Рішення № 42024788, 25.12.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 22/36/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2014 Справа № 908/4923/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Романовій К.І.

За участю представників: від позивача - Тьо-Левіна Г.В., довіреність № 24/1 від 10.01.2014 р.; від відповідача - ОСОБА_2, діє на підставі угоди від 25.11.2014 р.; ОСОБА_3, фізична особа-підприємець, паспорт НОМЕР_3, виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 18 червня 2002 року.

Розглянув у судовому засіданні матеріали справи № 908/4923/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» (72312, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Луначарського, буд. 61, скорочено ТОВ «Мелітопольські теплові мережі»)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, скорочено ФОП ОСОБА_3)

про стягнення 8314,33 грн.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» заявлено позовні вимоги до ФОП ОСОБА_3 про стягнення з останнього 11116,82 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 488,06 грн. пені та 1659,45 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.11.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4923/14, якій присвоєно номер провадження 22/36/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 02.12.2014 р.

Ухвалою від 02.12.2014 р. розгляд справи відкладався на 25.12.2014 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленої за період з 01.10.2012 р. по 01.08.2014 р. на підставі договору № 535 від 15.01.2007 р. теплової енергії, у зв'язку з чим за ФОП ОСОБА_3 утворилась заборгованість у розмірі 11116,82 грн. На думку позивача, це є підставою для покладення на відповідача додаткової відповідальності у вигляді пені та втрат від інфляції грошових коштів. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» посилається на ст. ст. 509, 525, 526, 527 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 44, 54, 55, 61, 64 Господарського процесуального кодексу України.

ФОП ОСОБА_3, відповідач у справі, в запереченні № б/н від 28.11.2014 р. на позовну заяву про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію зазначає, що розрахунок основної заборгованості позивачем здійснено без урахування сплачених 05.11.2014 р. позивачем грошових коштів у розмірі 5000 грн., відповідно, розрахунки пені та суми інфляції також помилкові. Зазначає, що ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» було безпідставно відмовлено відповідачу у зменшенні розміру плати, оскільки послуги були надані позивачем з відхиленням їх кількісних та якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання та надає власний контррозрахунок заборгованості. Вказує на те, що позивачем не надано належних доказів існування боргу за ФОП ОСОБА_3

22.12.2014 р. від позивача надійшла заява № 2091 від 18.12.2014 р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» зазначає про здійснення ФОП ОСОБА_3 часткової оплати суми боргу, просить стягнути з відповідача 6166,82 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 488,06 грн. пені та 1659,45 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Заява позивача № 2091 від 18.12.2014 р. про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та прийнята судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 25.12.2014 р. підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви № 2091 від 18.12.2014 р. про зменшення розміру позовних вимог, просив їх задовольнити.

Представник відповідача та особисто відповідач в судовому засіданні не заперечили щодо надання позивачем послуг за договором № 535 від 15.01.2007 р., але наполягали, що сума заборгованості повинна бути значно меншою, оскільки послуги були надані позивачем з відхиленням їх кількісних та якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.12.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15.01.2007 р. між ФОП ОСОБА_3 (Споживач, відповідач у справі) та Мелітопольським орендним підприємством теплових мереж (правонаступником якого є ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» згідно до п. 1.2 Статуту, Виконавець, позивач у справі) укладено Договір № 535 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води (надалі Договір № 535), відповідно до п. 1.1 якого Виконавець зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки на умовах, передбачених договором.

За умовами п. 1.2 Договору № 535, максимальне теплове навантаження на опалення і гаряче водопостачання приймається по поданій Споживачем (субспоживачем) проектній документації, розрахованій спеціалізованою організацією.

Відповідно до п. 1.3 Договору № 535, Виконавець постачає (відпускає) Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води за період з січня 2007 р. з максимальним тепловим навантаженням 0,004156 Гкал/г (опалення організації).

За приписами п. 1.4 Договору № 535, орієнтована вартість за 8,2 Гкал становить 1964,56 грн.

Згідно п. 2.1 Договору № 535, тарифи на послуги теплопостачання затверджуються органами місцевого самоврядування. В разі зміни тарифів і затвердження їх виконкомом міської ради, вони застосовуються сторонами без внесення відповідних змін до даного договору.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору № 535 сторони погодили, що розрахунковий період оплати послуг - один календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим згідно наданого Виконавцем рахунку. Облік відпущеної теплової енергії проводиться за приладами обліку, встановленими на тепловому вводі Споживача (субспоживача).

Цей договір укладається на 1 рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення його строку однією зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Зважаючи на відсутність письмових заяв сторін щодо припинення Договору № 535, він є чинним протягом періоду, щодо якого заявлено позовні вимоги.

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» з 01.10.2012 р. по 01.08.2014 р. надало ФОП ОСОБА_3 послуги з опалення.

На виконання умов Договору № 535 Виконавцем було виставлено Споживачу рахунки-акти наданих послуг, що підтверджується маршрутними листами на рахунки та реєстрами відправленої замовної кореспонденції, копії яких містяться в матеріалах справи.

Всупереч з умовами договору відповідач оплату за надані послуги не здійснив, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 6166,82 грн.

Позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_3 6166,82 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 488,06 грн. пені та 1659,45 грн. втрат від інфляції грошових коштів є предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань підтверджено матеріалами справи. Доказів про сплату суми боргу відповідачем суду не надано, а тому вимога про стягнення заборгованості за період з 01.10.2012 р. по 01.08.2014 р. в сумі 6166,82 грн. є законною та підлягає задоволенню.

Суд не приймає до уваги наданий відповідачем контррозрахунок основної заборгованості та зауваження відповідача про надання позивачем послуг з відхиленням їх кількісних та якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, через їх необґрунтованість, зважаючи на наступне.

Відповідно до пункту 3.5 Договору № 535, у разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних якісних показників від нормативних, виконавець здійснює перерахунок розміру плати на підставі 2-х стороннього акту за участю: а) Споживача, б) Виконавця послуг з теплопостачання, в розмірі, затвердженому місцевими органами в «Вимогах щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення».

Надані відповідачем на підтвердження своїх доводів акти-претензії про неналежне надання або ненадання послуг не відповідають положенням погодженого сторонами пункту 3.5 Договору № 535, оскільки містять підписи лише споживача і невстановлених осіб. Також, відповідачем не надано належних доказів звернення до виконавця щодо проведення перерахунку вартості наданих послуг, оскільки відсутні будь-які докази надіслання/направлення/вручення таких заяв відповідача ТОВ «Мелітопольські теплові мережі».

Окрім вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 488,06 грн. та втрат від інфляції в розмірі 1659,45 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 3.4 Договору № 535, який передбачає: за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі, встановленому законом, 1% від суми боргу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Положенням ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені по рахунку № 6635 від 30.11.13 р. за період з 21.12.13 по 20.06.14, по рахунку № 7119 від 31.12.13 р. за період з 21.01.14 по 20.07.14, по рахунку № 241 від 31.01.14 р. за період з 21.02.14 по 20.08.14, по рахунку № 1135 від 28.02.14 р. за період з 21.03.14 по 20.09.14, по рахунку № 2414 від 31.03.14 р. за період з 21.04.14 по 15.10.14, по рахунку № 3010 від 16.04.14 р. за період з 21.05.14 по 15.10.14, по рахунку № 4157 від 31.05.14 р. за період з 21.06.14 по 15.10.14, по рахунку № 5052 від 30.06.14 р. за період з 21.07.14 по 15.10.14, по рахунку № 5946 від 31.07.14 р. за період з 29.08.14 по 15.10.14 та по рахунку № 6837 від 31.0814 р. за період з 21.09.14 по 15.10.14, суд дійшов до висновку, що він є вірним, стягненню підлягає пеня в сумі 488,06 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього інфляційних втрат заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції по спірним рахункам за період з грудня 2012 р. по вересень 2014 р., суд дійшов висновку, що він не є вірним, інфляційні втрати підлягають задоволенню в розмірі 1659,22 грн. В іншій частині позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» (72312, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Луначарського, буд. 61, код ЄДР 05541114) 6166 (шість тисяч сто шістдесят шість) грн. 82 коп. основного боргу, 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн. 06 коп. пені, 1659 (одна тисяча шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 22 коп. втрат від інфляції та 1826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 95 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 29.12.2014 р.

Суддя О.В. Ярешко