Ухвала суду № 42025271, 10.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2014 року м. Київ К/9991/136/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2011 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011 р.

у справі №2а-5826/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон»

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

про визнання протиправними дій, наказу та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полігон» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, наказу та скасування наказу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2011 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011 р., позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ податкового органу від 04.03.2011 р. №361 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача»; визнано протиправними дії відповідача по проведенню документальної позапланової перевірки позивача на підставі наказу від 04.03.2011 р. №361, за результатами якої складено акт від 09.03.2011 р. №5556/23/30883726, а також стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судових витрат. Позовні вимоги позивача про визнання протиправними дії податкового органу щодо складання акту перевірки від 09.03.2011 р. №556/23/30883726 залишено без розгляду.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача до суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Наказом контролюючого органу від 04.03.2011 р. №361 «Про проведення документальної позапланової перевірки позивача» було призначено проведення документальної позапланової перевірки останнього.

Працівниками податкового органу на виконання вказаного наказу була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.07.2011 р., а також правомірності нарахування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р., про що складено акт від 09.03.2011 р. №556/23/30883726, яким встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 4, 5, 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у частині придбання та продажу товарів, робіт, послуг.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, підстави та порядок проведення перевірок платників податків органами державної податкової служби визначаються нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до приписів ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Пунктом 79.1 ст.79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Загальний порядок проведення документальних позапланових перевірок визначається ст.78 Податкового кодексу України.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 вказаного Кодексу, встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як свідчать матеріали справи, письмовий запит від 04.03.2011 р. №2293 про надання підприємством інформації щодо виникнення податкового кредиту, реалізації господарської діяльності та участі у господарських відносинах, а також їх документального підтвердження, отримано платником 07.03.2011 р.

Разом з тим, наказ про проведення документальної невиїзної перевірки позивача прийнято у той же день - 04.03.2011 р., тобто відповідачем не дотримано 10-денний строк встановлений п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України для надання платником пояснень.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що вказаний письмовий запит надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручено платнику податків, як того вимагає п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України.

У вказаному пунктів зазначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслати за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Таким чином, недотримання відповідачем обов'язкових умов для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, дає підстави для висновку про безпідставність прийнятого податковим органом спірного наказу та наявність підстав для його скасування.

Крім того, відповідно до вимог п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, умовою проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Тобто, платник податків повинен бути повідомлений податковим органом про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, та до її початку податковий орган повинен мати відповідний документ про ознайомлення платника податків з наказом про проведення перевірки.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що повідомлення про проведення перевірки отримано платником разом з актом перевірки лише 25.05.2011 р., що не спростовано податковим органом.

Отже, враховуючи, що наказ про проведення перевірки позивача виданий з порушенням норм Податкового кодексу України, а перевірка проведена з порушенням відповідного порядку, встановленого податковим законодавством, дії відповідача з проведення документальної позапланової документальної невиїзної перевірки позивача є протиправними.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання податкового органу на неможливість вручення позивачу запиту та наказу на проведення перевірки, з огляду на відсутність останнього за місцезнаходженням, обґрунтовано не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки службова записка контролюючого органу від 21.02.2011 р. не є належним доказом вказаного.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011 р. у справі №2а-5826/11/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.