Ухвала суду № 42023116, 25.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року Справа № 876/7856/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Клюби В.В., Хобор Р.Б.

з участю секретаря судового засідання: Сідельник Г.М.

представника позивача: Стефака Т.В.

представника відповідача: Юрченка Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року за позовом Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

У червні 2013 року Відкрите акціонерне товариство «Нафтопереробний комплекс - Галичина» (далі - ВАТ «НПК-Галичина») звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000023400 від 24.01.2013 р., яким було встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ), визначеного п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 1 560 485,00 грн. та податкове повідомлення - рішення № 0000013400 від 24.01.2013 р., яким встановлено таке ж порушення та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 695 167,47 грн.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2013 р., яка була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2014 р. в задоволені позову відмовлено. Суд мотивував своє рішення наявністю узгодженого грошового зобов'язання та обов'язок його сплати у строки, встановлені ПК України та не взяв до уваги доводи позивача стосовно порушення порядку проведення перевірки, пославшись при цьому на п.4 листа ДПА від 27.04.2011 р. «Щодо оформлення акта проведення камеральних перевірок з податку на прибуток підприємств».

З такими висновками судів не погодився Вищий адміністративний суд України, який ухвалою від 03.06.2014 р. скасував постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції. При цьому суд касаційної інстанції вказав, що судами попередніх інстанцій не були досліджені платіжні доручення стосовно сплати суми узгодженого податкового зобов'язання, які не долучались до матеріалів справи, а також не взяли до уваги відсутність в матеріалах справи належним чином завірених копій ухвали Вищим адміністративним судом України та постанови суду першої інстанції, яким було відмовлено позивачу в задоволенні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, несплата по яким грошового зобов'язання стало підставою для нарахування штрафних санкцій.

При новому розгляді справи, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2014 р. позов було задоволено.

Не погоджуючись із даною постановою, її оскаржила Спеціалізована Державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Львові). Апеляційну скаргу мотивує тим, що в разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, за підставами, визначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 ПК України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків його оскарження. Позивач оскаржував в судовому порядку податкові повідомлення-рішення, проте ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.04.2012 р. було залишено буз змін постанову суду першої інстанції, якою в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень було відмовлено, а тому вважає, що саме з моменту набрання законної сили судовим рішенням слід обраховувати 10 денний термін сплати узгодженого грошового зобов'язання, а оскільки такі обов'язки платником податків виконано не було, тому настають правові наслідки, визначені ст.126 ПК України. Крім того, висновок суду першої інстанції щодо протиправності проведення саме камеральної, а не невиїзної документальної перевірки, апелянт вважає невірним з огляду на лист ДПА від 27.04.2011 р. «Щодо оформлення акта проведення камеральних перевірок з податку на прибуток підприємств». Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити ВАТ «НПК-Галичина» в задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта Юрченка Ю.А., який просив апеляційну скаргу задовольнити, представника позивача Стефака Т.В., яки просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Львові було проведено камеральну перевірку ВАТ «НПК-Галичина» своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання до бюджету, за результатами якої складено акт № 1/34-00100152388 від 04.01.2013 р. та

В ході перевірки були встановлені порушення п.57.3 ст.57 ПК України, а саме несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, код 14010100 із затримкою, що є більшою 30 календарних днів в сумі 7 802 421 грн. (штрафна санкція за несвоєчасну сплату 1 560 485 грн.) та з податку на прибуток, код 11 02 1000 із затримкою, що є більшою 30 календарних днів в сумі 3 475 837,34 грн. (штрафна санкція за несвоєчасну сплату 695 167,47 грн.) .

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, 24.01.2013 р. СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Львові були прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Ш» № 0000023400, яким ВАТ «НПК-Галичина» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 1 560 485,00 грн. за платежем - податок на додану вартість та № 0000013400, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 695 167,47 грн. за платежем - податок на прибуток підприємств.

При новому розгляді справи, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову, при цьому послався на норми ПК України, яким визначено порядок проведення податковим органом перевірок та «Примірний порядок проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток», затверджений наказом ДПА України №761 від 05.12.2008 р., згідно якого результати перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання платника податку оформлюються Актом про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету. Також суд вказав, що згідно складеного акта камеральної перевірки, відповідач проводив не податкової звітності позивача і своєчасної сплати визначеного позивачем грошового зобов'язання, а перевірку своєчасної сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання визначеного відповідачем позивачеві згідно податкових повідомлень-рішень, що відповідно до п.75.1.2 ст. 75 ПК України є предметом документальної перевірки, а не камеральної. Тому прийшов до висновку, що податковим органом така перевірка була проведена з порушенням вимог си.19 Конституції України та ст.21 ПК України, оскільки відповідачем не було надано доказів прийняття керівником податкового органу наказу на проведення документальної перевірки позивача.

Аналізуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

У п. 57.1 ст.57 ПК України зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.2 ст. 57 ПК України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів встановлений статтею 56 ПК України, відповідно до пункту 56.1 якої такі рішення можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 56.4 ст. 56 ПК України під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

У відповідності до підпункту 56.18 ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Аналіз положень статті 126 Податкового кодексу свідчить, що обов'язковою умовою притягнення платника податків до відповідальності за порушення строків сплати суми грошового зобов'язання у вигляді штрафу є несплата саме узгодженої суми податкового зобов'язання.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як вбачається з п. 76.1. ст. 76 ПК України, згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Водночас, відповідно до п. 77.4. ст. 77 ПК України право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, відповідно до п. 78.4. ст. 78 ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки, а відповідно до п. 79.2. ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно листа ДПА України від 27.04.2011 р. N 11920/7/15-0217 "Щодо оформлення акта проведення камеральних перевірок з податку на прибуток підприємств" під час перевірки з'ясовується питання порушення терміну подання звітності, правильність визначення об'єкта оподаткування та нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток, а також несвоєчасної сплати визначеного платником податку грошового зобов'язання.

Вся податкова звітність з податку на прибуток повинна бути камерально перевірена до настання термінів подачі наступної за поданою звітністю.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки під час проведення камеральної перевірки не передбачено перевіряти інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком, то документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші, а у разі якщо під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, відповідач має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача.

Враховуючи вищенаведене, акт № 1/34-00/00152388 від 04.01.2013 р. не може бути підставою для прийняття податковим органом рішень щодо застосування штрафних санкцій до позивача за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань, а тому податкові повідомлення - рішення від 24.01.2013 року № 0000023400, яким ВАТ «НПК-Галичина» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 1 560 485,00 грн. за платежем - податок на додану вартість та № 0000013400, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 695 167,47 грн. за платежем - податок на прибуток підприємств, є неправомірними та підлягають скасуванню.

Крім того, матеріалами справи було підтверджено, що ВАТ «НПК-Галичина» здійснено сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7 802 425 грн. відповідно до податкового повідомлення рішення №000325/23-0 від 15.08.2002 р., згідно платіжних доручень: №1831 від 22.10.2012 р., №3295/10 від 19.10.2012 р., №3274/09 від 17.10.2012 р., №3223/09 від 15.10.2012 р., №3151/09 від 11.10.2012 р., №3201/09 від 10.10.2012 р., №3187/09 від 09.10.2012 р., №3129/09 від 08.10.2012 р., №2518/09 від 02.10.2012 р., №2456/09 від 01.10.2012 р., №1 від 25.09.2012 р., №2628/09 від 21.09.2012 р., №вор3-17 від 21.09.2012 р., №40 від 09.07.2012. №42 від 09.07.2012 р. Сплата податкового зобов'язання на додану вартість також підтверджується розрахунком штрафних санкцій до акту «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання до бюджету» №1/34-00/00152388 від 04.01.2013 р.

Сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3 793 859 грн. відповідно до податкового повідомлення рішення №000326/23-0 від 15.08.2002 р. підтверджується розрахунком штрафних санкцій до акту «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання до бюджету» №1/34-00/00152388 від 04.01.2013 р. та платіжними дорученнями: №1832 від 22.10.2012 р., №3332/10 від 22.10.2012 р., №3310/10 від 19.10.2012 р., №3296/10 від 18.10.2012 р., №3260/09 від 17.10.2012 р., №3238/09 від 16.10.2012 р., №3224/09 від 12.10.2012 р., №3166/09 від 11.10.2012 р., №3152/09 від 10.10.2012 р., №3202/09 від 09.10.2012 р., №3130/09 від 05.10.2012 р., №3116/09 від 04.10.2012 р., №2533/09 від 03.10.2012 р., №2519/09 від 01.10.2012 р., №2457/09 від 28.09.2012 р., №2443/09 від 27.09.2012 р., №2367/09 від 26.09.2012 р., №2381/09 від 25.09.2012 р., №2247/09 від 24.09.2012 р., №2627/09 від 21.09.2012 р., №41 від 09.07.2012 р.

Проте слід зазначити, що судом першої інстанції були залишені поза увагою висновку Виищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 30.05.2014 р., а тому з цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

На запит Львівського апеляційного адміністративного суду про витребовування матеріалів справи №13/190А (5/1489-25/348) за позовом ВАТ «НКП-Галичина» до ДПІ у Дрогобицькому районі львівської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15.08.2002 р. за №000325/23-0 та №000326/23-0 було встановлено, що копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.04.2012 р. позивачем не було отримано.

Відповідно до п.10.1 Інструкції з діловодства в апеляційних і місцевих адміністративних судах (на стадії розгляду справи (касаційного провадження)), зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 155 від 22.12.2006 р., передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення або після приймання та складання постанови у повному обсязі надсилається особі, яка брала участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні.

Пунктом 13.12 вказаної Інструкції передбачено, копії судових рішень повинні бути належним чином оформлені, підписані та скріплені гербовою печаткою суду, у верхньому правому кутку проставляється штамп "Копія", після тексту судового рішення проставляються штамп суду "З оригіналом згідно", дата набрання судовим рішенням законної сили. У разі, якщо судове рішення не набрало законної сили, про це зазначається в копії, що видається. Копія судового рішення засвідчується суддею (суддею-доповідачем) або головою суду.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах витребуваної справи відсутні відомості та будь які документи підтверджуючі про отримання позивачем з Господарського суду Львівської області ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.04.2012 р., де постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2008 р. було скасовано, а постанову Господарського суду Львівської області від 08.08.2007 р. залишено в силі та відмовлено в задоволені позову ВАТ «НКП-Галичина» про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15.08.2002 р. за №000325/23-0 та №000326/23-0.

Згідно ч.4 ст.11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

За приписами ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводами апеляційної скарги такі висновки не спростовуються, а тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року по справі № 813/4159/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : В.В. Клюба

Р.Б. Хобор

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 26.12.2014 р.