Постанова № 42023991, 29.12.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2014 р. Справа № 922/4826/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Фоміна В. О.

при секретарі Литвиновій К.О.

за участю представників:

позивача - Пушкарьова І.О. (довіреність №06/3904 ід 30.12.2013р.),

відповідача - Пахомової Л.Є. (довіреність №6571/0/48-14 від 03.09.2014р.),

першої третьої особи - Кухаревої Г.П. (довіреність №8-07/109 від 29.09.2014р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №3264 Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 01.10.14р. у справі № 922/4826/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м.Харків,

до Управління праці та соціальних питань Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, м.Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Департамент бюджету і фінансів Харківської міської ради, м.Харків,

2) Управління державної казначейської служби України у м.Харкові ГУ ДКСУ у Харківській області, м.Харків,

про стягнення 453 912,32 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.10.2014р. (суддя Калантай М.В.) відмовлено у задоволенні позову про стягнення з відповідача 449788,19 грн. (з урахуванням уточнення позовних вимог) заборгованості з компенсації витрат позивача за надані протягом 2010-2012 років окремим категоріям громадян м. Харкова знижки з оплати за газ.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначив, що «Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів і виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» затвердженого постановою КМУ від 04.03.2002 року №256 чітко визначена процедура компенсації постачальником послуг в разі виникнення додаткових зобов'язань. Дотримуючись вимог Порядку відповідач повинен був відобразити виниклу заборгованість по компенсації наданих ПАТ «Харківміськгаз» населенню пільг у своїй фінансовій звітності та здійснити заходи, передбачені Порядком для її погашення, чого ним зроблено не було, хоча товариством були надані всі необхідні для цього документи. Також зазначає, що відповідач не здійснив будь-яких дій для того, щоб попередити товариство про можливу недостатність коштів бюджетних асигнувань на покриття пільг фактично наданих у 2010-2012 роках чим позбавив ПАТ «Харківмісьгаз» можливості здійснити будь-які попереджувальні заходи.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, надав для огляду 14 томів списків районних управлінь соціального захисту населення та ХКП «Міськелектротранс», які надавались ВАТ «Харківміськгаз» для надання додаткових соціальних гарантій з оплати за користування газом згідно «Програм сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення м .Харкова».

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважає її безпідставною та необґрунтованою. Просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав наведених у запереченнях на апеляційну скаргу (вх. №10736). Зокрема зазначив, що у відповідності до приписів Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань, встановлених рішенням про місцевий бюджет, не вважаються бюджетними зобов'язаннями та не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Також вважає помилковим посилання позивача на «Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів і виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» затвердженого постановою КМУ від 04.03.2002 року №256, з огляду на те, що в ньому мова йде про відшкодування витрат на надання субсидій та пільг згідно Законів України і фінансування державних, а не місцевих Програм соціального захисту населення.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Департамент бюджету і фінансів Харківської міської ради м. Харків, проти задоволення апеляційної скарги заперечує з підстав наведених у поясненнях щодо апеляційної скарги (вх. №10756).

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління державної казначейської служби України у м. Харкові ГУ ДКСУ у Харківській області м. Харків, звернулась з клопотанням про розгляд даної справи без участі її представника (вх. №10699), щодо апеляційної скарги своїх пояснень не надала.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 15.00. год для ознайомлення з наданими документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів встановила.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Управління праці та соціальних питань Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про стягнення 449788,19 грн. (з урахуванням уточнення позовних вимог) заборгованості з компенсації витрат позивача за надані протягом 2010-2012 років окремим категоріям громадян м. Харкова знижки з оплати за газ.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.02.2014р., яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2014р., у задоволенні позову відмовлено. Зазначене рішення скасовано постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2014 року та справу направлено на новий розгляд.

Господарський суд Харківської області під час нового розгляду справи залучив до участі в ній третіх сторін без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Департамент бюджету і фінансів Харківської міської ради м. Харків та Управління державної казначейської служби України у м. Харкові ГУ ДКСУ у Харківській області м. Харків.

У відповідності до пункту 22 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.

Як вбачається із матеріалів справи рішенням 10 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.12.2006р. №253/06 затверджена "Програма сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення м. Харкова на 2007-2010 роки", а рішенням 2 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 22.12.2010р. №58/10 - "Програма сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення м. Харкова на 2011-2012 роки" (далі - Програми), якими встановлено додаткові соціальні гарантії (пільги) окремим категоріям громадян міста щодо оплати житлово-комунальних послуг, у тому числі послуг з газопостачання, шляхом перерахування грошової компенсації підприємства - надавачам послуг в порядку, передбаченому вказаними Програмами.

За затвердженими Програмами додаткові соціальні гарантії окремим соціальним категоріям громадян міста за послуги надають підприємства - надавачі як комунальної, так і не комунальної власності міста на підставі тарифів, затверджених (узгоджених) міськвиконкомом за місцем реєстрації пільговиків.

Рішеннями Харківської міської ради про затвердження міського бюджету на 2010, 2011 та 2012 роки передбачалися видатки на виконання вищезазначених Програм. Крім того, рішеннями Харківської міської ради затверджувались кошториси витрат на виконання відповідних Програм. Додатками до рішень міської ради "Про затвердження "Програми сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення м. Харкова на 2007-2010 роки" та "Програми сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення м. Харкова на 2011-2012 роки" розроблені Положення про порядок надання додаткових соціальних гарантій за користування житлово-комунальними послугами окремим соціальним категоріям громадян міста (далі - Положення).

На виконання затверджених Програм позивачем надавались знижки по оплаті за газ окремим категоріям громадян м. Харкова. Щомісяця сторонами проводилась звірка розрахунків за надані додаткові соціальні гарантії та підписувався відповідний акт звірки .

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.1, 4 статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Відповідно до пунктів 22,23 статті 26 наведеного Закону, до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відносяться затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету;

Головним розпорядником коштів на виконання вищезазначених програм у 2007 -2010 році було визначено Управління праці та соціального захисту населення департаменту охорони здоров'я та соціальних питань Харківської міської ради, а з грудня 2010 року -Управління праці та соціальних питань Департаменту та соціальної політики Харківської міської ради, яке є правонаступником останнього.

Відповідно до Положення про управління праці та соціальних питань Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради в редакції рішення 12 сесії Харківської міської ради (а.с.89-95 т.1), Управління праці та соціальних питань Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради (далі по тексту -Управління) є самостійним виконавчим органом Харківської міської ради, що утворюється Харківською міською радою. Управління згідно з рішенням 1 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про структуру виконавчих органів Харківської міської ради 6 скликання» від 24.11.2010 року є правонаступником управління праці та соціального захисту населення Департаменту охорони здоров'я та соціальних питань Харківської міської ради у зв'язку з перейменуванням.

Управління в своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної ради України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, актами Президента України, рішеннями міської ради та виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, наказами Департаменту праці та соціальної політики міської ради, цим Положенням та іншими нормативними актами (п.1.1.,1.2.,1.4).

Згідно п.4.1.1. , 4.1.3. наведеного Положення до самоврядних повноважень Управління належить підготовка пропозицій Департаменту праці та соціальної політики для включення до програм соціально-економічного розвитку міста Харкова у сфері соціальних питань, реалізації державної політики в галузі охорони життя і здоров'я людей на виробництві, невиробничій сфері та профілактиці побутового травматизму, участь в організації виконання цих програм, подання Департаменту звітів про хід і результати їх виконання. Підготовка і подання на розгляд Департаменту праці та соціальної політики міської ради та затвердження міської ради цільової місцевої Програми сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення м. Харкова.

Як вбачається з матеріалів справи рішеннями Харківської міської ради від 26.05.2010 року №118/10, від 22.09.2010 року №257/10, від 27.10.2010 року № 321/10 вносились зміни до Кошторису витрат на виконання «Програми сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення м. Харкова на 2007-2010 роки».

Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2010 року №106/10 був затверджений кошторис витрат на виконання «Програми сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення м. Харкова на 2011-2012 роки за рахунок коштів бюджету м. Харкова. Рішеннями Харківської міської ради від 17.08.2011 року №407/11 та 16.11.2011 року №503/11 вносились зміни до Кошторису витрат на виконання наведеної Програми.

Відповідно до затверджених міською радою Положень про порядок надання додаткових соціальних гарантій з оплати ЖКП, Управління праці та соціальних питань Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради на підставі наданих підприємствами - надавачами послуг розрахунків витрат реєструє бюджетні зобов'язання в УДК м. Харкові ГУДКУ в Харківській області межах бюджетних призначень, встановлених рішенням міської ради в міському бюджеті на відповідний рік, та при надходженні коштів на рахунок управління здійснює перерахування сум компенсації за надані додаткові соціальні гарантії на розрахункові рахунки підприємств надавачів-послуг в межах зареєстрованих бюджетних зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи та наданих для огляду в судовому засіданні 14 томів листів-звернень, відповідно до затверджених міською радою Положень про порядок надання додаткових соціальних гарантій за користування житлово -комунальними послугами, відповідні уповноважені Положеннями органи щомісячно надавали позивачеві, як підприємству- надавачу послуг, списки окремих соціальних категорій громадян, яким встановлено додаткові соціальні гарантії для виділення компенсації за користування газом.

На виконання затверджених Програм позивачем надавались знижки по оплаті за газ окремим категоріям громадян м. Харкова. Щомісяця сторонами проводилась звірка розрахунків за надані додаткові соціальні гарантії та підписувався відповідний акт звірки. Факт надання послуг не заперечується та не спростовується відповідачем.

Також відповідно до наведених Положень про порядок надання додаткових соціальних гарантій з оплати ЖКП позивачем на адресу відповідача щомісячно надавались розрахунки витрат пов'язаних з надання пільг за послуги газопостачання, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Відповідно до наявних в матеріалах справи реєстрах нарахувань, сплат та заборгованості по м. Харків по категоріям пільг (КФК 090412) фінансування з міського бюджету за 2010 -2011 роки, за 2010 рік - нараховано 221000,19грн., сплачено 143078,10грн., заборгованість склала 72362,03грн., за 2011 рік - нараховано 492571,68грн., сплачено 102724,82грн., заборгованість склала 377979,21грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що згідно ч.4 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства.

Частинами 1,2 статті 70 наведеного Кодексу встановлено, що видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 88-91 цього Кодексу. Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства.

За таких умов відповідач вважає, що бюджетні зобов'язання були зареєстровані управлінням праці та соціальних питань суворо в рамках затверджених бюджетних призначень, а відшкодування пільг підприємцям -надавачам послуг в міському бюджеті на 2010 -2011 роки, в повному обсязі, не були передбачені.

Однак колегія суддів не може погодитись з таким твердженням відповідача з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено раніше, рішеннями Харківської міської ради від 26.05.2010 року №118/10, від 22.09.2010 року №257/10, від 27.10.2010 року № 321/10 вносились зміни до Кошторису витрат на виконання «Програми сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення м. Харкова на 2007-2010 роки», в остаточній редакції якого пунктом 9.1. розділу 9 передбачено надання додаткових соціальних гарантій окремим категоріям громадян м. Харкова на оплату житлово-комунальних послуг обсяг фінансування 289000грн., підпунктом 9.4.1. пункту 9.1. цього розділу надання додаткових соціальних гарантій на ЖКП працівникам ХКП «Міськелектротранс» за користування газом на опалювання житла для працівників цього підприємства на суму 310000грн., та п.9.8. Кошторису профінансовано надання 50- процентної знижки по оплаті ЖКП дітям (до досягнення ними повноліття) працівника міліції, який загинув або помер у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків на суму 12960грн.

Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2010 року №106/10 був затверджений кошторис витрат на виконання «Програми сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення м. Харкова на 2011-2012 роки за рахунок коштів бюджету м. Харкова. Рішеннями Харківської міської ради від 17.08.2011 року №407/11 та 16.11.2011 року №503/11 вносились зміни до Кошторису витрат на виконання наведеної Програми, в остаточній редакції якого пунктом 9.1. розділу 9 передбачено надання додаткових соціальних гарантій окремим категоріям громадян м. Харкова на оплату житлово-комунальних послуг обсяг фінансування 209088грн.

Відповідно до наведених кошторисів затверджений міською радою обсяг фінансування визначений на оплату житлово -комунальних послуг без виділення сум щодо окремих підприємств - надавачів послуг, з урахуванням чого позивач був позбавлений можливості заздалегідь спланувати кількість пільговиків, яким можливо надати соціальні гарантії в межах саме виділених бюджетних асигнувань. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, міською радою на протязі року вносились зміни до кошторисів витрат на виконання наведених Програм.

Положеннями ч.1 статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч.1. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно 3 статті 23 Господарського кодексу України, правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень, є обов'язковими для виконання усіма учасниками господарських відносин, які розташовані або здійснюють свою діяльність на відповідній території.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року №20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» з огляду на те, що Цей Порядок визначає механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових

субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг. Тобто на надання субсидій та пільг згідно Законів Україні і фінансування державних, а не місцевих Програм соціального захисту населення, як це має місце у даних правовідносинах.

З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що виконання рішень Харківської міської ради являється обов'язковим для ПАТ «Харківміськгаз» відповідно до положень Конституції та Закону України «Про місцеве самоврядування», на виконання вказаних рішень позивачем були надані пільги відповідним категоріям громадян у визначених рішеннями Харківської міської ради обсягах, наведені обставини не спростовуються відповідачем. Обсяг фінансування на заявлений до стягнення період стосовно підприємств -надавачів послуг визначений не був. Зважаючи на те, що додаткові соціальні гарантїї, були надані саме на виконання місцевих Програм соціального захисту населення колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача як розпорядника бюджетних коштів щодо виконання вищезазначених Програм сум відшкодування у результаті надання знижки по оплаті за газ за 2010 -2011 роки у загальному розмірі 449788,19грн.

З урахуванням наведеного рішення місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог є таким, що не відповідає обставинам справи.

За таких умов апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 01.10.2014 року скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 3,4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Харківмісьгаз» задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 01.10.2014 року у справі № 922/4826/13 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Харківмісьгаз» задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціальних питань Депратменту праці та соціальної політики Харківської міської ради (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64 на користь Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» (61004, м. Харків, вул.. Жовтневої революції,57/59, код ЄДРПОУ 03359552) заборгованість у розмірі 449788,19грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 29.12.2014 року.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Фоміна В. О.