Постанова № 42023956, 23.12.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2014 року Справа № 904/6391/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Іваніщева Г.В. представник, довіреність №б/н від 01.08.2014р.;

від відповідача: Заєць П.Л. представник, довіреність № 127 від 22.07.2013р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВ-АГРО" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014р. по справі №904/6391/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВ-АГРО", м.Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", м.Дніпропетровськ

про продовження дії та зміну кредитного договору №120613/2-КЛН від 12.06.2013р.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВ-АГРО" (далі ТОВ "АКТИВ-АГРО") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (далі ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО") про внесення змін до умов кредитного договору №120613/2-КЛН від 12.06.2013р., укладеного між ТОВ "АКТИВ-АГРО" та ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", з викладенням:

п. 1.1 в наступній редакції: "Банк, на умовах цього договору, відкриває позичальнику не відновлювану кредитну лінію в іноземній валюті з лімітом кредитування в сумі 2 000 000 (два мільйони) доларів США. Позичальник зобов'язується повернути кредити, отримані в межах кредитної лінії, не пізніше 01 серпня 2017 року та сплатити проценти за користування кредитами на умовах, передбачених цим договором";

п. 1.4 в наступній редакції: "Процентна ставка за користування кредитами за цим договором встановлюється в розмірі 6% (шість) процентів річних. Сума заборгованості за кредитом, що не сплачена позичальником у визначений цим договором термін, наступного робочого дня вважається простроченою" (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 03.09.2014р. (а.с.94-95)).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014р. по справі №904/6391/14 (суддя Рудовська І.А.) в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами існування одночасно усіх чотирьох умов, які є необхідними для зміни умов договору в судовому порядку, як того вимагає ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "АКТИВ-АГРО" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014р. по справі №904/6391/14 та прийняти нове рішення, яким позов ТОВ "АКТИВ-АГРО" задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно відхилено клопотання позивача про зупинення розгляду справи до вирішення в господарському суді Дніпропетровської області справи №904/6902/14 за позовом компанії "КАМЕЛІ БІЗНЕС ЛТД" до ТОВ "АКТИВ-АГРО" та ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" про визнання недійсним кредитного договору №120613/2-КЛН від 12.06.2013р., тоді як справа щодо визнання недійсним кредитного договору №904/6902/14 та справа щодо його зміни №904/6391/14 є пов'язаними між собою, оскільки у разі задоволення позову про визнання кредитного договору недійсним, справа щодо його зміни втрачає сенс, факти, встановлені в ході справи про недійсність договору є преюдиціальними для справи про зміну договору; господарський суд, вказуючи на відсутність виплат по кредиту в цілому, не врахував долучені до позову платіжні доручення щодо сплати процентів по кредиту за період з 25.06.2013р. по 30.05.2014р.; до закінчення строку кредитного договору, а саме 10.03.2014р., позивачем направлено лист відповідачу, в якому було викладено пропозицію щодо пролонгації та зміни умов кредитного договору, що була проігнорована відповідачем, до подання позову відповіді позивач не отримав.

В відзиві на апеляційну скаргу ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014р. по справі №904/6391/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

12.06.2013р. між ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (банк) та ТОВ "АКТИВ-АГРО" (позичальник) укладено кредитний договір №120613/2-КЛН, за умовами якого банк, на умовах договору, відкриває позичальнику не відновлювану кредитну лінію в іноземній валюті з лімітом кредитування у сумі 2 000 000, 00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути кредити, отримані в межах кредитної лінії, не пізніше 01 грудня 2013 року та сплатити проценти за користування кредитами, на умовах, передбачених договором (п. 1.1. договору).

Відповідно п. 1.4. договору, процентна ставка за користування кредитами встановлюється у розмірі 13% процентів річних за користування кредитними ресурсами, що надані в доларах США. Сторони домовились, що у разі прострочення повернення кредиту плата за користування одержаним кредитом в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту згідно договору і до дня фактичного повернення кредиту встановлюється у розмірі 18% (вісімнадцять) процентів річних за користування кредитними ресурсами, що надані в доларах США. Сума заборгованості за кредитом, що не сплачена позичальником у визначений договором термін, наступного робочого дня вважається простроченою.

Згідно п. 2.3.2. договору, проценти за користування кредитами нараховуються банком та сплачуються позичальником щомісячно в останній робочий день поточного місяця, а також у день повного погашення заборгованості за кредитами для закриття цього договору (достроково або при настанні строку погашення), але не пізніше дати погашення кредитів, вказаної у п. 1.1 договору, виходячи із суми заборгованості на позичковому рахунку та процентної ставки, вказаної в п. 1.4. цього договору. Сума заборгованості за кредитом, що не сплачена позичальником у визначений цим договором строк, наступного робочого дня вважається простроченою та відображається на рахунку простроченої заборгованості, зазначеному в п. 1.8. цього договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до закінчення строку зазначеного в п. 1.1. цього договору, а в невиконаній частині - до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії цього договору (п. 5.1, п. 5.2. договору).

Сторонами також були укладені договори про зміну кредитного договору №120613/2-КЛН від 12.06.2013р., а саме: договір №310713 від 31.07.2013р.; договір №080813 від 08.08.2013р.; договір №120913 від 12.09.2013р.; договір №291113/2 від 29.11.2013р.

В п. 1 договору №291113/2 від 29.11.2013р. про зміну кредитного договору №120613/2-КЛН від 12.06.2013р. сторони погодили викласти п. 1.1. розділу 1 кредитного договору в наступній редакції: "Банк, на умовах цього договору, відкриває позичальнику не відновлювану кредитну лінію в іноземній валюті з лімітом кредитування у сумі 2 000 000,00 доларів США. Позичальник зобов'язується повернути кредити, отримані в межах кредитної лінії, не пізніше 20 березня 2014 року та сплатити проценти за користування кредитами, на умовах, передбачених цим договором."

Посилаючись на різке коливання курсу валют, інфляційні процеси у державі, що є істотною обставиною, яка зумовила нездатність ТОВ "АКТИВ-АГРО" виконувати зобов'язання зі сплати платежів за процентною ставкою 13% при курсі валют 11, 85 грн. за один долар США, позивач просить суд змінити п. 1.1. та п. 1.4. кредитного договору №120613/2-КЛН від 12.06.2013р., тобто, продовжити строк дії кредитного договору та змінити його умови в частині процентної ставки.

Відповідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

В п. 1.1. кредитного договору, в редакції від 29.11.2013р., сторонами встановлено строк (до 20.03.2014р. включно) права позивача на користування кредитними коштами та обов'язку останнього повернути кредит, а починаючи з 21.03.2014р. позивач є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за кредитним договором.

За змістом ст. ст. 651-653 Цивільного кодексу України, можливість зміни умов договору (як за згодою сторін, так і в судовому порядку) передбачена тільки до моменту закінчення строку (терміну) його дії, тоді як строк (термін) дії кредитного договору скінчився 20.03.2014р.

Згідно ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

З огляду на положення ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, зміна умов договору, в т.ч. в судовому порядку, можлива за умови наявності одночасно чотирьох умов, а саме: - в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; - зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; - виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; - із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги поданими суду доказами. Обов'язок доказування згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони, кожна з яких повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами існування одночасно усіх чотирьох умов, які є необхідними для зміни умов договору, відповідно ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України.

Стосовно доводів скаржника слід зазначити, що:

по-перше, щодо порушення господарським судом норм процесуального права в частині незадоволення клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення спору про визнання недійсним кредитного договору, то відповідно ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Наявність справи №904/6902/14 про визнання кредитного договору №120613/2-КЛН від 12.06.2013р. недійсним не є перешкодою для розгляду даної справи. Господарський суд має право, приймаючи рішення, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. До того ж, визнання договору недійсним не перешкоджає перегляду рішення у даній справі за нововиявленими обставинами за заявою будь-якої із сторін у справі;

по-друге, щодо посилання на різке коливання курсу валют та ставку 11,85грн. за один долар США, то при отриманні кредитних коштів курс долару США відносно гривні за 100 од. був 799, 3000 грн., а станом на 20.03.2014р. (строк повернення кредитних коштів) курс долару США відносно гривні за 100 од. становив 991, 7800 грн. Отже, у разі належного виконання умов кредитного договору з боку ТОВ "АКТИВ-АГРО", різниця курсу валют станом на дату повернення кредитних коштів була несуттєвою. Відповідно ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Слід також зазначити, що ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" було продовжено строк повернення кредитних коштів з 01.12.2013р. до 20.03.2014р., що оформлено договором про зміну кредитного договору. Відповідно до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 12.11.2003р. №496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема, до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату. Таким чином, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена, тому укладаючи спірний договір про надання кредитної лінії в іноземній валюті сторони приймали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу, та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане. В п. 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014р. №1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" зазначено, що зміна економічної ситуації та коливання курсу іноземної валюти стосовно національної валюти України є комерційними ризиками сторін договору та не можуть бути підставами для зміни чи розірвання кредитного договору, оскільки це не є істотною зміною обставин у розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України.

З врахуванням викладеного, рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВ-АГРО", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014р. по справі №904/6391/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.М. Герасименко

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складений 26.12.2014р.)