Ухвала суду № 42017944, 16.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 р.Справа № 820/16006/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.,

в присутності:

представника позивача Орлової А.О.,

представника відповідача Лавренчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Монтана" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2014р. по справі № 820/16006/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Монтана"

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області треті особи Головний державний податковий ревізор-інспектор ГУ Міндоходів у Харківській області Давидян Д.С. , Головний державний податковий ревізор-інспектор ГУ Міндоходів у Харківській області Усіченко С. В.

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач- ТОВ "Гранд Монтана", звернувся до суду з адміністративним позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, треті особи: Головний державний податковий ревізор-інспектор ГУ Міндоходів у Харківській області Давидян Д.С., Головний державний податковий ревізор-інспектор ГУ Міндоходів у Харківській області Усіченко С. В., в яком просив скасувати податкове повідомлення - рішення №0002022205 від 02.09.2014 року в повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.12 ст. 3 , ст. ст. 6, 20, 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п. 5 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", абз. 2 п.44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Під час судового засідання представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ Міндоходів у Харківській області було проведено фактичну перевірку ТОВ «Гранд Монтана», щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої складено акт від 13.08.2014 року №1236/20/40/22/37875338, який отримано директором підприємства позивача 13.08.2014 року (а.с.51-52).

Також посадовими особами ГУ Міндоходів у Харківській області було складено акт відмови від підписання акта (довідки) про результати фактичної перевірки від 13.08.2014 року № 27/223/37875338 (а.с.56).

Як зазначено в вищевказаному акті, в ході перевірки податковим органом встановлені порушення ТОВ "Гранд Монтана" п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , а саме ведення з порушенням встановленого порядку обігу товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на суму 1520,00 грн.

На підставі акту перевірки від 13.08.2014 року №1236/20/40/22/37875338 ДПІ Основ'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області було прийняте податкове повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким до ТОВ "Гранд Монотана" на підставі ст. 20 Закону України №265 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3042,00 грн.

Вважаючи вказане рішення відповідача необґрунтованими та протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для їх задоволення, оскільки дійшов до висновку, що оскаржуване рішення ДПІ у Основ'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області прийнято у відповідності до вимог діючого законодавства з урахуванням встановлених в ході перевірки фактів порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п.12 ст. З, ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із пунктами 1, 3 і 5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Встановлені обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про те, що в ході проведення фактичної перевірки позивача фахівцями ГУ Міндоходів у Харківській області встановлено, що ТОВ "Гранд Монтана" не забезпечено ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації товару, а саме: під час проведення фактичної перевірки відсутні накладні на товар який реалізується на суму 1520 ,00 грн.

Посадові особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Монтана", які були присутні при перевірці жодних зауважень до акту перевірки не зазначили, від зауважень відмовилися, що підтверджується актом перевірки.

Як зазначив представник позивача під час розгляду справи, у ТОВ «Гранд Монтана» є в наявності та були в наявності під час проведення фактичної перевірки всі первинні документи, на підставі яких товариством ведеться облік товарних запасів відповідно до стандартів бухгалтерського обліку. Вказані документи знаходилися у бухгалтерії підприємства, яка безпосередньо здійснює бухгалтерський облік товарних запасів та на підставі цього формує податкову звітність. Директор ТОВ «Гранд Монтана» пропонував надати перевіряючим первинні документи, пов'язані з обліком товарів, на наступний робочий день.

Проте позивачем не зазначено наявність поважних причин не надання зазначених доказів під час перевірки.

Таким чином, відсутність у позивача обліку товарів за місцем реалізації (порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг") створює підстави для застосування до нього санкцій, передбачених ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

В силу приписів ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Податковим органом вірно застосована фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому в цій частині відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій з дотриманням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу необґрунтованості посилання позивача на абз.2 п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, з огляду на наступне.

Так, згідно абз.2 п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

При цьому, податкова звітність являє собою сукупність дій платника податків (або особи, що його представляє) і податкового органу зі складання, ведення і здачі документів установленої форми, що містять відомості про результати діяльності платника податку, його майнове становище і фіксують процес обчислення податку, а також суму, що підлягає сплаті до бюджету.

Податкову звітність подають до податкових органів за підсумками звітного періоду у встановлений законодавством строк.

Враховуючи те, що податковим органом проведено перевірку з питань дотримання позивачем норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), а не перевірку з питань податкової звітності, що виключає застосування ч.2 п.44.7 ст. 44 Податкового кодексу України до спірних правовідносин.

Отже, перевіряючи правомірність нарахування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (ведення з порушенням встановленого порядку обігу товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на суму 1520,00 грн., у зв'язку з відсутністю накладних на товар), суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2014 року по справі № 820/16006/14 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Монтана" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2014р. по справі № 820/16006/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М. Повний текст ухвали виготовлений 22.12.2014 р.