Рішення № 42019974, 06.02.2014, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

№ 308/19652/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06.02.2014 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді Леміш О.М.,

при секретарі: Химинець О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді справу за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

ПАТ «Дельта Банк» звернулося в Ужгородський міськрайонний суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що 12.10.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 345/ФКВ-07, відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 9 000,00 дол. США, із сплатою за користування кредитом 12,00 річних, з кінцевим терміном погашення до 11.10.2022 року із зобов'язанням повернути отримані кошти на умовах які встановлені договором.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, було укладено договір поруки від 22.05.2008 р., відповідно до умов якого остання забезпечує заставою виконання ОСОБА_3 зобов'язань за договором.

Позивачем було дотримано всіх умов договору, однак відповідачі протягом тривалого часу зобов'язання взяті відповідно до умов договору не виконуються, а тому позивач просив суд солідарно стягнути з відповідачів суму боргу та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений, однак від нього надійшла заява в якій просить розглянути справу без його участі, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, не повідомивши суд про причини їх неявки, хоча про час та місце судового розгляду були повідомлені. Так як, суд не має відомостей про причину неявки відповідачів, то розглядає справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, що передбачено ч. 4 ст. 169 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність та допустимість кожного доказу, приходить до висновку, що позов із наведених у ньому мотивів обґрунтований і підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 12.10.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 345/ФКВ-07, відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 9 000,00 дол. США, із сплатою за користування кредитом 12,00 річних, з кінцевим терміном погашення до 11.10.2022 року із зобов'язанням повернути отримані кошти на умовах які встановлені договором.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, було укладено договір поруки від 22.05.2008 р., відповідно до умов якого остання забезпечує заставою виконання ОСОБА_3 зобов'язань за договором.

Позивачем всі зобов'язання по договору виконано, а саме надано відповідачу суму коштів. Відповідач взяті відповідно до договору кредиту зобов'язання порушив.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст. 14 Цивільного кодексу України, виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 611 Цивільного Кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, серед іншого - сплата неустойки.

ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно вимог ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник включаючи сплату основного боргу, процентів неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Станом на 16.10.2013 року загальна сума заборгованості відповідачів перед позивачем становить 79 586,19 грн.

Стаття 625 Цивільного Кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Так, як у відповідності до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, то з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судових витрат.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 164, 209, 212, 214, 215, 218, 224-226, 228, 294 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 554, 611, 625 ЦК України, суд, -

РІШИВ:

Позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН - НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІПН - НОМЕР_2, солідарно, на користь «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 345/ФКВ-07 від 12.10.2007 р. у розмірі 79 586,19 грн. (сімдесят п'ять п'ятсот вісімдесят шість грн. 19 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН - НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІПН - НОМЕР_2, солідарно, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», 795,86 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Леміш О.М.