Ухвала суду № 42018005, 16.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 р.Справа № 818/2361/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної фінансової інспекції в Сумській області, Кролевецької районної державної лікарні ветеринарної медицини на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2014р. по справі № 818/2361/14

за позовом Кролевецької районної державної лікарні ветеринарної медицини

до Державної фінансової інспекції в Сумській області

про скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Кролевецька районна державна лікарня ветеринарної медицини, звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Сумській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати вимоги Державної фінансової інспекції в Сумській області, викладені в пунктах 2, 5, 6 листа-вимоги від 08.08.2014 року № 18-08-14-14/5683.

Свої вимоги мотивував тим, що ДФІ в Сумській області без урахування всіх фактичних даних, які спростовують висновки акту ревізії, було винесено спірну вимогу, бюджетні кошти використовувалися виключно за цільовим призначенням.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року позов було задоволено частково.

Скасовано п. 6 та частково п. 2 листа-вимоги від 08.08.2014 року №18-08-14-14/5683 щодо перерахування в дохід державного бюджету за кодом надходження 21080500 "Інші надходження" кошти, які отримані на спеціальний рахунок установи від надання адміністративних послуг на суму 1654,75 грн.

В задоволенні інших вимог було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити позов - визнати протиправними та скасувати вимоги Державної фінансової інспекції в Сумській області "Про усунення порушень, виявлених ревізією у Кролевецькій районній державній лікарні ветеринарної медицини", викладені в пунктах 2,5 листа-вимоги від 08.08.2014 року №18-08-14-14/5683.

Державною фінансовою інспекцією в Сумській області також подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій відповідач просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Кролевецької районної державної лікарні ветеринарної медицини в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, повідомлялись належним чином.

Відповідно до статті 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Згідно зі статтею 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідно до п. 2.12 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на І квартал 2014 року службовими особами ДФІ в Сумській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Кролевецької лікарні ветмедицини за період з 01.01.2011 року по 31.03.2014 року, за результатами якої складено акт ревізії від 04.07.2014 року № 08-08/10.

За результатами ревізії ДФІ в Сумській області складено лист-вимогу від 08.08.2014 року № 18-08-14-14/5683 "Про усунення порушень, виявлених у Кролевецькій лікарні ветмедицини".

В пункті 2 вказаної вимоги зазначено про порушення позивачем додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 року "Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною ветеринарною та фітосанітарною службою, органами та установами, що входять до сфери її управління, і розміру плати за їх надання", що призвело до недоотримання позивачем коштів в розмірі 1654,75 грн. та ч. 32 ст. 4 Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік", в результаті чого позивачем не перераховано до бюджету 31790,23 грн. плати за надані адміністративні послуги. Кролевецьку лікарню ветмедицини зобов'язано відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість в сумі 33444,98 грн. та перерахувати в дохід Державного бюджету кошти в сумі 33444,98 грн. як плату за надання адміністративних послуг.

В пункті 5 вимоги зазначено про порушення позивачем ч. 4, 30 ст. 2, ч. 8 ст. 7, ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України, ч. ч. 6, 8 Паспорту бюджетної програми на 2011 рік за КПКВ 2802030 "Організація і регулювання діяльності установ в системі ветеринарної медицини", ч. ч. 6, 8 Паспорта бюджетної програми на 2012 рік за КПКВ 2802030 "Організація і регулювання діяльності установ в системі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України". Лікарню ветмедицини зобов'язано прийняти до відома факт застосування фінансової санкції у вигляді зменшення бюджетних асигнувань.

В пункті 6 вимоги зазначено про порушення Кролевецькою лікарнею ветмедицини вимог п. 2.1 Порядку акумулювання, перерозподілу та використання коштів спеціального фонду за надання платних послуг бюджетними установами, що входять до сфери управління Державного комітету ветеринарної медицини України. Позивача зобов'язано відшкодувати кошти в сумі 21517,24 грн. в порядку та в спосіб, визначений законом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з неправомірності дій відповідача та порушенні прав Кролевецької районної державної лікарні ветеринарної медицини.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Щодо порушення, викладеного в пункті 2 вимоги від 08.08.2014 року № 18-08-14-14/5683, колегія суддів зазначає таке.

В ході проведення ревізії відповідачем встановлено порушення Кролевецькою лікарнею ветмедицини додатку 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 року "Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною ветеринарною та фітосанітарною службою, органами та установами, що входять до сфери її управління, і розміру плати за їх надання", що призвело до недоотримання позивачем коштів в розмірі 1654,75 грн.

Позивачем виявлене порушення не заперечувалось - занижений тариф щодо наданих послуг на дану суму установою застосовувався помилково.

Відповідно до п. 2 вимоги позивача зобов'язано перерахувати в дохід державного бюджету за кодом надходження 21080500 "Інші надходження" кошти, які отримані на спеціальний рахунок установи від надання адміністративних послуг на суму 1654,75 грн.

Колегією суддів встановлено, що дана сума не була взагалі отримана на спецрахунок установи, сума не обліковується на рахунках Кролевецької лікарні ветмедицини, а тому вимога ДФІ в Сумській області в тій редакції, яка викладена в даному пункті листа-вимоги є необґрунтованою. Разом із тим будь-якого іншого заходу щодо усунення виявленого порушення спірна вимога не містить, а в суду відсутнє право самостійно визначати порядок вчинення дій позивачем, і дані дії є дискреційними функціями суб'єкта владних повноважень, що чітко повинні бути викладені у вимозі, яка є обов'язковою для виконання.

Разом із тим, проведеною перевіркою встановлено, що в порушення ч. 32 ст. 4 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» позивачем в дохід державного бюджету не перераховувалися кошти, які надійшли на спеціальний рахунок установи за надання адміністративних послуг, в сумі 31790,23 грн.

Відповідно до ст. 13 Бюджетного Кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Складовими частинами спеціального фонду бюджету є: доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування; видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ); кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету); фінансування спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи: перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством; друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ. У складі першої групи виділяються такі підгрупи: підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; підгрупа 2 - надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності; підгрупа 3 - плата за оренду майна бюджетних установ; підгрупа 4 - надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна). У складі другої групи виділяються такі підгрупи: підгрупа 1 - благодійні внески, гранти та дарунки; підгрупа 2 - кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів.

Таким чином, вказані норми не передбачають віднесення до власних надходжень бюджетних установ адміністративних послуг.

Водночас, відповідно до Переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною ветеринарною і фітосанітарною службою, органами та установами, що належать до сфери її управління, розміру плати за їх надання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 року №641, плата за видачу ветеринарних свідоцтв та довідок належить до адміністративних послуг, діяльність по видачі яких входить до функціональних повноважень цих установ.

Частиною 32 ст. 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" встановлено, що плата за адміністративні послуги відноситься до джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що плата за надані адміністративні послуги є доходами Державного бюджету України, а не власними надходженнями бюджетної установи, уповноваженої їх надавати.

На виконання п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання надання платних адміністративних послуг" від 05.01.2011 року № 33 міністерства, інші центральні органи виконавчої влади повинні забезпечити до 1 березня 2011 року відкриття підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління рахунків в органах Державної казначейської служби для зарахування коштів від надання адміністративних послуг.

Листом від 25.02.2011 року № 17-04/570-3011 Державне казначейство України повідомило, що відповідно до п. 32 ст. 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" плата за адміністративні послуги відноситься до джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів. Плата за надання таких послуг справляється у розмірах та порядку, визначених законодавчими актами України, а в разі якщо це не передбачено законодавчими актами України, - актами Кабінету Міністрів України.

Для зарахування надходжень з кодом класифікації доходів бюджету 24020000 "Плата за адміністративні послуги" (наказ Міністерства фінансів України від 14.01.2011 року № 11 "Про бюджетну класифікацію") в органах Державного казначейства України відкриті в розрізі територій рахунки за балансовим рахунком 3121, символ звітності 299.

Порядок казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, регламентований наказом Державного казначейства України від 19.12.2000 року № 131, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 року за № 67/5258.

Пунктом 34 ст. 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визначено, що кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету України згідно із пунктом 32 ст. 4, спрямовуються на видатки головних розпорядників коштів державного бюджету, пов'язані з наданням адміністративних послуг.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Кролевецькою лікарнею ветмедицини кошти, отримані від надання адміністративних послуг, не були перераховані до державного бюджету, а отже позивачем не було забезпечено виконання Постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання надання платних адміністративних послуг" від 05.01.2011 року № 33.

Отже позовні вимоги в частині скасування пункту 2 вимоги ДФІ в Сумській області від 08.08.2014 року № 18-08-14-14/5683 щодо відображення в бухгалтерському обліку лікарні дебіторської заборгованості в сумі 31790,23 грн. отриманих коштів від надання адміністративних послуг та перерахування в дохід державного бюджету за кодом надходження 21080500 "Інші надходження", коштів які отримані на спеціальний рахунок установи від надання адміністративних послуг на суму 31790,23 грн., є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо порушення, викладеного в пункті 5 вимоги від 08.08.2014 року № 18-08-14-14/5683, колегія суддів встановила такі обставини.

Кролевецькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини при сплаті послуг із виконання робіт по розкладці вакцини проти сказу диких м'ясоїдних тварин за КПКВ 2802030 "Організація і регулювання діяльності установ в системі ветеринарної медицини" у 2011 році допущено нецільове використання бюджетних коштів на загальну суму 21680,00 грн. (спеціальний фонд), у 2012 році суму 25290,92 грн. (в т.ч. по спеціальному фонду в сумі 24375 грн., по загальному фонду в сумі 915,92 грн.), у зв'язку із чим відповідачем проінформовано позивача про факт фінансової санкції у вигляді зменшення бюджетних асигнувань.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вказана вимога відповідача є обґрунтованою з огляду на таке.

Відповідно до п. 4, 30 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетною програмою є сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій. Кошторисом є основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України закріплений принцип цільового використання бюджетних коштів, згідно якого бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Згідно ст. 119 Бюджетного кодексу України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів; бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Відповідно до п. 6, 7, 8 Паспорту бюджетної програми на 2011 рік за КПКВ 2802030 "Організація і регулювання діяльності установ в системі ветеринарної медицини", затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України і наказом Міністерства фінансів від 17.02.2011 року № 33/186, метою бюджетної програми є здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за охороною території України від занесення з території інших країн або з карантинної зони збудників заразних хвороб під час експорту, імпорту і транзиту об'єктів ветеринарно-санітарного контролю та нагляду.

Завданням програми є проведення організаційно-господарської та спеціальної ветеринарно-санітарної діяльності, у тому числі профілактичної та діагностичної.

Напрямами використання бюджетних коштів визначено, зокрема, проведення лабораторно-діагностичних та лікувальних робіт; ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні та транспорті.

При цьому, відповідно до п. 1 Додатку № 1 Переліку протиепізоотичних, лікувальних, лабораторно-діагностичних, радіологічних та інших ветеринарно-санітарних заходів, що проводяться органами державної, ветеринарної медицини за рахунок коштів державного бюджету, республіканського бюджету АР Крим і місцевих бюджетів до постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.1992 року № 478, запобігання та ліквідація інфекційних і паразитарних захворювань сільськогосподарських, домашніх, зоопаркових, лабораторних та інших представників фауни, до яких відноситься сказ, є протиепізоотичними заходами.

Крім того, з аналізу мети, завдань та напрямів використання бюджетних коштів за КПКВ 2802030 випливає, що кошти, передбачені зазначеною вище програмою, передбачені для здійснення контролю під час експорту, імпорту і транзиту об'єктів ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, зокрема на державному кордоні та на транспорті.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що паспортами бюджетної програми на 2011 рік за КПКВ 2802030 та на 2012 рік за КПКВ 2802030 проведення протиепізоотичних заходів, якими є послуги із розкидання вакцини проти сказу диких м'ясоїдних тварин, не передбачено.

Пунктами 6, 7, 8 Паспорту бюджетної програми на 2011 рік за КПКВ 2802020 "Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро", затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України і наказом Міністерства фінансів від 23.03.2011 року № 87/396 передбачено, що метою бюджетної програми є охорона території України від проникнення хвороб тварин з території інших держав або карантинних зон, захист тварин та населення від збудників та хвороб тварин шляхом здійснення профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів.

Завданням програми є, зокрема, проведення організаційно-господарської та спеціальної ветеринарно-санітарної діяльності, в тому числі профілактичної та діагностичної.

Напрямами використання бюджетних коштів є протиепізоотичні заходи, забезпечення медикаментами, виконання ветеринарно-санітарних заходів, проведення карантинних та ветеринарно-санітарних робіт підрозділами ветеринарної міліції, сплата членських внесків в Міжнародне епізоотичне бюро.

Аналогічна програма за КПКВ 2802020 "Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро" затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України і наказом Міністерства фінансів від 17.02.2012 року № 63/211 на 2012 рік.

Таким чином, використання коштів на оплату за послуги по розкладанню пероральної вакцини проти сказу диких м'ясоїдних тварин за рахунок програми по КПКВ 2802030 є нецільовим використанням бюджетних коштів, а, отже, позовні вимоги в частині скасування пункту 5 вимоги ДФІ в Сумській області від 08.08.2014 року № 18-08-14-14/5683 задоволенню не підлягають.

Щодо порушення, викладеного в пункті 6 вимоги, колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 2.1 Порядку акумулювання, перерозподілу та використання коштів спеціального фонду за надання платних послуг бюджетними установами, що входять до сфери управління Державного комітету ветеринарної медицини України (далі - Порядок), затвердженого Наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 10.11.2010 року № 487, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.12.2010 року за № 1242/18537, встановлено, що бюджетні установи ветеринарної медицини перераховують Комітету кошти з урахуванням забезпеченості коштами, що визначені законом про Державний бюджет України на відповідний рік, які отримані понад кошторисні призначення за підсумками виконання основних функцій цих установ.

На виконання п. 2.2 Порядку кошти перераховуються не пізніше 10 числа першого місяця, що настає за звітним кварталом, на підставі наказу Комітету. Акумулюванню підлягають кошти, що становлять різницю між сумою отриманих коштів від надання платних послуг та сумою запланованих коштів, при цьому така сума коштів визначається за наслідками звітного кварталу та за наявності наказу Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.

Проведеною перевіркою були досліджений річний звіт за 2012 рік. Відповідно до звіту форми 4-1д «Про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги» за 2012 рік затверджено кошторисом на 2012 року суму 335093,00 грн., надійшло коштів 310892,76 грн., тобто сума, що не перевищує кошторисні призначення за надходження в бюджетному періоді. Таким чином позивачем за 2012 рік перераховано закумульовані кошти спеціального фонду за КПКВП 2802030 в сумі 21517,24 грн., платіжним дорученням №518 від 16.11.2012 року на суму 20000,00 грн. та 1517,24 грн. (залишок коштів).

На виконання п. 2.2 згаданого Порядку кошти перераховуються не пізніше 10 числа першого місяця, що настає за звітним кварталом, на підставі наказу Комітету. Тобто, вказана норма визначає обов'язок перерахування коштів на утримання вищестоящої організації за підсумками кварталу, в даному випадку відповідачем досліджувалися дані звіту за 2012 року, в якому зазначені дані кошторисних призначень та надходжень 4 кварталу 2012 року.

Разом із тим, в спірній вимозі відповідач зобов'язав позивача усунути порушення шляхом відшкодування коштів в сумі 21517,27 грн. в порядку та в спосіб, визначений законодавством.

Пунктом 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України №550 від 20.04.2006 року, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

В даному випадку, вимагаючи від позивача усунення порушень шляхом відшкодування коштів в порядку та спосіб, що визначені законодавством, відповідач у п. 6 спірної вимоги не зазначає ні осіб, із яких повинні бути стягнуті кошти, ні визначає спосіб усунення порушення.

Порядок акумулювання, перерозподілу використання коштів спеціального фонду за надання платних послуг бюджетними установами, що входять до сфери управління Державного комітету ветеринарної медицини України, затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 10.11.2010 року №487, взагалі не містить порядку відшкодування коштів.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що порядок усунення порушень бюджетного законодавства є дискреційними функціями суб'єкта владних повноважень, який повинен бути чітко викладений у вимозі, яка є обов'язковою для виконання, але будь-якого іншого заходу щодо усунення виявленого порушення спірна вимога не містить.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо скасування п.6 вимоги в частині відшкодування коштів 21517,27 грн. в порядку та в спосіб, визначений законодавством, підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не доведено правомірність виконання даного пункту вимоги та не доведено спосіб усунення виявленого ревізією порушення.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки викладена правова позиція не є обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної фінансової інспекції в Сумській області, Кролевецької районної державної лікарні ветеринарної медицини залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2014р. по справі № 818/2361/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.