополі передано висновки про відшкодування з бюджету сум ПДВ на користь ТОВ «Семорверф»у розмірі 6741, 95 грн. та 23887,00 грн., на загальну суму –30628, 95 грн.

Представник відповідача –ГУ ДКУ у м.Севастополі пояснив, що висновки про бюджетне відшкодування з бюджету сум ПДВ, які були отримані від ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя неодноразово поверталися без виконання, в зв»язку з відсутністю даних у реєстрі про наявність коштів, покладався на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянув справу за наявними матеріалами та прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади.

Виходячи з аналізу статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 № 168/97-ВР (далі - Закон) органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до вимог пунктів 1, 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою КМ України від 21.12.2005 № 1232, Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 № 332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 за № 454/12328, територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким згідно із законодавством надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 № 1251-XII (далі - Закон України № 1251-XII), ставки, механізм справляння податків і зборів обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Податок як обов'язковий внесок сплачується до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду платником у порядку і на умовах, що визначаються законами країни про оподаткування (стаття 2 Закону № 1251-XII).

Відповідно до статті 11 Закону України № 1251-XII відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 13.04.1997 (далі -Закон України № 168/97-ВР) бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у І випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Аналогічні положення містить пункт 2.1 Порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 № 200/86, відповідно до якого, якщо за результатами звітного періоду різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду має від'ємне значення, то така сума підлягає (як надміру сплачена) відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України.

Згідно підпункту 7.7.3. пункту 7.7 статті 7 Закону України №168/97-ВР, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідний податковий орган державного казначейства надає платнику зазначену суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування грошових коштів з бюджетного рахунку на банківський рахунок платника податку на протязі п»яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Аналіз зазначених норм Закону України № 168/97-ВР дозволяє зробити висновок про те, що в підпункті 7.7.1 йдеться про суму податкового кредиту, розраховану за правилами підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, - тобто як про сплачений, так і про нарахований податок на додану вартість.

З аналізу норм підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, 7.7.1 статті 7 Закону України №168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку із зайвою сплатою (нарахуванням) податку і не залежить від сплати даного податку до бюджету постачальником.

Вимога платника податку про відшкодування з державного бюджету сум податку на додану вартість може бути також визнана необґрунтованою, якщо податковим органом буде доведено, що діяльність платника податків, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням права на бюджетне відшкодування, переважно з контрагентами, що умисно і систематично не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через недобросовісних посередників, обізнаних із протиправним характером діяльності своїх контрагентів.

При цьому відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України обов'язок доказування обставин, що свідчать про незаконність операцій, на підставі яких виникло право на бюджетне відшкодування, покладається на податкові органи.

Так, за результатами господарської діяльності ТОВ «Севморверф»в січні-липні 2007 року різниця міх сумою його податкових зобов»язань та сумою податкового кредиту визначена відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»має від»ємне значення та підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету на протязі 40 днів наступних після подання декларації за звітний період, відомості якої є підставою для відшкодування.

Позивач задекларував суму бюджетного відшкодування та надав до податкового органу наступні податкові декларації:

- за січень 2007 р. податкову декларацію на суму 255000 грн., на підставі якої відшкодовано 199267 грн.;

- за лютий 2007 р. податкову декларацію на суму 281595 грн., на підставі якої відшкодовано 175645 грн.;

- за березень 2007 р. податкову декларацію на суму 55148 грн., на підставі якої відшкодовано 31294,80 грн.;

- за квітень 2007 р. податкову декларацію на суму 257 920 грн., на підставі якої відшкодовано 199267 грн.;

- за травень 2007 р. податкову декларацію на суму 128 576 грн., на підставі якої відшкодовано 53 796 грн.;

- за червень 2007 р. податкову декларацію на суму 116 030 грн., на підставі якої відшкодовано 31 142 грн.;

- за липень 2007 р. податкову декларацію на суму 230 000 грн., на підставі якої відшкодовано 191786,36 грн.

ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя проведені планові виїзні документальні перевірки з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2007 р. ТОВ «Севморверф», за результатами яких були складені наступні акти:

-          №239/10/23-423/23664754/44 від 19.04.2007 р.;

-          № 352/10/23-423/23664754/61 від 19.06.2007 p.;

-          № 404/10/23-423/23664754/65 від 23.07.2007 р. (за результатами перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000222340/0 від 01.08.2007 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 14700,00 грн.);

-          № 507/10/23-423/23664754/72 від 20.08.2007 p.;

-          № 612/10/23-423/23664754/76 від 18.09.2007 р. (за результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000242340/0 від 18.09.2007 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 20000,00 грн.);

-          № 713/10/23-423/23664754/84 від 19.10.2007 р.

Крім того, ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя проведена планова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Севморверф»за період з 01.07.2006 р. по 30.06.2007 р., за результатами якої був складений акт від 19.10.2007 р. за№ 710/10/23-123/23664754/191.

В ході вказаної перевірки встановлені порушення п. 1.3, п. 1.8, ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме ТОВ «Севморверф»включило до складу податкового кредиту суми, які не були підтверджені необхідними розрахунковими документами до кінцевого виробника, що призвело до завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню із бюджету в розмірі 313527,00 грн., у тому числі по періодам: в січні 2007 р. в сумі 55833,00 грн.; в лютому 2007 р. в сумі 74028,00 грн.; в лютому 2007р. в сумі 121019,00грн.; в квітні 2007 р. в сумі 68011,00 грн.; в травні 2007 р. в сумі 50896,00 грн.; в червні 2007р. в сумі 64759,00 грн.

За результатами перевірки ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя прийняте податкове повідомлення-рішення №0001062310/0 від 19.10.2007 р. про зменшення ТОВ «Севморверф»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 313527,00 грн.

Згідно простим векселям №0748018 та №0748019, що видані 04.09.2007 позивачем відповідачу сума заборгованості бюджету по відшкодуванню ПДВ зменшена на суму грошового зобов»язання позивача перед бюджетом, а саме:

-          на 27122,21 грн. –за векселем №0748018 від 04.09.2007;

-          на 28650,99 грн. –за векселем №0748019 від 04.09.2007.

Крім того, на підставі податкових повідомлень-рішень №000092340/0 від 30.06.2008 та №000092340/1 від 31.07.2008 про зменшення ТОВ «Севморверф»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за операціями з ТОВ «СВКОМ- ХХІ»в квітні та липні 2007 р. у сумі 37156,8 грн.

Таким чином, судом встановлено, що залишок невідшкодованих сум ПДВ, заявлених на розрахунковий рахунок ТОВ «Севморверф»склав 30628,95 грн.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Згідно Реєстрів висновків на відшкодування податку на додану вартість № 69 від 02.12.2008 р. та № 03 від 23.01.2009 p., Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя до Головного Управління Державного казначейства України в м. Севастополі передано висновки про відшкодування з бюджету сум ПДВ на користь ТОВ «Севморверф»у розмірі 6741,95 + 23887,00 грн. (на загальну суму - 30628,95 грн.).

Таким чином, посилання позивача на порушення ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підтверджується матеріалами справи.

Крім того, ТОВ «Севморверф»у позовній заяві допущені помилки при описуванні відшкодованих сум з бюджету, що привело до перекручування невідшкодованої суми ПДВ з бюджету у висновках позовної заяви.

Таким чином, різниця між сумою бюджетного відшкодування з ПДВ, яке заявлено у позові та сумою бюджетного відшкодування з ПДВ за даними картки особового рахунка ТОВ «Севморверф»складає: 30659,95 грн. - 30628,95 грн. = 31,00 грн.

Разом з тим, суд вважає, що представник відповідача ГУ ДКУ у м. Севастополі доводи позивача не спростував.

Відповідно до ст.ст. 70, 71 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві були наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані доводами відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Постанова складена та підписана в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України 17 липня 2009 року о 12-00 год.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Севморверф»- задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, одержувач Державний бюджет Ленінського району м.Севастополя 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Севморверф»(99001 м.Севастополь, вул.Робоча 5-а, код ЄДРПОУ 24865093) суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 30 628,95 грн. (тридцять тисяч шістсот двадцять вісім грн. 95 коп).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                      О.В. Гавура