Постанова № 42024354, 26.12.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 грудня 2014 року

м. Полтава

Справа №816/4869/14

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод залізобетонних шпал" про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

Полтавське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод залізобетонних шпал" про стягнення боргу зі сплати страхових внесків в розмірі 23 763 грн 68 коп., посилаючись на порушення відповідачем вимог статей 23, 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та несплату страхових внесків, нарахованих за відповідний базовий період.

У судове засідання 24.12.2014 з’явився представник позивача.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заперечень проти позову чи клопотань до суду не надав.

Згідно з частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до положень частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ВАТ "КЗЗШ" було платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, набувши статусу платника з 13.11.2001 /а.с. 6/.

Відповідач подав до Фонду за місцем реєстрації звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за перше півріччя 2005 року, у рядку 17 розділу III якого відобразив свою заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду станом на 30.06.2005 в розмірі 16 282 грн 02 коп. /а.с. 7/.

Крім того, Кременчуцькою міською виконавчою дирекцією Полтавського обласного відділення Фонду протягом вересня 2005 року профінансовано витрати на виплату матеріального забезпечення найманим працівникам відповідача загалом в розмірі 7481 грн 66 коп.

Оскільки відповідачем заборгованість зі сплати страхових внесків не погашено, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 року №2240-ІІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи. Страхувальники - юридичні та фізичні особи набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду.

Згідно з частиною першою статті 23 вказаного Закону страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Пунктом 1 Порядку подання та обліку звітів по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 04.03.2004 року №21, визначено, що страхувальники зобов'язані вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів, а також дані про чисельність найманих працівників та розмір їх заробітної плати. Всі страхувальники повинні щоквартально, наростаючим підсумком з початку року, надавати робочим органам Фонду "Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності".

Всупереч вимогам вказаних норм, відповідачем страхові внески своєчасно не сплачені, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 16 282 грн 02 коп.

Крім того, у відповідності до частини четвертої статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", якщо через відсутність коштів на своїх банківських рахунках або через їх арешт страхувальник має заборгованість із виплати матеріального забезпечення, передбаченого цим Законом, більше ніж за один календарний місяць понад строки, встановлені статтею 52 цього Закону, за заявою застрахованої особи чи осіб, які мають право на одержання матеріального забезпечення, фінансування такого забезпечення здійснюється виконавчою дирекцією відділення Фонду за місцем реєстрації страхувальника з наступним відшкодуванням страхувальником виплачених Фондом коштів.

Відповідач не відшкодував Фонду кошти в розмірі 7481 грн 66 коп., спрямовані на фінансування витрат на виплату матеріального забезпечення найманим працівникам ВАТ "КЗЗШ" /а.с. 9/.

Позивачем складено та надіслано відповідачу претензію від 25.03.2011 №428, якою вимагалося перерахувати на рахунок робочого органу Фонду за місцем реєстрації страхові внески в розмірі 23 763 грн 68 коп. /а.с. 8/. Дану претензію відповідач отримав 05.04.2011 /а.с. 8 - зворот/, однак заборгованість не сплатив, що підтверджено карткою організації за період з 01.06.2005 по 07.11.2014 /а.с. 9/.

Як визначено абзацом 4 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

За приписами частини другої статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми боргу до суду не надав.

Разом з тим, наявність у ВАТ "КЗЗШ" боргу зі сплати страхових внесків підтверджено матеріалами справи в їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод залізобетонних шпал" про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод залізобетонних шпал" (код ЄДРПОУ 00282464; вул. Мічуріна, 90, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ 21054232; вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36011; р/р 37171160005101 в ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019) борг зі сплати страхових внесків в розмірі 23763 (двадцять три тисячі сімсот шістдесят три) гривні 68 (шістдесят вісім) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Кукоба