Постанова № 42018925, 17.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 р. Справа № 804/17829/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Озерянської С.І.,

при секретарі Жижиній К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2014 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.06.2014 року за №339-15 за платежем земельний податок з фізичних осіб у сумі 3 210,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не є ні землекористувачем, ні власником земельної ділянки, розташованої під будівлею багатоквартирного будинку, та відповідно він не може бути платником земельного податку за вищезазначену землю. Податкове повідомлення-рішення №339-15 від 27.06.2014 позивач вважає таким, що ґрунтується на неправильному застосуванні відповідачем норм податкового, цивільного та земельного законодавства, що призвело до безпідставного нарахування йому податкового зобов'язання з земельного податку.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні без участі представника та письмові заперечення на позов, в яких просив відмовити в його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення магазину непродовольчих товарів після реконструкції квартири, вбудованого в перший поверх житлового будинку площею 71,2 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.06.2012 року.

26.06.2013 року Криворізькою міською радою було прийнято рішення №2088 «Про ставки податку на земельні ділянки на території м. Кривого Рогу», яким були затверджені та введені в дію з 01.01.2014 року ставки податку на земельні ділянки на території міста, відповідно до вимог статті 275 Податкового кодексу України, як для міста обласного значення з чисельністю населення від 500 до 1000 тис. осіб та розміри коефіцієнтів диференціації ставки земельного податку за користування земельними ділянками певного функціонального використання та місцезнаходження в межах міста.

Згідно пункту 26 вищезазначеного рішення, у Центрально-Міському районі міста для усіх земельних ділянок, за певним функціональним призначенням, правовстановлюючі документи на які фактичними землекористувачами не оформлені - коефіцієнт диференціації становить 3,0.

Згідно довідки КП «ЖЕО №20» від 23.05.2011 року за №2 площа прибудинкової території будівлі складає 3 795 кв. м.

Згідно акту ідеальних часток на замовлення №186918 від 25.05.2011 року ідеальна площа квартири АДРЕСА_1. від загальної площі приміщення складає 4/100.

27.06.2014 року Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення за №339-15, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 3 210,57 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане позивачем 07.07.2014 року у відділенні поштового зв'язку.

15.07.2014 року позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

10.09.2014 року позивачем була отримана відповідь Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо розгляду скарги від 15.07.2014 року. У своєму листі Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 про відмову у задоволенні його скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

19.09.2014 позивач направив скаргу на прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення на адресу Державної фіскальної служби України.

07.10.2014 року ОСОБА_1 була отримана відповідь Державної фіскальної служби за №2080/3/99-99-10-01-02-15, якою було підтверджено законність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Розмір нарахованої суми за податковим повідомленням-рішенням позивачем не оскаржується, а зазначається невірне застосування норм законодавства, за відсутності у позивача державних актів, як то на право власності так і на право постійного користування земельною ділянкою чи її частиною.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним.

Відповідно до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України, на земельну ділянку на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: у рівних частинах-якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; пропорційно належній частці кожної особи-якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; пропорційно належній частці кожної особи-якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

Відповідно до пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.287.8 ст.287 Податкового кодексу України, власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Отже, ОСОБА_1, як власник частини нежитлового приміщення зобов'язаний сплачувати земельний податок. Зазначена правова позиція відображена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 24.06.2014 року у справі № К/800/62298/13.

При цьому, посилання позивача на те, що він не являючись власником або землекористувачем частини земельної ділянки, на якій розташоване належне йому нежитлове приміщення не повинен сплачувати земельний податок, судом не приймаються, оскільки згідно пункту 287.6 статті 287 Податкового Кодексу України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) земельний податок сплачується з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Враховуючи зазначене, суд вважає податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.06.2014 року за №339-15 прийнятим у відповідності з вимогами чинного законодавства, а вимоги позову необґрунтованими, не підтвердженими відповідними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, з позивача до Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 644,30 грн., враховуючи часткову його сплату у розмірі 182,70 грн.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 644,30 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська