Вирок № 42029528, 29.12.2014, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа № 477/3145/13-к

Провадження 1-кп/477/26/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2014 року колегія суддів Жовтневого районного суду Миколаївської області в складі: головуючого судді - Глубоченка С.М., суддів - Полішко В.В., Саукової А.А.,

при секретарі - Чирковій А.М.,

розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013160230001236, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новомиколаївка Новобузького району Миколаївської області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 09 серпня 1993 року Новобузьким районним судом Миколаївської області за частиною 2 статті 140 КК України до 1 року і 6 місяців виправних робіт;

- 21 грудня 1995 року Новобузьким районним судом Миколаївської області за частиною 2 статті 140, частиною 1 статті 229-6, статтею 42 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 17 липня 1997 року Новобузьким районним судом Миколаївської області за частиною 2 статті 140, частиною 3 статті 141, статтею 42 КК України до 7 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 29 жовтня 2007 року Баштанським районним судом Миколаївської області за частиною 2 статті 186 КК України до 4 років і 6 місяців позбавлення волі. 07 жовтня 2010 року звільнений умовно-достроково на 1 рік і 4 місяці,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 187 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Лебедєва В.М.,

захисника-адвоката - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

ВСТАНОВИЛА:

02 вересня 2013 року, близько 15 години 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в результаті корисливого умислу, направленого на заволодіння чужим майном, з боку городу проник на територію домоволодіння АДРЕСА_3, яке належить ОСОБА_3 та, продовжуючи свої наміри, через незачинені двері проник до приміщення житлового будинку, де на той час перебувала потерпіла. Після чого, погрожуючи останній скляною пляшкою, яку тримав в руці, почав вимагати від ОСОБА_3 віддати йому гроші, однак отримавши відповідь останньої про відсутність грошей, обвинувачений наніс потерпілій удар в життєво важливий орган - голову, від якого остання не втримавшись на ногах, упала на підлогу. Після чого, обвинувачений ОСОБА_1, на спробу потерпілої покликати на допомогу, почав її душити та неодноразово наносити удари руками та ногами в область голови і тулубу, які призвели до втрати потерпілою свідомості.

Продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри обвинувачений ОСОБА_1 заволодів майном ОСОБА_3, а саме: грошима в сумі 255,00 грн., мобільним телефоном чорного кольору марки «Самсунг Е 1150», вартістю 300,00 грн., з якими з місця вчинення злочину зник.

За зазначені дії передбачена кримінальна відповідальність за частиною 3 статті 187 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення себе винним визнав, від дачі показань відмовився.

Крім повного визнання своєї вини, вина обвинуваченого у вчиненому підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка в судовому засіданні показала, що 02 вересня 2013 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин вона перебувала в приміщені літньої кухні, яка розташована на території домоволодіння АДРЕСА_3. В цей час до неї зайшов чоловік, якого вона ніколи не бачила, та зажадав передачі грошей. Після того, як вона повідомила чоловіку, що в неї немає грошей, чоловік наніс їй удар пляшкою по голові, від чого вона впала на підлогу та стала кликати на допомогу. В цей час нападник став душити її, після чого вона втратила свідомість. Коли прийшла до тями, то виявила пропажу грошей в сумі 255,00 грн. та мобільного телефону марки «Самсунг Е-1150». Вказала, що при пред'явлені до впізнання ОСОБА_1, впізнала його за рисами обличчя, як особу, яка скоїла відносно неї злочин. В судовому засіданні також впізнала обвинуваченого, як особу, що скоїла відносно неї злочин;

- витягами з кримінального провадження №12013160230001236, згідно яких до ЄРДР внесені відомості про вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України та перекваліфікацію на частину 3 статті 187 КК України (а.с.164, 279);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 23 жовтня 2013 року з фототаблицею до нього, згідно якого ОСОБА_3 впізнала обвинуваченого ОСОБА_1, як особу, яка вчинила відносно неї злочин (а.с.264-269);

- протоколом огляду місця події від 02 вересня 2013 року з фототаблицею до нього, згідно якого оглянуто житловий будинок та територію домоволодіння АДРЕСА_3 та виявлено сліди злочину (а.с.168-173);

- протоколом огляду предмету від 02 жовтня 2013 року з фототаблицею до нього, яким оглянутий мобільний телефон марки «Самсунг Е-1150», ІМЕІ НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 та яким в подальшому користувався ОСОБА_1 (а.с.257-260);

- протоколом огляду предмету від 24 жовтня 2013 року, з якого вбачається, що оглянута надана провайдером мобільного зв'язку «МТС» інформація про користування мобільним терміналом з ІМЕІ НОМЕР_2 мобільного телефону, належного ОСОБА_3, після вчинення злочину, зі змісту якого вбачається, що 02 вересня 2013 року о 15 годині 34 хвилин до мобільного терміналу було підключено карту мобільного оператора МТС № НОМЕР_1, яка належить обвинуваченому ОСОБА_1 (а.с.256)

- висновком судово-медичної експертизи від 25 жовтня 2013 року №351, згідно якого у потерпілої ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих твердих та гостро ріжучих предметів, можливо в строк та при обставинах, викладених в протоколі допиту потерпілої від 02 вересня 2013 року. Враховуючи характер та особливості ушкоджень, потерпілій було нанесено не менше 3-х травматичних ударів (а.с.175- 176).

- висновком судово-медичної експертизи від 06 жовтня 2014 року №256, зі змісту якого вбачається, що у потерпілої ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, поверхневих ран м'яких тканин голови та правого ліктьового суглоба, параорбітальної гематоми зліва, забою м'яких тканин шиї, обличчя, правого плечового суглоба. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих твердих та гостро ріжучих предметів, можливо в строк та при обставинах, викладених в протоколі допиту потерпілої від 02 вересня 2013 року. Ушкодження у вигляді струсу головного мозку могли утворитися при падінні з висоти власного зросту на поверхню з наступним ударом об тверде покриття землі та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, інші ушкодження - до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с.210-211).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 Постанови від 06 листопада 2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», небезпечне для життя чи здоров'я насильство - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.

В судових дебатах захисник стверджував, що належних та допустимих доказів стороною обвинувачення не надано, вина його підзахисного не доведена. Однак, під час дослідження доказів, захисником було звернуто увагу лише на те, що дані щодо вживання обвинуваченим наркотичних засобів, про що йдеться в характеристиці, нічим не підтверджується. Також вказував, що рапорт начальника СКР Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області не є належним доказом вини обвинуваченого.

Однак, зазначений рапорт є лише способом фіксації результатів слідчої дії, проведеної на підставі ухвали слідчого судді, та в якості доказу судом не приймався.

Дані, щодо вживання обвинуваченим наркотичних засобів, що відображено в характеристиці Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області від 22 жовтня 2013 року №466, колегією суддів сприйняті критично.

Щодо інших доказів, зауважень щодо їх недопустимості або незаконності стороною захисту не заявлялось.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, колегія суддів вважає вину обвинуваченого доведеною і кваліфікує дії обвинуваченого за частиною 3 статті 187 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужими майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, що зазнала напад, поєднане з проникненням до житла.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Обставинами, які обтяжують покарання судова колегія визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку та рецидив злочину.

Колегія суддів не може вважати обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, як вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, оскільки дана обставина не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.

Враховуючи обтяжуючі покарання обставини, а також, що обвинувачений маючи неодноразові судимості, скоїв тяжкий злочин в період перебування його в спеціалізованій протитуберкульозній лікарні, посередньо характеризується за місцем проживання, колегія суддів вважає що виправлення обвинуваченого можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.

При цьому, призначене судом покарання, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.

При призначенні покарання колегія суддів також враховує стан здоров'я обвинуваченого і вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією частини 3 статті 187 КК України.

Цивільний позов прокурора Жовтневого району Миколаївської області, заявлений в інтересах держави в особі фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області, про стягнення вартості понесених витрат закладом охорони здоров'я, де лікувалася потерпіла, в сумі 1230,07 грн., згідно з положеннями статті 1166 та частин 1, 3 статті 1206 ЦК України підлягає задоволенню.

Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України.

Згідно приписів частини 3 статті 377 КПК України якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.

Колегія суддів вважає, що обраний запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, необхідно залишити без змін, з урахуванням позиції суду, викладеної в ухвалі суду від 26 грудня 2014 року.

Керуючись статтями 370, 371, 373, 374 КПК України,

ЗАСУДИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 187 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.

Міру запобіжного заходу, обрану ОСОБА_1, у вигляді тримання під вартою, залишити до набрання вироком законної сили без змін.

Строк покарання обвинуваченому рахувати з 23 жовтня 2013 року.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон марки «Самсунг Е-1150», ІМЕІ НОМЕР_2, жіночий халат, чоловічі штани-джинси, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3, залишити останній в реальне володіння, використання та розпорядження;

- марлевий тампон зі змивом речовини бурого кольору, який поміщений в паперовий конверт, який знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області - знищити.

Цивільний позов прокурора Жовтневого району Миколаївської області, заявлений в інтересах держави в особі фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області, задовольнити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь держави (р/р 31418544700172, код ЄРДПОУ 37992601 в ГУДКСУ в Миколаївської області, МФО 826013) вартість понесених витрат закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3, в сумі 1230,07 грн.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Потерпілій надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку.

Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ С.М.ГЛУБОЧЕНКО

СУДДІ В.В. ПОЛІШКО

А.А. САУКОВА