Рішення № 42024787, 23.12.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 22/27/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2014 Справа № 908/4623/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Романовій К.І.

За участю представників: від позивача - Цмокаленко О.С., довіреність № 250 від 15.05.2014 р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/4623/14

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26; скорочено ВАТ «Запоріжжяобленерго»)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод підйомно-транспортних машин» (69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 54; скорочено ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин»)

про стягнення 34560,77 грн.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

ВАТ «Запоріжжяобленерго» заявлено позовні вимоги до ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин» про стягнення з останнього основного боргу в сумі 28196,91 грн. за спожиту активну електричну енергію, пені в сумі 1788,56 грн., 3% річних в сумі 527,06 грн., інфляційних втрат 4048,24 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.11.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4623/14, якій присвоєно номер провадження 22/2714, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 27.11.2014 р.

Ухвалою від 27.11.2014 р. розгляд справи відкладено на 23.12.2014 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленої у січні 2014 р. та лютому 2014 р. на підставі договору № 2716 від 01.06.2005 р. активної електричної енергії, у зв'язку з чим за ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин» утворилась заборгованість у розмірі 28196,91 грн. На думку позивача, це є підставою для покладення на відповідача додаткової відповідальності у вигляді пені та інших передбачених законом санкцій. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ВАТ «Запоріжжяобленерго» посилається на ст. ст. 1, 2, 4, 36 ГПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 625, 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 230, 276 ГК України, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та умови договору № 2716 від 01.06.2005 р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні 23.12.2014 р. підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин», відповідач по справі, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Ухвали суду від 07.11.2014 р. та від 27.11.2014 р. направлено на адресу відповідача, що вказана у позовні заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 54, - що відповідає вимогам ст. 64 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 23.12.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2005 р. між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Постачальник, позивач у справі) та ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин» (Споживач, відповідач у справі) укладено Договір № 2716 про постачання електричної енергії (далі - Договір), згідно розділу 1 якого Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до розділу 2 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ) та технічними умовами.

Пунктом 2.2.3 Договору передбачено обов'язок Споживача оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків № 4 «Порядок розрахунків» та № 5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Відповідно до п. 4 Додатку № 4 до Договору, обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням виличини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається «Актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» (Додаток № 5.1) та «Актами прийому-передачі електроенергії» (Додаток № 5.2) згідно з умовами п. 7.5 Договору.

Пунктом 7 Додатку № 4 до Договору передбачається, що Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5-ти операційних днів з дати отримання рахунку або платіжної вимоги доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і укладається на термін до 31 грудня 2005 р. Умови та термін дії Договору можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін.

У січні 2014 року відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію, відповідачем спожито електричної енергії на суму 13516,18 грн., на оплату якої виставлений рахунок від 06.02.2014 р. за № 2716/1а, що було відправлено споживачу поштою замовним листом 06.02.2014 р. (підтверджується наданим до матеріалів справи реєстром за лютий).

У лютому 2014 року відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію відповідачем спожито електроенергії на суму 14680,73 грн., на оплату якої виставлений рахунок від 06.03.2014 р. за № 2716/2а, що було відправлено споживачу поштою замовним листом 06.03.2014 р. (підтверджується наданим до матеріалів справи реєстром за березень).

Позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин» основного боргу в сумі 28196,91 грн. за спожиту підставі договору № 2716 від 01.06.2005 р. активну електричну енергію, пені в сумі 1788,56 грн., 3% річних в сумі 527,06 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4048,24 грн. є предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 14 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з частин 1, 2 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 № 575/97-ВР (далі - Закон № 575/97-ВР) споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Таким чином, проаналізувавши зміст ст.14 ЦК України, ст. 275 ГК України та ч. ч.1, 2 ст. 26 Закону № 575/97-ВР, суд дійшов висновку, що відносини між сторонами по справі (енергопостачальною організацією та споживачем), як учасниками відносин у сфері енергопостачання, повинні ґрунтуватися на договорі про постачання електричної енергії.

Строк дії Договору № 2716 від 01.06.2005 р., положеннями якого позивач обґрунтовує стягнення з відповідача заборгованості за спожиту в січні-лютому 2014 р. електричну енергію, закінчився 31.12.2005 р., термін його дії сторонами переглянуто не було.

Відповідно до положень пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Зважаючи на відсутність заяви позивача про зміну підстави позову, суд вирішив даний спір в межах заявлених предмета та підстави позову та дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Разом з тим, суд зазначає, що заявник з метою захисту своїх прав не позбавлений можливості звернутися з позовом про стягнення заборгованості за фактично спожиту електричну енергію як отриману відповідачем на позадоговірних засадах.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Повний текст рішення складено 29.12.2014 р.

Суддя О.В. Ярешко