Рішення № 42028549, 08.12.2014, Оболонський районний суд міста Києва

08.12.2014 Справа № 2605/14550/12

№2605/14550/12

№2-п/756/191/14

УХВАЛА

8 грудня 2014 року Оболонський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Шевчука А.В.,

при секретарі Субіну М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 липня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 липня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2709/0407/88-122 від 26.04.2007 року.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідач не був належним чином повідомлений про судові засідання, не отримував жодної повістки про виклик до суду. Крім того, стверджував, що не підписував кредитний договір.

У зв'язку з наведеним, заявник просив скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

В судовому засіданні представник заявника заяву про скасування заочного рішення підтримала у повному обсязі.

Представник ПАТ «Сведбанк» до суду не з»явився, причин неявки не повідомив.

У відповідності до ч. 1 ст. 231 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, суд вважає можливим розгляд заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення за відсутності представника ПАТ «Сведбанк», які належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово викликався в судові засідання шляхом направлення судових повісток, телеграм за адресою місця реєстрації, що підтверджено довідкою адресно-довідкового бюро ГУ МВС України в м. Києві (а.с. 189).

Більше того, один з викликів до суду отримано братом відповідача (а.с 193), а матір відповідача повістку для передачі сину ОСОБА_1 отримати відмовилась (а.с 226, 227).

Згідно ч.5, ч.9 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур»єра за адресою зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами інформації щодо їх адреси, судова повістка фізичним особам надсилається за адресою їх місця проживання зареєстрованою у встановленому законом порядку. При цьому, у разі відсутності цих осіб за такою адресою, вважається що судовий виклик чи повідомлення вручене їм належним чином.

За правилами ч. 1 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов»язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

У відповідності до ч.3 ст. 76 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім»ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності-відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Таким чином судом встановлено, що рішення було винесено без участі відповідача оскільки останній не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки без поважних причин.

ОСОБА_1 не зазначено жодних доказів які б при їх належній оцінці в сукупності з іншими доказами які є у справі, вказували на те, що при повторному розгляді справи рішення суду було б іншим. На думку суду, саме лише твердження про недійсність договору не є підставою для скасування заочного рішення.

За таких обставин суд не знаходить підстав для скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду в загальному порядку, тому заяву відповідача про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 228, 231, 232 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 липня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Шевчук