Постанова № 42023184, 24.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 р. Справа № 820/17490/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2014р. по справі № 820/17490/14

за позовом ОСОБА_1

до Державної казначейської служби України

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України, в якому просив суд зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме:

- зобов'язати відповідача в тримісячний строк з дня набрання чинності судовим рішенням за цим адміністративним позовом виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 158665 гривень 15 копійок пенсії за виданим 09 серпня 2013 року Харківським окружним адміністративним судом виконавчим листом в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070 на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070 з урахуванням ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року про роз'яснення Постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України (м. Київ, вул. Бастіонна 6, код ЄДРПОУ 37567646) щодо невиконання у тримісячний строк виконавчого листа виданого ОСОБА_1 09 серпня 2013 року Харківським окружним адміністративним судом на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2014 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 1 ст. 41 Конституції України, ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", ч. 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки до суду не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2013 року в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070, яка набрала законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, УСБУ в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, стягнуто з Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області суму заборгованості за пенсією, нарахованою на підставі довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2008 року, виданій замість довідки № 70/21-4-98 від 30.04.2008 року, скасованою постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.05.2011 року у справі 2а-2052/11/2035.

09.08.2013 року Харківським окружним адміністративний судом видано ОСОБА_1 виконавчий лист по справі №2а-9628/08/2070 про стягнення з Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області суми заборгованості за пенсією, нарахованої на підставі Довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2008 року, виданій замість довідки № 70/21-4-98 від 30.04.2008 року, сканованої постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.05.2011 року у справі 2а-2052/11/2035, зі строком пред'явлення виконавчого листа до виконання до 25.06.2014 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 року у адміністративній справі № 2а-9628/08/2070, яка набрала законної сили, роз'яснено, що в абз.3 резолютивної частини постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2013 року у справі 9628/08/2070 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківської області, УСБУ в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії стягненню з ГУПФУ в Харківській області підлягає сума заборгованості за пенсією, нарахованої на підставі довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2008 року, виданій замість довідки № 70/21-4-98 від 30.04.2008 року, скасованої постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.05.2011 року у справі 2а-2052/11/2035 у розмірі 158665 (сто п'ятдесят вісім тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн.15 коп.

Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2014р. у адміністративній справі № 820/13995/13-а яка набрала законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області, Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Зобов'язано Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області та Державну казначейську службу України прийняти до виконання постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070 та виданий 09 серпня 2013 року Харківським окружним адміністративним судом виконавчий лист в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070.

На підставі листа Державної казначейської служби України № 5-08/5568-18194 від 05.08.2014 року про прийняття до виконання виданого 09.08.2014р. Харківським окружним адміністративним судом виконавчого листа в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070 про стягнення коштів на користь ОСОБА_1, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 21.08.2014 року ВП № 43739312 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 820/13995/13-а від 26.05.2014 року про зобов'язання Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області та Державну казначейську службу України прийняти до виконання постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070 та виданий 09 серпня 2013 року Харківським окружним адміністративним судом виконавчий лист в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до відповідача подано необхідні документи та відомості передбачені Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845, а тому у відповідача виник обов'язок виконати рішення суду по справі № 2а-9628/08/2070 за рахунок відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Також суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для зобов'язання відповідача вчинити дії, які він зобов'язаний зробити в силу Закону та на підставі рішення суду у справі № 2а-9628/08/2070, яке знаходиться у нього на виконанні, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде відмовлятись від виконання таких дій.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність застосування у спірних правовідносинах ст.11 та абз.2 ч.2 ст.162 КАС України та задля повного захисту прав позивача визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання у тримісячний строк виконавчого листа виданого ОСОБА_1 09 серпня 2013 року Харківським окружним адміністративним судом на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Реалізація права на судовий захист здійснюється з використанням законодавчо передбаченого способу захисту, яким є закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

А відтак обраний позивачем спосіб захисту права повинен відповідати змісту порушеного права та характеру його порушення, а також передбачатися законом для конкретного спірного правовідношення.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, наведена міжнародна норма декларує ефективний спосіб захисту, що означає право особи на пред'явлення у суді такої вимоги на захист свого права, яка відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Втім у справі, що переглядається, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає викладеним критеріям.

Так, предметом позову у даній справі є зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме: зобов'язати Державну казначейську службу України виплатити ОСОБА_1 158665 гривень 15 копійок пенсії за виданим 09 серпня 2013 року Харківським окружним адміністративним судом виконавчим листом в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070 на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070 з урахуванням ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року про роз'яснення Постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070.

Зміст заявлених позовних вимог фактично зводиться до зобов'язання відповідачів вчинити необхідні процедурні заходи, спрямовані на відновлення порушеного права позивача на отримання суми заборгованості за пенсією, нарахованої на підставі довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2008 року, виданій замість довідки № 70/21-4-98 від 30.04.2008 року, скасованої постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.05.2011 року у справі 2а-2052/11/2035 у розмірі 158665 (сто п'ятдесят вісім тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн.15 коп., на виконання судового рішення у справі № 2а-9628/08/2070.

Однак, зазначене право позивача вже відновлено за наслідками вирішення спору у справі № 820/13995/13-а та прийняття Харківським окружним адміністративним судом від 10.02.2014 постанови, яка набрала законної сили на підставі ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року, та якою зобов'язано Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області та Державну казначейську службу України прийняти до виконання постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070 та виданий 09 серпня 2013 року Харківським окружним адміністративним судом виконавчий лист в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070.

Як вбачається зі статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду.

Крім того, обов'язковість судових рішень гарантується статтею 124 Конституції України та практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Аналізуючи наведені норми законодавства, колегія суддів зазначає, що суд позбавлений можливості повторно приймати рішення щодо зобов'язання вчинити дії, які визначені в судовому рішенні (в даному випадку в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2014 року у справі № 820/13995/13-а).

Так, приймаючи рішення у справі № 820/13995/13-а, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з приписів Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 45), та обов'язку Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області та Державної казначейської служби України прийняти до виконання постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070 та виданий 09 серпня 2013 року Харківським окружним адміністративним судом виконавчий лист в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070 та здійснити відповідні виплати в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає критерію захисту порушеного права в порядку позовного провадження, у зв'язку з чим, підстави для задоволення цього позову відсутні.

Отже, такі вимоги не можуть становити самостійний предмет позову і повинні розглядатися в порядку ч. 9 ст. 267 КАС України в межах справи № 820/13995/13-а шляхом подання відповідної заяви.

Дана позиція також відображена в постанові Вищого адміністративного суду України від 30.07.2014 року у справі № К/800/57849/13.

За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів зазначає, що постанова суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам ст. 159 КАС України, оскільки вона ухвалена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції внаслідок порушення судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2014р. по справі № 820/17490/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст постанови виготовлений 26.12.2014 р.