Ухвала суду № 42025276, 10.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" листопада 2014 р. м. Київ К/9991/69854/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачання-Україна»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 р.

у справі №2а-3681/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачання-Україна»

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачання-Україна» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції не надіслав.

Разом з тим, відповідачем було заявлено клопотання про заміну сторони правонаступником у зв'язку зі зміною найменування на Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене та надані докази перейменування відповідача, судова колегія вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками податкового органу проведено камеральну перевірку даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, про що складено акт від 22.02.2012 р. №370/152/35604020, яким встановлено порушення позивачем вимог п.198.6 ст.198, п.п.201.8, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що виразилося у заниженні суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації за грудень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.03.2012 р. №0001261520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 56 028,63 грн., з яких 44 823,00 грн. за основним платежем та 11 205,63 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, донарахування зобов'язання з податку на додану вартість позивачу обґрунтовано висновками про неправомірність включення до складу податкового кредиту суми податку у розмірі 44 823,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Промспец Консалтинг», яке на дату виписки податкових накладних на адресу позивача не мало статусу платника податку на додану вартість, що не заперечується позивачем.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем сформовано суму податкового кредиту за наслідками господарських операцій із контрагентом, який на час таких відносин не мав статусу платника податку на додану вартість. При цьому, на думку судів, наявність судових рішень про скасування рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість контрагента саме по собі не поновлює його статус як платника на дату виписки податкових накладних на адресу позивача.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними з огляду на наступне.

У відповідності до приписів п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

У відповідності до п.п.184.1, 184.5 ст. 184 вказаного Кодексу, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку. З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про наявність заборони платнику податку на додану вартість здійснювати формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених особою, яка не перебуває у реєстрі платників податку на додану вартість.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у перевіреному періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Промспец Консалтинг», за результатом виконання яких, на підставі виданих вказаним контрагентом податкових накладних, включив до складу податкового кредиту грудня 2011 року суму податку на додану вартість, сплачену у ціні придбаного товару, у розмірі 44 823,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до інформації ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова реєстрація ТОВ «Промспец Консалтинг» як платника податку на додану вартість анульована 14.10.2011 р., що підтверджується рішенням № 82/15-02-36.

Разом із тим, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 р., у справі №2а-14157/11/2070 визнано протиправними дії контролюючого органу щодо анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ «Промспец Консалтинг» та зобов'язано поновити реєстрацію вказаної особи як платника податку на додану вартість.

Відповідно до пп.5.6.1 п.5.6 розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 р. №1394, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

У разі набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість таке рішення є протиправним з моменту його прийняття та не створює будь-яких правових наслідків.

У такому випадку безпідставно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі, в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Вказане спростовує доводи попередніх судових інстанцій про те, що наявність судового рішення про скасування рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість не поновлює статус ТОВ «Промспец Консалтинг» як платника ПДВ на дату виписки податкових накладних в адресу позивача.

Відтак, суди передчасно дійшли висновку про необхідність залишення позовних вимог без задовлення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 КАС України, одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, судам слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Харківської області Державної податкової служби на Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачання-Україна» задовольнити частково.

3. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 р. у справі №2а-3681/12/2070 скасувати.

Справу №2а-3681/12/2070 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.