Постанова № 42028775, 22.12.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2014 року 810/5863/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом підприємства споживчої кооперації "Успіх" до Васильківської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2014 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося підприємство споживчої кооперації "Успіх" (далі - позивач) з позовом до Васильківської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 травня 2014 р. № 0012831501.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі помилкового висновку відповідача про перевищення гранично допустимої загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг у розмірі 300 000 00 грн 00 коп. протягом останніх 12 календарних місяців (без урахування ПДВ) та порушення вимог ст.ст. 181, 183, 187 ПК України. Також позивач стверджує, що оскільки вказана сума ним перевищена не була, встановлений законом обов'язок щодо реєстрації платником ПДВ у нього відсутній.

Відповідач проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що згідно з поданими позивачем до відповідача звітами про використання реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та книг обліку розрахункових операцій за період з березня 2012 р. по березень 2014 р. позивачем здійснені операції з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, на загальну суму 603 755 грн 19 коп. (з них 307 169 грн 92 коп. за березень 2012 р. - лютий 2013 р.), чим порушив вимоги п. 181.1 ст. 181 ПК України, а тому був зобов"язаний зареєструватися як платник податку на додану вартість (т. 1 а.с. 206-207).

17 грудня 2014 р. позивач подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (т. 3 а.с. 165).

17 грудня 2014 р. відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (т. 3 а.с. 166).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що від обох сторін у справі до суду заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд ухвалив здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд встановив таке.

27 липня 2010 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія АО № 092848 (т. 1 а.с. 192).

22 квітня 2014 р. відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності - звітах про використання РРО та книг обліку розрахункових операцій позивачем за період з березня 2012 р. по березень 2014 р., за результатми якої у цей же день винесено акт перевірки № 1252/10-07-15-01-20/37237223 (далі - акт перевірки) (т. 1 а.с. 194-197).

У розділі висновок названого акта перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги п. 181.1 ст. 181 КАС України, а саме: відсутня обов"язкова реєстрація як платника податку на додану вартість з березня 2013 р. та не здійснено нарахування та сплата податку на додану вартість у сумі 60 755 грн 19 коп. (т. 1 а.с. 197).

13 травня 2014 р. відповідачем на підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0012831501, яким позивачу нараховано податкове зобов"язання на загальну суму 75 943 грн 99 коп., з яких - 60 755 грн 00 коп. - за основним платежем, 15 189 грн 00 коп. - за штрафними санкціями (далі - податкове повідомлення-рішення № 0012831501).

У зв"язку з тим, що позивач вважає податкове повідомлення-рішення № 0012831501 таким, що винесено протиправно, він звернувся з даним позовом до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено нормами ПК України.

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Вимогами ст. 49 ПК України визначений порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби.

Відповідно до вимог п. 181.1 ст. 181 ПК України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Як убачається з п.п. 183.1, 183.2 ст. 183 ПК України, будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Наявні матеріали справи свідчать, що позивач здійснював підприємницьку діяльність з березня 2012 р. по лютий 2014 р. на загальній системі оподаткування відповідно до вимог ст. 177 Податкового кодексу України.

Так, судом встановлено, що у період з березня 2012 р. по лютий 2013 р. позивачем було подано до відповідача звіти про використання РРО та книг обліку розрахункових операцій, в яких відображені наступні суми розрахунків за звітний місяць 2012 - 2013 р.р. відповідно: березень - 26 267 грн 30 коп., квітень - 30 275 грн 95 коп., травень - 26 556 грн 80 коп., червень - 26 084 грн 63 коп., липень - 18 218 грн 36 коп., серпень - 19 599 грн 36 коп., вересень - 24 023 грн 80 коп., жовтень - 26 687 грн 10 коп., листопад - 22 783 грн 91 коп., грудень - 40 515 грн 67 коп., січень - 23 197 грн 19 коп., лютий - 22 259 грн 55 коп.

Загальна сума надходжень від здійснення операцій з постачання товарів/послуг за вказаний період складає 307 169 грн 92 коп. з урахуванням ПДВ.

Сума сплаченого позивачем ПДВ за вказаний період складає:

- у березні 2012 р. - 4469 грн 25 коп. (т. 2 а.с. 2);

- у квітні 2012 р. - 6471 грн 27 коп. (т. 2 а.с. 38);

- у травні 2012 р. - 6826 грн 76 коп. (т. 2 а.с. 73);

- у червні 2012 р. - 4698 грн 50 коп. (т. 2 а.с. 136);

- у липні 2012 р. - 2609 грн 02 коп. (т. 2 а.с. 177);

- у серпні 2012 р. - 5085 грн 99 коп. (т. 2 а.с. 207);

- у вересні 2012 р. - 3905 грн 70 коп. (т. 3 а.с. 1);

- у жовтні 2012 р. - 3161 грн 00 коп. (т. 3 а.с. 35);

- у листопаді 2012 р. - 3851 грн 10 коп. (т. 3 а.с. 60);

- у грудні 2012 р. - 4537 грн 35 коп. (т. 3 а.с. 97);

- у січні 2013 р. - 3883 грн 72 коп. (т. 3 а.с. 125);

- у лютому 2013 р. - 4005 грн 10 коп. (т. 3 а.с. 151).

Загальна сума сплаченого позивачем у березні 2012 р. - лютому 2013 р. сума ПДВ складає 53 504 грн 76 коп. (т. 3 а.с. 151).

Названа сума сплаченого позивачем ПДВ підтверджується належним чином завіреними копіями:

- товарно-транспортних накладних;

- фіскальних чеків;

- платіжних доручень, завірених печаткою акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та виписок по рахунку;

- податкових накладних;

- видаткових накладних (т. 2 а.с. 3-250, т. 3 а.с. 1-163).

Наведене свідчить, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) позивачу протягом останніх 12 календарних місяців (березень 2012 р. - лютий 2013 р.) складає 253 665 грн 16 коп. а отже, сукупно не перевищила 300 000 грн 00 коп. (без урахування ПДВ).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що господарська діяльність позивача за період з березня 2012 р. по лютий 2013 року відповідала критеріям, визначеним ст. 177 ПК України, оскільки загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) позивачу протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно не перевищила 300 000 грн 00 коп. (без урахування ПДВ).

На підставі встановленого, заяву про реєстрацію платником ПДВ з березня 2013 р. позивач до відповідача не подавав та не був зобов'язаний подавати за встановленого факту дотримання гранично допустимої загальної суми (в сукупності) від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахованої (сплаченої) протягом останніх 12 календарних місяців (300 000 грн 00 коп., без урахування ПДВ) за період з березня 2012 р. по лютий 2013 р., а тому не повинен здійснювати нарахування податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, позивач не повинен нести відповідальність за неподання звітних податкових декларацій по ПДВ та не несе відповідальності за не нарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника такого податку, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про помилковість тверджень відповідача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з вимоагми ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як убачається з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не доведено.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0012831501, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню, а адміністративний позов - задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 13 травня 2014 р. № 0012831501.

Стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства споживчої кооперації "Успіх" сплачений ним судовий збір у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн 70 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.